8 березня: День боротьби за права жінок VS свято весни та краси

Як з’явилася ідея святкувати Міжнародний жіночий день, чи є це свято комуністичним, як Радянський Союз змінив значення 8 березня, чи святкують цей день у світі та чого не варто бажати жінкам з нагоди Дня жінок? Розповідаємо у тексті.

Як з’явилася ідея святкувати День жінок?

У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. на текстильних фабриках у США та Європі відбувалися періодичні страйки робітниць. У результаті 28 лютого 1909 р. під проводом Соціалістичної партії тисячі американок відзначали Національний день прав жінок у США.

Пропозиція щорічно навесні відзначати день прав жінок на міжнародному рівні належить політичній діячці того часу Кларі Цеткін. Цю ідею вона висловила під час Другої Міжнародної конференції жінок-соціалісток у Копенгагені у серпні 1910 року. Тоді понад 100 делегаток з 17 країн одностайно її підтримали. І вже наступного року 19 березня понад мільйон жінок по усій Європі вийшли на вуличні акції, щоб заявити свої вимоги щодо рівноправ’я у політичній сфері та на ринку праці.

Коли в Україні уперше відзначили Жіночий день?

У 1914 році. Тоді члени партії РСДРП саме 8 березня розповсюджували на вулицях міста прокламації, які закликали робітниць до страйку на знак протесту проти гноблення жіноцтва.

Чому обрали саме 8 березня?

Саме 8 березня 1917 року за Григоріанським календарем (і 23 лютого за Юліанським) відбулася масова вулична демонстрація жінок у Петрограді із вимогами «Хліба і миру». З цієї акція почалася Лютнева революція у царській Росії, яка призвела до повалення монархії.

Коли більшовики прийшли до влади, то були змушені віддячити жінкам за підтримку і визнати їхній внесок у революційні події. Тому вони законодавчо закріпили рівні політичні, соціальні та громадянські права жінок у CРСР. Але насправді більшовики прагнули поставити жінок його під свій контроль та використати їх для посилення власного політичного впливу на суспільство. 

Якщо свято 8 березня мало символізувати боротьбу за рівні права жінок із чоловіками, то чому його у СРСР відзначали по-іншому?

У 1920-х відзначення 8 березня все ще мало виразний зв’язок із забезпеченням рівних прав жінок. Цей день використовували як нагоду вказати на проблеми, з якими зіштовхувалися жінки у соціальній, освітній, політичній та інших сферах.

Але згодом сенс цього дня почали підміняти. Акцент змістили з ґендерної рівності на класову боротьбу. Водночас жінок фактично позбавили ініціативи у питанні формату проведення та можливості організації масових заходів на відзначення Міжнародного жіночого дня. Ці повноваження перейшли до жінрад — спеціальних структур при партійних осередках, створених ще у 1919 році, задля ширшого залучення жінок на підтримку політики більшовиків. 

У 1930-х роках 8 березня стає дуже офіційним. Урочисті збори трудових колективів та партійних осередків відбуваються за уніфікованими сценаріями, які «спускали» згори центральні органи. «Жіноче питання» в СРСР проголосили остаточно вирішеним. 8 березня перетворюється на огляд досягнень радянського жіноцтва, про кількісні та якісні виміри яких керівництво партії повідомляють у спеціальних звітах. Зникають можливості для обговорення проблем жінок і озвучення фактів їхньої дискримінації.

Чому 8 березня так часто згадують про матерів, якщо День матері в Україні відзначають у травні?

Тема материнства набирає обертів після Другої світової війни. Якщо раніше радянська влада хотіла «підтягнути жінку» до образу ідеальної людини, тобто робітника, то тепер акцент робили на схваленні гендерних відмінностей. Образ мужнього чоловіка-захисника вітчизни протиставляється образові турботливої, люблячої і вірної жінки-матері, а у візуальній пропаганді того часу зображення жінок стають щораз жіночнішими.

Чи завжди 8 березня було вихідним днем?

Ні. Недержавним вихідним у СРСР воно стало у 1965 році.

Звідки з’явилася традиція дарувати жінкам квіти на 8 березня?

За часів хрущовської «відлиги», коли це свято стало вихідним днем, відбулася лібералізація громадського життя, покращення добробуту та «реабілітація» колись затаврованих як «буржуазні пережитки» цінностей і атрибутів повсякденного життя (мода, косметика, предмети інтер’єру, елементи етикету тощо). Вірогідно, саме тоді й виникає традиція вітати жінок 8 березня квітами, дарувати їм цукерки та інші приємні дрібнички.

Чому дівчат у школах теж вітають із 8 березня?

Відколи свято перенесли у приватну сферу, його почали віддаляти від суті: боротьби за права жінок. Поступово воно перетворюється на день вшанування усіх жінок. Наприкінці 1970-х практика привітання учнями своїх шкільних учительок доповнюється новою модою: хлопчики починають вітати дівчаток-однокласниць. Букетик підсніжників та м’яка іграшка стають невід’ємними атрибутами свята. «Омолодження» героїні свята супроводжується повним зникненням натяків на його політичну сутність (зрештою, маленька дівчинка аж ніяк не може бути активною у політичній площині).

Чому 8 березня називають «днем весни, краси та жіночності»?

На візуальному рівні остаточний розрив із первісним політичним смислом жіночого дня відбувається тоді, коли з листівок повністю й остаточно зникають будь-які згадки про жінок — і в зображеннях, і в тексті. На листівках з’являються казкові та мультяшні персонажі й іграшкові звірята. Головною темою привітань і зображень стає весна. Весняні квіти й краєвиди вибудовують асоціацію з пробудженням природи й дедалі важче в’яжуться з жінками — хіба на рівні молодості та процвітання жіночої вроди. 

Таке позиціонування 8 березня було й у світі?

Ні. У 1970-х роках світом прокотилася так звана «друга хвиля фемінізму». Жіночі організації активно тиснули на уряди своїх країн, на міжнародні організації, вимагали забезпечити жінкам рівні права та можливості. 

У 1977 р. Генасамблея ООН запропонувала кожній із країн-учасниць відзначати Міжнародний День прав жінок. З 1996 року щорічні святкування Міжнародного дня прав жінок під егідою ООН відбуваються під певним гаслом, у якому наголошено на одній із проблем, із якими доводиться зіштовхуватися жінкам на шляху до рівноправності.

8 березня відзначають лише країни колишнього СРСР, а у світі про це свято не знають?

Ні. Підструктура ООН, UN Women, використовує 8 березня як нагоду привернути увагу урядів країн світу до проблем жіноцтва. Жінки у різних країнах у цей день проводять різні акції, щоб заявити про дискримінацію, озвучити вимоги, вимагати забезпечення своїх прав. Наприклад, 8 березня 2017 у США відбулася масова загальнонаціональна акція — страйк під гаслом «День без жінок» на знак протесту проти сексистської поведінки і висловлювань президента Трампа. Жінок закликали не виходити на роботу, не купувати ніяких товарів та одягати червоний одяг на знак солідарності. Акцію підтримали по всьому світу.

Чи потрібен вихідний 8 березня?

Думки щодо цього розділяються, але прихильниці вихідного наголошують, що він потрібен тому, що «для багатьох жінок це може бути єдина можливість вийти на марші та інші публічні події, присвячені проблематиці жіночих прав. Для тих, хто працює повний робочий день на роботі, а потім і вдома, вихідний зайвим не буває».

Чого НЕ варто і що варто бажати жінкам з нагоди 8 березня?

Ресурс «Гендер у деталях» підготував шпаргалку для усіх, хто хоче долучитися до привітання жінок 8 березня. Ось чого бажати не варто:

  1. краси. Це суб’єктивне поняття. Коли ви бажаєте жінці бути красивою, то спонукаєте її відповідати чужим стандартам привабливого. Тому краще побажати любові до себе.
  2. Материнства. Бо це вибір, а не обов’язок жінки. Коли бажаєте «діток і сімейного щастя» жінці, то обмежуєте її у праві вибору і чините репродуктивний тиск, бо не усі жінки вважають за щастя мати сім’ю. Побажайте краще ліпшого розуміння того, що робить жінку щасливою, і ресурсів для досягення цього щастя.
  3. Ніжності. Це почуття, а не обов’язковий атрибут жіночності. Коли ви бажаєте жінці бути ніжною, то ви бажаєте їй бути поступливою та «зручною» для інших. Краще побажайте впевненості у собі.
  4. Усмішки. Це рух обличчя, який виражає готовність до сміху, а не постійний стан жінки. Коли ви бажаєте жінці частіше усміхатися, то спонукаєте її приховувати свої емоції. Але ж жінки можуть бути роздратованими, сумними чи просто не усміхатися. Побажайте краще турботи про свій емоційний стан та ментальне здоров’я. 
  5. Чоловіка. Це людина, а не вирішення усіх проблем у житті жінки. Коли ви бажаєте жінці «хорошого чоловіка», то виключаєте можливість бути щасливою та самодостатньої наодинці, а також, можливо, виражаєте неповагу до її сексуальної орієнтації. Тому побажайте краще рівної з чоловіками зарплати та особистої незалежності.

Як відзначити 8 березня в Україні?

У цей день у Києві відбудеться Марш жінок та Феміністський марш. Вони розпочнуть свою ходу о 12:00 з Михайлівської площі. Колона останнього буде долучена до Загального Маршу жінок. Зареєструватися можна ось тут. А отут — сторінка події.

У Полтаві відбудеться Марш лагідної фемінізації, у Харкові — Марш жіночої солідарності, у Херсоні — Феміністичний марш, у Львові — також Феміністичний марш. У Краматорську відбудеться Акція проти домашнього насильства. 

Повну добірку подій можете знайти отут

Фото: pexels.com

Омікрон, вибух у будинку та зміна місця проживання онлайн: найважливіші новини вихідних

Скільки людей вже загинули від вибуху на Миколаївщині та яка причина трагедії, що відомо про новий штам коронавірусу та як змінити місце проживання онлайн за один день — про це та не лише дізнавайтеся у нашій традиційній добірці новин за вихідні.

Читати далі
+ 171 слів

Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів: найважливіше про геноцид

100 років тому, 1921 року, на українських землях почався масовий голод. Вперше. Більшовицька Росія тоді розглядала Україну як сировинну базу, а селян – як «підозрілий елемент», який постійно перебуває під впливом «класових ворогів». Була в цьому голоді й природна причина — посуха. Згодом українці ще двічі за століття зазнають смерті від голоду. Найбільше життів забрав геноцид у 1932-1933 роках. Штучно створений і спланований, бо ж природних причин тоді не було. «Новини Здорової Людини» зібрали найважливіше, що потрібно знати про Голодомор 1932-1933 років.

Читати далі
+ 204 слів

У Чорну п’ятницю працівники Amazon в 20 країнах влаштували страйк

26 листопада частина працівників Amazon влаштували страйк з метою покращення умов праці. Протести відбуваються в рамках кампанії Make Amazon Pay (Заставимо Amazon платити). Про це повідомляє Business Insider. В міжнародну коаліцію профспілок Make Amazon Pay входять 70 різних організацій, включаючи Greenpeace, Oxfam та Amazon Workers International. 

Читати далі
+ 57 слів

100 найкращих світлин 2021 року за версією TIME

Читати далі
+ 41 слів

«Спокусливі» і «пікантні» : Які гендерні штампи використовують українські медіа

Найбільше стереотипних висловів про жінок та чоловіків пишуть у розділі про шоу-бізнес та стиль життя. Про це повідомляють у своєму дослідженні Вокс Україна.  Видання проаналізувало 477 тисяч новин у 42 популярних онлайн-медіа за червень-серпень цього року. 

Читати далі
+ 201 слів

До Чорного моря прямує есмінець США

Ескадрений міноносець американських Військово-морських сил США типу «Арлі Берк» вирушив у Чорне Море. Рішення про передислокацію есмінця було прийнято на тлі загострення безпекової ситуації в Україні, що супроводжується регулярними вкидами інформації про ймовірне вторгнення російських військ. Оголошення про есмінець з’явилось на офіційному твітері 6-го флоту США. Відтак американський бойовий корабель USSArleighBurke (DDG 51) вирушив у північний транзит до Чорного моря задля співпраці зі своїми партнерами та союзниками НАТО у даному регіоні – йдеться у повідомленні.

Читати далі
+ 2 слів

Фільм-призер Берлінале української режисерки виходить у прокат цієї зими

“Стоп-Земля”- перший український фільм, що здобув “Кришталевого ведмедя” Берлінале від юнацького журі. Більшість головних ролей у кінокартині зіграли непрофесійні актори-підлітки. Стрічка вийде в широкий прокат 20 січня 2022 року – про це повідомила пресслужба Держкіно. 

Чому це цікаво. Світова прем’єра “Стоп-Земля” відбулася на 71-му Берлінському кінофестивалі, де отримала нагороду за найкращий фільм в секції Generation 14plus. А національна прем’єра принесла режисерці аж три відзнаки, зокрема гран-прі Одеського кінофестивалю.

Детальніше. Фільм є автобіографічною історією авторки про випускницю середньої школи Машу. Наратив дослідження себе та оточуючих перетікає у закоханість дівчини, де шкільна буденність відходить на другий план. І тепер думка про зізнання в почуттях до Саші –  єдине, що турбує дівчину, адже якщо не наважишся спитати – ніколи не знатимеш, чи це взаємно.

“Стоп-Земля” – дебютний повнометражний фільм режисерки, в якому зіграли непрофесійні актори-школярі Києва. Раніше, командою стрічки було обрано 25 підлітків для навчання акторської майстерності та драматургії.  Їм також проводили тренінги з української мови. Це перша така практика в національному кінематографі.

Довідка. Сценарій до фільму написала Катерина Горностай, випускниця “Школи документального кіно й театру” Марини Разбєжкіної та викладачка “Києво-Могилянської академії”. До цього Катерина знімала лише ігрові короткометражні: “Віддалік” (нагороди кінофестивалів “Кіношок”, “Wiz-art”, “Молодість”), “Крокодил”, “Бузок” (нагорода за найкращий короткий метр  “Золота Дзиґа”) та документальні фільми: “Євромайдан.Чорновий монтаж”, “Крізь Майдан”. 

Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Українського культурного фонду. Виробництво стрічки здійснив кінопродакшн “ЕССЕ Продакшн Хаус, а дистриб’ютором є кінокомпанія «Артхаус Трафік». 

Що ще варто знати.

  • У 2017 році проєкт стрічки переміг у пітчингу індустріальної секції Одеського міжнародного кінофестивалю. 
  • У тому ж році отримав нагороди за найкращий проєкт на копродукційному ринку Connecting Cottbus у Німеччині.
  • 2019 року команда фільму виграла фінансування від Українського культурного фонду на передвиробничий етап.
  • У 2020 році проєкт став одним із переможців конкурсу від Держкіно у секції “Ігрові повнометражні фільми художньої та культурної значущості (авторські) спільного виробництва”.
  • Цього ж року до фінансування промоції фільму приєднався Український інститут.

Текст: Гук Лідія-Марія

Фото: кадр з фільму

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

До коаліційного «світлофору» в Німеччині увійшли прихильники України

Три німецькі партії — соціал-демократи, зелені та вільні демократи – домовилися про формування нового уряду Німеччини. Посаду МЗС за прогнозами обійме співголова зелених, які не є прихильниками Росії. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив лідер соціал-демократів Олаф Шольц. 

Читати далі
+ 94 слів
Що там ще
+ 3588 новин