Цьогоріч як альтернативу ЗНО для випускників знову проведуть національний мультипредметний тест (НМТ), тепер у вдосконаленому форматі.

НМТ передбачатиме завдання з 3 предметів: обов’язково – українська мова та математика, один на вибір – історія України, іноземна мова, біологія, фізика чи хімія. Для складання тесту буде відведено 180 хвилин.

Для випускників, які перебувають за кордоном, але хочуть здобути вищу освіту в Україні, створять спеціальні екзаменаційні центри у багатьох країнах світу.

Фото: nus.org.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Уряд презентував освітній заклад, який готуватиме спеціалістів для роботи у держслужбах. Навчання планують почати з жовтня 2023 року. У перший рік до ЗВО зможуть вступити 120 абітурієнтів.

В університеті можна вчитися на таких спеціальностях:

• інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект;
• нанотехнології;
• аерокосмічні технології;
• енергетичні технології;
• біотехнології та науки про здоров’я;
• глобалізація та міжнародні комунікації.

Мовою навчання стане англійська. Також у міністерстві зазначили, що перевагою університету стане велика кількість практики та високі академічні вимоги для вступників. Випускники зможуть стажуватися у різних українських і міжнародних компаніях. На території закладу планують побудувати нові навчально-лабораторні корпуси, дослідницький центр, клініку, бізнес-центр, об’єкти соціальної сфери, а також зони рекреації та спорту.

Мовою цифр. Раніше міністр освіти Сергій Шкарлет розповів, що Президент озвучував цифру 4 тисячі доларів як бажану зарплату для найкращих викладачів майбутнього університету.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. До липня 2021 року планують затвердити концепцію створення університету. Навчання на перших програмах має розпочатися у жовтні 2023 року. У перший рік до університету зможуть вступити 120 абітурієнтів.

У навчальному закладі працюватимуть шість основних напрямків:

• інформаційні технології;
• кібербезпека та штучний інтелект;
• нанотехнології;
• аерокосмічні технології;
• новітні енергетичні технології;
• біотехнології та науки про здоров’я;
• міжнародні відносини й безпека.

У новому університеті 30% навчального часу виділятимуть для теоретичних занять, а 70% ― для практичних. Щодо викладання, то пріоритет надаватимуть українським фахівцям, але іноземних експертів також запрошуватимуть. Студенти зможуть пройти стажування у різних українських і міжнародних компаніях. Найкращих гарантовано працевлаштовуватимуть після закінчення університету.

Що не так з українською наукою?

Народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Ілля Кива захистив кандидатську дисертацію і став кандидатом наук з державного управління. Кандидат медичних наук, викладач Українського католицького університету Олександр Ябчанка спалив свій кандидатський диплом. Учений вважає, що отримання наукового ступеня нардепом від «Опозиційної платформи — За життя» Іллі Киви дискредитує звання кандидата наук.

Копайте глибше:

Що не так зі здобуттям наукового ступеня в Україні та як (не) захистити дисертацію без хабарів і фуршетів читайте у репортажі Олесі Яремчук.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. На платформі збиратимуть історії про те, з чим стикалися студенти й аспіранти, які намагалися захистити свої курсові, дипломи й дисертації без хабарів і всупереч усталеним «правилам». Можна говорити про це й анонімно. Факти про корупцію й незаконне вимагання чого-небудь від здобувачів освіти. Усю інформацію хочуть передати до судів.

Що стало передумовою?

Українська журналістка й письменниця Олеся Яремчук написала репортаж, у якому розповіла свою історію захисту дисертації. Через відмову неофіційно доплачувати експертам, рецензенту ТВ влаштовувати фуршет, «бо такі правила», їй не вдалося захистити свою кандидатську дисертацію.

Журналістка впевнена, що є люди, яким вдалося чесно здобути свій науковий ступінь. Однак і її історія не поодинокий випадок і є чимало аспірантів і студентів, які стикалися з добре організованими корупційними схемами, але не розповідали про це раніше.

Цитата. «Є чесні люди. Є люди, які інертно йдуть за системою й нічого не роблять через загрозу звільнення, просто мовчать. А є люди, які цю систему очолюють й цілком усвідомлено перетворюють сферу освіти та науки на фінансову машину, забуваючи про справжні чесноти», ― пише Олеся Яремчук.

Що далі?

Депутатка Верховної Ради Наталія Піпа також відреагувала на репортаж Олесі Яремчук і на своїй сторінці у Facebook написала:

Цитата. «Ми, як Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій разом із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) зробили дуже багато, щоб усе, про що написано відійшло в минуле з вересня 2021 року».

Спільно з Міністерством освіти і науки Комітет ВР з питань освіти й НАЗЯВО розробили законопроєкт 4667-1, який підписала Верховна Рада. Після підпису Президента проєкт Порядку присудження наукових ступенів, який має вступити в дію з 1 вересня 2021 року, оприлюднять.

Копайте глибше: 

Читайте репортаж Олесі Яремчук «Вклонися, дитино: чи можна захистити дисертацію без хабарів та фуршетів? Історія однієї аспірантки» про корупцію в системі освіти й про те, чому журналістці не вдалося захистити свою дисертацію.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. 18 грудня 321 депутат Верховної Ради підтримав у другому читанні зміни до Закону про вищу освіту. Що зміниться:

• зникне поняття «диплом державного зразка». Замість нього МОН пропонує вишам видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою. Видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.
• Академічна доброчесність. За недотримання академічної доброчесності студенти нестимуть більше відповідальності. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації у роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.
• Поширення ЗНО. Відтепер ЗНО застосовуватимуть для вимірювання результатів навчання, здобутих на бакалаврському рівні, для прийому на подальші рівні, для атестації студентів.
• Договір зі вступниками. Відтепер договір підписуватимуть і з тими, хто вчитиметься на контракті, і на бюджеті. Предметом цих договорів буде не плата за навчання, а саме  права та обов’язки студентів та закладів вищої освіти.
• Мотиваційні листи. Під час вступної кампанії заклади зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору — мотиваційні листи.Вони стануть одним із механізмів, за якими найбільш вмотивовані вступники зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору. Максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист у тих закладах, які його запровадять, складатиме 1% від конкурсного балу. Прийматимуть та оцінюватимуть мотиваційні листи перед початком сесії ЗНО.

⟶ Електронні учнівські та студентські квитки: коли почнуть діяти, чи викидати пластикові та паперові. Віртуальні студентські та учнівські квитки запровадять у 2020-2021 навчальному році. Про це розповіли у телеграм-каналі прем’єр-міністра Олексія Гончарука.

Е-документи підтверджуватимуть статус студента/учня та його прав на пільги. Паперові документи теж діятимуть. Скористатися ними буде можна буде через мобільний додаток «ДіЯ». Він уже працює в бета-версії. 

⟶ Школа свідомого громадянина: добірка онлайн-курсів, які допоможуть розібратися, як працює держава. Якщо не хочеться виходити з дому і робити щось корисне задарма, то можна сидячи на дивані збільшувати свою громадянську освіченість:

Курс «Людина та держава. Правила гри». Онлайн-курс допоможе з’ясувати як взаємодіють людина та держава та зрозуміти логіку суспільних процесів. Поговоримо про державу та право, права людини та їх захист, національні та міжнародні суди, а також міжнародні організації в Україні.

Курс «Громадський контроль за владою». Ви навчитеся взаємодіяти із владою та вміти знаходити рішення, працюючи з інтересами усіх зацікавлених сторін, здійснювати контроль за владою (не перетворюючись на політиків), моніторити публічні закупівлі у системі Prozorro і протистояти корупції у цій сфері, знаходити і аналізувати необхідну інформацію у основних відкритих державних реєстрах, користуватися сучасними цифровими інструментами (петиції, громадські бюджети тощо) в інтересах громади і для розбудови відкритого суспільства.

Курс «Боротьба з корупцією». Курс розповідатиме про те, як проводити антикорупційні розслідування, викривати та попереджати корупцію під час державних закупівель, організовувати антикорупційні кампанії. 

Курс «Побутові відходи — дій зараз!» Україномовний курс на платформі Prometheus. На ньому розкажуть, як саме треба поводитись із різними типами відходів, аби зменшувати їх кількість та небезпечні властивості, а також чому відходи треба збирати роздільно та сортувати. Частина матеріалів курсу присвячені тому, яким чином відходи можна переробляти та скільки можна заробити на вторинній сировині, які можливості перероблення відходів як вторинної сировини вже існують в Україні.

Курс «Сталий розвиток: нова філософія мислення». Україномовний курс на платформі «Відкритий університет Майдану». В цьому онлайн-курсі автори розкажуть про основні принципи сталого розвитку; нову філософію сталого мислення; хто такі стейкхолдери і навіщо розуміти їхні цінності та потреби.

Фото: pexels.com

Детальніше. Про дані дослідження розповіла міністерка МОН Ганна Новосад. Вона вважає, щоб запобігти неправильному вибору професії, необхідно провести реформу старшої профільної школи. Ця реформа передбачає можливість профільного навчання у старших класах та самостійного вибору навчальних предметів.

Ганна Новосад каже: «Впровадження старшої школи 10-12 класу — це надзвичайно важлива частина Нової української школи. Для цього нам необхідно створити мережу так званих академічних ліцеїв. За нашими підрахунками, потрібно понад 1500 нових ліцеїв».

Довідка. Реформа профільної школи має стартувати у 2027 році. Вона передбачає навчання протягом трьох років (10-12 класи) та розподіл на академічну та професійну. Перша передбачатиме підготовку до здобуття вищої освіти, друга – що випускник уже матиме фах.

⟶ Як обрати майбутню професію? Сайт «Studway» підготував добірку ресурсів, які допоможуть обрати майбутню професію. Пропонуємо вам кілька профорієнтаційних тестів, які допоможуть визначитися із бажаним фахом:

1. Профорієнтаційна анкета. Це 27 запитань, які націлені на визначення особливостей власної роботи: чи орієнтуєтеся на себе, чи на команду чи на результат.
2. Тест «Що підходить саме тобі?». 20 запитань, які орієнтовані на визначення того, що вам дається найпростіше, до чого найбільша схильність: працювати з людьми, програмувати чи, наприклад, писати музику.
3. Опитувальник професійних нахилів. Його створив литовський психолог Йовайші. Тест допомагає виявити нахили до того чи іншого виду професійної діяльності, які він поділив за тематичними напрямками: мистецтво, техніка, робота з людьми, розумова та фізична праця. Опитувальник містить 24 запитання, на які можна відповісти протягом 15 хвилин.

Повну добірку ресурсів шукайте за посиланням.

⟶ Як накреслити власну кар’єрну траєкторію? Подумайте, якою б ви хотіли бачити свою кар’єру: горизонтальною (розвиваєтесь як експерт), вертикальною (розвиваєтесь як управлінець), зигзагоподібною (розвиваєтесь у різних напрямках і вивчаєте суміжні сфери).

Далі оберіть сферу, яка вас приваблює, і посаду, якої прагнете. Це необов’язково має бути СЕО власної компанії. Можливо, ви бачите себе керівником певного департаменту, експертом вузької спеціальності чи, навпаки, — фахівцем широкого профілю (наприклад, від SMM до PR та маркетингової аналітики). 

Тут важливо враховувати ситуацію на ринку праці і затребуваність обраної професії найближчим часом: чи не перевищує пропозиція попит і чи не автоматизують вас у недалекому майбутньому.

Фото: pexels.com (більше…)

Детальніше. Мета цієї програми: «заповнити прогалину в освіті» і допомогти студентам отримати необхідні технічні навички для кар’єри інфлюенсера. Навчання буде платним, але університет передбачив 36 стипендій.

Керівник з маркетингу онлайн-університету eCampus Мауріціо Паскетті розповідає: «Багато людей не знає, що бути інфлюенсером і працювати з інфлюенсер-маркетингом і персональним брендингом — це не одне й те саме. Для цього потрібно освоїти специфічні технічні знання».

Довідка. Інфлюенсери — це люди, за якими стежать, так звані «лідери думок». Це слово часто використовують для описання осіб, здатних впливати на рішення інших осіб завдяки своєму авторитету, знанням, досвіду або умінню вибудовувати стосунки з аудиторією.

Контекст. Онлайн-університет eCampus розташований в Італії. У ньому вчаться близько 30 тисяч студентів. Головний офіс вишу розташований у Новедрате (Комо), а інші офіси є по усій території країни. Університет є традиційним щодо іспитів та захистів дипломів — це відбувається очно. Проте eCampus має по-іншому організовані пари — студенти можуть стежити за ними в інтернеті зі свого комп’ютера чи через мобільний додаток цілодобово. Також спудеї мають персонального онлайн-репетитора. Рекламним обличчям університету є футболіст Кріштіану Роналду.

⟶ Українські виші увійшли до рейтингу найкращих університетів Східної Європи і Центральної Азії. До рейтингу потрапили 20 українських університетів. Жоден не увійшов у десятку. Найкраща позиція у рейтингу — 29 місце.

У першій п’ятірці серед українських вишів: Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 29 місце, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського — 67 місце, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна — 68 місце, Національний університет «Львівська політехніка» — 113 місце, Сумський державний університет — 117 місце. Перші у рейтингу — МГУ імені Ломоносова, Санкт-Петербурзький державний і Новосибірський державний університети. Загалом до рейтингу потрапило 350 вишів.

Рейтинг QS найкращих університетів Східної Європи і Центральної Азії бере до уваги 10 показників, серед яких  академічна репутація (30%), репутація у роботодавця (20%), співвідношення викладачів та студентів (10%), кількість наукових робіт на члена факультету (10%), міжнародна відкритість (10%) та інші. 

⟶ Держзамовлення в українських вишах планують змінити. Фінансування науки у вишах змінять за новими критеріями якості. Наразі готують законопроекти про відповідні зміни до законів про вищу освіту та держзамовлення.

Міністерка освіти та науки Ганна Новосад каже, що «державне замовлення — це той рудимент, який нам залишився після радянської планової економіки. Ми хочемо, щоб кошти йшли в найкращі університети. Ми маємо розуміти, що ми як держава вже не можемо спланувати скільки через 5 чи 6 років нам необхідно буде економістів, юристів, інших професій. Тому ми хочемо перейти до іншого фінансування, яке буде засновано на принципі так званих показників якості. Ми хочемо весь той об’єм коштів, які є, спрямувати на найкращі університети за певними критеріями. Один з них — працевлаштування випускників.

Ми хочемо зрозуміти, які університети роблять так, щоб їх випускники отримали найкраще місце і хочемо винагороджувати більшою кількістю грошей тих, хто насправді на це спроможний».

Фото: pexels.com