Пакистан почав депортувати афганських біженців у вересні 2023 року. Відтоді щонайменше 844 тисячі афганців силою повернули назад в Афганістан, де їм загрожують репресії зі сторони «Талібану».

Цитата. «Якщо вони відправлять мене назад до Афганістану, це означатиме лише смерть… Вони лише арештовують і катують нас. Я не можу повернутися туди зі своїми дітьми», — повідомила одна з жінок, яким загрожує депортація.

Що таке «Талібан»? Це радикальна ісламістська організація, яка захопила владу в Афганістані у 2021 році. Владу талібів не визнає жодна країна світу, а низка держав навіть вважає «Талібан» терористичною організацією.

«Талібан» захопив державу після того, як війська коаліції під проводом НАТО покинули Афганістан. Відтоді терористи «Талібану» щораз більше обмежують права людей у країні. Зокрема, жінкам заборонили навчатися після досягнення 12 років, змушують носити одяг, який повністю покриває все тіло, а також постановили, що «голоси жінок не мають бути чутні на публіці».

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Одним з інструментів стеження є підтримуваний державою додаток «Nazer». У ньому громадяни можуть реєструватися як «наглядачі за хіджабами» та подавати державі інформацію про жінок, які не носять хіджаби. Додаток дає змогу повідомляти про місце та час «порушення», а також вказувати номер авто, у якому помітили іранку без головного убору.

Нагадаємо, у 2022-2023 роках Іраном прокотилася хвиля протестів через смерть 22-річної студентки Махси Аміні, яка померла після затримання поліцією моралі через неправильно вдягнутий хіджаб.

Хоч в Україна високі показники залучення жінок до професійних і технічних сфер, лише 15% компаній належать жінкам, і тільки в 17,7% бізнесів жінки на керівних посадах. Україна також на першому місці за показником залучення дівчат до навчання в закладах середньої та вищої освіти, проте гендерний розрив все ще залишається в сферах педагогіки, ІТ, сільського господарства та інших. При цьому високий рівень залученості до навчання не гарантує, що жінки в обраній сфері отримуватимуть рівну зарплату, що і чоловіки.

15 вересня 2023 року Уряд ухвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці з 18,6% до 13,6% до 2030 року. Для цього розробляють новий Трудовий кодекс, в якому мають закріпити принцип однакової оплати праці жінок та чоловіків за роботу рівної цінності, посилити захист жінок виключно в рамках позитивної дискримінації, це підвищить їх конкурентоспроможності на ринку праці. З’являться можливості для жінок працювати за гнучким графіком або дистанційно, а працівниці, які вигодовують дитину, самостійно вирішуватимуть чи працювати у нічний час та чи їхати у відрядження.

Контекст. У 2021 році розрив між зарплатами чоловіків та жінок в Україні зменшився до 18,6% з 26%, який був у 2015 році. Але жінкам досі доводиться працювати більше, щоб отримувати стільки ж, скільки чоловіки — в середньому за життя це 6,5 років додаткової праці.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Під час свого виступу перед головною жіночою групою ООН Антоніу Гутерріш, Генсек ООН, зачепив тему порушення жіночих прав у світі. Зокрема, він згадав про ситуацію в Афганістані, де, за його словами, «жінок і дівчат було викреслено з суспільного життя».

У звіті, що був представлений Раді з прав людини, відзначається зростання кількості примушення дівчат до ранніх шлюбів, заборона, яка виключає жінок з громадських місць, а також інші заборони, які обмежують здатність жінок працювати та самостійно подорожувати в Афганістані.

Також Гутерріш згадав війну в Україні. Він заявив, що у першу чергу конфлікти та кризи найгірше впливають на жінок і дівчат. 

Для досягнення гендерної рівності Генсек закликав до «колективних» і «термінових» дій, починаючи з підвищення рівня освіти, доходів, а також зайнятості для жінок і дівчат, особливо в країнах, що розвиваються. Також він закликав до сприяння участі жінок і дівчат у науці і технологіях.

Фото: volynnews.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

• Валерія Сікал: домагання в армії. Військова ще у 2018 році розповіла, що її домагався командир військової частини А-1358 Віктор Іванів. Це була перша схожа заява у Збройних силах. За заявою Валерії відкрили кримінальну справу. У жовтні 2019 року до військової прокуратури Рівненського гарнізону направили підозру Іваніву для затвердження. Наприкінці березня 2020 року матеріали і підозру вдруге направили в прокуратуру. Їх 2 місяці тримали у відомстві, а згодом вдруге повернули з необґрунтованими зауваженнями. Справу Валерії Сікал продовжили до 22 листопада 2020 року через необхідність провести додаткові слідчі дії. На цей час триває психологічна експертиза Віктора Іваніва. Справу досі не передали до суду.
• Анастасія Лугова: побиття та спроба зґвалтування в потязі. Вночі 31 липня 2020 року журналістку намагалися зґвалтувати у потязі Маріуполь-Київ. У купе до жінки та її сина проник чоловік. Він почав бити й душити Анастасію. Вона з сином ледь врятувалася. 27 жовтня 2020 року відбулося судове засідання. Підозрюваного суд залишив за ґратами ще на два місяці. Йому інкримінують три статті, за якими передбачене покарання до 5 років позбавлення волі. Йдеться про сексуальне насильство, тілесні ушкодження, а також вчинення крадіжки. Укрзалізниця після цього випадку запустила потяг із воєнізованою охороною. Остання складається із працівників самої Укрзалізниці, які до того охороняли колії та мости. Їх озброїли кийками, кайданками та засобами зв’язку.
• Ольга Деркач: домагання у війську. Наприкінці минулого року підполковниця з Чернігова, яка 12 років працює в обласному військкоматі, заявила про домагання військового комісара, полковника Олександра Криворучка. 1 січня 2021 року матеріали справи внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею «Примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою». Як покарання за домагання військовий може отримати штраф або арешт на строк до шести місяців. Після розголосу у військкоматі призначили службову перевірку, яка має спростувати чи підтвердити слова Деркач. Звинувачення у домаганнях Криворучко відкидає та навіть погрожує подати позов проти Деркач за нібито наклеп.
• Віта Черешньовська: звільнення з роботи через «аморальні» фото. Виховательку дитячого садка майже 3 роки тому звільнила завідувачка Лариса Музика за публікацію у соцмережах фото з відпочинку у купальнику зі своїм чоловіком. Віта пішла у райсуд і виграла його, але у перший день роботи після поновлення завідувачка повторно її звільнила. Звільнена вихователька згодом виграла свою справу у найвищому Верховному суді України, але досі не поновилася на роботі.

Фото: misto.vn.ua, rbc.ua, visnyk.lutsk.ua

Детальніше. Папа Франциск підписав указ, який змінив формулювання 230 канону Кодексу канонічного права. Таким чином жінки отримали додаткові права. Однак вони досі не можуть стати священниками.

Ще кілька новин про релігію, які ви могли пропустити

Папа Франциск призначив темношкірого кардинала. Ним став 73-річний архієпископ Вашингтона Вілтон Грегор. Це сталося вперше в історії. Раніше Грегорі став першим афроамериканським лідером католицької громади в Колумбії. Він та інші нові кардинали віком до 80 років зможуть обирати наступного Папу в таємному конклаві.

Кіпрська Церква визнала ПЦУ. Предстоятель Кіпрської Церкви архієпископ Хризостом II згадав у диптиху під час богослужіння предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія. Це свідчить про визнання ПЦУ канонічною помісною Православною Церквою України. Раніше ПЦУ визнали Константинопольська (Вселенська), Елладська і Олексадрійська Церкви.

До протидії домашньому насильству в Україні закликає Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. Спільну позицію висловили у спеціальному Зверненні. У ньому йдеться про те, що «домашнє насильство є особливо небезпечним, адже скоюється щодо найближчих людей та рідних». Церкви і релігійні організації наголошують на необхідності протидії домашньому насильству. Наприклад, завдяки психологічній та духовній підтримці не лише жертв насильства, але й тих, хто його коїть.

Фото: pexels.com

Як з’явилася ідея святкувати День жінок?

У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. на текстильних фабриках у США та Європі відбувалися періодичні страйки робітниць. У результаті 28 лютого 1909 р. під проводом Соціалістичної партії тисячі американок відзначали Національний день прав жінок у США.

Пропозиція щорічно навесні відзначати день прав жінок на міжнародному рівні належить політичній діячці того часу Кларі Цеткін. Цю ідею вона висловила під час Другої Міжнародної конференції жінок-соціалісток у Копенгагені у серпні 1910 року. Тоді понад 100 делегаток з 17 країн одностайно її підтримали. І вже наступного року 19 березня понад мільйон жінок по усій Європі вийшли на вуличні акції, щоб заявити свої вимоги щодо рівноправ’я у політичній сфері та на ринку праці.

Коли в Україні уперше відзначили Жіночий день?

У 1914 році. Тоді члени партії РСДРП саме 8 березня розповсюджували на вулицях міста прокламації, які закликали робітниць до страйку на знак протесту проти гноблення жіноцтва.

Чому обрали саме 8 березня?

Саме 8 березня 1917 року за Григоріанським календарем (і 23 лютого за Юліанським) відбулася масова вулична демонстрація жінок у Петрограді із вимогами «Хліба і миру». З цієї акція почалася Лютнева революція у царській Росії, яка призвела до повалення монархії.

Коли більшовики прийшли до влади, то були змушені віддячити жінкам за підтримку і визнати їхній внесок у революційні події. Тому вони законодавчо закріпили рівні політичні, соціальні та громадянські права жінок у CРСР. Але насправді більшовики прагнули поставити жінок його під свій контроль та використати їх для посилення власного політичного впливу на суспільство. 

Якщо свято 8 березня мало символізувати боротьбу за рівні права жінок із чоловіками, то чому його у СРСР відзначали по-іншому?

У 1920-х відзначення 8 березня все ще мало виразний зв’язок із забезпеченням рівних прав жінок. Цей день використовували як нагоду вказати на проблеми, з якими зіштовхувалися жінки у соціальній, освітній, політичній та інших сферах.

Але згодом сенс цього дня почали підміняти. Акцент змістили з ґендерної рівності на класову боротьбу. Водночас жінок фактично позбавили ініціативи у питанні формату проведення та можливості організації масових заходів на відзначення Міжнародного жіночого дня. Ці повноваження перейшли до жінрад — спеціальних структур при партійних осередках, створених ще у 1919 році, задля ширшого залучення жінок на підтримку політики більшовиків. 

У 1930-х роках 8 березня стає дуже офіційним. Урочисті збори трудових колективів та партійних осередків відбуваються за уніфікованими сценаріями, які «спускали» згори центральні органи. «Жіноче питання» в СРСР проголосили остаточно вирішеним. 8 березня перетворюється на огляд досягнень радянського жіноцтва, про кількісні та якісні виміри яких керівництво партії повідомляють у спеціальних звітах. Зникають можливості для обговорення проблем жінок і озвучення фактів їхньої дискримінації.

Чому 8 березня так часто згадують про матерів, якщо День матері в Україні відзначають у травні?

Тема материнства набирає обертів після Другої світової війни. Якщо раніше радянська влада хотіла «підтягнути жінку» до образу ідеальної людини, тобто робітника, то тепер акцент робили на схваленні гендерних відмінностей. Образ мужнього чоловіка-захисника вітчизни протиставляється образові турботливої, люблячої і вірної жінки-матері, а у візуальній пропаганді того часу зображення жінок стають щораз жіночнішими.

Чи завжди 8 березня було вихідним днем?

Ні. Недержавним вихідним у СРСР воно стало у 1965 році.

Звідки з’явилася традиція дарувати жінкам квіти на 8 березня?

За часів хрущовської «відлиги», коли це свято стало вихідним днем, відбулася лібералізація громадського життя, покращення добробуту та «реабілітація» колись затаврованих як «буржуазні пережитки» цінностей і атрибутів повсякденного життя (мода, косметика, предмети інтер’єру, елементи етикету тощо). Вірогідно, саме тоді й виникає традиція вітати жінок 8 березня квітами, дарувати їм цукерки та інші приємні дрібнички.

Чому дівчат у школах теж вітають із 8 березня?

Відколи свято перенесли у приватну сферу, його почали віддаляти від суті: боротьби за права жінок. Поступово воно перетворюється на день вшанування усіх жінок. Наприкінці 1970-х практика привітання учнями своїх шкільних учительок доповнюється новою модою: хлопчики починають вітати дівчаток-однокласниць. Букетик підсніжників та м’яка іграшка стають невід’ємними атрибутами свята. «Омолодження» героїні свята супроводжується повним зникненням натяків на його політичну сутність (зрештою, маленька дівчинка аж ніяк не може бути активною у політичній площині).

Чому 8 березня називають «днем весни, краси та жіночності»?

На візуальному рівні остаточний розрив із первісним політичним смислом жіночого дня відбувається тоді, коли з листівок повністю й остаточно зникають будь-які згадки про жінок — і в зображеннях, і в тексті. На листівках з’являються казкові та мультяшні персонажі й іграшкові звірята. Головною темою привітань і зображень стає весна. Весняні квіти й краєвиди вибудовують асоціацію з пробудженням природи й дедалі важче в’яжуться з жінками — хіба на рівні молодості та процвітання жіночої вроди. 

Таке позиціонування 8 березня було й у світі?

Ні. У 1970-х роках світом прокотилася так звана «друга хвиля фемінізму». Жіночі організації активно тиснули на уряди своїх країн, на міжнародні організації, вимагали забезпечити жінкам рівні права та можливості. 

У 1977 р. Генасамблея ООН запропонувала кожній із країн-учасниць відзначати Міжнародний День прав жінок. З 1996 року щорічні святкування Міжнародного дня прав жінок під егідою ООН відбуваються під певним гаслом, у якому наголошено на одній із проблем, із якими доводиться зіштовхуватися жінкам на шляху до рівноправності.

8 березня відзначають лише країни колишнього СРСР, а у світі про це свято не знають?

Ні. Підструктура ООН, UN Women, використовує 8 березня як нагоду привернути увагу урядів країн світу до проблем жіноцтва. Жінки у різних країнах у цей день проводять різні акції, щоб заявити про дискримінацію, озвучити вимоги, вимагати забезпечення своїх прав. Наприклад, 8 березня 2017 у США відбулася масова загальнонаціональна акція — страйк під гаслом «День без жінок» на знак протесту проти сексистської поведінки і висловлювань президента Трампа. Жінок закликали не виходити на роботу, не купувати ніяких товарів та одягати червоний одяг на знак солідарності. Акцію підтримали по всьому світу.

Чи потрібен вихідний 8 березня?

Думки щодо цього розділяються, але прихильниці вихідного наголошують, що він потрібен тому, що «для багатьох жінок це може бути єдина можливість вийти на марші та інші публічні події, присвячені проблематиці жіночих прав. Для тих, хто працює повний робочий день на роботі, а потім і вдома, вихідний зайвим не буває».

Чого НЕ варто і що варто бажати жінкам з нагоди 8 березня?

Ресурс «Гендер у деталях» підготував шпаргалку для усіх, хто хоче долучитися до привітання жінок 8 березня. Ось чого бажати не варто:

1. краси. Це суб’єктивне поняття. Коли ви бажаєте жінці бути красивою, то спонукаєте її відповідати чужим стандартам привабливого. Тому краще побажати любові до себе.
2. Материнства. Бо це вибір, а не обов’язок жінки. Коли бажаєте «діток і сімейного щастя» жінці, то обмежуєте її у праві вибору і чините репродуктивний тиск, бо не усі жінки вважають за щастя мати сім’ю. Побажайте краще ліпшого розуміння того, що робить жінку щасливою, і ресурсів для досягення цього щастя.
3. Ніжності. Це почуття, а не обов’язковий атрибут жіночності. Коли ви бажаєте жінці бути ніжною, то ви бажаєте їй бути поступливою та «зручною» для інших. Краще побажайте впевненості у собі.
4. Усмішки. Це рух обличчя, який виражає готовність до сміху, а не постійний стан жінки. Коли ви бажаєте жінці частіше усміхатися, то спонукаєте її приховувати свої емоції. Але ж жінки можуть бути роздратованими, сумними чи просто не усміхатися. Побажайте краще турботи про свій емоційний стан та ментальне здоров’я. 
5. Чоловіка. Це людина, а не вирішення усіх проблем у житті жінки. Коли ви бажаєте жінці «хорошого чоловіка», то виключаєте можливість бути щасливою та самодостатньої наодинці, а також, можливо, виражаєте неповагу до її сексуальної орієнтації. Тому побажайте краще рівної з чоловіками зарплати та особистої незалежності.

Як відзначити 8 березня в Україні?

У цей день у Києві відбудеться Марш жінок та Феміністський марш. Вони розпочнуть свою ходу о 12:00 з Михайлівської площі. Колона останнього буде долучена до Загального Маршу жінок. Зареєструватися можна ось тут. А отут — сторінка події.

У Полтаві відбудеться Марш лагідної фемінізації, у Харкові — Марш жіночої солідарності, у Херсоні — Феміністичний марш, у Львові — також Феміністичний марш. У Краматорську відбудеться Акція проти домашнього насильства. 

Повну добірку подій можете знайти отут. 

Фото: pexels.com

Детальніше. У номінації «За сексистське висловлювання» перемогу здобули:

Олександр Башенко, президент Федерації велоспорту. Башенка номінували за образу і сексистські висловлювання на адресу української велосипедистки Ганни Соловей, яка здобула золоту медаль на Європейських іграх у Білорусі. Ганна Соловей обурилася тим, що Федерація велоспорту України на своїй сторінці у фейсбуці привітала із цим досягненням не її, а голову Київської міської федерації велоспорту Сергія Мухомора, який, за словами Ганни, не має стосунку до її перемоги. 

Також Олександр Башенко під час запису коментаря для програми “Вікна” (СТБ) звинуватив журналістку Олену Лунькову в брехні, вживанні алкоголю та пропонував поцілуватися. Медіагрупа StarLightMedia засудила дії очільника федерації щодо журналістки компанії та звинуватила його в сексизмі. 

Владислав Марченко, уповноважений з ґендерних питань Запорізької обласної ради, за сексистський допис, у якому він соромив жінок, що носять відвертий одяг. На його думку, коротка спідниця — привід назвати жінку повією та запропонувати їй секс. Через цей допис низка активісток запустили флешмоб #забулазапитатьумарченка. 

Максим Бужанський, народний депутат України. Відомий тим, що обізвав журналістку видання «Новое время» Ольгу Духнич «тупою вівцею з одіозного ЗМІ».

Володимир Зеленський, президент України. Виступаючи на найбільшому у світі кампусі стартапів Station F у Франції, Зеленський назвав українських жінок одним з «брендів» країни. 

Також серед номінантів були:

Олександр Дубінський, депутат від «Слуги народу», який опублікував у Фейсбуці фото з підписом «Выбираем помощниц. Прошу ниже 175 см не беспокоить». 

Антон Яценко, народний депутат України, мажоритарник. Він номінвався за те, що вдався до порівняння, принизливого для жінок. «Я не дівчина-шлюшка, а народний депутат чотирьох скликань, тож не будемо перетворювати Верховну Раду на шапіто», – так в ефірі телеканалу «Наш» він «пояснив” свою відмову проходити перевірку на поліграфі через скандал з можливим хабарництвом у комітеті Верховної Ради.

Дмитро Разумков, спікер Верховної Ради. Потрапив у номінацію за поширення культури зґвалтування, коли під час ток-шоу «Право на владу» порівняв роботу Верховної Ради зі зґвалтуванням, окресливши його як звичне та прийнятне явище: «Гадаю, на зґвалтування точно не треба йти, та й дівчина так собі». 

Ігор Коломойський, український олігарх. В інтерв’ю «Цензор.net» Коломойський висловлює думку, що депутатки мають отримувати менше, ніж чоловіки, та наполягає на тому, що жінкам потрібні гроші «на себе та дітей», а чоловікам окремо потрібні додаткові кошти тільки на себе. 

Сергій Знаменський, депутат Запорізької обласної ради. Потрапив у номінацію за вислів: «Я жінок поважаю, але жінки повинні займатися тією справою, яка за своєю природою їм належить».

Богдан Яременко, народний депутат України. Потрапив у номінацію за сексистський допис: «Шепочуться, що комітет у закордонних справах вийшов найкрасивішим. І ви не повірите, зовсім не через мою природну неповторну красу. Більшість нашого складу – пані».

Ольга Богомолець, політикиня. Богомолець потрапила в номінацію за вислів у ток-шоу «Зворотний відлік» на телеканалі «UA.Перший»: 

«Я виступаю категорично проти насильства в родинах, я підтримую всі жіночі рухи. Що стосується ґендера, це зовсім про інше. Мова йде про невизначеність статі, мова йде про можливість обирати стать за бажанням, мова йде про одностатеві шлюби. Я не підтримую це, я підтримую християнські цінності, я підтримую, щоб українців ставало більше в традиційних сім’ях, де мама, тато і п’ятеро дітей».

У номінації «За сексистський матеріал» перемогу здобули:

Ток-шоу «Чому так?» на телеканалі «112 Україна». Злива сексистських коментарів лунала під час вечірнього ефіру від 8 червня 2019 року на тему: «Чому жінок при владі набагато менше, ніж чоловіків?». Поки гості ефіру виголошували слова про неповноцінність жінок, ведуча програми Євгенія Скорина не доклала жодних зусиль для збалансування інформації, не стримувала дискримінаційних висловлювань і сама поширювала стереотипи.

Сайт «Сегодня». За новину «Немає хлопця – немає перемог: Світоліна програла другий матч після розриву з Монфісом», а також матеріал «Сексмашина»: у червоних трусиках дружина динамівця паше, як кінь».

Також у цій категорії були номіновані:

Дмитро Гордон, журналіст, за некоректні й сексистські запитання в інтерв’ю з лідером партії Народний фронт Арсенієм Яценюком та співаком, ректором Київського національного університету культури та мистецтв, Михайлом Поплавським. Зокрема, Гордон недоречно запитав у Яценюка про ставлення до лідерки партії Батьківщина Юлії Тимошенко:

Гордон: Як жінка вона вам подобалася?

Яценюк: Мені подобається моя дружина.

Гордон: Це стандартна відповідь.

Яценюк: Вона імпонує своєю харизмою.

В іншому інтерв’ю Гордон намагається з’ясувати, які стосунки в ректора Поплавського зі студентками.

Гордон: У вас столько студенток, и красивых. И что, вы проходите мимо?

Поплавський: Когда мне задают такие провокативные вопросы… я хочу сказать… Я им всегда говорю: «Богатые мужчины старыми не бывают» [обидва сміються]. 

Телеканал Інтер. У випуску новин від 29 березня 2019 року показали сюжет під назвою «Екстрасенси атакують: чому люди ведуться на хитрощі шахраїв?», авторка – Феруза Бегматова.

Журналістка поставила інсценування кабінету ворожки, щоб з’ясувати схеми шахрайського ворожіння. Авторка матеріалу почала свій експеримент із фрази: «Не буває негарних жінок, бувають низькоякісні привороти».

Сайт «Кореспондент». За новину «Кабмін: Україна – одна з «найжіночніших» країн світу». 

Сайт «Новое время». За матеріал під назвою «Подарунки на 8 березня. Кращі смартфони для дівчат».

Журналіст «1+1» Іван Воробйов. За сексизм і стереотипи в сюжеті, який фокусується на зовнішності народних депутаток замість їхніх професійних якостей.

⟶ У Києві запустили «телефон довіри» для протидії домашньому насильству. Протягом перших 7 днів на телефон довіри звернулися 136 киян. Заступниця голови КМДА Марина Хонда розповіла: «Навіть найкращі тренінги не можуть передбачити всі ситуації у родинах. Кілька днів тому одна з наших психологів 45 хвилин заспокоювала чоловіка, що вирішив піти з життя… Був ще один нічний суїцидальний дзвінок, решта — поради, консультації. У підсумку два психологи звільнилися, бо «не готові витрачати купу нервів за 7 тисяч гривень».

Для роботи у Київському міському центрі роботи з жінками шукають підготовлених фахівців і можливості збільшити їм заробітну плату.

 ⟶ У Саудівській Аравії скасували обов’язковий окремий вхід для жінок у ресторанах. Влада Саудівської Аравії постановила, що ресторани в країні більше не повинні мати окремого входу для жінок і чоловіків. Щоправда, рішення не є обов’язковим до виконання.

Раніше в саудівських ресторанах були обов’язковими окремі входи для жінок, які прийшли разом із сім’єю, та суто для чоловіків. Утім рішення міністерства не є обов’язковим – зміни мають добровільний характер. Речник міністерства не уточнив, чи будуть також скасовані окремі столики для чоловіків і жінок. Так само незрозуміло, чи стосуватимуться вказані зміни інших громадських місць, як-от шкіл чи шпиталів, де сегрегація за статевою ознакою досі присутня.

Фото: pexels.com