Молодь і майбутній ринок праці. 74% українців віком від 18 до 30 років, навіть у разі отримання громадянства США чи країни ЄС, залишилися б жити в Україні. Про це свідчить нещодавнє опитування Київського міжнародного інституту соціології. Молодь віком 13-15 років назвала найбільш бажаними для себе професіями — ІТ-сектор, лікарів, юристів, дизайнерів, кухарів, військових та психологів. Ми запитали в експертки ринку праці Тетяни Пашкіної, які, на її думку, професії будуть і вже потрібні нашій країні.


(Фото: з сайту Київського міжнародного інституту соціології, див. перший стопчик)

Інженери, будівельники, фармацевти, аграрії, кухарі, лікарі-реабілітологи, психологи, психотерапевти, протезисти — базові професії, які, за словами Тетяни, потрібні не лише зараз, але й після закінчення бойових дій.

Також аналіз того, які фахівці знадобляться Україні після війни, робила платформа Work.ua. Серед сфер праці вони виділили ІТ, будівництво, архітектуру, логістику, медицину, фармацевтику, освіту і науку, роздрібну торгівлю, сільське господарство та агробізнес, маркетинг та безпеку.

Який ринок праці зараз? В Україні кількість вакансій уже перевищила ту, яка була до 24 лютого 2022 року. Водночас кількість людей, які відгукуються, суттєво менша. Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників, проте через війну кількість робочої сили лише знижується. Про це також кажуть в Міністерстві економіки. 

«Спочатку це були жінки, які виїжджали за кордон. Тепер — чоловіки через активізацію мобілізації. Через те, що вона в нас дещо хаотична, роботодавці не розуміють, на яку кількість людей вони розраховують», — розповідає про виклики Пашкіна.

Як змінився ринок праці й чого очікувати в майбутньому? Зараз роботодавці намагаються наймати жінок, молодь та старших людей туди, де раніше працювали чоловіки.

«Поки що це установчий хаос. Тому що часто доводиться боротися з самими собою, з суспільними упередженнями та обмеженнями, що це не жіноча справа», — розповідає Тетяна.

За словами Тетяни, до пандемії коронавірусу більшість бізнесів навіть не думали, що можуть працювати віддалено. Тому й війна може змінити певні упередження роботодавців.

«Ринок праці — це не тільки люди 25-35 років, з 10 роками досвіду на одному робочому місці, готовністю 10 годин на день працювати за 10 тисяч гривень і так далі. Оце вимушене підсушування ринку змушує звертатися до людей старших за 60 та молодших за 20 років», — говорить Пашкіна.

Роботодавці змушені перебудовуватися: автоматизовувати працю, залучати до певних процесів жінок та ветеранів війни. Тетяна розповідає, що чимало компаній почали залучати психологів, аби до них могли звертатися працівники.

«Можливо, врешті-решт у нас перестане бути оце сортування за датою народження, за статтю: «Боже, в неї двоє дітей, коли вона працюватиме». Оці всі упередження, вони вимушені будуть піти з ринку, тому що їх нема чим підгодовувати. Але, знову-таки, люди мають активно цьому сприяти, коли шукають роботу», — розповідає про майбутнє ринку праці в Україні Тетяна.

Що з українцями, які за кордоном та за яких умов вони можуть повернутися? 

За оптимістичним сценарієм,  близько 50% українців, які зараз у Німеччині, Польщі та Чехії, готові повернутися в Україну. Тетяна Пашкіна також розповідає, що більшість українців за кордоном, аби повернутися, висувають кілька умов — забезпечення житлом, фінансова допомога та робота і зарплата, які відповідають європейському ринку праці.
(Фото: з сайту Київського міжнародного інституту соціології)

«Часто це умови, які не дуже справедливі щодо тих, хто залишився в Україні. Попри те, що в нас є вакансії, Україна завжди була країною з найнижчою європейською заробітною платнею. А тепер в країну, яка воює, яка має 500 мільярдів євро підтверджених збитків, мають повертатися її громадяни і їм ще за це мають доплачувати? Я  не вважаю це справедливим», — коментує Тетяна.

На думку експертки, якщо більш економічно обґрунтовано автоматизувати процеси, де раніше залучали людей — варто це зробити. «Якщо ми можемо впоратися тут і зараз з тією кількістю працівників, що в нас є, і завдяки цьому вистояти, робімо так», — каже Пашкіна. 

Що кажуть представники платформ із розміщення вакансій? НЗЛ поспілкувалися з засновником платформи працевлаштування та рекрутингу Lobby X Владиславом Грезєвим та представницею платформи Work.ua Євгенією Кузенковою.

Довідка. Work.ua — сайт пошуку роботи в Україні, який охоплює велику кількість варіантів працевлаштування та всю територію нашої країни.

Про те, що кількість вакансій досягла показників лютого 2022 року, та про дефіцит кадрів, кажуть і на платформі Work.ua. «На заході та в центрі держави вакансій стало більше, ніж було до лютого 2022 року. Натомість у прифронтових (зокрема й деокупованих) регіонах роботи мало», — додає Євгенія.

(Фото: надане платформою Work.ua)

Дефіцит кадрів зараз змушує роботодавців усе частіше пропонувати вакансії шукачам без досвіду. У вересні 43% від усіх вакансій розмістили для кандидатів, які не мають досвіду роботи. Для порівняння, у вересні 2023 року таких оголошень було 36%. Більшає кількість вакансій, де компанії готові надавати перевагу ветеранам. Роботодавці самостійно створюють освітні програми, щоб  навчати персонал. Зокрема, допомагати жінкам опановувати стереотипно чоловічі професії.

Довідка. Lobby X — це платформа з працевлаштування та рекрутингова агенція, що допомагає знаходити працівників прогресивному бізнесу, ЗСУ, командам реформаторів, дієвим громадським організаціям та незалежним медіа.

Через специфіку вакансій, які розміщує платформа, зараз не вистачає інженерів, інженерів-конструкторів, розробників різних спеціальностей, пов’язаних з радіоекспертизою, експертизою в авіоніці (електронні системи для літальних апаратів — ред.), складальників, людей, які працюють на збірці. За словами Владислава, це зумовлено стрімким зростанням кількості виробників озброєння та оборонних технологій і недостатній кількості політехнічних спеціалістів.

Також, за словами Владислава Грезєва, зараз на платформі помічають шалений дефіцит кваліфікованих людей, які потрібні в держсекторі. «Організації намагаються замінити стереотипно-чоловічі професії жінками та працевлаштовувати ветеранів. Компанії організовують фахову перепідготовку для жінок, до прикладу, на водіїв великих вантажних машин, фур», — додає Владислав. 

Що з вакансіями на деокупованих територіях? «На сайті Work.ua зараз немає жодної вакансії в Купʼянську — місті на Харківщині, яке звільнили у вересні 2022 року. Зміїв на Харківщині — лише пʼять вакансій. Якщо говорити про великі деокуповані міста, як-от Херсон, то там трохи більше як 160 вакансій, половина з яких — до Сил оборони України», — розповідає Євгенія.

Передусім це — пропозиції роботи від великих компаній, як-от «ПриватБанк», «АТБ», «Укрпошта», «Нова Пошта», які одними з перших відновлюють діяльність на звільнених територіях. Також про те, що після закінчення війни на деокупованих територіях популярними будуть саме професії, повʼязані з роботою у цих компаніях, каже й Тетяна Пашкіна.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Авторка тексту — Ірина Кравець

Фото: колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За допомогою штучного інтелекту чат-бот готує для вас опитування, а вкінці пропонує й ознайомлює з запропонованою професією. Всього є 12 запитань, які максимально наближені до життя і знайомих ситуацій. Далі ви отримуєте результат і пояснення, що означає ця професія та чому вона буде цікавою й корисною.

Фото: uainfo.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Про дані дослідження розповіла міністерка МОН Ганна Новосад. Вона вважає, щоб запобігти неправильному вибору професії, необхідно провести реформу старшої профільної школи. Ця реформа передбачає можливість профільного навчання у старших класах та самостійного вибору навчальних предметів.

Ганна Новосад каже: «Впровадження старшої школи 10-12 класу — це надзвичайно важлива частина Нової української школи. Для цього нам необхідно створити мережу так званих академічних ліцеїв. За нашими підрахунками, потрібно понад 1500 нових ліцеїв».

Довідка. Реформа профільної школи має стартувати у 2027 році. Вона передбачає навчання протягом трьох років (10-12 класи) та розподіл на академічну та професійну. Перша передбачатиме підготовку до здобуття вищої освіти, друга – що випускник уже матиме фах.

⟶ Як обрати майбутню професію? Сайт «Studway» підготував добірку ресурсів, які допоможуть обрати майбутню професію. Пропонуємо вам кілька профорієнтаційних тестів, які допоможуть визначитися із бажаним фахом:

1. Профорієнтаційна анкета. Це 27 запитань, які націлені на визначення особливостей власної роботи: чи орієнтуєтеся на себе, чи на команду чи на результат.
2. Тест «Що підходить саме тобі?». 20 запитань, які орієнтовані на визначення того, що вам дається найпростіше, до чого найбільша схильність: працювати з людьми, програмувати чи, наприклад, писати музику.
3. Опитувальник професійних нахилів. Його створив литовський психолог Йовайші. Тест допомагає виявити нахили до того чи іншого виду професійної діяльності, які він поділив за тематичними напрямками: мистецтво, техніка, робота з людьми, розумова та фізична праця. Опитувальник містить 24 запитання, на які можна відповісти протягом 15 хвилин.

Повну добірку ресурсів шукайте за посиланням.

⟶ Як накреслити власну кар’єрну траєкторію? Подумайте, якою б ви хотіли бачити свою кар’єру: горизонтальною (розвиваєтесь як експерт), вертикальною (розвиваєтесь як управлінець), зигзагоподібною (розвиваєтесь у різних напрямках і вивчаєте суміжні сфери).

Далі оберіть сферу, яка вас приваблює, і посаду, якої прагнете. Це необов’язково має бути СЕО власної компанії. Можливо, ви бачите себе керівником певного департаменту, експертом вузької спеціальності чи, навпаки, — фахівцем широкого профілю (наприклад, від SMM до PR та маркетингової аналітики). 

Тут важливо враховувати ситуацію на ринку праці і затребуваність обраної професії найближчим часом: чи не перевищує пропозиція попит і чи не автоматизують вас у недалекому майбутньому.

Фото: pexels.com (більше…)