Детальніше. За минулу добу 14 вересня у районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксували ще 3 факти порушення домовленостей. Два постріли з ручного протитанкового гранатомета зафіксували біля Авдіївки, три черги зі стрілецької зброї та постріл з ручного протитанкового гранатомета — біля Мар’їнки. Це були неприцільні обстріли, як кажуть у штабі ООС. Обійшлося без бойових втрат і поранень. Від початку доб 15 вересня, на усіх ділянках — «тиша», порушень мирних домовленостей не зафіксували.

Стартували навчання Rapid Trident-2020 за участю військових з 10 країн

У Яворівському районі Львівської області за участю близько 4 тисяч військових з 10 країн розпочались навчання Rapid Trident-2020. Вони триватимуть до 25 вересня. Під час занять на навчальних ділянках залучатимуть бронетехніку та проводитимуть навчальні стрільби зі стрілецької зброї, здійснюватимуть польоти вертольотів армійської авіації, та повітряних суден військової авіації Повітряних Сил ЗС України.

Довідка. Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення. З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході.

Що ще варто знати про ситуацію на фронті

Бойовики порушують тишу на фронті й намагаються спровокувати пожежу на українських позиціях. Російські найманці обстрілюють позиції Збройних сил України спеціальними трасуючими кулями, щоб підпалити траву та спровокувати пожежу. Проросійські терористи прицільно стріляли такими кулями в бік українських позицій у районі Золотого та Золотого-5. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. За минулу добу 10 вересня збройні формування Російської Федерації тричі порушили домовленості, які вступили в дію 27 липня 2020 року. Ворог обстріляв зі стрілецької зброї позиції наших військ неподалік Шумів. Саме там мала відбутися зустріч представників СЦКК (Спеціального центру з контролю та координації, який стежить за виконанням Мінських домовленостей) та ОБСЄ. 

Завдяки оперативності українських розвідників, дії збройних формувань Російської Федерації спрогнозували завчасно, тому швидко вдалося убезпечити не тільки військових, але й зовнішніх спостерігачів Об’єднаних сил, а й представників СЦКК та ОБСЄ.

Довідка. Трасуючий снаряд — це різновид артилерійського снаряда спеціального призначення. Він світиться у польоті й залишає за собою димовий слід. У його задній частині є трасер — невелика ємність, заповнена спеціальним піротехнічним складом. Трасер запалюється від горіння порохових газів у момент пострілу і дає яскраве світіння. Трасуючий снаряд при влученні у легкозаймистий об’єкт (суха трава, стіг сіна, бак з паливом) може його запалити.

Останні новини з фронту: спільне «інспектування» та протести проти нього

• 9 вересня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про спільну інспекцію у районі селища Шуми. Вона повинна була відбутися за участю представника-координатора від ОБСЄ. Її мали провести через те, що терорист, ватажок бойовиків ОРДО Денис Пушилін звинуватив Україну у нібито порушенні режиму припинення вогню в районі Шумів. Через це Пушилін пообіцяв обстріляти українські позиції.
• 10 вересня українська сторона скасувала цю інспекцію. Причина — Росія і представники ОРДО висунули до неї нові вимоги, які грубо порушують попередні домовленості. Наприклад, інспектувати й інші ділянки фронту, де є українські військові, фотографувати та знімати на відео усі ці ділянки, а потім підписати спільний протокол. Після скасування такої інспекції проросійські терористи обстріляли саме те місце, яке й мали інспектувати.
• Представники «Руху опору капітуляції» та активісти ввечері 10 вересня влаштували акції протесту під Офісом Президента та резиденцією Володимира Зеленського у Конча-Заспі. Вони виступали проти ідеї так званого «спільного патрулювання» українських позицій на Донбасі з представниками так званої «ДНР». Також у протестувальників було ще дві вимоги: відсторонення Леоніда Кравчука та Вітольда Фокіна від участі у Мінських перемовинах й створення тимчасової слідчої комісії в Раді щодо ймовірного зриву спецоперації із затриманням «вагнерівців».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков каже, що Віталій Марків не може бути причетним до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі, бо мав у руках іншу зброю. Журналіст загинув від мінометних осколків. Марків же мав у руках автомат, який стріляє кулями, а не мінами, тому українець не міг убити Рокеллі.

З тіла фотокореспондента експерти вилучили осколки від міни, яка була випущена з міномета. Марків був на позиції зі стрілецькою зброєю, а іншого озброєння у Нацгвардії не було. Про це говорять і свідки. До того ж, від цієї позиції до місця загибелі журналіста — 1 кілометр 760 метрів — і воно не проглядалося.

Усього українські слідчі провели 11 експертиз, 7 слідчих експериментів і допитали 70 свідків, щоб дослідити хронологію подій артилерійського обстрілу, та встановили обставини смерті журналіста Рокеллі і його перекладача — росіянина Миронова.

Українське слідство знайшло низку важливих свідків. Їхні слова підтверджують, що Марків не причетний до вбивства. Наприклад, розпитали колишню прессекретарку так званого «народного мера» Слов’янська В’ячеслава Пономарьова, яка, за словами міністра Авакова, контактувала з загиблими фотокореспондентом Андреа Рокеллі і його перекладачем Андрієм Мироновим під час їхньої поїздки до квазіреспубліки «ДНР». Вона уже кілька років проживає в Італії, і за запитом суду може дати свідчення.

Справа Віталія Марківа: що трапилося?

24 травня 2020 року виповнилось шість років із дня, коли під Слов’янськом на контрольованій бойовиками території загинув італійський фотожурналіст Андреа Роккеллі та його російський колега і перекладач, дисидент Андрій Міронов. У їхньому вбивстві звинуватили українського нацгвардійця Віталія Марківа. Попри брак прямих доказів, у липні 2019 року його засудили в Італії до 24 років ув’язнення.

В останньому слові Марків сказав, що є українським військовим, простим солдатом, патріотом, і додав, що завжди захищатиме Україну. Президент Зеленський доручив Міністерству закордонних справ і Генпрокуратурі терміново взятися за питання повернення нацгвардійця Віталія Марківа. 20 листопада 2019 року Україна подала апеляційну скаргу на вирок Марківу. Апеляційний через пандемію перенесли з квітня на пізніший термін — орієнтовно на осінь. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 5.ua

Детальніше. «Віддалений гавкіт собак» — спільний датсько-шведсько-фінський фільм. У стрічці йдеться про історію 10-річного Олега. Він та його бабуся Олександра — одні з небагатьох мешканців прифронтового села Гнутове Донецької області, які залишилися в ньому навіть після початку війни. Автори ідеї спостерігали за життям Олега та його близьких упродовж двох років.

2017 року стрічка отримала нагороду на Амстердамському фестивалі документально кіно в номінації «Найкращий дебют». Також вона ввійшла до пʼяти номінантів на «Найкращий європейський документальний фільм» премії «Європейський кіноприз — 2018».

У грудні 2018 року фільм потрапив до короткого списку номінантів на премію «Оскар» 2019 року в категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм». Тоді ж отримав гран-прі фестивалю документального кіно «Артдокфест». 2020 року «Віддалений гавкіт собак» отримав премію Пібоді.

Довідка. «Еммі» — головна американська премія у галузі телебачення. Щорічно з 1949 року її вручає Американська телевізійна академія серіалам у трьох номінаціях: «Найкращий драматичний серіал», «Найкращий комедійний серіал», «Найкращий мінісеріал або фільм».

«Еммі»-2020: кого номінували?

Претендентами на нагороду у найбільшій кількості номінацій стали серіали «Вартові» (26), «Мандалорець» (15), «Шіттс Крик» (15), «Корона» (13), «Голлівуд» (12), «Світ «Дикий Захід» (11). Найбільше номінацій — 160 — отримали серіали від стримінгового сервісу Netflix. На другому місці платформа HBO зі 107 номінаціями. Церемонія нагородження відбудеться 20 вересня. Детальніше про те, хто може отримати американську телевізійну нагороду «Еммі», читайте тут.

«Еммі»-2019: що було цікавим?

Міні-серіал «Чорнобиль» забрав головні нагороди ТВ-премії «Еммі», в яких був номінований. А восьмий сезон «Гри престолів» отримав статуетку за найкращий драматичний серіал. Переможців в основних номінаціях шукайте тут.

Найкращі моменти «Еммі»-2019

• Промова Мішель Вільямс про рівну оплату праці. У своєму виступі при отриманні премії «Найкраща актриса в міні-серіалі або телефільмі» у «Фоссі/Вердон» Вільямс розповіла, що під час роботи ніхто не сумнівався у її проханнях, коментарях, зауваженнях. Частину промови вона присвятила тому, що дуже важливо до актора ставитись перша за все, як до людини і вбачати його цінність. І що до жінки, яка заробляє на 52 центи менше від чоловіка, і, особливо, якщо вона чорношкіра, потрібно прислухатись та чути її потреби і поради.
• Пітер Дінклейдж переміг знову. Дінклейдж забрав додому свою четверту статуетку за втілення Тиріона Ланністера у фінальному сезоні «Гра престолів». Це була єдина акторська нагорода цього серіалу та загалом одна із двох статуй, які виграв серіал.
• Публіка оцінила роботу Томаса Леннона. Він озвучував цікаві факти про переможців Еммі, коли вони підіймались на сцену для отримання нагороди і свого виступу. Хоч цьогорічна церемонія і не мала ведучого, щоб більше часу приділити номінантам, Томас Леннон спеціально чи ні частоково виконував його роботу. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: freeradio.com.ua

Детальніше. 6 серпня на фронті не зафіксували обстрілів з боку проросійських бойовиків. Протягом дня сапери розмінували близько семи гектарів території у прифронтовому районі та передали на знищення сорок один вибухонебезпечний предмет.

Цитата. «Впродовж останніх 10 днів у нас немає поранених, немає загиблих. І я вдячний вам, що ви бережете своїх побратимів. Це важливо. Важливо, що виконується режим тиші. Важливо, що, якщо хтось захоче на нас наступати — ви завжди дасте гідну відсіч», — написав у своєму Телеграм-каналі Президент.

Але є одне але. З початку дії режиму припинення вогню 27 липня до 19.30 5 серпня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 251 випадок порушення «тиші». Зазначимо, що ОБСЄ вважає кожен окремий постріл порушенням перемир’я, а українські військові обстріли однієї позиції зараховують як одне порушення. 

Окрім того, безпілотник місії ОБСЄ у вечірні години помітив три вантажівки та мікроавтобус, які їхали по ґрунтовій дорозі у районі, який не контролює Україна, у Донецькій області поблизу кордону з Російською Федерацією, де немає переходу кордону.

Що ще відбувається на війні?

• Окупанти з початку доби 7 серпня уже двічі порушили «тишу» на Донбасі: «Ворожі провокації зі стрілецької зброї відмічено у районі населеного пункту Новолуганське, а з підствольного гранатомета — біля Шумів», — сказали у штабі ООС. Водночас українські військові вогонь у відповідь не відкривали.
• Червоний Хрест відправив на окупований Донбас понад 70 тонн гумдопомоги. Прикордонники Донецького і Луганського загонів пропустили 7 вантажівок з гуманітарним вантажем від Міжнародного комітету Червоного Хреста на тимчасово окуповані території України.

Довідка. З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення. 

З 00:01 27 липня:

• заборонено вести наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використовувати будь-яких видів літальних апаратів;
• заборонено застосовувати вогонь, зокрема снайперський;
• заборонено розміщувати важке озброєння у населених пунктах та околицях, зокрема у школах, дитячих садках, лікарнях та відкритих для громадськості приміщеннях,
• необхідно повідомляти координатору ТКГ про порушення режиму припинення вогню.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Що сталося?

У Росії погрожують, що почнуть постачати на Донбас більше зброї, якщо Україна отримає військову допомогу від США. Про це заявив голова комітету Держдуми Росії у справах СНД Леонід Калашніков.

Що призвело до такої заяви?

За словами тамтешнього депутата, Росія зможе офіційно постачати зброю бойовикам на Донбасі, якщо США затвердять щорічну військову допомогу Україні. Мовляв, якщо Сенат США ухвалить законопроєкт про щорічну військову допомогу Україні у розмірі 300 млн доларів, то це «відкриє Росії двері» для офіційного постачання зброї бойовикам на Донбас. Зазначимо, що Україна, відповідно міжнародних договорів, отримує технічну допомогу від держав-партнерів, і цей рік не є винятком.

А як насправді?

А насправді окупанти використовують російське озброєння та бойову техніку ще з початку агресії. І не лише проти військовослужбовців Збройних сил України, але й проти мирного населення Донбасу.

Скільки російської зброї уже є на окупованій частині Донбасу?

Танків — 480 одиниць; бойових броньованих машин — більше 900 одиниць; гармат і гаубиць — близько 450 одиниць; мінометів — близько 300 одиниць; реактивних систем залпового вогню — близько 210; засобів протиповітряної оборони — близько 700; протитанкових засобів — близько 450.

Усю цю зброю Росія застосовує у воєнних діях проти України. Російське озброєння завезли в Україну через непідконтрольну ділянку кордону.

А що кажуть у США?

Раніше група американських сенаторів внесла законопроєкт, який передбачає щорічне виділення Україні 300 мільйонів доларів на військову допомогу і стратегічну підтримку. У Білому домі підтримали збільшення поставок Україні летального озброєння в оборонному бюджеті на 2021 фінансовий рік.

А як там перемир’я?

За минулу добу 3 серпня на території Донецької та Луганської областей зафіксували три обстріли з боку окупантів. Дев’яту добу поспіль, від початку дії режиму припинення вогню, бойових втрат та поранених зі складу Об’єднаних сил немає.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Командування Об’єднаних сил України підтверджує, що припинення вогню на сході України з опівночі 27 липня 2020 року розпочато. Станом на 9 ранку 27 липня не оприлюднили щоденного ранкового зведення про обстріли бійців ОС на Донбасі. Командувач Об’єднаних сил Сергій Наєв 26 липня видав наказ про дотримання повного і всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі.

Водночас в українських військових не вилучають зброю. Такі чутки поширилися напередодні, але їх спростували. Українські війська мають право стріляти у відповідь на обстріли окупантів, якщо такий наказ дасть командування.

Щоб запобігти провокаціям з боку російських окупантів, на передову прибувають українські миротворці ООН. Це спеціально відряджені українські військовослужбовці. Більшість з них мають чималий бойовий досвід і безпосередньо займалися профільними питаннями під час участі у миротворчих місіях під егідою ООН.

Напередодні припинення вогню ворог зробив провокацію неподалік Новомихайлівки. Окупанти замінували українські позиції протипіхотними мінами. Такі міни заборонені Оттавською конвенцією та виготовляються виключно у Росії. Їх можна поставити дистанційно, а самоліквідуватися вони можуть за 4-100 годин. 

Підступність провокації полягає у тому, що невдовзі, уже під час дії перемир’я, міна може детонувати і вибух розцінюватиметься, як обстріл зі сторони українських позицій, або підрив українських воїнів на власних мінах. Тобто, у будь-якому випадку, як зрив припинення вогню.

Як себе поводять проросійські бойовики?

Російські ЗМІ пишуть, що бойовикам псевдореспублік наказали повністю припинити вогонь. Наказ про це кожного окупанта зобов’язали підписати особисто. 

Припинення вогню — одна з тем розмови президентів України та Росії

Володимир Зеленський 26 липня зателефонував Володимирові Путіну, повідомляють офіційні сайти глав держав.

«Співрозмовники привітали досягнення домовленості щодо повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі, яке почалося з 00:01 27 липня 2020 року, Президент Російської Федерації підтримав цю домовленість. Лідери погодилися з необхідністю термінової реалізації додаткових заходів з підтримки режиму припинення вогню на Донбасі», — ідеться в повідомленні офіційного сайту президента України.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото:

Детальніше. Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення. 

З 00:01 27 липня:

• заборонено вести наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використовувати будь-яких видів літальних апаратів;
• заборонено застосовувати вогонь, зокрема снайперський;
• заборонено розміщувати важке озброєння у населених пунктах та околицях, зокрема у школах, дитячих садках, лікарнях та відкритих для громадськості приміщеннях,
• необхідно повідомляти координатору ТКГ про порушення режиму припинення вогню.

Що робитимуть українські солдати, якщо їх обстрілюватимуть російські найманці?

Відкривати вогонь у відповідь на наступальні дії дозволяється. Але лише за наказом керівництва Збройних сил України після безуспішної спроби використовувати координаційні механізми. Тристоронній контактній групі мають повідомляти про накази відкрити вогонь.

Наступальні дії — це будь-які спроби змінити позиції розміщення військ. Це стосується і додаткового інженерного обладнання позицій, будь-яке просування чи переміщення озброєних людей у сторони противника, зокрема для розвідувальних чи диверсійних дій. Усі ці дії з 27 липня будуть заборонені.

Коментар. «Ніхто не буде чекати, поки нас будуть вбивати. Існує стаття 51 статуту ООН, яка дає право захищатися. Але йдеться тепер про реальну можливість зупинити вогонь з обох сторін. Цей документ, який було узгоджено вчора, і дає можливість всім показати свою політичну волю», — каже міністр оборони Андрій Таран.

Наскільки дієвим буде режим припинення вогню?

Статус цього режиму може підвищитися, якщо угоду про цей режим підпишуть усі лідери країн «нормандської групи»: Україна, Росія, Німеччина та Франція. підписання угоди про нього.

Що зараз відбувається на Донбасі?

23 липня бойовики 8 разів порушили режим припинення вогню. За минулу добу втрат серед українських військовослужбовців внаслідок обстрілів не було. Під обстріли потрапили позиції українських військ біля Старогнатівки, Гнутового, Новотошківського, Причепилівки та Оріхового

Бойовики зокрема застосували заборонені міномети, а також гранатомети та стрілецьке озброєння. У штабі кажуть, що українські військові відповідали на обстріли зі штатного озброєння.

Водночас спеціальна моніторингова місія ОБСЄ констатує більше порушень режиму припинення вогню у Донецькій області та зменшення таких порушень у Луганській області.

Що ще варто знати про російсько-українську війну

Війна на Донбасі: обстріли не припиняються, один боєць загинув. Збройні формування Росії за минулу добу дев’ять разів порушили режим припинення вогню на Донбасі біля семи міст, один український солдат загинув.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Російські війська обстрілюють українську армію з мінометів, гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї. Бійці відповідають на ворожі обстріли. Окупанти відкривають вогонь біля Хутора Вільного, Гнутового, Павлополя, Лебединського, Водяного, Майорська, Лебединського.

За минулу добу загинув військовослужбовець окремого батальйону морської піхоти — матрос Козій Артем Євгенович, уродженець Южноукраїнська Миколаївської області. Лікарі понад сім годин боролися за життя військового, але безуспішно. Ще один воїн отримав поранення.

Що ще варто знати про реалії війни на сході України?

• Спостерігачів ОБСЄ не пускають на окупований Донбас. Російські окупаційні війська продовжують блокувати проїзд СММ ОБСЄ через контрольні пункти в’їзду-виїзду. Окупанти мотивують свою відмову проведенням карантинних заходів на окупованих Росією територіях.
• Російські окупанти на Донбасі здійснили наругу над тілом військового медика, який загинув біля Зайцевого, і тіло якого пізніше передали українській стороні. Із незрозумілих причин воно було розпороте від тазу до шиї, після чого грубо зшито. Тіло не зберігалося у морзі, через що воно було покрите великими трупними плямами. Раніше на контрольованих окупантами інформаційних ресурсах виклали відео, як у голові трупа медика стирчить ніж.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com