Фінляндський сценарій для України. Що це таке і чи це реально?

LIKE

Що довше триває російсько-українська війна, то більше з’являється іноземних політиків та експертів, які пропонують різні варіанти мирних домовленостей. У більшості з них українцям пропонують іти на поступки. Україна виступає проти й зазначає, що підігрування агресору лише послабить нашу здатність оборонятися. А ще — це остаточно зруйнує міжнародне право. У Росії не буде жодних причин не напасти на нашу державу знову, лише трохи пізніше.

У відповідь на це автори «мирних пропозицій» наводять цікаві аргументи й приклади з історії. Мовляв, Фінляндія під час Другої світової пішла на угоду з СРСР і вижила. Так ще і як гарно живе зараз. То чому б Україні не повторити фінляндський сценарій. 

Що саме передбачає «фінляндизація» і чому в Україні вона навряд чи спрацює — розбиралися НЗЛ.

Молоді держави

Наприкінці 1917 року, коли у світі ще тривала Перша світова, а більшовики намагалися захопити владу в колишній Російській імперії, Фінляндія проголосила незалежність. На диво, Москва майже без опору відпустила фінів: комуністичний уряд визнав нову державу. Коли таке ж зробила УНР, росіяни різних політичних таборів кинули на неї свої армії. Але Фінляндія була інша. Вона перебувала під владою російських імператорів значно менший час: понад сотню років. А також залишалася автономним князівством із ширшими правами, ніж інші землі імперії. Спершу так само було й з українськими землями, але що довше вони перебували під орудою Санкт-Петербурга (тоді Москва не була столицею Росії), то менше прав залишалося. Фінам пощастило: вони зуміли втекти раніше, ніж їх позбавили автономії.

Зовсім уникнути війни Фінляндія не змогла — країна пережила громадянську війну між консерваторами та комуністами. Коли останні програли, то мусили діяти підпільно, не без допомоги Москви. Та все ж Фінляндія швидко стала демократичною капіталістичною державою, жила бурхливе життя і розвивала свою культуру. Україна натомість за майже таких самих умов зазнала окупації, репресій та геноциду.

Зимова війна

У 1939 році СРСР став набагато могутнішим, ніж на початку 20-х: щойно поділивши Польщу з Гітлером. Наступними в черзі були країни Балтії та Фінляндія. Москва оголосила їм ультиматуми: від країн Балтії вимагали погодитися на розміщення радянських військ на їхній території. Вони погодилися і їх швидко окупували. Натомість від Фінляндії СРСР зажадав частину територій. Однак фіни не поспішали погоджуватися. Вони почали переговори й пропонували свої рішення. Москві це не сподобалося. Тоді СРСР організував невеликий обстріл самих себе, звинувативши Фінляндію, й увів війська на її територію.

Армія Москви була значно більшою: тисячі танків і літаків, сотні тисяч солдатів. Фінляндія, з населенням заледве чотири мільйони людей, не могла виставити достатню кількість військ для протидії. А втім, фіни оборонялися запекло. СРСР втратив щонайменше 127 тисяч солдатів, тоді як Фінляндія — близько 26 тисяч. Успіхи молодої держави були феноменальними, але радянських військ було надто багато. У результаті вони уклали угоду: Фінляндія втрачала частину території, але зберігала свою незалежність. До речі, СРСР за цю війну викинули з Ліги націй (тодішнього аналога ООН). Нині про таке можна лише мріяти.

Війна-продовження

У 1941 році, коли колишні союзники — Третій Райх і СРСР — почали воювати між собою, Фінляндія долучилася. Вона дозволила гітлерівським військам прохід своєю територією і почала відвойовувати втрачені землі й допомагати німцям. Але в офіційний союз із Німеччиною не вступила. Проте, як відомо, вторгнення нацистів в СРСР великого успіху не мало. За кілька років війська Райху відкинули назад, а радянські солдати знову йшли в наступ на Фінляндію. Фіни знову надзвичайно вдало оборонялися і виграли кілька боїв.

Напевно, Москва могла б закидати фінів солдатами й танками й таки окупувати цю сусідню державу. Проте вся увага Кремля тоді була зосереджена на війні з німецьким Райхом. СРСР і Фінляндія уклали мирну угоду: фіни втратили частину земель, включно зі своїм другим найбільшим містом — Вііпурі (нині це російський Виборг), і були змушені платити контрибуцію. Але свою країну таки зберегли. Їм навіть не встановили комуністичну владу, як це сталося в Польщі, Чехословаччині й решті Центральної Європи. Ба більше, на фінські землі радянські війська навіть не вступали. Москва лиш вимагала, щоб Фінляндія сама викинула зі своїх територій німців, що фіни й зробили.

«Фінляндизація»

Після війни СРСР контролював половину Європи, й фіни цілком обґрунтовано боялися, що їх таки окупують. Адже за результатами мирних переговорів їхню армію обмежили. Тож вони обрали цікаву тактику: проголосили себе нейтральною країною, не приймали західної допомоги для відбудови, видавали втікачів із Союзу назад радянській владі й загалом поводилися на міжнародній арені так, щоб це задовольняло Москву. Саме це називають «фінляндизацією» і пропонують деякі міжнародні політики й активісти Україні. У певному сенсі, це те, що сьогодні робить влада Грузії.

Треба визнати, що Фінляндії вдалося зберегти незалежність аж до розпаду СРСР. Тепер це країна, яка щороку здобуває найвищі позиції в рейтингу щастя. Але чи спрацює такий сценарій з Україною? Навряд. Як показує історія, фіни героїчно боролися за свою державу, але й Москва не розглядала їх підкорення як перший пріоритет. У 1917-му комуністи визнали Фінляндію, щоб зосередитися на боротьбі з білим рухом та окупації інших національних держав, зокрема й УНР. Під час Другої світової Кремль спрямував зусилля на окупацію Центральної Європи. А під час Холодної війни цю нішу займало протистояння зі США. І невідомо чим усе закінчилося б, якби СРСР не розпався. Зрештою, Москва тривалий час не чіпала Афганістан, але потім все дуже швидко змінилося.

Між Фінляндією й Україною є одна ключова різниця: росіяни визнають, що фіни існують, а ось про українців вони іншої думки. Про це на офіційному рівні кажуть всі російські високопосадовці, включно з Путіним. Чи погодяться вони на вільне існування українців? Ба більше, Україна вже перебувала у фактичному стані «фінляндизації». До окупації Криму і початку бойових дій на сході нашої держави у 2014 році Україна була офіційно нейтральною державою, підтримувала тісні стосунки з РФ. А перспектив, що в осяжному майбутньому нас прийняли б до ЄС чи НАТО, було вкрай мало. Це не завадило Росії почати війну тоді. Чому це має завадити їй почати війну знову, трішки згодом?

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Baptiste Valthier

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

відреагувати
LIKE1
Noo
Wow
WTF

Що відомо про нового очільника Фонду держмайна Дмитра Наталуху?

Сьогодні, 14 січня, Верховна Рада підтримала кандидатуру Дмитра Наталухи на посаду голови Фонду держмайна. За проголосували 244 депутати. Про це стало відомо з трансляції пленарного засідання. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 14 слів

Рада проголосувала за призначення Дениса Шмигаля Першим віцепремʼєром — міністром енергетики України

Верховна Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля Першим віцепремʼєром — міністром енергетики України. За його кандидатуру проголосували 248 депутатів. Про це стало відомо з трансляції засідання. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 13 слів

​З п'яти населених пунктів Запорізької області оголосили обов'язкову евакуацію дітей

З п’яти населених пунктів Запорізької області оголосили обов’язкову евакуацію дітей разом з батьками чи законними представниками. Йдеться про 40 дітей з 26 родин у двох громадах. Про це заявили в Мінрозвитку. 

Читати далі
+ 23 слів

«Десятка за дві сесії»: НЗЛ зібрало головне з матеріалів НАБУ у справі Тимошенко

Сьогодні, 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.

За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 65 слів

Рада проголосувала за призначення Михайла Федорова міністром оборони України

Верховна Рада підтримала призначення Михайла Федорова міністром оборони України. Призначення міністра підтримали 277 депутатів, ще 9 — утрималися. Про це стало відомо з трансляції засідання.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 12 слів

Вісім українських митців пройшли до фіналу Болонської виставки ілюстраторів

Вісім українських художників потрапили до переліку фіналістів 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. Про це повідомили на сайті премії. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 23 слів

НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко — про це стало відомо з матеріалів прослуховування

НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 12 слів

Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в офісі партії «Батьківщина». Що відомо?

Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням». Про це вона повідомила у соцмережах. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 7 слів
Що там ще
+ 13388 новин