Детальніше. Ось рейтинг першої 30-ки стрічок:

• «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, 1964 рік;
• «Земля» Олександра Довженка, 1930 рік;
• «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова, 1930 рік;
• «Плем’я» Мирослава Слабошпицького, 2014 року;
• «Камінний хрест» Леоніда Осики, 1968 рік;
• «Астенічний синдром» Кіри Муратової, 1989 рік;
• «Польоти уві сні та наяву» Романа Балаяна, 1982 рік;
• «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, 1970 рік;
• «Довгі проводи» Кіри Муратової, 1971 рік;
• «Вавилон ХХ» Івана Миколайчука, 1979 рік;
• «Атлантида» Валентина Васяновича, 2019 рік;
• «Пропала грамота» Бориса Івченка, 1972 рік;
• «Короткі зустрічі» Кіри Муратової, 1967 рік;
• «Донбас» Сергія Лозниці, 2018 рік;
• «Навесні» Михаїла Кауфмана, 1929 рік;
• «У бій ідуть одні старі» Леоніда Бикова, 1973 рік;
• «За двома зайцями» Віктора Іванова, 1961 рік;
• «Пригоди капітана Врунгеля» Давида Черкаського, 1976-1979 роки;
• «Звенигора» Олександра Довженка, 1927 рік;
• «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча, 2019 рік;
• «Криниця для спраглих» Юрія Іллєнка, 1965 рік;
• «Щастя моє» Сергія Лозниці, 2010 рік;
• «Varta 1, Львів, Україна» Юрія Грицини, 2015 рік;
• «Совість» Володимира Денисенка, 1968 рік;
• «Хліб» Миколи Шпиковського, 1929 рік;
• «Суворий юнак» Абрама Роома, 1935 рік;
• «Арсенал» Олександра Довженка, 1929 рік;
• «Ентузіям (Симфонія Донбасу)» Дзиґи Вертова, 1930 рік;
• «Райдуга» Марка Донського, 1943 рік;
• «Прометей» Івана Кавалерідзе, 1935 рік.

Повний список фільмів можете переглянути тут. 

Фото: galinfo.com.ua 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Американське астрономічна агенція NASA створює «Обсерваторію системи Землі», яка стежитиме за кліматичними змінами та стихійними явищами. Проєкт буде корисним, щоб пом’якшити наслідки стихійних лих, боротися з лісовими пожежами та вдосконалювати сільськогосподарські процеси.

«Обсерваторія» дасть можливість краще зрозуміти кліматичну систему планети та надасть науковцям нові дані, які потенційно можуть допомогти пом’якшити глобальні зміни клімату.

Що далі? NASA починає роботу над «Обсерваторію системи Землі» спільно з Індійською організацією космічних досліджень (ISRO). Остання має радіолокаційні системи, які здатні вимірювати зміни на поверхні Землі, розміром менше, ніж пів дюйма (15 мм). Цю  технологію використають у дослідженні змін у льодовому покриві планети та виникнення стихійних лих, наприклад, землетрусів, вивержень вулканів та зсувів ґрунту.

Фото: nasa.gov

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Окрім цього, у КБ «Південному» продовжують конструювати льотний зразок космічного апарата наукового призначення «Мікросат-М». До випробувань він має бути готовим у 2020 році.

КБ «Південне» планує закінчити збирання льотних моделей усіх космічних апаратів у 2020 році.

На 2020 рік підприємство запланувало виготовлення габаритно-динамічного макету космічного апарату «Січ-2М» для оптико-електронного спостереження Землі високого розрізнення. Завдяки пристрою Україна зможе отримати власні якісні знімки конкретних ділянок земної поверхні у панхроматичному, багатоспектральному й інфрачервоному діапазонах.

→ На Марсі знайшли лід. Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало світлину кратера на Марсі. Він заповнений льодом. Знімок зробив апарат Trace Gas Orbiter 26 жовтня.

Діаметр кратера – сім кілометрів. Він розташований у північних широтах Червоної планети. Лід вкриває дно кратера, стінки і частково поверхню навколо нього.

→Украерорух втратив майже 19 млрд грн. через конфлікт на Донбасі та анексію Криму. Про це повідомив голова Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Андрій Ярмак.

За його словами, Украерорух отримував найбільше доходів від транзитних польотів. Але після початку російської агресії на Сході та Півдні України кількість таких польотів знизилася втричі.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ролик обігрує «ефект огляду» — відчуття, яке мають астронавтки, коли усвідомлюють вразливість Землі. Поступово виходячи на орбіту нашої планети, вони бачать, що це лише великий витончений шар, який «висить в порожнечі».

Для кращого ефекту, відео варто переглядати із окулярами віртуальної реальності.

Цитата. «Я подивився на планету через вікно шатлу. Перше, що ти хочеш зробити у космосі — побачити Землю. Ми вилетіли зі США рано вранці, і до того часу, коли ми пролітали над Індійським океаном, було вже світло. Я пам’ятаю, як дивився на Індійський океан і це було неймовірно.

Потім, коли я опинився у космосі із телескопом Hubble, я відчув, що дивлюсь на справжній рай. Я повернув голову назад і побачив безмежний космічний простір позаду себе. Знаєте, там було взагалі порожньо. З того часу моє сприйняття планети змінилось, і я вірю, що ми живемо в раю. Не можу уявити місця більш красивого, аніж наша планета», — так описує це відчуття Астронавт Майкл Массіміно, який озвучує ролик.

→ Барбі «полетить» у космос, щоб боротися з гендерними стереотипами. Ляльку барбі-астронавтку цього року випустила компанія-виробник іграшок Mattle. Це спільний проект Barbie із Європейським космічним агентством (ESA), метою якого є спроба надихнути дівчаток ставати астронавтками, космічними інженерками та вченими. 

Вихід “Барбі-астронавтки” присвятили 50-річчю посадки космічного корабля Аполлон-11 на Місяць. 

За статистикою серед астронавтів лише 15% є жінками і жодна з них ще не була на Місяці. У компанії Mattle вважають, що такі гендерні упередження (які не дозволяють дівчатам мріяти про “чоловічі” професії) закладаються ще з дитинства.  

Барбі-астронавтку зробили за прототипом Саманти Крістофоретті — єдиної активної жінки-астронавтки у Європі. Ця модель має надихнути дівчат по усьому світу слідувати її прикладу. 

→ Космічна освіта в Україні. В Україні у липні цього року відкрили магістратуру з космічної інженерії. КПІ та Дніпровський національний університет готуватимуть фахівців у ракетно-космічних напрямках. У Дніпрі є науково-дослідний центр компанії Firefly Aerospace (це приватне аерокосмічне підприємство), куди студенти приходитимуть на різні заходи та конференції. До слова, це одна із 9 компаній, з якими NASA планує співпрацювати у місії висадки на Місяць. 

Також в Україні освіту у космічній сфері можна отримати у столичному Національному авіаційному університеті на аерокосмічному факультеті і Харківському авіаційному інституту. Щоб стати астронавткою чи космонавтом ще потрібно після закінчення навчання три роки пропрацювати за фахом. 

Окрім освіти є ще ряд вимог до того, щоб стати космонавтом. Наприклад, NASA (американське управління з аеронавтики та дослідження космічного простору) висуває такі:

• ступінь бакалавра або магістра з інженерії, біології, фізики, інформатики або математики;
• не менше трьох років роботи за фахом або 1000 годин нальоту на реактивних літаках;
• відмінна фізична форма, здатність витримувати високі фізичні і психічні навантаження;
• хороший зір;
• кров’яний тиск не вище за 140/90:
• зріст від 157 до 190 сантиметрів (бажано, але не обов’язково)

Фото: Inverse