Детальніше. Мережа по боротьбі з фінансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network, FinCEN) дослідила сумнівні операції у банківській сфері. Американське видання BuzzFeed отримало доступ до документів FinCEN і поділилося ними з Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (International Consortium of Investigative Journalists, ICIJ) та колегами з 88 країн світу, серед яких і кореспонденти української агенції «Слідство.Інфо». Майже півтора роки журналісти досліджували та перевіряли підозрілі транзакції у світовій банківській системі.

Місце українських олігархів у розслідуванні

FinCEN зібрав досьє на українських олігархів Дмитра Фірташа, Ігоря Коломойського, Ріната Ахметова і Петра Порошенка. Щодо Фірташа у США уже є обвинувачення, щодо Коломойському ще тривають слідчі дії. У розслідуванні також фігурує «Міжнародний інвестиційний банк», який належить Петрові Порошенку. Через цю установу здійснили частину підозрілих українських операцій — 81 з 489. Також у розслідуванні йдеться про колишнього президента Віктора Януковича, тодішнього голову його адміністрації Андрій Клюєв, бізнесмена Сергія Курченка, політикиню Юлію Тимошенко. Усі вони могли користувалися послугами латвійських банків із метою виведення або відмивання коштів.

Ціна питання: скільки грошей пройшло через українські банки?

Через українські рахунки було надіслано і отримано 489 «підозрілих» трансакцій на загальну суму 470 мільйонів доларів. Це видно на інтерактивній мапі FinCEN Files на сайті Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ). У списку українських банків, через які проходили такі підозрілі операції, кілька десятків установ. Серед них «Приватбанк», який раніше належав українському олігархові Ігорю Коломойському, збанкрутілий «Надра банк» Дмитра Фірташа, а також «Перший міжнародний банк» олігарха Ріната Ахметова.

Наприклад, Bank of New York Mellon у період з 2012 по 2017 рік звернув увагу американських правоохоронців на 263 мільйони доларів підозрілих переказів компаній, підконтрольних Коломойському. Зокрема, мова йде про британську компанію Claresholm Marketing Ltd. Вона посідала центральне місце в схемі відмивання грошей Коломойським із «Приватбанку» протягом 2006–2016 років.

Deutsche Bank, у свою чергу, повідомляв FinCEN про фінансові операції «Міжнародних авіаліній України» (МАУ), одним із головних акціонерів яких є Коломойський, на суму у 215 мільйонів доларів США. В одному зі звітів чотирирічної давнини німецький банк навіть заявив про намір припинити відносини з МАУ.

Що далі?

Питання часу, коли Міністерство юстиції США пред’явить фігурантам розслідування FinCEN обвинувачення. У ситуації з FinCEN, на відміну від попередніх витоків даних, мова йде про документи, надані не фірмами, а банками різних держав. Питання у тому, чому ці фінансові установи зробили можливим такий рух грошей.

Але є одне але. Розслідувачі наголошують, що згадки у документах Мережі боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США, до якої банки, що діють у цій країні, зобов’язані подавати дані про підозрілі банківські операції, — зовсім не означає, що в них ідеться про доведені правопорушення — це лише підозри.

Довідка. FinCEN, або Financial Crimes Enforcement Network — це спеціальний підрозділ боротьби з фінансовими злочинами у складі Міністерства фінансів США. Він займається боротьбою з відмиванням грошей, боротьбою з фінансуванням тероризму й іншими фінансовими злочинами, пояснюють журналісти BuzzFeed. До групи документів FinCEN входять Звіти про підозрілу діяльність (SAR), датовані періодом із 1999 по 2017 роки. Банки подають ці звіти до FinCEN, коли мають перестороги щодо легальності трансакції.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.