Після війни ветеранська спільнота стане однією з найбільших в Україні. Тому потрібні зміни, які будуть відповідати новій реальності — в державній політиці, в суспільному сприйнятті та в усіх інших сферах.
Вже зараз, за інформацією Міністерства у справах ветеранів України, близько 850 тисяч людей — ветерани війни. До них належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.
nzl.media починає цикл матеріалів про те, як говорити та допомагати тим, хто повертається до цивільного життя. Що таке ВЛК і з якими проблемами стикаються військові, щоб підтвердити своє поранення. Про те, чи є якісь табу в розмовах про війну та інше. В цьому тексті ми поспілкувалися з організацією Veteran Hub — це простір для ветеранів та громадських організацій, що працюють у сфері ветеранських справ.
Процес інтеграції ветерана в цивільне життя має відбуватися поступово, розмірено та обережно. Якщо ви рідна чи близька людина того, хто нещодавно повернувся з війни, то для вас найголовніше — зберігати баланс.
«Не дивлячись на те, що одразу після повернення деякі ветерани можуть бути досить активним, інтенсивне спілкування може швидко їх виснажити», — каже Ілля Шленьов, кейс-менеджер Veteran Hub.
Вам варто створити умови, щоб він чи вона відчували себе комфортно, але не ізольовано. Про це можна запитати в самої людини, щоб дізнатися, що для неї ок, а що занадто.
«Навіть якщо є велика кількість проблем, ветеран має брати на себе стільки, скільки може в цей час», — зауважує Ілля.
Хто такі ветерани?
Це особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До них належать — учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.
Що з реабілітацією?
Навіть якщо стан не критичний — реабілітація та звернення за первинною психологічною консультацією є надважливими.
«ПТСР та інші розлади пов’язані з бойовим стресом, розвиваються не одномоментно і рання діагностика, може попередити багато негативних наслідків війни», — пояснює кейс-менеджер Veteran Hub.
Якщо людина відмовляється від реабілітації?
У такій ситуації важливо змотивувати ветерана. До прикладу, розказати про успішне звернення побратима чи когось іншого за психологічною допомогою. Проте варто уникати морального тиску та оцінок стану людини, особливо таких як «нормальний» чи «ненормальний».
«Головне пам’ятати, що це — власне бажання ветерана, звернутися по допомогу. Ви можете лише проінформувати про таку можливість», — каже Ілля.
Як людина з тилу може допомогти ветерану інтегруватися до цивільного життя?
«По-перше, це — допомога з фізіологічною і психологічною реабілітацією, якої потребує ветеран.
По-друге, це — працевлаштування ветеранів, враховуючи його специфічні навички та особливості.
По-третє, юридична допомога. Існує потреба у спеціалізованих юристах, що розуміються у законах та постановах.
І окремо, загальне суспільне розуміння специфіки психологічного досвіду військовослужбовців. Навіть базова толерантність у побутових аспектах можуть створити більш комфортні умови для їх реінтеграції у суспільство».
Фото: mil.in.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики











