Детальніше. Валерій Возгрін, працював над книгою «Історія кримських татар» у 4-х томах понад 20 років. До видання увійшли дослідницькі матеріали автора (з історії, побуту, традицій кримських татар від найдавніших часів), архівні документи та нариси закордонних істориків-мандрівників минулого. Історична концепція автора базується на визнанні кримських татар корінним народом півострова Крим.

З чотиритомника для аудіозапису відібрали понад 720 сторінок та переклали українською мовою. Консультації до перекладу надала мовознавиця Лариса Масенко. Для прослуховування доступні частини «Від автора», «Передмова» і три перших розділи. Також незабаром викладуть наступні розділи аудіокнижки, зокрема «Державне життя Криму», «Крим і Запоріжжя в XVII столітті», «Анексія», «Призахідні промені культури Криму», «Депортація».

Озвучувати проєкт взявся заслужений артист України, український актор театру, кіно та дубляжу Андрій Самінін. Окремі підрозділи аудіокниги читають відомі кримські татари й українці: Еміне Джепарова, Ахтем Сеітаблаєв, Севгіль Мусаєва, Ескендер Барієв, Ельмаз Асан, Гульсум Халілова, Айдер Муждабаєв, Ельвіна Зейнедінова, Богдан Бенюк, Іван Леньо. 

Проєкт створила ГО «Конгрес активістів культури» за підтримки власника прав на працю Валерія Возгріна —  Ленура Іслямова, Міжнародного фонду «Відродження» та телеканалу «ATR». 

Довідка. Валерій Возгрін — доктор історичних наук, член Данської королівської академії наук. Народився у Сімферополі. Вважав своїм обов’язком розказати правду про злочини Російської Імперії та Радянського Союзу щодо кримських татар і Криму загалом.

Що ще варто знати про кримськотатарський народ:

• Законопроєкт про корінні народи: про що він та чому невдоволений Путін : Законопроєкт про корінні народи Володимир Зеленський подав до Верховної Ради ще 18 травня. Але лише нещодавно про нього заговорили у Росії. В Державній думі твердять, що цей закон ігнорує інші народи на території країни. Приміром, їх обурює відсутність у законі росіян. Свою думку 9 червня також висловив Володимир Путін. Він заявив, що за історичними фактами після возз’єднання України з Росією у 1654 року українці називали себе росіянами, а Україна як держава з’явилась як «породження радянського періоду». 
• Росія застосовує політику знищення щодо кримських татар ― Меджліс.: У Криму за час окупації півострова Росією фіксують численні порушення прав людини. Членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель каже, що на корінне населення Криму окупанти спрямовують політику геноциду, оскільки воно не підтримало Росію 2014 року й не визнає окупації досі. Кримські татари стикаються з обшуками, переслідуваннями, шантажем, тиском і незаконними ув’язненнями з боку окупаційної «влади». 
• 146 людей затримали окупанти в Криму за перші три місяці 2021 року : 126 затриманих ― кримські татари, повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр. За цей період на тимчасово окупованому півострові російські силовики провели в Криму 22 обшуки, 23 допити. Відбулося 45 арештів, з яких 10 ― нові, 16 ― продовження терміну утримання під вартою, 19 отримали вироки. Окупанти у 113 випадках порушили права на справедливий суд. Зафіксували також 33 випадки незаконного етапування політв’язнів з території півострова до Росії.

Цей матеріал підготовлено у межах Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Фото: ua.krymr.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналісти

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.