«Я — боєць-доброволець. Воюю за свободу». Розмова з іноземцем, який воює за Україну

Доні Донбас — саме таке ім’я доброволець має в Україні (своє реальне не розкриває з міркувань безпеки). Доні воює в Україні з квітня 2022 року на Дніпропетровщині. До війни чоловік жив в Бостоні, багато років пропрацював скіп-трейсером (людина, яка відслідковує осіб за пропусками). Також кілька років працював в оборонній промисловості та сфері безпеки. До війни ніколи не був в Україні і дуже мало чув про український народ. Але, за його словами, найдивовижніше місце, в якому він коли-небудь був і він сподівається жити в цій країні після того, як ЗСУ виженуть росіян з нашої держави.

Чому ти вирішив взяти участь у війні? Що змотивувало тебе прийняти таке рішення?

 

Я завжди вірив та підтримував свободу. Я родом з самого серця американської війни за незалежність. Я навіть назвав свою доньку Freedom (Свобода). Всі, кого я знаю в США, живуть під девізом: «Живи вільним або помри».

 

Чим тобі подобається наша країна? Можливо, щось раніше чув про Україну?

 

До приїзду мало що знав про Україну. Але приїхав, щоб також дізнатися про українську культуру. Їжа, музика та гордість людей тут вражають мене. Це зігріває мою душу та змушує воювати за цих людей кожну секунду.

 

Що ти знав про росіян та українців до війни? 

 

Я виріс у США в часи Холодної війни, тоді росіяни для нас були ворогами. Тож я знаходжу споріднену душу в Україні, і це боротьба за свободу проти російської терористичної держави.

 

Які стереотипи ти мав про український та російський народи? Вони підтвердилися чи спростувалися на війні?

 

У США ми завжди малювали собі росіян дуже жорстокими, але і дуже сильними, але цього в своєму житті я ще не бачив. Від українців я не мав ніяких очікувань, але виявив, що вони дуже сильні люди з великим серцем. Кожен українець, якого я зустрів, ставився до мене як до рідного. Я намагаюся діяти відповідно.

 

Розкажи про свій типовий день на фронті: з чого він починається та чим закінчується?

 

Кожна людина на фронті прокидається за засинає з думкою: «Живий і сподіваюсь буду живий». Більшість бійців хочуть виконувати свою роботу і залишати своїх братів живими та піти нарешті додому, коли війна та робота, яку ми тут робимо, закінчаться. Але ми намагаємось жартувати, зробити комфортним місце нашого перебування (наскільки це можливо) та будуємо стосунки між собою, які будуть тривати вічно.

 

Можливо, маєш якісь трофеї з війни?

 

Мої трофеї — це мої спогади та історії. Їх занадто багато, щоб розповісти. Можливо, колись я напишу книжку та поділюся ними з усіма. Але зараз не той час. Бо мої військові товариші продовжують гинути — не час для смішних історій. Але є романтична історія. Коли Дніпро почали обстрілювати крилатими ракетами, я цілував красиву українку на вулиці під звуки ракетного обстрілу. Але тоді я сказав їй, що Росія не зіпсує наш момент. Це було найромантичніше, що я колись робив.

 

 Як іноземець може потрапити на український фронт?

 

Особисто в мене це зайняло багато часу. У лютому-березні ви могли опинитися дуже швидко на фронті. Але справа в тому, що більшість іноземців очікують, що все буде так, як у їхній країні. Але тут все по-іншому, свої закони та правила. Один з командирів сказав мені, що ти йдеш в чужий будинок і не зможеш жити тут за своїми правилами. 

 

Іноземець, який хоче захищати Україну, повинен пройти співбесіду в посольстві та оформити візу з консулом. Далі подати заявку на призов до Збройних Сил України на добровільну військову службу за контрактом. І вже потім, отримавши інструкції щодо подорожі Україною, потрапить в Інтернаціональний легіон оборони України. Саме так зробив я і з квітня воюю на добровільній основі.

 

Чи багато українських слів ти вже вивчив? Розумієш наші жарти та меми про паляницю та полуницю? Можеш вимовити?

 

Так, я можу вимовити ці слова. Зрозумів, що це справді важливо, коли приїхав на фронт. Тож я вивчив деякі українські слова та фрази і кожен день займаюсь у застосунку Duolingo. Жартувати українською ще не навчився, але деякі ваші жарти розумію. Я планую залишитися тут, тому вивчати українську мову важливо.

 

Що плануєш робити після перемоги України?

 

Я мрію жити в Україні з жінкою, яка усміхається та насолоджується життям в мирній країні. Я думаю, що Україна буде відбудована та стане ще кращою та величнішою, такою ж як дух українського народу. Просто гігантською державою!

 

З героєм спілкувалася Крістіна Лозовська

Кінематографісти і кінокритики вимагають звільнити керівництво Держкіно

Звільнити керівництво Держкіно, зупинити реорганізацію «Довженко-Центру» та призначити його директоркою Олену Гончарук вимагають Національна спілка кінематографістів і Спілка кінокритиків України. Про це вони повідомили на брифінгу 25 листопада.

Читати далі
+ 106 слів

В Україні вже діє понад 4 тисячі «Пунктів Незламності» і щодня їх більшає

«Пункт Незламності» — це місце безпеки під час тривалого відключення світла чи тепла. Вони обладнані електрикою, опаленням, інтернетом та альтернативним живленням. У разі тривалого аварійного відключення електроенергії Пункти Незламності працюватимуть цілодобово.

Читати далі
+ 59 слів

Де шукати роботу під час війни? Проєкт Work Stability for Ukrainians

Work Stability for Ukrainians — проєкт допомоги у пошуку роботи українцям та українкам, які постраждали внаслідок повномасштабної війни, яку розпочала у лютому Росія в Україні. Його запустили у червні 2022 року, щоби створити умови для безпечного працевлаштування мільйонам людей, які наразі шукають роботу в Україні та в інших країнах.

Читати далі
+ 121 слів

Погодні умови сповільнюють відновлення електроенергії

«Через сильний вітер, дощ та мінусову температуру вночі до пошкоджень, завданих російськими ракетами, додаються обмерзання та пориви проводів в розподільчих мережах (обленерго)». Про це повідомляє НЕК «Укренерго».

Читати далі
+ 6 слів

«Військо́виця», «ви́селенка», «бійчи́ня»: створено абетку фемінітивів в умовах війни

Абетка містить близько сотні слів, які вживають щодо жінок у війську чи вимушених переселенок. Проєкт «По той бік гендеру» реалізували платформа «По той бік новин» спільно з філологинею Оленою Синчак, повідомляють організатори у фейсбуці.

Читати далі
+ 5 слів

До Литви виїхало 70 тисяч українців — прем'єр-міністерка Шимоніте

Прем’єр-міністерка наголосила, що це суттєвий потік біженців для Литви (у співвідношенні з населенням країни це понад 2%), але українці успішно інтегруються в литовське суспільство. «Українці платять за свою підтримку, тому що вони платять податки – працюючи у сфері гостинності, роздрібної торгівлі, школах та на інших роботах. Це велика відмінність від хвилі мігрантів із Близького Сходу та Північної Африки, яку нам влаштував Олександр Лукашенко у 2021 році. Це були люди, які просто хотіли проїхати країну транзитом, щоб надалі жити деінде, у Берліні чи Амстердамі… Українці – зовсім інші», — звертає увагу прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте.

Читати далі
+ 22 слів

Покарати російських злочинців закликають у День боротьби із насильством проти жінок

Про критичну важливість мобілізації зусиль міжнародної спільноти, задля покарання російських злочинців, зокрема і за сексуальне насильство над жінками заявило Міністерство закордонних справ України. 

Читати далі
+ 38 слів

Франція надіслала Україні 100 генераторів

«Щоб допомогти населенню вистояти, Франція надсилає Україні 100 потужних генераторів. Водночас Росія хоче зробити зиму зброєю війни.

Читати далі
+ 81 слів
Що там ще
+ 5162 новин