Чому почалися протести?

У жовтні в Грузії відбулися вибори до парламенту, на яких офіційно перемогла проросійська партія «Грузинська мрія» (ГМ). Міжнародні спостерігачі заявили, що вибори відбулися з численними порушеннями. Грузинська опозиція теж відмовилася визнавати їх результати та почала вимагати нових виборів і проводити протести. Втім, протести не давали результату.

28 листопада Європарламент офіційно назвав результати виборів у Грузії сфабрикованими і закликав провести їх повторно, а також запровадити санкції проти тих грузинських посадовців, які відповідальні за фальсифікації. У відповідь «Грузинська мрія» заявила, що Грузія заморожує переговори про вступ до ЄС до 2028 року і відмовляється від будь-яких дотацій Євросоюзу. Саме це спровокувало протести. Важливо розуміти, що у Грузії, згідно з опитуваннями, близько 70-80% населення підтримують рух держави до ЄС, а сам процес євроінтеграції закріплений у конституції країни.

Президентка на стороні протестувальників

Додатковою причиною для обурення грузинського суспільства стало оголошення кандидатури на посаду президента від ГМ. Ним став футболіст Міхеіл Кавелашвілі, який, як зазначають протестувальники, навіть не має вищої освіти. Зазначимо, станом на сьогодні президент Грузії майже не має реальних владних повноважень, це суто номінальна посада. Цьогоріч вперше президента має обрати не населення Грузії, а Виборча колегія, яка складається з депутатів парламенту країни та членів Верховних рад Аджарії та Абхазької автономної республіки (у вигнанні).

Чинна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі вже довго конфліктувала з ГМ. Тепер вона не визнає результатів виборів, підтримує протести і каже, що, оскільки парламент є нелегітимним, вона буде президенткою, поки не проведуть нові вибори.

Політичні ігри

Партія «Грузинська мрія» керує країною вже 12 років і міцно тримається за владу. ГМ свого часу заснував місцевий олігарх Бідзіна Іванішвілі, статки якого станом на 2024 рік оцінюють у близько 7,6 млрд доларів США, тобто близько чверті від ВВП усієї Грузії. Хоч від публічної політики Іванішвілі відійшов (у 2012-2013 роках олігарх був прем’єром), він все ще тримає владу з-за лаштунків завдяки своїй партії.

Спочатку ГМ виступала на проєвропейських позиціях, але що далі, то більше хилилася в сторону РФ. Ключові зміни настали після повномасштабного вторгнення кремлівських військ до України. Тоді Грузія прийняла до себе велику частку росіян, які втікали від мобілізації, а Україні влада цієї кавказької держави відмовилася. 

Натомість ГМ прийняла закон, що обмежує вплив громадянського суспільства (за прикладом російського «закону про іноагентів»), попри протести суспільства. Також грузинський парламент прийняв «закон про сімейні цінності», у якому заборонили так звану «ЛГБТ-пропаганду» у всіх сферах: від телебачення до публічних зборів. Це все буквально заблокувало шлях Грузії до ЄС, який грузинські громадяни розглядають як можливість вийти з-під впливу Росії.

«Хочете як в Україні?»

Водночас «Грузинська мрія» неодноразово звинувачувала Україну в намаганні втягнути Грузію у війну. Під час передвиборчої кампанії ГМ поширювали зображення зруйнованих російською армією українських міст, заявляючи, що подібне чекає і їхню країну, якщо виборці не проголосують за провладну партію Іванішвілі. Нагадаємо, що у 2008 році Грузія вже програла війну Росії, тож ця травма є доволі свіжою у грузинському суспільстві і саме на ній грають політики з ГМ.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Ishara Kasthuriarachchi

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.