Одним з інструментів стеження є підтримуваний державою додаток «Nazer». У ньому громадяни можуть реєструватися як «наглядачі за хіджабами» та подавати державі інформацію про жінок, які не носять хіджаби. Додаток дає змогу повідомляти про місце та час «порушення», а також вказувати номер авто, у якому помітили іранку без головного убору.

Нагадаємо, у 2022-2023 роках Іраном прокотилася хвиля протестів через смерть 22-річної студентки Махси Аміні, яка померла після затримання поліцією моралі через неправильно вдягнутий хіджаб.

Цитата. «Це точно перешкоджання, це точно тиск, це точно незаконні дії. Але хто їх вчиняв — за це мають відповідати правоохоронні органи. Інакше підозри, які вже лунають з усіх боків, що це і були правоохоронні органи в інтересах когось із представників влади, будуть фактично підтвердженими», — сказав Юрчишин.

Контекст. Ресурс «Народна правда» у мережі поширив відео, де члени розслідувачів Bihus.Info під час корпоративу вживали наркотики. Засновник Bihus.Info Денис Бігус відреагував на інцидент та сказав, що на відео — частина команди проєкту, а саме оператори. Також він зазначив, що у команді через ситуацію відбулися «жорсткі кадрові зміни», а всі співробітники команди пройдуть тест на вживання психотропних речовин. Бігус зазначив, що незаконне стеження за командою відбувалось близько року.

Детальніше. Забороненою стане реклама обладнання, яке можна використати для шпигунства: відеокамер, диктофонів, відеореєстраторів, відеонянь. Окрім цього, під обмеження потраплять програми для відстеження повідомлень, дзвінків і GPS. Якщо ж хтось проігнорує нові правила, то компанія блокуватиме обліковий запис через 7 днів після попередження.

Що ще цікавого варто знати про програми стеження в Україні й у світі

Для боротьби з коронавірусом компанія Facebook готова надати карти переміщення користувачів науковцям і некомерційним організаціям. Водночас в Україні працює додаток «Дій вдома». За допомогою селфі та геолокації він контролює людей на самоізоляції та обсервації.

Google уперше опублікувала дані про переміщення українців. Компанія публікує дані про переміщення мешканців різних країн. Це роблять зокрема для відстеження поширення коронавірусу. Google збирає дані з пристроїв, у яких увімкнені додатки геолокації, наприклад Google Maps. Тоді компанія робить звіт, який наочно показує, як і де люди дотримуються карантину. У Google стверджують, що конфіденційність користувачів при цьому зберігається.

Щоб контролювати працівників на дистанційній роботі, деякі американські компанії почали використовувати додаток Sneek. Кожні п’ять хвилин програма робить знімок співробітника. Ба більше, у додатку є функція, яка вмикає відеозв’язок без дозволу співрозмовника.

Чи є загрози потрапляння ваших даних у вільний доступ?

Так, така можливість існує завжди. Тому слід уважно читати повідомлення про зберігання особистих даних, а також добре обдумувати, чим варто ділитися ними, наприклад, з соціальною мережею. Нещодавно відбулося кілька витоків даних з різних ресурсів. 

Дані мільйонів користувачів Telegram опинилися в даркнеті. Базу з номерами телефонів, нікнеймами та унікальними ідентифікаторами мільйонів людей виклали на одному з форумів. У Telegram підтвердили витік даних, а також сказали, що база з інформацією дійсно існувала. Дані збирали через вбудовану функцію під час реєстрації кожного нового користувача.

Через одну з функцій WhatsApp ― Click to Chat (функція, яка запускає листування за QR-кодом з людиною, номера якої немає в адресній книзі) дані сотень тисяч користувачів опинилися у вільному доступі. Їхні діалоги зберігаються в Google і можуть бути доступними кому завгодно. Це загрожує безпеці людей і може призвести до шантажу й маніпуляцій.

Через недостатню захищеність Zoom тисячі приватних відеодзвінків опинилися у відкритому доступі. Згодом стався ще один витік конфіденційних даних. 500 тисяч вкрадених паролів від Zoom у даркнеті продав російськомовний хакер.

Фото: pexels.com

Детальніше. Google та Apple анонсували створення спільної системи, яка дозволить відстежувати поширення коронавірусу. Новий інструмент працюватиме так: якщо дві людини перебувають поруч короткий проміжок часу, то їхні смартфони через Bluetooth обмінюватимуться анонімними ідентифікаторами, які змінюються кожні 15 хвилин.

Якщо згодом в однієї з цих двох осіб діагностують COVID-19, то її дані потраплять до офіційного додатку органів охорони здоровʼя. Згодом, за згодою хворого, у нову систему передають його ідентифікатори зустрічей протягом останніх 14 днів. Людина, яка вступила у контакт з хворим, через той самий додаток від органів охорони здоровʼя отримує сповіщення про контакт з інфікованим.

Контекст. Нагадаємо, що в Україні нещодавно створили додаток «Дій Вдома». У нього є три цільові категорії: громадяни, які прибули з-за кордону і мають бути на 14-денній обсервації; хворі на коронавірус, які лікуються вдома; люди із підозрою на коронавірус.

Застосунок упродовж двох тижнів протягом дня надсилатиме зареєстрованим користувачам до 10 push-повідомлень. У відповідь на них потрібно зробити селфі. Додаток зчитуватиме геолокацію пристрою. Фото на відповідність перевірятиме штучний інтелект.

Фото: pexels.com

Детальніше. У додатка є три цільові категорії: громадяни, які прибули з-за кордону і мають бути на 14-денній обсервації; хворі на коронавірус, які лікуються вдома; люди із підозрою на коронавірус.

Цей застосунок необхідно завантажити, лише якщо працівники установ МОЗ епідеміологічного профілю встановили, що людина потребує самоізоляції. Після цього її реєструють в інформаційній системі як таку, яка потребує самоізоляції. На мобільний телефон їй надсилають sms-повідомлення з посиланням для встановлення додатка.

Після встановлення програми користувач має авторизуватися за допомогою номера телефону, за яким його внесли до реєстру осіб, котрі потребують карантину. Підтвердження номера телефону відбувається за допомогою sms-повідомлення з паролем для входу.

Наступний крок: користувач заповнює інформацію про своє місце самоізоляції. Коли людина підтвердила своє прибуття у місце ізоляції, вона робить і надсилає після сповіщення своє фото у застосунку. Повідомлення про необхідність зробити фотопідтвердження приходить людині у випадковому проміжку часу. Фото, які людина надсилає під час карантину, перевіряють на відповідність за допомогою штучного інтелекту. Якщо режим самоізоляції громадяни будуть порушувати, то Нацполіція має право накласти штраф. 

Наразі додаток доступний у Play Market. Міністерство цифрової трансформації ще чекає на підтвердження від Apple. Міністр цього відомства пообіцяв: якщо додаток буде ефективним, то у ньому з’явиться можливість замовити доставку продуктів чи ліків додому. Для тих, у кого немає смартфонів, буде сформований невеликий колл-центр, який продзвонюватиме людей, цікавитиметься станом їхнього здоров’я.

Фото: pexels.com