Як вирішили провести «референдум»?

Таке рішення ухвалили на засіданні Верховної Ради Криму 27 лютого 2014 року. У той час парламент уже був під контролем російських військових. Журналістів до зали не пустили. Депутатів на засідання приводили на голосування примусово. Прийняття рішення про проведення «референдуму» відбувалося при озброєних російських військових, тому існувала реальна загроза життю депутатів.

Спочатку «референдум» планували провести 25 травня. Однак у Криму відбувалися протести проти війни та збройного втручання Росії на територію півострова. Через них дату «референдуму» двічі переносили й він відбувся на більш ніж два місяці швидше ― 16 березня.

Які питання були у бюлетенях?

Було два питання: «Ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації?» та «Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року та за статус Криму як частини України?» У Конституції Криму 1992 року було зазначено, що півострів ― це окрема держава зі своїми державними органами, яка «здійснює на своїй території всі повноваження за винятком тих, які добровільно делегує Україні». Верховна Рада України визнала цей документ неконституційним, тому його скасували. Фактично, це був вибір без можливості залишитися в складі України.

Як відбувалося голосування?

Без міжнародних спостерігачів. Порушення та фальсифікації ніхто не фіксував. За підсумковим протоколом Комісії Автономної Республіки Крим з проведення «референдуму», явка виборців склала понад 83%, а в Севастополі ― майже 90%. Однак це дуже перебільшені дані. За інформацією лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, реальна явка виборців не перевищувала 30%.

Ще одна причина, чому «референдум» не є легітимним

Росія та окупаційна «влада» півострова посилаються на те, що в Конституції зазначено, що в Автономній Республіці Крим можна організовувати й проводити місцеві референдуми. Через це волевиявлення мешканців півострова буцімто є підставою до «приєднання» його до Росії.

Однак є й інші закони, які регламентують проведення референдумів у Криму. Наприклад, у «Законі про референдуми» (який був чинним 2014 року) йшлося про те, що предметом місцевого референдуму в Криму може бути скасування рішень і питань, які віднесені законодавством України до відання Криму. Очевидно, від’єднання півострова таким не є. 

Що відбувається зараз?

Крим залишається тимчасово окупованим. Україна та низка інших країн не визнають жодних прав Росії на територію півострова. Щодо Росії та її окремих представників у світі запроваджені різноманітні санкції. Їх продовжують щороку й обіцяють скасувати лише тоді, коли держава-агресор поверне всі території Україні й припинить війну.

Також в Україні створюють Кримську платформу. Це новий формат, для обговорення ситуації у Криму. Його ініціювала Україна, щоб підвищити ефективність міжнародного реагування на окупацію Криму, спільно шукати вирішення нових безпекових викликів, посилити міжнародний тиск на Росію та досягти деокупації Криму та повернення його Україні.

Копайте глибше:

• 27 лютого ― сьома річниця з початку активної фази тимчасової окупації Криму Росією. Як усе відбувалося. Це дата, коли півострів перейшов під фактичний контроль Росії ще до так званого «кримського референдуму». Це підтвердив Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). У ніч на 27 лютого 2014 року російські військові захопили будівлі Верховної Ради та Уряду Автономної Республіки Крим і повісили на них російські прапори.

Фото: 24tv.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.