Прем’єр королівства

Велика Британія — вона, так склалося, королівство. До того ж ще й сполучене з Північною Ірландією. Але керує нею демократично обраний прем’єр разом зі своїми міністрами за згодою і схваленням від короля Чарльза ІІІ. Такі традиції. Втім, обирає прем’єра, звісно, не королівська родина, а громадяни. Роблять вони це не напряму, не так як у нас обирають президента, а через вибори до парламенту. Уся Велика Британія поділена на виборчі округи і з кожного з них місцеві жителі обирають представника котроїсь з партій у Палату громад — так зветься нижня палата їхнього парламенту.

Останні 14 років всю повноту влади у Великій Британії тримала Консервативна партія, яку ще традиційно називають Торі. Вони — правоцентристи з усіма класичними наслідками в їхній ідеології: за традиційність, щоб усе було як звикло, за вільний ринок без сильного втручання держави, проти незалежності і надання більшої автономії Шотландії та Уельсу. Але, як і завжди, в партії є різні групи з різними поглядами. Підтримують консерваторів здебільшого підприємці, орендодавці, фермери і середній клас, особливо за межами міст. Торі стали біля керма держави ще в далекому 2010. Далі були дуже напружені часи.

Чотири країни в одній державі

Велика Британія — це, насправді, не одна країна, а цілих чотири. Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія є свого роду окремими в межах Сполученого Королівства. У всіх них є свої власні парламенти (хоча в Англії є тільки загальнобританський парламент) і подекуди навіть свої власні закони. Особливо це помітно в Шотландії — все ж ця країна була незалежною аж до 1707 року і об’єдналася з Англією мирним чином, а не через захоплення. Періодично в Шотландії все більше виникали голоси за відновлення незалежності. За це там виступає Шотландська національна партія (ШНП). 

У 2011 році ШНП виграла вибори в Шотландський парламент і захотіла провести референдум про незалежність. Але для цього потрібна згода Лондона. Щоб заспокоїти незалежницькі настрої, уряд консерватора Девіда Кемерона вирішив погодитися. Референдум так референдум, от тільки Лондон буде агітувати проти незалежності. Він пройшов. 55,3% шотландців — майже мінімальна більшість, вирішили залишитися у складі Сполученого Королівства. Не останньою чергою тому, що в разі виходу, як їм казали, Шотландія буде змушена наново вступати в ЄС. Держава залишилася в повному складі, для консерваторів все пройшло успішно.

Референдум номер два

Але не тільки шотландців турбував дійсний стан справ. Багато британців з інших частин королівства були незадоволені членством в ЄС. Це ж треба віддавати частину грошей в спільний бюджет, дотримуватися якихось спільних правил і регуляцій. А що, як мігранти наїдуть? Там якраз війна в Сирії, біженців дуже багато. На таких позиціях паразитувала низка політиків, наприклад, колишній мер Лондона консерватор Боріс Джонсон. А потім ще й на виборах мала успіх Партія незалежності Сполученого Королівства — праві популісти під проводом харизматичного політика Найджела Фараджа, які теж були проти ЄС. Так вони відібрали голоси в консерваторів.

Можна провести ще один референдум. Спрацювало з Шотландією, може спрацювати й тут. Не спрацювало. На референдумі британці проголосували за вихід з ЄС — це назвали брекзитом. Прем’єр Кемерон подав у відставку і залишив розбиратися з тим своїх наступників. Це був шок і скандал. Ніхто не знав, як саме це організувати. Шотландці почали казати, що брекзит змінив стан справ і потрібен новий референдум про незалежність. Почали боятися, що у Північній Ірландії знову почнуться проблеми з тероризмом, бо виглядало, що тепер треба знову робити кордон між нею і власне Республікою Ірландія. Мороки було багато.

14 (не) консервативних років

Вийти з ЄС було складно, наступна після Кемерона прем’єрка,Тереза Мей, не впоралася. Справу довів до кінця тепер уже колишній прем’єр Боріс Джонсон. А потім була пандемія коронавірусу. А потім — повномасштабний російський напад на Україну. Це все тільки погіршувало ситуацію з економікою і соціальною сферою. Після Джонсона прем’єркою стала Ліз Трасс, але справи були настільки складними, що вона протрималася на посаді заледве пару тижнів. Популярним в інтернеті став мем про те, що зірваний качан салату протримався довше до псування, ніж Ліз Трасс в кабінеті голови уряду. Їй на зміну прийшов Ріші Сунак — перший британський прем’єр-міністр азійського походження.

Його урядування виявилося більш успішним, але британці втомилися. Економіка не росла, нелегальних мігрантів стало тільки більше (вихід з ЄС, вочевидь, не допоміг). До того ж медична система країни опинилася у складному становищі — вона нині працює настільки погано, що потрапити до лікаря — майже неможливо, на прийом треба чекати тижнями. Тож на нових виборах, які відбулися 4 липня, консерватори програли найгірше за останні кілька століть.

Нова влада

Тепер Великою Британією керують лейбористи. Це хто? Це — одна з двох основних партій у Сполученому Королівстві. Взагалі, партій у них багато, але традиційно при владі міняються дві згадані і так триває вже понад сотню років. Лейбористи (від англійського labour — праця) — це ліва партія. Вони виступають за права робітників, за соціальні гарантії і за державну регуляцію економіки. На минулих виборах такі погляди британців відлякали. Але з того часу лейбористів очолив новий лідер — Кір Стармер. Він повиганяв старих керівників і перевів партію на більш центристські позиції, словом, реформував увесь підхід. Все стало менш радикальним.

Це чудово спрацювало. Успіх лейбористів — просто феноменальний: понад 400 місць у парламенті. Лейбористи виграли в Англії, традиційно виграли в Уельсі і навіть виграли в Шотландії (місцева ШНП нещодавно мала кілька скандалів, тож дещо втратила популярності). Тепер Кір Стармер відправиться до короля Чарльза ІІІ, повідомить його величності, що готовий сформувати уряд. Король погодиться. І Стармер поїде на Даунінг стріт, 10 — у резиденцію британських прем’єрів, з якої до того часу вже має виїхати Сунак. Втратив посаду і державний дім водночас, такі правила.

Так що нам з того?

Лейбористи як і консерватори цілком і повністю підтримують Україну у війні проти Росії. Фактично, для України нічого не змінилося. Питання наразі стоїть лише в тому наскільки успішним буде урядування нового прем’єра. Бо ж якщо в Британії буде достатньо внутрішніх проблем, вони будуть менше допомагати нам. Але наразі нічого такого не передбачається.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.