Кір Стармер також оголосив про три подальші кроки для мирного процесу в Україні:

Цитата. «По-перше, ми будемо використовувати економічні санкції і тиск на Росію, щоб посилити Україну. Друге — ми погодилися що будь-який тривалий мир передбачає суверенність та безпеку України. І Україна має бути стороною цієї угоди. Третє — у випадку мирної угоди ми посилимо власні оборонні спроможності для України, щоб запобігти іншим спробам зазіхнути на її територіальну цілісність», — сказав прем’єр.

Про розмову з Трампом. Кір Стармер у суботу мав розмову з президентом США.

Цитата. «Не буду вдаватися у деталі, але я б не казав про це, якби не думав, що це щось, що приведе до позитивного результату. В плані того, що ми будемо рухатись разом. Україна, Британія, Європа та США — на шляху до тривалого миру», — заявив Стармер.

Про військову допомогу. За словами британського прем’єра, 1,6 млн фунтів із загальних 3 млрд доларів, які виділила Британія, використати на закупівлю ракет ППО — понад 5000 ракет для зенітно-ракетних комплексів.

Про США. Стармер не згоден з думками, нібито США є ненадійним союзником. Поки в Британії та інших партнерів України не буде плану завершення війни, зусилля все одно має підтримувати Америка, вважає Стармер.

Також вчора в інтерв’ю газеті Le Figaro президент Франції Еммануель Макрон заявив, що вони та Британія пропонують часткове місячне перемир’я між Росією та Україною, яке не охоплюватиме бойові дії на суходолі.

Як пише видання, Макрон і прем’єр Британії Кір Стармер запропонували «перемир’я в повітрі, на морі та на енергетичних об’єктах», яке триватиме один місяць. Також Макрон вважає, що європейські солдати зможуть розгорнутися на території України на другому етапі.

Цитата. «У найближчі тижні європейські війська не будуть розгорнуті на українській території», – сказав президент Франції.

Сьогодні, 3 березня, британський міністр заявив, що Франція та Британія не узгодили план часткового перемир’я для України.

Загалом серед учасників зустрічі європейських лідерів у Лондоні була широка підтримка стратегії «мир через силу» — збільшення підтримки України та додатковий тиск на Росію. Про це Суспільному повідомив посадовець ЄС.

Довідка. Вчора, 2 березня, у Лондоні відбувся безпековий саміт європейських лідерів щодо питань війни проти України. У зібрані брали участь президент Володимир Зеленський, очільники Данії, Італії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, генсек НАТО Марк Рютте, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніу Кошта.

Фото: з Telegram-каналу Володимира Зеленського

Чи має Зеленський перепросити перед Трампом. Лідер України, відповідаючи на це запитання, відповів: «Я поважаю президента, я поважаю американський народ і вважаю, що ми повинні бути дуже відкритими й дуже чесними. І я не певен, що ми зробили щось погане». 

Про зустріч у Білому домі. Зеленський визнав, що те, як минула зустріч «не було добре для обох сторін». Також український президент припустив, що певні питання варто обговорювати без присутності медіа.

Про угоду щодо корисних копалин. Зеленський зазначив, що Україна готова до підписання цієї угоди, і «це буде першим кроком до гарантій безпеки». Водночас він наголосив, що цього недостатньо, тож хотів поділитися своїми думками з Трампом під час зустрічі.

Довідка. Нагадаємо, що через суперечку між президентами під час зустрічі в Білому домі угоду не підписали.

Про мир. Зеленський запевнив: «Україна хоче миру, і тому я в Сполучених Штатах, і тому я зустрівся з президентом Трампом». Президент додав, що досягнення миру включатиме перемовини й дипломатію, мир має бути стійким і справедливим, а Україна «повинна мати сильну позицію за столом перемовин».

Про те, як завершиться війна. Зеленський зазначив, що Європа готова розмістити контингент і допомагати Україні фінансувати велику армію, як це відбувається зараз. «Наша армія стане частиною гарантій безпеки. Тепер треба знайти, яку роль наш найбільший стратегічний партнер — США — будуть відігравати», — відповів лідер України.

Що каже Трамп? Учора ввечері після зустрічі з Зеленським Трамп заявив журналістам, що президент України не готовий до миру.

«Я прагну миру. Ми не хочемо війни на десять років і грати в ігри. Ми хочемо миру. І моє враження, що якщо ми це зробимо, якщо підпишемось на це — він хоче того, чого я не хочу. Він хоче продовжувати і воювати, воювати, воювати. Ми хочемо покласти край смертям», — сказав президент США.

Фото: з Telegram-каналу Андрія Єрмака

Педро Санчес, прем’єр-міністра Іспанії. «Україна, Іспанія з вами. Україно, Іспанія з тобою».

Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки. «Трамп і Венс влаштували ганебне шоу. Мені соромно за таку поведінку. США заслуговують на щось краще. Вільний світ має підтримати Україну. Я був і залишаюся з Володимиром Зеленським».

Мая Санду, президентка Молдови. «Істина проста. Росія напала на Україну. Росія – агресор. Україна захищає свою і нашу свободу. Ми з Україною».

Тімоті Снайдер, американський історик і письменник. «Трамп і Венс поводяться так, ніби проблема в тому, що Україна чинить опір російському вторгненню, яке триває. Насправді ж проблема — це саме триваюче російське вторгнення. Якщо вони хочуть застосувати американську силу для припинення війни, то нехай застосують її проти агресора. Жорстоке ставлення до жертви не зупинить загарбницьку війну».

Дональд Туск, прем’єр Польщі. «Дорогий Зеленський, дорогі українські друзі, ви не самотні».

Тім Волз, губернатор штату Міннесота. «Дональд Трамп бентежить Сполучені Штати на світовій арені. Ми країна, яка протистоїть диктаторам і бореться за демократію. Міннесота твердо підтримує наших союзників в Україні».

Емануель Макрон, президент Франції. «Ми повинні поважати тих, хто бореться з самого початку. Є агресор — Росія, і народ, на який напали, — це Україна».

Гітанас Науседа, президент Литви: «Україно, ти ніколи не залишишся на самоті».

Хочеться написати «екстравагантні», але, будьмо відверті, банально хамські заяви Трампа, Маска та інших представників нової владної еліти США вже не можна пояснити частиною передвиборчої кампанії чи непорозумінням, як це робили окремі експерти раніше. Висловлювання Трампа — це частина його світогляду, і це погана новина для нас, Європи й навіть для самих американців. Ми також бачимо, як окремі коментатори пояснюють, що це лише переговорна тактика адміністрації США, і хвилюватися не варто, адже слід дивитися не на слова, а на дії. Нам шкода, але це не так. Англійською це називається wishful thinking (видавання бажаного за дійсне). По-перше, заяви — це теж дії, якщо вони транслюють російські наративи, підривають імідж України та ставлять під сумнів інституційність нашої влади. Саме це зараз відбувається. По-друге, виведення Росії з міжнародної ізоляції вже відбулося через переговори в Саудівській Аравії. Це факт. І не забуваймо про те, що Україну туди не запросили. Ми знову повертаємося до фрази: «Нічого про Україну без України». І ці перемовини — цілком конкретна дія, яка називається десуб’єктивізацією. 

Можна наводити й інші приклади з тієї сфери, яку ми як медійники розуміємо дещо глибше. Інформаційна війна нині є важливою та невіддільною частиною війни загалом. Від її перебігу, зокрема, й залежить міжнародна підтримка України, а програш в інформаційному просторі матиме прямі наслідки й на полі бою. Заяви вищих посадових осіб і їхня подальша інтерпретація є одним з інструментів інформаційної війни. Саме тому дипломати часто висловлюються дуже обережно й виважено. Адже кожне невдало сказане слово може стати приводом для маніпуляцій та перекручувань.

Останніми днями влада США вже встигла назвати українського президента «диктатором без виборів», сказати, що його рейтинг впав до 4% (спойлер: насправді ні), відверто збрехати про масштаб фінансової допомоги та заявити, що Україна має заплатити за неї доступом до своїх ресурсів на суму, в кілька разів більшу за реальні цифри американської підтримки. І як вишенька на торті — Трамп фактично сказав, що Україна сама винна в тому, що війна почалася.

Значна частина заяв нової американської влади — це не просто інтерпретація фактів, а відверта маячня, яку легко спростувати. Проте якщо голос того, хто говорить, сильніший, то спростування не матимуть значення. Тому заяви Трампа — це не просто слова, вони вже завдають суттєвої шкоди, передусім міжнародній репутації України, а також атакують наші державні інституції. Трамп і його команда відкрито закликають усунути Володимира Зеленського з посади президента України, цілковито ігноруючи волю українського народу, який, власне, має виключне право ухвалювати такі рішення. Американські посадовці нехтують українською Конституцією, закликаючи провести вибори в умовах війни, коли немає можливості гарантувати не лише їхню чесність і репрезентативність, а й безпеку громадян під час голосування. Важливо розуміти один момент у ситуації з виборами: цей наратив придумали й поширювали в інформаційному просторі росіяни. Їм вдалося зробити його однією з топових інформаційних тем, щоб поставити під сумнів легітимність українського президента. Схожу технологію вони свого часу застосовували й проти попереднього президента України Петра Порошенка. 

Нова заява спікера Конгресу США Майка Джонсона про те, що «немає ніякого апетиту» ухвалювати закон про подальшу підтримку України, взагалі виглядає як цинічний шантаж після відмови української влади віддати доступ до природних ресурсів на ультимативних умовах.

З приходом до влади Дональда Трампа і представників його MAGA-руху настала нова геополітична реальність. Реальність, у якій право сильного матиме більше значення і вплив, ніж міжнародне право. А це означає, що в нас немає іншого вибору, аніж стати сильними. Розв’язана Росією війна і нова політика адміністрації США не залишають нам альтернатив. Вистояти в цій боротьбі буде не легко, але це можливо. Ситуація складна, але водночас мінлива, і саме це дає нам шанс. У нашій історії було чимало критичних моментів, і ми проходили їх гідно. Що спільного в часи, коли ми були на межі втрати демократії у 2004 та 2013 роках чи втрати державності у 2022-му? Українці забували про чвари, об’єднувалися і робили все необхідне, щоб вистояти. Час знову згадати, в чому наша сила. 

Фото: колаж НЗЛ

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Розмови про Холодну війну

Далекого 1963 року в столиці Баварії започаткували конференцію з безпеки для країн-членів НАТО. Збиратися саме у Західній Німеччині, неподалік від кордону сфери впливу СРСР — головного противника НАТО, було вкрай символічним. Холодна війна завершилася, Московська імперія впала, Німеччина стала єдиною, а демократичний Захід святкував перемогу. Здавалося, безпеці більше ніщо не загрожує. Американський історик Френсіс Фукуяма навіть написав, що «історія закінчилася», мовляв, конфліктів і проблем більше не буде — усі прагнутимуть до розвиненого Заходу й житимуть у мирі. Ця ідея знайшла чимало прихильників на Заході.

У Мюнхен почали запрошувати Росію та країни, які вона раніше окуповувала. Конференції стали передбачуваними. Іноді все ж говорили про загрози тероризму, часом Європу турбували хвилі мігрантів, але демократичний світ вважав, що йому нічого не загрожує. ЄС думав про розподіл сільського господарства між країнами-членами, а у питаннях безпеки спирався на США. Таке уявлення про безтурботну реальність міцно засіло в головах громадян «вільного світу». Тим часом історія стукала у двері.

Китай набирав світового впливу. Війни тривали на Кавказі, Балканах та в Молдові, проте для Європи вони залишалися суто місцевими проблемами. Повільно, але впевнено, розпалювалися війни на Близькому Сході. У 2007-му в Мюнхені Путін відкрито заявив про свою незгоду з чинним світовим порядком, а вже через рік Росія напала на Грузію. Незабаром РФ окупувала частину України. Все це було тривожними сигналами, але Захід щосили намагався жити «як зазвичай». Ігнорування агресора лише розпалювало його апетит, і у 2022 році Москва відкрито напала на Україну, прямо декларуючи бажання знищити українців. Відтак Мюнхен знову набував актуальності.

Промова для своїх

На сцені конференції з’явився круглолиций бородатий чоловік. Це був перший день події, і люди чекали найважливіших гостей — він був одним із них. Його звали Джеймс Девід Венс, хоча всі звикли кликати його скорочено Джей Ді. Він — віцепрезидент США. Спочатку чоловік висловив співчуття родинам постраждалих демонстрантів, у яких за день до конференції врізався автомобіль. Аудиторія аплодує Венсу на знак схвалення, а той жартує, що сподівається, що ці оплески не будуть останніми цього дня. Проте більше він їх таки не почує — його виступ шокує аудиторію.

«Зовнішні вороги — це, звісно, погано, але США турбують внутрішні противники», — заявив віцепрезидент. Увесь свій виступ Венс присвятив звинуваченням Європи у зраді демократії. Йому не сподобалося, що в Румунії скасували результати виборів через російський вплив. Обурила його і боротьба з дезінформацією, яку він вважає цензурою інших поглядів. Американський віцепрезидент розповів цілу мальовничу історію, щоб покритикувати легальність абортів. А ще — памʼятаєте, як він почав зі співчуття жертвам наїзду? Водієм був шукач притулку з Афганістану, і Венс використав це, щоб звинуватити мігрантів як явище.

Уся промова Джей Ді була такою, які він звик озвучувати перед американцями і які так люблять європейські ультраправі (які, підозріло часто, виявляються проросійськими). Це був емоційний опис низки вирваних із контексту епізодів, що мали довести: лише радикальні консервативні політичні сили можуть врятувати демократію. Віцепрезидент США фактично провів агітацію для ультраправих сил Старого Континенту. До речі, на румунських виборах, скасування яких так обурило Венса, перше місце, за допомогою російського втручання, отримав проросійський кандидат Джорджеску. Він заявляв, що Україна — це «вигадана держава», поділ якої є «неминучим».

Гра української дипломатії 

Наступного дня, під тривалі оплески аудиторії, на сцену вийшов український президент. Володимир Зеленський багато нагадував про небезпеку, яка йде від Росії, і про небажання Путіна домовлятися. Проте Зеленський не міг оминути увагою й американців. Під час конференції з’явилася інформація, що США надали Україні варіант угоди про розподіл українських корисних копалин. Про таку домовленість говорили й раніше: свого часу її ініціював сам Зеленський, намагаючись продемонструвати американському президенту-бізнесмену, що допомагати нашій країні може бути вигідно у дуже підприємницькому сенсі.

Проте версія угоди, запропонована Вашингтоном, була дещо специфічною. У ній пропонували передавати США половину прибутків від усіх корисних копалин України, водночас документ, схоже, не передбачав нічого у відповідь. Незрозуміло, чи то був шантаж, ціною якого могла стати майбутня допомога Сполучених Штатів (яку ті ще жодного разу не обіцяли надавати), чи команда Трампа розглядала це як оплату за вже надану допомогу (яку, нагадаємо, США надавали безповоротно і вартість якої, вочевидь, була меншою за цінність половини українських надр). У всякому разі, підписувати таку домовленість Зеленський не став, заявивши, що її слід допрацювати. Як описали це американські медіа, український президент «чемно відмовився».

Та зі сцени Зеленський наголошував на іншому. Він зазначив, що відносини між Європою та США більше не будуть такими, як раніше. Отже, Європі потрібно адаптуватися та взяти на себе більше відповідальності. Зеленський закликав створити європейські збройні сили. Його підтримали аплодисментами, хоча досить стриманими. Як зазначив український лідер, відповісти Росії й утримати партнерство на рівних зі США можна лише спільними зусиллями — єдиним європейським голосом, а не багатьма малими окремими країнами. Певною мірою це був заклик, що водночас підігравав вимогам Трампа до Європи щодо посилення оборони та суперечив заявам американських чиновників, які підтримують ультраправі рухи на континенті, що прагнуть зупинити європейську інтеграцію.

Переговори з РФ, але без України?

«Наразі найбільш впливовим членом НАТО видається Путін», — сказав Зеленський і аудиторія відреагувала дещо нервовим сміхом. Це, безумовно, була відповідь на загравання Заходу, передусім нової адміністрації США, з російськими «червоними лініями». Команда Трампа неодноразово закликала до укладання мирної угоди, стверджуючи, що відновити територіальну цілісність України в кордонах 1991 року не вийде, що Україну не приймуть до НАТО. Водночас вони заявляли, що прагнуть тривалого і стійкого миру. Для нього потрібні гарантії безпеки, щоб Росія не напала знову. Наразі Вашингтон хоче перекласти ці гарантії на Європу (а копалини все одно забрати собі). Але в будь-якому разі завершити бойові дії можна лише тоді, коли на це погодиться агресор і якщо умови припинення влаштують Україну.

Тож адміністрація Трампа активно займається організацією переговорів. Проте є проблема: США робить це напряму з РФ, без участі України та Європи. Після завершення Мюнхенської конференції представники Вашингтона відправилися до Саудівської Аравії для розмови з Росією. Майже одночасно туди поїхало подружжя Зеленських, але президент стверджує, що це не повʼязані події, а звичайний міжнародний візит. Ба більше, жодних угод, укладених без участі України, Київ не визнає. Такі ж заяви Зеленський озвучував і з трибуни у Мюнхені.

Європу також занепокоїло ігнорування союзників Вашингтоном. Тож одразу після конференції низка європейських лідерів зібралася в Парижі, щоб обговорити ситуацію та розібратися, як діяти у новому дивному світі. У ситуації, коли США намагаються розхитати ЄС зсередини і шантажують Україну, Європа має обʼєднатися і взяти долю у власні руки. Для цього потрібні політична воля та готовність прийняти ризик. Раніше Європа його наполегливо уникала, але тепер, коли холодний атлантичний вітер змішується з подихами війни зі сходу, часу для зволікань не залишилося.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: U.S. Department of State

Про перемовини. За словами Зеленського, мирна угода не може бути підписана у Мюнхені. А план про закінчення війни має передусім бути проговорений між президентами України та США. Також важливу роль мають відігравати країни Європи. 

«Мирна угода не може бути підписана в Мюнхені, тому що це Мюнхен і тут нема президента [США]. І ми пам’ятаємо, які речі були тут колись підписані», — прокоментував президент України.

Довідка. У 1938 році Франція, Британія, Третій Райх та Італія підписали  Мюнхенську угоду, за якою Чехословаччина змушена була передати Німеччині Судетську область.

«Я не хочу бути людиною, яка допомогла Путіну окупувати мою країну… Тому для мене важливо тиснути на Путіна, ввести усі можливі санкції проти нього», — сказав Зеленський. 

Про НАТО. Зеленський сказав, що США ніколи не бачили нас в НАТО. Проте, за словами президента, це не питання до Трампа, а до політики Америки. 

«Я ніколи не чув під час розмов, що ми будемо в НАТО. Чи це політика, що Україна не має бути в НАТО. Ми не в НАТО, але в нас є сильна армія, що може зміцнити НАТО. Це в взаємних інтересах мати Україну в НАТО», — зазначив Зеленський. 

Про розмову з Путіним. «У нас була пряма розмова з Путіним про припинення вогню і обмін полоненими, але він не обміняв всіх полонених», — прокоментував президент.

Фото: Офіс президента

Вчора, 12 лютого, Петро Порошенко повідомив про запровадження санкцій проти нього. Депутат звинуватив у запровадженні санкцій президента Володимира Зеленського та поклав на нього відповідальність за можливі негативні наслідки цього рішення.

Сьогодні на засідання Верховної Ради парламентарі від «Європейської солідарності» прийшли з плакатами «Україна — не Росія» і «Ні політичним репресіям» та заблокували трибуну. Депутат Ярослав Железняк повідомив, що згодом засідання закрили.

Цитата. «Ви знаєте, сьогодні близько 600 тисяч російського контингенту на території нашої держави. Що стосується української армії, на сьогодні вона становить 880 тисяч», — сказав Зеленський.

Президент додав, що обговорює із партнерами питання контингенту союзників в Україні. За його словами, поки що це лише якісь «загальні речі». Також це може бути ще одним пунктом серед гарантій безпеки.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Контекст. Після зустрічі з Трампом Орбан зателефонував Путіну. Угорський прем’єр повідомив, що розмова тривала годину. І заявив про «найнебезпечніші тижні російсько-української війни». 

Нагадаємо, 9 грудня у Флориді Віктор Орбан зустрівся з обраним президентом США Дональдом Трампом.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики