Що таке Тайвань?

Острів, розміром трохи більший за Одеську область, на якому живе близько 24 млн людей і який офіційно називається Китайська Республіка. При цьому його не слід плутати з Китайською Народною Республікою (КНР), яку ми звикли називати просто Китаєм. Чому склалася така ситуація?

Все почалося понад сто років тому. Тоді народні революціонери скинули понад двотисячолітню владу китайських імператорів і проголосили створення націоналістичної Китайської Республіки. Але проти неї виступили місцеві комуністи. Почалася громадянська війна. Після десятиліть протистояння та японської окупації під час Другої світової комуністи Мао Цзедуна захопили владу і проголосили КНР.

Через це націоналісти під проводом партії Гоміньдан мусили переправитися на острів Тайвань. Звідти вони продовжували претендувати на владу в усьому Китаї. Але поступово материкова КНР стала однією з найвпливовіших країн на планеті. Тому світ почав визнавати комуністів замість націоналістів. Ключове питання Тайваню тепер — не поширення влади націоналістів на решту Китаю, а збереження незалежності острова.

Чому про Тайвань стільки розмов?

Самоврядний острів зазнає серйозного тиску зі сторони Китайської Народної Республіки. Багато оглядачів побоюються можливої війни у Тайванській протоці. Такий конфлікт ризикує набрати катастрофічних масштабів, адже основним союзником Тайваню є США. Останні вже давно озброюють острівну країну, а президент Байден навіть заявляв, що американські сили її захищатимуть у випадку китайського вторгнення.

Підтримка союзників США є ключовим елементом світової системи безпеки і принциповим питанням для американського уряду. До того ж економіка Тайваню є критично важливою для цілої планети, адже на цьому невеликому острові виробляють значну частину світових напівпровідників, які використовують у безлічі електропристроїв. 

Потенційне захоплення острова Китаєм означало б значну втрату впливу США у регіоні, небезпеку для решти союзників Заходу в Азії та вагоме посилення могутності КНР. Це означало б зміну цілого світового порядку. Саме тому можливу війну у Тайванській протоці, яка може втягнути у пряме протистояння дві найбільші ядерні держави, називали однією із найбільш катастрофічних загроз, до яких може призвести війна в Україні.

До чого тут Україна?

Велика кількість аналітиків, міжнародних оглядачів та політиків зазначала, що події в Україні напряму впливають на рішення Китаю щодо Тайваню. Загроза вступити у війну проти США є значною, тож уряд у Пекіні оцінює рівень, до якого країни Заходу здатні захищати своїх союзників. 

Якби Україну залишили напризволяще перед обличчям російської загрози, це означало б, що диктатури можуть нападати на своїх сусідів без жодних наслідків для себе. Така ситуація могла б спровокувати Китай до небезпечного нападу на Тайвань і загроза початку ядерної війни значно б зросла.

Самі тайванці також бачать схожість власної ситуації з українською. На початку повномасштабного російського вторгнення жителі Тайваню виходили на акції на підтримку України, а уряд острова виділив гроші на відбудову української інфраструктури. З обранням нового президента, партія якого виступає за незалежність острова і навіть за зміну назви країни з Китайської Республіки на Республіку Тайвань, потенційну кризу у стосунках з КНР називають одним із найбільших ризиків 2024 року.

Фото: Pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.