Проєкт реалізують у прифронтових областях — Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Луганській, Донецькій та Херсонській. Субсидію будуть призначати тоді, коли витрати на оренду житла будуть становити більше  30% сукупного доходу сім’ї.

Цитата. «Надання субсидій буде можливо виключно за умови оформлення договору оренди між орендарем та орендодавцем. Типова угода буде доступна для підписання у відділенні Пенсійного фонду або в особистому електронному кабінеті на сайті ПФУ. Важливо, що надання субсидії на оренду житла не обмежуватиме право переселенців на отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг», — наголошує Фролов.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Вже третій рік, але я досі в пошуку дому, в пошуку комфорту»

Валерії — 22, вона живе в Дніпрі, але дівчина приїхала туди вимушено. Раніше вона мешкала в Маріуполі. 

Валерія евакуювалася вже з бомбосховища, що було на «Азовсталі». Про те, що залишатися там стає небезпечно, їм повідомили українські військові. Найтяжчим, за словами дівчини, було зважитися покинути межі рідного міста та вийти з укриття. Попереду була невідомість. 

«З евакуацією нам допомогли військові, але тільки до кордонів заводу. Далі самотужки, перебіжками під авіабомбами. Коли дісталися околиць Маріуполя, ми зустріли чоловіка, який нас підвіз, але на першому блокпості «денеерівці» просто віджали в нас цю машину. Довелось перебіжками йти до найближчого села, щоб десь перепочити, бо ми були з дітьми», — розповідає Валерія. 

Далі в Бердянську вони простояли найдовше — близько двох тижнів. Росіяни постійно закривали місто на вʼїзд та виїзд. 

«Одного дня ми прокинулися від новини, яку отримав мій тато, що за нашою родиною та за іншими «азовстальцями» вирушає колона легкових машин з Запоріжжя на евакуацію. О 5 ранку наступного дня ми виїхали до Запоріжжя, через 25 блокпостів, через постійні обстріли та дорогу, яка прострілювалась», — Валерія також каже, що дорогу, яку раніше вони проїжджали за кілька годин, тоді проїхали за дванадцять.  

Що допомагає дівчині адаптуватися в новому місті? Підтримка друзів та близьких, активна громадська діяльність, залученість до допомоги військовим та творча робота — тримають емоційно. 

«Моя порада для людей, які живуть на територіях, де зараз наступають росіяни — виїжджайте на безпечну територію. Це дуже важкий крок, але це збереже життя вам, волонтерам та військовим, яким не потрібно буде думати про вашу евакуацію потім», — каже Валерія.

«Я все ще хочу додому, а мій дім у Запоріжжі й Харкові» 

Катерина народилася в Запоріжжі, але евакуюватися у березні 2022 довелося з Харкова. Спочатку дівчина перебралася на Івано-Франківщину, а згодом в Рівне, там мешкає вже два роки. 

Вона разом з подругою евакуювалися самостійно, повністю забитим поїздом і дорогою близько 22 години до Львова. У дівчат були тільки по одному рюкзаку та той одяг, що був на них. Найважчим, за словами Катерини, був страх невідомості. 

«Я думала, що навіть якщо якийсь час після виїзду буду жити в жахливих умовах, без можливості закрити базові потреби, без можливості творити, окупація — це пекло. І важливо цього уникнути», — розповідає Катерина. 

Це були страх та труднощі першого часу. Далі, коли дівчина вже переїхала, найважчим було знайти роботу і забезпечити себе. «Роботу я все ж таки знайшла, але це було випадково, після повного відчаю, що мене не хочуть брати. Я потрапила на дуже гарну роботу, де мене все ж прийняли як свою», — каже дівчина. 

Що допомагає адаптуватися до нового? Самостійно досліджувати місто, робота та підтримка сестри хлопця — це те, що допомагає дівчині краще почуватися в чужому місті. «З найбільших викликів на початку було чинити опір думкам, що нібито всі на сході та півночі говорять тільки російською і що війна почалася через нас. Хоча я перейшла на українську близько шести років тому», — каже Катерина. 

Боятися — це нормально. Поради від організації Helping to Leave

Невідомість лякає, але відчувати страх перед тим, як маєш все кинути та поїхати — це нормально. Всі бояться. Про це каже Олена Губанова — кураторка евакуації в організації Helping to Leave, яка допомагає українцям отримати необхідну гуманітарну допомогу, евакуюватися з зони бойових дій та територій, тимчасово окупованих, а також з території Росії, куди їх вивезли проти волі.

«Досвід багатьох людей показує, що ви не залишитеся самі, коли виїдете. Вам обовʼязково допоможуть — з житлом, одягом, продуктами, побутовими речами. Одного разу ви зможете повернутися, але зараз треба подумати про свою безпеку, щоб дати собі шанс на майбутнє», — каже в коментарі НЗЛ Олена Губанова.

Страх часто паралізує, однак важливо не забути про головне. Олена поділилася трьома порадами, які будуть корисні, для тих, хто вимушено виїжджає вперше.

Перше — ваше життя та життя рідних — це основний пріоритет, тому потрібно виїжджати попри страх невідомості. Друге — візьміть документи, ліки першої потреби, зручний одяг та взуття, трішки їжі в дорогу, якусь річ, яка асоціюється з домом. Ви повинні бути мобільними, аби нічого не заважало. І третє — якщо ви виїхали самостійно, то зверніться по допомогу до держави або ж до волонтерських організацій. 

Довідка. Якщо вам потрібна гуманітарна допомога або ж ви хочете евакуюватися, звертайтеся до представників організації Helping to Leave за посиланням. У них також є гаряча лінія, яка працює 24/7. 

Скріншот з сайту Helping to Leave

Що потрібно знати перед евакуацією ще? Поради від організації «Янголи Спасіння»

По можливості потрібно оформити опікунство або ж інвалідність, якщо це евакуація маломобільних людей. Якщо у вашому місті працює пошта, то краще відправити речі нею. На жаль, в евакуаційний транспорт не вміщається все, що люди хочуть забрати з собою. Також варто переоформити виплати на карту: пенсії, зарплати та все, що ви отримуєте через пошту.

Як спростити вашу евакуацію, якщо вам потрібна допомога волонтерів? Варто вказувати точну адресу, де вас зможуть забрати. Якщо ви в маленькому селі або хуторі — напишіть орієнтир. При зверненні на гарячу лінію чесно повідомляйте про ваш фізичний стан. Якщо вам важко ходити або їхати сидячи — скажіть про це одразу. Також в «Янголах Спасіння» кажуть, що варто попереджати про тварин, яких ви теж хочете забрати з собою.

Якщо вам потрібна допомога благодійного фонду «Янголи Спасіння», то звертайтеся за номером 0800 334 620 або ж залишаємо поклик на їхню сторінку.

«Там, де вас чекають» — мапа з кількістю вільних місць для розміщення в різних областях України та місця для пошуку роботи. Як допомагає держава? Житло і пошук роботи часто стають пріоритетними, коли ти змушено покидаєш рідне місто і їдеш туди, де поки нічого не маєш.  

Як знайти житло на новому місці? На сторінці проєкту «Там, де вас чекають» є мапа з кількістю місць, які кожна область пропонує для безплатного розселення ВПО. Після того, як ви оберете громаду, яка вам підходить, зателефонуйте до відповідальної особи. Номери телефонів цих людей також є на цій мапі. Там потрібно повідомити вік, стать та кількість осіб, які потребують тимчасового житла, та на якій термін.

Важливо, якщо розміщення відбувається в приміщеннях комунальної власності — то воно надається безкоштовно, якщо ж це приватна власність — розмір плати за оренду обговорюється з власником. Також якщо ви виїхали без документів, все одно зможете отримати допомогу. Ця програма не передбачає отримання довідки ВПО, адже розрахована саме на швидку допомогу.

Скріншот з мапи «Там, де вас чекають»

Окрім того, ви можете залишити заявку на евакуацію з проживанням за номером 0 (800) 503-111.

Команда НЗЛ зібрала ще кілька варіантів пошуку житла для ВПО. Сайт  «Прихисток» — це перший та найбільший в Україні сервіс пошуку безкоштовного житла для біженців. Telegram-бот «Турботник» — який допоможе отримати тимчасову домівку та необхідні речі у ЦНАПах, що працюють як пункти турботи. Ініціатива «Допомагай» — там можна знайти безкоштовне тимчасове житло у містах України або за кордоном, що надають небайдужі люди. 

Куди звертатися, аби знайти роботу? На Єдиному порталі вакансій зібрали понад 200 тисяч актуальних вакансій по всій країні. Також консультують щодо працевлаштування, навчання чи перенавчання місцеві центри зайнятості. Уряд додатково створив програму єРобота — там є вся інформація про безповоротні гранти для ВПО від держави. 

Про статус ВПО. Також ви можете за бажанням оформити статус ВПО — внутрішньо переміщеної особи. Однак це ваше право, а не обов’язок, тому ви можете цього й не робити. А для тих, хто все ж хотів би отримати цей документ, який забезпечить вас грошовими виплатами (щомісяця це 2000 грн для дорослого та 3000 грн для дітей та людей з інвалідністю)  від держави, за цим посиланням можна дізнатися як це зробити.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Авторка тексту — Ірина Кравець

Колаж створений командою Новин здорової людини

Центральні образи колекції — речі, які забирали з собою люди під час виїзду з окупації. У дроп увійшли здвоєні футболки та лонгсліви, а також пляшка для води. Мета мерчу — привернути увагу до складності втрати дому та залучити підтримку для переселенців.

Довідка. Helping to Leave — благодійна організація, яка допомагає українкам евакуюватися з зони бойових дій, тимчасово окупованих територій, а також із території РФ, куди вони були примусово вивезені. 

На сайті можна ділитися власними речами й послугами. Там пропонують одяг, побутову техніку, продукти й навіть уроки англійської. Якщо серед оголошень не вдалося знайти потрібного — можна залишити заявку з запитом. Вся платформа працює повністю безплатно. 

«На сайті є система бронювання. Людина бронює речі, домовляється з дарувальником про зустріч чи інший спосіб передачі. Ми передивляємось, модеруємо оголошення. Підтверджуємо користувачів, які добре себе зарекомендували. Поки оголошення лише з України та Грузії. Але плануємо розширити географію, додати Польщу, Німеччину інші країни, де багато українців», — пояснює деталі роботи Павло Чебукін, один зі засновників платформи.

Зараз проєкт шукає волонтерів служби підтримки, розробників та маркетологів. Тож якщо ви хочете долучитися Sharity.place чи маєте ідеї, як покращити сервіс, пишіть на пошту команди info@sharity.place або звертайтесь через форму на сайті.

Фото: bazilik.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Тут професійно надають юридичні послуги, психологічну допомогу для дорослих і дітей, допомагають з працевлаштуванням. Медикиня видає наявні медичні препарати за потреби, а також центр раз на тиждень відвідує маріупольський сімейний лікар, який заключає декларації. Є куточок для дітей. Фахівці періодично проводять  майстер-класи для охочих. Для людей старшого віку існують літературний та розмовний клуби. В останньому покращують свою українську.

Станом на сьогодні існує 17 таких центрів у різних містах України. Тут піклуються про маріупольців і дають їм шанс на нове щасливе життя. Ви також можете допомогти: принести їжу, книжки, засоби особистої гігієни або, наприклад, провести майстер-клас чи лекцію. Одяг в Ужгороді поки просять не приносити, бо наразі для нього немає приміщення. Всю актуальну інформацію щоденно оновлюють у Telegram-каналі центрів «ЯМаріуполь». 

Маріупольці дякують усім, хто підтримує їх і приймає у своїх містах. Будь-яка допомога та увага важлива й неабияк потрібна для тих, хто втратив своє місто, житло, роботу та рідних. Ми маємо робити все можливе для їхньої адаптації в усіх куточках України, адже найближчим часом вони не зможуть повернутися додому. 

Авторка тексту та фото: Олександра Фененко

Більше світлин шукайте на нашій сторінці в Instagram

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Салай-Бобровицький підкреслив, що Угорщина «залишатиметься на боці миру» та надаватиме тільки гуманітарну допомогу біженцям.

Таннер заявила, що найбільша небезпека полягає у поширенні війни на Європу, що призведе до великої міграції і до Австрії в тому числі, де кількість прохань про притулок з минулого року потроїлася. Нагадаємо, що Угорщина відмовляється реєструвати біженців відповідно із законодавством ЄС.

Фото: euractiv.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Зміни не стосуватимуться вразливих категорій населення (люди з обмеженими можливостями, пенсіонери, вагітні жінки, жінки з дітьми до року, жінки з трьома і більше дітьми).

Інші зміни передбачають замороження соціальних виплат громадянам України, які виїхали за територію Польщі, а також втрату виплат при перебуванні за межами Польщі протягом понад 30 днів. Також спецзакон виключає положення про спрощене отримання посвідки на тимчасове проживання, проте гарантує легальне перебування у Польщі до 24 серпня 2023 року, обмежує термін отримання польського ідентифікаційного коду PESEL з 90 до 30 днів.

Про підписання польським президентом Анжеєм Дудою цього спецзакону повідомляє Polskie Radio. Зміни наберуть чинності наступного дня після оприлюднення у Віснику законів.

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Коли переселенець уже у безпеці і перші побутові питання — дах, ночівля, їжа — задоволені, то дехто «заморожується». Тобто не докладає зусиль для створення комфорту, бо вважає, що це — не першочергове питання. Але будь-яке ігнорування своїх потреб не минає без наслідків для психіки та тіла.

Авторка цього тексту, психологиня та інструкторка з класичної йоги, а також мемберка Спільноти The Ukrainians, має досвід «кочування», коли все необхідне — у багажнику авто. Спираючись на ці напрацювання та досвід Катерина Омельченко ділиться з читачами «Новин здорової людини» міркуваннями на тему: «як відчути побутовий комфорт уже зараз».

Комфорт — тут і зараз

Немає нічого постійнішого за тимчасове. Відкладання та терпіння у питанні комфорту швидко дають про себе знати у вигляді дратівливості, агресії, психосоматичних хвороб. Облаштуйте собі мінімальний комфорт одразу. Якщо ви в готелі, навіть на одну ніч, і у вас є мінімальні сили: поставте меблі так, як вам зручно. Розміщення в готелях усереднені, вони не враховують ваш спосіб життя. Організуйте простір під свої потреби на завтра, не на наступний рік. 

Якщо практикуєте йогу — організуйте собі простір для килимка. Працюєте — продумайте, де вам буде зручно влаштуватися з ноутбуком. Любите краєвид із вікна — відкрийте штори. Можна використовувати зайві стільці на балконі, підвіконня як стіл чи полицю — розглядайте все у номері як ваш ресурс на сьогодні. Робіть простір своїм одразу — не відкладайте.

Якщо ви не одні, передбачте, де буде особистий простір тих, хто під вашою опікою. Мінімальне, але їхнє особисте.

Навіть якщо наразі у вас є тільки ліжко, важливо продумати, як позначити, що це — ваш простір, ваша територія. Окрім миру, вам зараз просто потрібна поличка, або шкатулка для різних дрібниць, симпатична наволочка на подушці, книжка, хустка, яку можна використати як покривало, позначивши для себе та інших, що це ваша територія. Водночас поважайте територію сусіда.

Дотримуйтесь правил гостя

• Вам допомогли – будьте вдячні. Бажання допомогти — не безмежне. Вам ніхто нічого не винен. Від вашого ставлення та поведінки залежатиме і ваш комфорт та те, як довго вам дозволять залишатися у просторі.
• Шукайте, чим ви можете бути корисні, як і чим можете розплатитися за гостинність. Це може бути щось зовсім неочевидне. Наприклад, ви вмієте організовувати дозвілля, а сторона, яка приймає, часто нудьгує. Ви можете організувати вечірні настільні ігри, наприклад.
• Уточнюйте межі, куди вам можна, а що вже не ваше. Ви у гостях — не лізьте на чужу територію, для благодійника допомога вам — теж стрес. Поважайте чуже місце з його «примхами» і можливо не зрозумілими вам «кайфушками». 
• Тримайте свої речі у порядку. З вами має бути комфортно. Враховуйте правила цього простору. Наприклад, те саме сортування сміття. 
• Вчіться. Після другої світової, повертаючись з насильницьких робіт у Німеччині, багато хто почав будувати домівки з туалетами всередині будинку і взагалі змінювати архітектуру будинку. Вчитися актуально завжди.
• Чомусь ви опинилися саме з цими людьми поруч, якщо вони викликають у вас емоції — вам є з чим працювати і чому вчитися у них або завдяки їм. Розглядайте таке сусідство як культурний обмін, розповідайте більше про Україну.

Уточнивши, яку територію можна розглядати як тимчасово свою, спробуйте акуратно застосувати до неї описані тут інші пункти.

Відтворіть відчуття «дому» 

У кожного є дрібниці, які його «заземлюють» і дають відчуття комфорту та затишку. Якщо ви знаєте, що це для вас, але стримуєте себе, бо це не першочергова потреба — не варто. Ви більше зусиль витратите на стримування себе. Краще зробити та йти далі. Наприклад, за роки кочування я зрозуміла: для мене відчуття дому починається з моменту, коли поставила свій вазон, або хоча б зрізані квіти та пару книжок у новому місці. В ідеалі — організувала робочий стіл. 

Що у вас викликає таке відчуття? За чим сумуєте? Для когось це — попрасовані речі, для когось — свій кавник і улюблена чашка. Для однієї моєї подруги — це красива білизна. Придивляйтеся, до чого тягне, чого хочеться, куди озираєтеся.Така дрібниця може допомогти відчути більше опори у теперішньому. Для багатьох відчуття дому зав’язане на домашніх тварин. До мене великий жук залетів і тепер він мій вихованець. Для когось затишок пов’язаний з домашньою їжею.

Приділіть увагу тілу

Зараз про тіло думається найменше. Дехто починає хворіти від стресу. Але в тіло треба «повертатися». На відміну від нерухомості — воно з нами, особливо якщо ми про нього дбаємо. Турбота про своє тіло додасть сил і внутрішньої опори. Насамперед як інструкторка з йоги рекомендую практику йоги, зараз багато безкоштовних онлайн-занять. За будь-яку роботу з тілом, особливо зараз, тіло вам віддячить.

Приділіть трохи уваги своєму зовнішньому вигляду. Зараз це буде не просто рутиною, а терапією. Зробіть це бодай на силі волі й потім відчуєте, як змінився стан.

Дотримуйтесь своїх «ритуалів»

Дисципліна дотримання особистих ритуалів дає відчуття внутрішньої опори. Наприклад, біг вранці, відмова від солодкого, продовження курсу лікування, ранкова кава, практика йоги щочетверга, уроки санскриту. Продовжуйте робити маленькі справи, які ви любили робили раніше — це дає відчуття стабільності, якого нам зараз не вистачає. На це відчуття потім можна буде спертися для створення міцнішої стабільності. Продовжуйте робити те, що наповнює ваше життя сенсом, де б ви не були.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ці жінки тримають материнський фронт нашої країни, оберігають її маленьких громадян. І зараз вони як ніколи вразливі та намагаються облаштувати життя в нових умовах. 

Projector Institute вже понад 7 років створює навчальні програми у креативно-технічному секторі. У нових жорстких умовах Projector хоче допомогти тим, кому зараз як ніколи потрібна підтримка.

Команда інституту запускає Projector Creative & tech Foundation, щоб надихнути та навчити 5000 українських жінок, які тимчасово залишили рідні міста, новим професіям у креативних та IT індустріях.

Для запуску фонду Projector створює міжнародну фандрейзингову (збір пожертвувань) програму, щоб зібрати фінансову підтримку для 5000 стипендій протягом 2022 року. Зі свого боку Projector Institute вкладає $500 000 у фонд і покриває 10 % кожної стипендії. Ці кошти буде витрачено на створення та запуск 10 коротких інтенсивних програм, після проходження яких можна розпочати новий карʼєрний шлях. Серед них — Interface Designer, Graphic Design, Project Management, SEO Specialist, PPC Specialist, Motion Design, Data Scientist, Data Analyst , в процесі розробки — FrontEnd Developer та QA Specialist.

Також Projector Foundation надаватиме кар’єрну підтримку — доступ до бази вакансій, комунікація з потенційними tech компаніями, консультації з написання резюме, проходження співбесіди тощо.

Подати заявку на отримання стипендії може українка, яка через війну втратила роботу та змушена змінити місце проживання, яка бажає розпочати навчання новій креативній чи tech професії та володіє англійською не нижче рівня Intermediate. Заповнити форму можна тут. Фонд прийматиме заявки у декілька етапів. Прийом заявок першого етапу триває з 6 квітня до 26 квітня 2022 року.

Фото: prjctr.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.