Танки та артилерія: невідведену російську техніку на Донбасі виявила ОБСЄ. Безпілотник Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ виявив 11 танків та 3 самохідні гаубиці. Вони були розміщені з порушенням ліній відведення поблизу Новоселівки на окупованій Донеччині. На полігоні біля Новоселівки (37 км на північний схід від Донецька) безпілотник виявив 3 танки Т-72 та 3 самохідні гаубиці. Крім того, біля тієї ж Новоселівки виявили ще 2 танки невстановленого типу та 6 танків Т-72.

Постійні порушення режиму тиші. У зоні бойових дій на Донбасі вчора, 22 жовтня, бойовики п’ять разів порушили мирні домовленості. Серед українських військових немає поранених чи загиблих. Обстріл зі стрілецької зброї зафіксували поблизу Артема та Шумів. Біля Новолуганського бойовики застосували автоматичний станковий гранатомет. Ще одне порушення у штабі зафіксували на Приазов’ї, біля Широкиного. Там помітили безпілотник бойовиків, українські військові подавили його засобами радіоелектронної боротьби. З початку 23 жовтня вогневої активності бойовиків не зафіксували.

21 жовтня окупанти п’ять разів порушили домовленості про режим тиші. Противник відкривав вогонь зі стрілецької зброї біля Лебединського. Ще два факти порушення режиму припинення вогню зафіксували у передмісті Авдіївки — там ворог застосовував гранатомети. Бойових втрат і поранень серед українських захисників не було. Біля Мар’їнки та Авдіївки задокументували проліт ворожого безпілотника «Орлан-10» без перетину лінії розмежування. Засоби радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил унеможливили подальше використання безпілотника.

46 обстрілів за 2 тижні здійснили окупанти: Україна в ОБСЄ. З 5 по 18 жовтня російські окупаційні сили на Донбасі здійснили 46 порушень режиму припинення вогню. Про це заявив заступник Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ у Відні. За словами дипломата, окупанти відкривали вогонь по позиціях України з використанням гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї. Біля Пищевика, Водяного та Широкиного російські бойовики застосовували безпілотники для перетину лінії зіткнення, що заборонено Мінськими домовленостями.

Загроза ескалації на Донбасі з боку Росії існує постійно. Україна вважає перманентною (тобто безперервною) можливість загострення військового конфлікту на Донбасі з російського боку. Про це заявив у секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов: «Ескалація бойових дій на Донбасі існує, і вона існувала постійно». Але якщо Москва зважиться на це, то дістане жорстку відсіч, пообіцяв Данилов.

Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня

З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході, Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення. 

З 00:01 27 липня:

• заборонено вести наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використовувати будь-яких видів літальних апаратів;
• заборонено застосовувати вогонь, зокрема снайперський;
• заборонено розміщувати важке озброєння у населених пунктах та околицях, зокрема на об’єктах цивільної інфраструктури: школах, дитячих садах, лікарнях та відкритих для громадськості приміщеннях,
• повідомляти координатору ТКГ про порушення режиму припинення вогню.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: zn.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.