Важливе 
Оксана Савенко – перша жінка, яка за останні 20 років вирушила в зимову експедицію на станцію Вернадського, Марина В’язовська розв’язала задачу, над якою думали століттями, а Нана Войтенко винайшла новий спосіб боротьби із хронічним болем.
Вони троє входять до 45% жінок в українській науці. Це непоганий показник, адже за даними ЮНЕСКО, у світі він сягає лише 30%. Водночас на професійному шляху жінки натрапляють на кілька скляних куполів, які доводиться пробивати, щоб реалізуватися в науці.
Перший з них — це вибір спеціальності. Через невпевненість чи нав’язані стереотипи жінки частіше обирають гуманітарні напрями, що створює дисбаланс у науці. Далі треба пройти академічну драбину та всі етапи відсіювання, щоб здобути докторський ступінь. Якщо серед бакалаврів — 76% жінок, то серед докторів наук — лише 30%.
Щоб збалансувати кількість жінок та чоловіків у науці, дівчат потрібно заохочувати займатися технічними спеціальностями. Ми розкажемо про шістьох українських науковиць, про яких точно треба знати, а також поділимося ініціативами на підтримку українок в науці.
Оксана Савенко, морська біологиня
Стала першою жінкою за останні 20 років, яка вирушила в зимову експедицію на станцію Академік Вернадський та провела там 15 місяців. Оксану відібрали за результатами відкритого конкурсу. Науковиця провела перший базовий моніторинг китів та тюленів і розробила програму їхнього вивчення. Вона також почала співпрацю з американською станцією «Палмер» (найближчою до «Академіка Вернадського»), щоб спільно досліджувати ссавців у регіоні.
Фото, зроблені Оксаною під час експедиції дивіться на Reporters.
Марина В’язовська, математикиня
Розв’язала задачу пакування куль у 8-ми та 24-х вимірному просторі. Головне питання задачі, яке виникло близько півстоліття тому — як найщільніше спакувати кулі (наприклад, у коробку)? Раніше її розв’язав американський математик Томас Гейлс, щоправда, лише для тривимірного простору. Він перебрав усі можливі варіанти за допомогою довгого комп’ютерного коду — рішення займало 300 сторінок. Марина В’язовська знайшла простіший спосіб та вмістила найдовше рівняння на 23 сторінки.
Детальніше про науковий шлях Марини та розв’язання задачі читайте на The Ukrainians.
Світлана Арбузова, генетикиня
Досліджує спадкові захворювання та їхню ранню діагностику. Відкрила нові мутації у ДНК, довела та обґрунтувала їх як причини виникнення синдрому Дауна. Це дозволило виявляти деякі спадкові хвороби за результатами біохімічного скринінгу (комплексного дослідження крові) ще на етапі плоду.
Катерина Ющенко, кібернетикиня
У 1955 році створила одну з перших у світі мов програмування — адресну мову. Її суть полягає в тому, що замість чисел у програмі вказують адреси комірок з цими числами. Це дозволило обробляти алгебраїчні вирази, виконувати різні завдання однією програмою та зникла залежність від її місця розташування у пам’яті. Конструкції адресної мови Катерини Ющенко входять до сучасних мов програмування.
Нана Войтенко, нейробіологиня
Дослідниця болю. Вивчає процеси його виникнення та поширення нервовою системою. Головна мета її праці — ефективні способи боротьби із хронічним болем. Разом з колегами вона розробила експериментальне лікування, яке впливає лише на ті клітини, що провокують больовий синдром. У майбутньому відкриття Нани Войтенко дозволять створити локальні знеболювальні з меншою кількістю побічних симптомів та нові способи лікування інсульту.
Наталія Полонська-Василенко, історикиня
У 20 столітті створила двотомник «Історія України», який став однією із найякісніших праць з погляду об’єктивності, конкретності та аргументованості викладу національної історії. Вона охоплює період від найдавніших часів до 1921 року. Знаменита також книга Наталії Полонської-Василенко «Видатні жінки України», у якій авторка описує діяльність відомих українок з часів княжої доби.
Ініціативи на підтримку українок у науці:
STEM IS FEM
Це проєкт для майбутніх науковиць. Його мета — заохотити щонайбільше дівчат обрати технологічну спеціальність справою свого життя та сформувати професійну спільноту.
Проєкт регулярно проводить конкурси, за якими відбирає кандидаток для відвідування модуля в Києві. Там учасниці можуть зануритися в обрану галузь, спілкуватися з науковицями, які вже реалізувалися у цій сфері та побачити, як вона працює зсередини. Дорогу, проживання та харчування оплачують.
STEM — абревіатура, яка охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics).
Дівчата STEM
Спільнота дівчат і жінок, які цікавляться STEM, навчаються і працюють у STEM-напрямах. Ініціатива спрямована на подолання гендерних стереотипів при виборі професії та на підвищення віри дівчат у власні здібності й можливість побудувати STEM-кар’єру в Україні. Для досягнення цього проводяться різноманітні події, зустрічі, тренінги.
Ініціатива має також Філіали «Дівчата STEM» – це спільнота активних дівчат у закладах загальної середньої та вищої освіти України, що об’єднуються з метою більшого залучення та збільшення кількості дівчат до STEM-напрямів (наука, технології, інженерія, математика). Про нові набори до Філіалів можна дізнатися на офіційних сторінках ініціативи.
Премія L’ORÉAL-UNESCO «Для жінок у науці»
Премію заснувала у 1998 році L’Oréal у партнерстві з UNESCO. В Україні вона відбувається з 2018 року.
Учасницями можуть стати жінки віком від 18 до 40 років, які проводять дослідження в галузі STEM, мають науковий ступінь та публікації, і є соціально активними в популяризації науки. З десяти кандидаток троє отримують грошову премію в розмірі 150 тисяч гривень.
Фото: babel.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.
відреагувати
2
