Обставини падіння. Авіакатастрофа Ан-26 на Харківщині сталася увечері 25 вересня. Літак Ан-26Ш із серійним номером 76 здійснював планові навчальні польоти. У літаку перебували курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а також офіцери. Курсанти безпосередньо не керували літаком — усі польоти виконував командир екіпажу, стверджує Служба безпеки України.

У тому складі Ан-26 здійснював політ учетверте. Під час останнього польоту командир екіпажу близько 20:38 повідомив керівника польотів про падіння обертів лівого двигуна. Диспетчерський пункт розпорядився продовжити політ. О 20:44 командир підтвердив готовність здійснити захід на посадку.

О 20:45 літак зіштовхнувся із землею, почалася пожежа. Перші кадри з місця події почали з’являтися в соцмережах близько 21:00. На них було видно масштабну пожежу. Туди одразу виїхали рятувальники, які до 22:00 загасили вогонь. Після цього почалися пошуки людей серед уламків літака.

Загиблі. З 27 людей на борту (20 курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил і семеро офіцерів, ще одного курсанта не допустили до польоту) одразу після аварії вижили двоє. Один із них (курсант зі Львова) помер у Харківській лікарні невідкладної медичної допомоги, інший, В’ячеслав Злочевський із Харківської області, перебуває у Харківському військовому шпиталі.

Вдалося встановити контакт з 20 родинами загиблих курсантів. До Харкова вже прибули 17 з них. Частину розмістили в готелі Міністерства оборони, ще частина — живуть у родичів у місті. Для родин організували безкоштовне харчування, забезпечили їх автотранспортом та супроводом. З ними також ведуть психологічну роботу. Сьогодні в родичів загиблих візьмуть забір зразків для аналізу ДНК, щоб провести ідентифікацію тіл. Міністерство оборони визначило для сім’ї кожного загиблого компенсацію в розмірі 750 прожиткових мінімумів (1,576 мільйона гривень). Гроші для виплат компенсацій візьмуть із фонду міністерства.

Розслідування причин авіакатастрофи. Президент доручив тимчасово призупинити польоти на всіх Ан-26 в Україні до з’ясування обставин трагедії. Слідство у цій справі проводитиме Державне бюро розслідувань. Воно наразі перевіряє чотири версії того, що сталося. 27 вересня авіаційні експерти під контролем Держбюро розслідувань розпочали розшифровувати чорні скриньки. Це триватиме приблизно 3-5 днів. 

Що могло стати причиною трагедії? Міністр оборони Андрій Таран розповів, що експерти вважають головною робочою версією аварії несправність у якомусь із датчиків судна. Через це воно зачепило крилом землю і, як наслідок, розбилося.

За інформацією на сайті ProZorro, літак Ан-26, який і розбився в авіакатастрофі, був виготовлений у 1977 році, а до 1 жовтня йому повинні були продовжити термін експлуатації на два роки. Це ж підтвердили в командуванні Повітряних Сил, додавши, що літак був справний. У цьому ж запевняв і Андрій Таран: «Літак міг би літати без поновленого ресурсу ще три роки… Сталася якась технічна неполадка. Що саме — будемо з’ясовувати».

Очільник облдержадміністрації Харківщини Олексій Кучер згодом повідомив, що відповідальний за посадку літака відповів пілоту лише через хвилину після запиту. Було відомо, що один з двигунів літака не працював. Він назвав це однією з ключових версій авіакатастрофи. Серед інших версій голова ОДА називає теракт та несправність літака.

Копайте глибше:

• Ким були курсанти та екіпаж, які розбилися в літаку Ан-26 на Харківщині? (Громадське)

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: hromadske.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.