Відновлення АР Крим
20 січня 1991 року на території півострова Крим відбувся законний референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі України.
Майже півтора мільйона мешканців Криму взяли участь у голосуванні. З них 93% дали згоду на створення Автономної Республіки Крим.
12 лютого 1991 року, спираючись на волю народу, Верховна Рада Української РСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки», де статтею 1 визначено — відновити Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в межах території Кримської області в складі Української РСР.
1 грудня 1991 року мешканці Криму взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо проголошення незалежності України.
Окупація Криму
У лютому 2014 року в Криму з’явилися озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу та інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Спершу російська влада заперечувала, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були військові РФ.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся псевдореферендум про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Результати «референдуму» не визнала більшість країн світу, а також Генеральна асамблея ООН, ПАРЄ та Парламентська асамблея ОБСЄ. Попри це 18 березня президент РФ Володимир Путін оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії РФ. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечила анексію півострова та назвала це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
З того моменту пройшло майже дев’ять років. Впродовж цього періоду Україна намагалась повернути Крим дипломатичним шляхом. У 2021 році в Україні вперше відбувся саміт «Кримської платформи», у якому взяли участь 46 країн. Це ініціатива за участі міжнародних організацій, присвячена питанням півострова. Кінцевою метою цього майданчика є деокупація Криму й повернення його під контроль України. За задумом української влади, Кримська платформа мала б діяти аж до повернення Криму до складу України.
Крим після 24 лютого
З перших днів повномасштабної агресії Росія використовувала Крим як плацдарм для наступу, а надалі також як базу для окупації новозахоплених територій Херсонської та Запорізької областей, як хаб для примусового переміщення громадян України та як сіру зону у ланцюжку транспортування награбованого українського зерна.
Військова база
РФ завдає ракетних ударів з території півострова та його територіальних вод. Цивільну інфраструктуру використовують у військових цілях. Зокрема, Керченський міст, трасу Таврида, а також залізницю використовуються для перевезення та перекидання військ на тимчасово окуповану територію Криму з РФ.
Розграбування українського зерна
Починаючи від квітня 2022-го українські правоохоронні органи фіксують судна під російськими та сирійськими прапорами, які перевозять зерно, ймовірно, викрадене з Херсонської та Запорізької областей, до третіх країн через закриті з 2014 р. морські порти Криму. Станом на кінець червня 2022 р. Україна розслідує можливу причетність компаній із Сирії та Туреччини, які нібито закупили українське зерно, що незаконно експортується Росією.
Примусова депортація громадян України
РФ створила умови, за яких особи, які опинилися в зоні активних бойових дій, не можуть виїхати в жодному напрямку, крім тимчасово окупованої Росією території, зокрема Криму.
Складно оцінити кількість українців, які потрапили до окупованого Криму з 24 лютого, оскільки єдина доступна статистика озвучується окупаційною владою. Так, за їхніми заявами, станом на середину травня адміністративний кордон до окупованого Криму перетнули майже 154 тисячі українців, у тому числі з окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Кримський міст
Керченський міст є основною логістичною ланкою між Росією та півостровом. Він складається з двох частин: автомобільної (відкрито 15 травня 2018 року) та залізничної (відкрито 25 грудня 2019 року).
Вранці 8 жовтня на залізничному мосту через Керченську протоку стався вибух, в результаті чого обвалилася частина автомобільного мосту. Рух автомобілів та поїздів мостом припинили.
Російська влада одразу припустила причетність до підриву мосту українських військових. Україна цю версію офіційно не коментувала.
Вибух на мосту — це серйозний удар по воєнному авторитету Росії, кажуть аналітики. Цей міст не просто інфраструктурний і військовий об’єкт, він відіграє важливу роль в оцінці ситуації українцями, громадянами РФ, а також союзниками України за кордоном.
Фото: pravda.com.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
