Червень 1996 року — найдовше засідання парламенту України. З 27 по 28 червня безперервно, загалом близько 23 годин, депутати голосували, щоб затвердити Конституцію. У перші роки відновлення незалежності, а точніше до 28 червня 1996 року, в Україні діяла Конституція УРСР. Тож та ніч стала справді епохальною подією.
Президент Кучма, націонал-демократи та комуністи стояли на різних позиціях. У залі парламенту точилася справжня боротьба. Перший хотів розширити свої повноваження, другі — наполягали на синьо-жовтому прапорі й тризубі, а треті взагалі були проти української мови як державної. Найпалкіші суперечки тривали саме щодо державної мови, прапора та Криму.
«Дуже багато політичних сил, а особливо лівого спрямування, не хотіли не те що прийняття конституції — вони не хотіли взагалі ніякої конституції», — казав у той день Михайло Сирота, співавтор Конституції України.
Михайло Сирота — «батько Конституції». Чоловік простояв біля трибуни цілу ніч, він зачитував зміст кожної статті документа.
«Я не знаю у Верховній Раді, із 450 депутатів, хоч одного, крім Михайла Сироти, який би був витримав весь той конституційний процес», — відгукувався про Сироту Ярослав Кендзьор, народний депутат пʼяти скликань.
Попри суперечки, повторні голосування та переговори, 28 червня о 9:18. Конституцію таки прийняли. «За» проголосували 312 депутатів.
«Тяжко говорити, бо сльози навертаються, але ми виграли», — сказав Ігор Осташ, депутат другого скликання, після того, як вдалося затвердити Конституцію.
Фото: Укрінформ
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики










