Литва закриває кордони від мігрантів з Білорусі: що відбувається?

У Литві рекордна кількість мігрантів, які прибувають з території Білорусі. При цьому представляються вони громадянами не тільки Білорусі, але й Іраку, Конго, Сирії, Афганістану. Велика кількість мігрантів може негативно вплинути на економіку Литви й ситуацію у країні загалом. До чого тут Олександр Лукашенко, як Литва планує боротися з кризовою ситуацією та що відбувається на кордоні Білорусі та Литви ― розповідаємо далі.

Чому люди з Білорусі почали виїжджати до Литви?

У 2020 році в Білорусі почалися протести проти режиму самопроголошеного президента Олександра Лукашенка. Силовики затримували людей на мирних акціях протесту, ув’язнювали й допитували їх. Деякі з них намагалися виїхати до Литви чи в Україну, аби уникнути політичних переслідувань.

Цьогоріч число мігрантів значно зросло. З початку року понад три тисячі людей з Білорусі намагалися незаконно потрапити до Литви. Більшість з них походять з країн Близького Сходу й Африки. Лише в ніч з 27 на 28 липня 171 мігрант намагався перетнути кордон Литви. Країна може не впоратися з безпрецедентним числом новоприбулих, тому доводиться укріплювати кордони.

До чого тут Лукашенко?

Через діяльність самопроголошеного президента та його поплічників низка країн світу запровадила санкції проти Білорусі та її посадовців. Тепер, за словами литовської влади, Олександр Лукашенко спеціально відкриває кордони Білорусі для мігрантів з Близького Сходу й через неї вони потрапляють до Литви й інших країн Європейського Союзу. Таким чином, як заявляє міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс, режим Лукашенка використовує мігрантів у своїх цілях: завдає удару економіці Литви й дестабілізує ситуацію в країні. Сейм держави проголосив зростання потоків нелегальних мігрантів з Білорусі гібридною агресією.

Що з цим робить Литва?

Раніше майже 700-кілометровий кордон між Литвою й Білоруссю був не надто добре захищений ― подекуди це був просто рів. Однак з початку липня Литва почала зводити 550-кілометрову огорожу з колючого дроту на кордоні. Це коштуватиме понад 40 мільйонів євро (близько мільярда та вісімдесяти мільйонів гривень).

Литовські депутати закликають накласти санкції на фізичних та юридичних осіб з Білорусі, які є дістатися до Литви. Мігрантів, які незаконно перетнули кордон (крім жінок з малими дітьми, вагітних, людей з інвалідністю і дітей до 16 років) особами, які є потенційними учасниками гібридної атаки. Якщо ці заходи не допоможуть стримати потік людей, депутати планують розглядати ситуацію як загрозу для територіальної цілісності, політичної незалежності і безпеки Литви.

Литва потребує великої кількості колючого дроту для захисту кордону й звернулася по допомогу до України. 28 липня Кабінет міністрів України уже вирішив передати Литві колючий дріт.

Естонія також передала Литві 100 кілометрів колючого дроту, а у Європейському Союзі заявили, що скерують свої вертольоти на кордон Литви з Білоруссю.

Що відбувається на кордоні України з Білоруссю?

Наразі напливу мігрантів до України немає. У Державній прикордонній службі кажуть, що кордон, попри погрози Олександра Лукашенка, не закритий. Обмеження існують, але через карантин.

В’їзд до Білорусі дозволений:

  • громадянам Білорусі;
  • людям, які є близькими родичами (батьки, усиновлювачі, діти, зокрема усиновлені, рідні брати й сестри, баби, діди, внуки), членами подружжя, які мають дозвіл на постійне або тимчасове проживання на території Білорусі;
  • людям, які вчаться в білоруських закладах освіти або вступають до них;
  • людям, які хочуть вакцинуватися проти коронавірусу.

Після прибуття усі ці категорії людей чекає тиждень самоізоляції. Також їм потрібні оригінал або копія документа про негативний результат ПЛР-тесту на коронавірус. Можна не робити тесту й не відбувати самоізоляцію, якщо не пізніше ніж за місяць до перетину білоруського кордону ви отримали повну вакцинацію й маєте сертифікат.

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У Моршині жоден хворий на COVID-19 не потребує госпіталізації. У місті вакцинували 75% дорослого населення

У курортному місті Моршин Львівської області на COVID-19 хворіють 22 людини, з них восьмеро — вакциновані. Усі вони лікуються вдома. Про це повідомив голова міста Руслан Ільницький.

Читати далі
+ 31 слів

Дія прикордонного проєкту «Стіна» підходить до завершення: що далі?

Термін дії проєкту «Стіна», який був створений для укріплення кордону з Росією, завершується у грудні 2021 року. Проте він досі до кінця не реалізований, тому його продовжують вже вдруге. Цьогоріч на його реалізацію виділили 330 млн гривень, що вдвічі менше, ніж передбачалося. Про це пише Українська правда.

Чому це важливо. Проєкт «Стіна» розроблений для якісного моніторингу державного кордону та можливості вчасно реагувати на небезпеку.

Читати далі
+ 58 слів

«Скіфське золото» повернуть в Київ, а не в окупований Росією Крим

LIKE

Апеляційний суд Амстердаму постановив передати 565 музейних експонатів до Державного історичного музею України в Києві. Там вони перебуватимуть до повернення Криму. Про це повідомила пресслужба суду.

Читати далі
+ 48 слів

Модернізація будинків та економія на енергоносіях: які зміни очікувати українцям від нового закону про енергоефективність?

Офіс президента вводить зміни в план споживання енергії, беручи курс на європейське законодавство. Одним з етапів модернізації стало підписання «Закону про енергетичну ефективність» та запуск нової програми — «Велика енергоефективність». Остання передбачає оновлення будинків та обладнання, що дозволить громадянам зекономити. Реновації відбуватимуться в межах державного бюджету.  

Чому це важливо.  «Підписання закону дозволить значно зекономити на витратах в майбутньому. Європейський досвід показує, що саме ці заходи є основою для підвищення енергоефективності на підприємствах», — заявила експертка Валентина Гуч-Дениченко.

Читати далі
+ 19 слів

Художній музей випустить для продажу NFT-колекцію українського мистецтва

Національний художній музей України у співпраці зі стартапом STAMPSDAQ випустить NFT-колекцію українського мистецтва. Про це повідомляє фейсбук-сторінка музею.

На початку 2022 року усі охочі зможуть придбати NFT-версії картин Олександра Мурашка, Олександри Екстер, Всеволода Максимовича, Миколи Пимоненка та багатьох інших класиків українського мистецтва.

NFT-колекція працюватиме на основі технології блокчейн і буде мати п’ять ступенів рідкісності: звичайний, рідкісний, супер рідкісний, ультра рідкісний і унікальний. Рівні неповторності відрізнятимуться анімаційними елементами у кожній роботі.

NFT, або невзаємозамінний токен — це одиниця даних у блокчейні, де кожен NFT може представляти унікальний цифровий елемент, і тому кожен з них не взаємозамінний.

Фото: glavcom.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Читати далі
+ 0 слів

Klymenko Time, Vesti, Шептун: Центр протидії дезінформації склав список проросійських телеграм-каналів

На офіційному сайті РНБО опублікували глосарій назв, термінів та словосполучень, які рекомендовано використовувати для боротьби з проросійською пропагандою. Центр протидії дезінформації створив перелік телеграм-каналів, які негативно відреагувати на цей глосарій та спробувати його дискредитувати. 

Чому це важливо. Під час інформаційної війни в Україні пропагандистські ресурси, які працюють на користь Росії, поширюють фейки у соціальних мережах та дезінформують українців. 

Читати далі
+ 77 слів

MacOS 12 Monterey випустила Apple. Що цікаво?

Apple випустила стабільну версію нової операційної системи для Mac — macOS 12 Monterey. Завантажити її можна безкоштовно. Про це повідомляють на сайті компанії.

Читати далі
+ 88 слів

Викрадачів авто суд зобов’язав читати твори Марка Твена і Тараса Шевченка

Засуджені повинні опанувати повість Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» і «Пригоди Гекльберрі Фінна», повість Джека Лондона «Біле Ікло» і вірш «Минають дні, минають ночі…» Тараса Шевченка. Про йдеться у рішенні Малиновського районного суду Одеси.

Раніше двоє чоловіків вкрали з автомобілів, що стояли на штрафмайданчику, дві магнітоли, коробку передач та автомобільні динаміки. Їх спіймали, коли вони повернулись, щоб забрати документи, які забули на місці злочину. На судовому засіданні встановили, що, попри свій вік (19 та 23 роки), у обвинувачених недостатній рівень виховання.

«Про це свідчить їхня мова, побудова речень, малий словниковий запас слів, самі висловлювання, творення складних речень для пояснення своїх думок, точніше відсутність можливості і навіть здатності побудови складного речення», — зазначив суддя.

Чоловіки погодилися співпрацювати з судом, визнали провину і розкаялися у злочині. Їх звільнили від передбаченого трирічного ув’язнення та визначили один рік випробувального терміну.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

 

Читати далі
+ 0 слів
Що там ще
+ 3393 новин