«Вже третій рік, але я досі в пошуку дому, в пошуку комфорту»

Валерії — 22, вона живе в Дніпрі, але дівчина приїхала туди вимушено. Раніше вона мешкала в Маріуполі. 

Валерія евакуювалася вже з бомбосховища, що було на «Азовсталі». Про те, що залишатися там стає небезпечно, їм повідомили українські військові. Найтяжчим, за словами дівчини, було зважитися покинути межі рідного міста та вийти з укриття. Попереду була невідомість. 

«З евакуацією нам допомогли військові, але тільки до кордонів заводу. Далі самотужки, перебіжками під авіабомбами. Коли дісталися околиць Маріуполя, ми зустріли чоловіка, який нас підвіз, але на першому блокпості «денеерівці» просто віджали в нас цю машину. Довелось перебіжками йти до найближчого села, щоб десь перепочити, бо ми були з дітьми», — розповідає Валерія. 

Далі в Бердянську вони простояли найдовше — близько двох тижнів. Росіяни постійно закривали місто на вʼїзд та виїзд. 

«Одного дня ми прокинулися від новини, яку отримав мій тато, що за нашою родиною та за іншими «азовстальцями» вирушає колона легкових машин з Запоріжжя на евакуацію. О 5 ранку наступного дня ми виїхали до Запоріжжя, через 25 блокпостів, через постійні обстріли та дорогу, яка прострілювалась», — Валерія також каже, що дорогу, яку раніше вони проїжджали за кілька годин, тоді проїхали за дванадцять.  

Що допомагає дівчині адаптуватися в новому місті? Підтримка друзів та близьких, активна громадська діяльність, залученість до допомоги військовим та творча робота — тримають емоційно. 

«Моя порада для людей, які живуть на територіях, де зараз наступають росіяни — виїжджайте на безпечну територію. Це дуже важкий крок, але це збереже життя вам, волонтерам та військовим, яким не потрібно буде думати про вашу евакуацію потім», — каже Валерія.

«Я все ще хочу додому, а мій дім у Запоріжжі й Харкові» 

Катерина народилася в Запоріжжі, але евакуюватися у березні 2022 довелося з Харкова. Спочатку дівчина перебралася на Івано-Франківщину, а згодом в Рівне, там мешкає вже два роки. 

Вона разом з подругою евакуювалися самостійно, повністю забитим поїздом і дорогою близько 22 години до Львова. У дівчат були тільки по одному рюкзаку та той одяг, що був на них. Найважчим, за словами Катерини, був страх невідомості. 

«Я думала, що навіть якщо якийсь час після виїзду буду жити в жахливих умовах, без можливості закрити базові потреби, без можливості творити, окупація — це пекло. І важливо цього уникнути», — розповідає Катерина. 

Це були страх та труднощі першого часу. Далі, коли дівчина вже переїхала, найважчим було знайти роботу і забезпечити себе. «Роботу я все ж таки знайшла, але це було випадково, після повного відчаю, що мене не хочуть брати. Я потрапила на дуже гарну роботу, де мене все ж прийняли як свою», — каже дівчина. 

Що допомагає адаптуватися до нового? Самостійно досліджувати місто, робота та підтримка сестри хлопця — це те, що допомагає дівчині краще почуватися в чужому місті. «З найбільших викликів на початку було чинити опір думкам, що нібито всі на сході та півночі говорять тільки російською і що війна почалася через нас. Хоча я перейшла на українську близько шести років тому», — каже Катерина. 

Боятися — це нормально. Поради від організації Helping to Leave

Невідомість лякає, але відчувати страх перед тим, як маєш все кинути та поїхати — це нормально. Всі бояться. Про це каже Олена Губанова — кураторка евакуації в організації Helping to Leave, яка допомагає українцям отримати необхідну гуманітарну допомогу, евакуюватися з зони бойових дій та територій, тимчасово окупованих, а також з території Росії, куди їх вивезли проти волі.

«Досвід багатьох людей показує, що ви не залишитеся самі, коли виїдете. Вам обовʼязково допоможуть — з житлом, одягом, продуктами, побутовими речами. Одного разу ви зможете повернутися, але зараз треба подумати про свою безпеку, щоб дати собі шанс на майбутнє», — каже в коментарі НЗЛ Олена Губанова.

Страх часто паралізує, однак важливо не забути про головне. Олена поділилася трьома порадами, які будуть корисні, для тих, хто вимушено виїжджає вперше.

Перше — ваше життя та життя рідних — це основний пріоритет, тому потрібно виїжджати попри страх невідомості. Друге — візьміть документи, ліки першої потреби, зручний одяг та взуття, трішки їжі в дорогу, якусь річ, яка асоціюється з домом. Ви повинні бути мобільними, аби нічого не заважало. І третє — якщо ви виїхали самостійно, то зверніться по допомогу до держави або ж до волонтерських організацій. 

Довідка. Якщо вам потрібна гуманітарна допомога або ж ви хочете евакуюватися, звертайтеся до представників організації Helping to Leave за посиланням. У них також є гаряча лінія, яка працює 24/7. 

Скріншот з сайту Helping to Leave

Що потрібно знати перед евакуацією ще? Поради від організації «Янголи Спасіння»

По можливості потрібно оформити опікунство або ж інвалідність, якщо це евакуація маломобільних людей. Якщо у вашому місті працює пошта, то краще відправити речі нею. На жаль, в евакуаційний транспорт не вміщається все, що люди хочуть забрати з собою. Також варто переоформити виплати на карту: пенсії, зарплати та все, що ви отримуєте через пошту.

Як спростити вашу евакуацію, якщо вам потрібна допомога волонтерів? Варто вказувати точну адресу, де вас зможуть забрати. Якщо ви в маленькому селі або хуторі — напишіть орієнтир. При зверненні на гарячу лінію чесно повідомляйте про ваш фізичний стан. Якщо вам важко ходити або їхати сидячи — скажіть про це одразу. Також в «Янголах Спасіння» кажуть, що варто попереджати про тварин, яких ви теж хочете забрати з собою.

Якщо вам потрібна допомога благодійного фонду «Янголи Спасіння», то звертайтеся за номером 0800 334 620 або ж залишаємо поклик на їхню сторінку.

«Там, де вас чекають» — мапа з кількістю вільних місць для розміщення в різних областях України та місця для пошуку роботи. Як допомагає держава? Житло і пошук роботи часто стають пріоритетними, коли ти змушено покидаєш рідне місто і їдеш туди, де поки нічого не маєш.  

Як знайти житло на новому місці? На сторінці проєкту «Там, де вас чекають» є мапа з кількістю місць, які кожна область пропонує для безплатного розселення ВПО. Після того, як ви оберете громаду, яка вам підходить, зателефонуйте до відповідальної особи. Номери телефонів цих людей також є на цій мапі. Там потрібно повідомити вік, стать та кількість осіб, які потребують тимчасового житла, та на якій термін.

Важливо, якщо розміщення відбувається в приміщеннях комунальної власності — то воно надається безкоштовно, якщо ж це приватна власність — розмір плати за оренду обговорюється з власником. Також якщо ви виїхали без документів, все одно зможете отримати допомогу. Ця програма не передбачає отримання довідки ВПО, адже розрахована саме на швидку допомогу.

Скріншот з мапи «Там, де вас чекають»

Окрім того, ви можете залишити заявку на евакуацію з проживанням за номером 0 (800) 503-111.

Команда НЗЛ зібрала ще кілька варіантів пошуку житла для ВПО. Сайт  «Прихисток» — це перший та найбільший в Україні сервіс пошуку безкоштовного житла для біженців. Telegram-бот «Турботник» — який допоможе отримати тимчасову домівку та необхідні речі у ЦНАПах, що працюють як пункти турботи. Ініціатива «Допомагай» — там можна знайти безкоштовне тимчасове житло у містах України або за кордоном, що надають небайдужі люди. 

Куди звертатися, аби знайти роботу? На Єдиному порталі вакансій зібрали понад 200 тисяч актуальних вакансій по всій країні. Також консультують щодо працевлаштування, навчання чи перенавчання місцеві центри зайнятості. Уряд додатково створив програму єРобота — там є вся інформація про безповоротні гранти для ВПО від держави. 

Про статус ВПО. Також ви можете за бажанням оформити статус ВПО — внутрішньо переміщеної особи. Однак це ваше право, а не обов’язок, тому ви можете цього й не робити. А для тих, хто все ж хотів би отримати цей документ, який забезпечить вас грошовими виплатами (щомісяця це 2000 грн для дорослого та 3000 грн для дітей та людей з інвалідністю)  від держави, за цим посиланням можна дізнатися як це зробити.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Авторка тексту — Ірина Кравець

Колаж створений командою Новин здорової людини

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open