Детальніше. Верховна Рада остаточно скасувала недоторканність народних депутатів. За законопроект у другому читанні проголосували 373 обранці. Закон прибрав з 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності.

Законопроект № 7203 вніс ще під час роботи попереднього скликання Верховної Ради тодішній президент Петро Порошенко. Раніше, згідно з Конституцією, для того, щоб оголосити депутату підозру, затримати його чи заарештувати, правоохоронцям потрібна згода Верховної Ради. Відтепер такої згоди не потрібно.

Контекст. Депутатська недоторканність – це юридична гарантія депутатам. Вона убезпечувала їх від кримінального переслідування, арешту та притягнення до відповідальності як пересічних громадян. Тобто до народного депутата не могли бути застосовані такі ж самі заходи – без проведення спеціальної процедури погодження з Верховною Радою.

Принцип недоторканності був вперше законодавчо закріплений Біллем про права — актом англійського парламенту 1689 року. Його суть полягала в тому, що виступи члена палати в парламенті будь-якого змісту не могли зініціювати судове переслідування. Пізніше у деяких країнах інститут недоторканності був значно розширений, щоб захистити парламентарів від можливих політичних переслідувань.

⟶ Суд дозволив допитати Порошенка на поліграфі. Але це не обов’язково. На допит Петра Порошенка із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань дав дозвіл Печерський райсуд Києва. Ексглаву держави допитуватимуть у справі щодо ймовірного ухилення від сплати податків під час купівлі-продажу телеканалу «Прямий». У ДБР наголошують, що проходження поліграфа можливе лише за згодою експрезидента. 

Раніше Порошенко уже заявив, що хоче пройти детектор брехні в ефірі «Прямого»: «Я не довіряю Державному бюро розслідувань, я не довіряю його керівництву, я не вірю в об’єктивність і неупередженість слідства. У мене є цей перелік запитань, які вони хотіли озвучити, я готовий пройти детектор брехні у прямому ефірі». Ексглава держави зазначив, що запропонував цю ідею у ДБР, але у слідчих не було «великого ентузіазму» з цього приводу.

⟶ Обіцяна недоторканність. Після парламентських виборів у 2014 році п’ять фракцій у своїй коаліційній угоді пообіцяли скасувати депутатську недоторканність. Однак протягом 8 скликання змін до Конституції так і не внесли.

Дізнайтеся більше:

• 17 років обіцянок: FAQ про депутатську недоторканність (Українська правда)
• Скасовувати чи не скасовувати – американські експерти про депутатську недоторканність (Радіо Свобода)

Фото: golos.com.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.