Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Спорт 25 березня вшановують пам’ять В’ячеслава Чорновола ー дисидента, політика, журналіста та борця за українську державність. У цей день він потрапив у автокатастрофу, після чого злочинці добили його в автівці, про що свідчили сліди на голові.
Політика 
Творець українського майбутнього — В’ячеслав Чорновіл
Попрощатися з Чорноволом прийшло приблизно 200 тисяч людей. Похований український діяч на Байковому кладовищі.Труну з тілом виставили в Київському будинку вчителя. Черга охочих попрощатися розтягнулася до Хрещатика.
Діяльність журналіста завжди була спрямована на розвиток самостійної держави. Саме дисидент ініціював проголошення Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року та Акт проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.
В’ячеслав Чорновіл знав та розумів наслідки своїх дій, коли захищав не тільки майбутнє батьківщини, а й близьких. Безкомпромісний чоловік відмовився свідчити в суді проти своїх друзів, за що отримав свій перший вирок та у 1972-му витримав 83 допити. Попри те, що підсудні друзі Чорновола визнали свою провину, тому причини уникати свідчень не було, він все ж відмовився.
Виступ українського діяча проти арештів української інтелігенції став однією з перших акцій відкритого протистояння владі. Окрім того, що після акції на нього тиснуло КДБ, чоловіка звільнили з роботи та не дозволили закінчити аспірантуру. Проте В’ячеслава Чорновола це не зупинило, і він робить свої наступні кроки, після яких отримав прізвисько «Неугомонный».
Таке «звання» йому дали через революційну та нестримну натуру, адже навіть під час ув’язнення він не припинив свій опір системі. Дисидент перенаправив листа політичного в’язня Валентина Мороза із Мордовських таборів до депутатів Верховної Ради УРСР, а також видав збірку заборонених творів. Окрім цього, політичний діяч насмілювався писати голові КДБ і прокурору УРСР про зловживання слідчими і перекручування ними процесуальних норм.
Авторська збірка «Лихо з розуму» (Портрети двадцяти «злочинців») стала його другою судовою справою. Його засудили до трьох років позбавлення волі. Робота вийшла друком в Парижі, де було переписано заборонену тоталітарним режимом літературу, а також біографії засуджених людей.
«Ідея такого заголовка виникла у зв’язку з допитом мене особисто та інших обвинувачених і свідків під час попереднього слідства у 1965-1966 роках. Мені особисто капітан Львівського КДБ Клименко заявив, що я дуже розумний і що мені цей розум трохи збавлять. Від Світличного Івана я чув, що йому відразу після арешту заявили, що в нього засмічений мозок і йому його прочистять», ー розповідав про свій доробок В’ячеслав Чорновіл.
На жаль, внаслідок російської агресії архів В’ячеслава Чорновола у місті Бучі знищено. Окрім того, втрачено всі книжки із колишнього Фонду Чорновола. Архіви перебували у родинному будинку племінника Чорновола Богдана Плахотнюка, який прокоментував цю ситуацію так: «Знищене моє дитинство та юність».
Фото: ukrinform.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
