Сьогодні, 21 серпня, Верховна Рада ратифікувала Римський статут. З моменту підписання Україною договору до дня його ратифікації минуло 24 роки. Чому так сталося, і яке значення статуту сьогодні, пояснюють НЗЛ.
Що таке Римський статут?
Це — міжнародний договір, який став основою для створення Міжнародного кримінального суду (МКС). Статут визначив перелік злочинів, які суд має право розслідувати. Йдеться про воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочини агресії.
Крім України, договір підписали 137 держав, однак ратифікували лише 124. Серед тих, хто не підписав або не ратифікував статут є Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан та Ізраїль. Росія, як і США, підписала статут, але згодом відкликала свій підпис.
Чому Україна так довго не затверджувала статут?
Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але вже у 2001 році український президент Леонід Кучма подав звернення до Конституційного суду з проханням визнати документ неконституційним. Суд погодився з думкою лідера держави. Причиною визнали той факт, що Міжнародного кримінального суду немає в переліку судових органів України.
Питання ратифікації Римського статуту знову постало з початком збройної агресії РФ проти України у 2014 році. Однак тодішня влада замість ратифікації звернулася до МКС з окремими заявами про визнання його юрисдикції (права судити — ред.) щодо справ Майдану і збройної агресії Росії в Криму та на Донбасі з 20 лютого 2014 року.
Вивчення цих заяв тривало до березня 2022 року, коли прокурор Міжнародного кримінального суду оголосив про початок розслідування ситуації в Україні, на територію якої вторглася РФ. Відтоді МКС видав ордери на арешт шістьох підозрюваних, зокрема російського диктатора Володимира Путіна, начальника генштабу Валерія Герасимова і вже колишнього міністра оборони Сергія Шойгу.
Чому статут затвердили саме зараз?
Ратифікація Римського статуту є однією з вимог вступу України в Європейський Союз (стаття 8 Угоди про Асоціацію з ЄС). Низка вже підписаних безпекових угод з країнами, як-от Нідерландами та Німеччиною, також містить положення щодо ратифікації Києвом Римського Статуту.
Українські прокурори вже понад десять років щоденно співпрацюють з МКС. Однак зараз, після ратифікації статуту, Україна матиме свій голос під час ухвалення рішень, які визначають роботу інституції. Наприклад, йдеться про висування свого кандидата на посаду судді та вплив на розробку змін до Римського статуту.
Завдяки залученню України до МКС російських військових, які чинять злочини на території української держави, вдасться ефективніше притягувати до відповідальності. Серед іншого повноцінна участь України у Міжнародному кримінальному суді (для якої потрібна була ратифікація) спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих та підвищить шанси на отримання компенсацій.
Тепер українських військових судитимуть у Гаазі?
Ні, це не так. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра пояснює відсутність таких ризиків двома аргументами. По-перше, Україна повністю визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду ще у листопаді 2013 року, а Офіс прокурора МКС почав розслідування злочинів, що скоюються на будь-якій частині території України, будь-якою особою без обмежень щодо громадянства.
По-друге, українські громадяни можуть постати перед МКС лише у тому випадку, якщо національні суди не можуть або не бажають притягати їх до відповідальності за міжнародні злочини.
Водночас за словами Мудрої, найважливішим є те, що Україна ратифікує Римський Статут з обмовкою про те, що МКС не матиме юрисдикції по статті 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом семи років після ратифікації.
Що далі?
Першочергово закон про ратифікацію Римського статуту має підписати Президент. Документ вступить у дію у перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати здачі ратифікаційної грамоти на зберігання генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй. Після того, як закон набере чинності, держава здобуде повноправне членство в Міжнародному кримінальному суді.
Фото: Pexels
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики










