Що трапилося?

Центр доказової медицини Оксфордського університету розглянув дані 25 досліджень, де зразки вірусів, отримані з позитивних тестів, поміщали у чашку Петрі, щоб побачити, чи будуть вони рости. Цей метод «культивування вірусів» показує, чи позитивний тест ідентифікує активний вірус, який може розмножуватися і поширюватися, або просто мертві фрагменти вірусу, які не будуть рости в лабораторії або у людському організмі.

Як узагалі працюють ПЛР-тести?

ПЛР-тест для виявлення коронавірусу використовує хімічні речовини для посилення генетичного матеріалу вірусу, щоб його можна було вивчити. Тестовий зразок повинен пройти ряд лабораторних «циклів», перш ніж у ньому буде достатньо вірусу. Те, скільки знадобиться таких циклів, показує кількість вірусу у зразку — чи то крихітні фрагменти, чи багато цілих вірусів. Це пов’язано із заразністю вірусу — зразки, які мають пройти більше циклів, щоб їх виявили, рідше показують ріст вірусу при культивуванні у лабораторії.

Але є одне але. Коли людина проходить тест на коронавірус, то отримуєте однозначний результат — «є» чи «немає». У ньому немає інформації про те, скільки вірусу було у зразку, або наскільки ймовірним є те, що інфекція активна.

Хибний позитивний результат

Людина, яка має в організмі велику кількість активного вірусу, і людина, у якої залишилися лише фрагменти від інфекції, яка вже минула, отримають однаковий позитивний результат тесту. Хоча професор Генеган говорить, що дані свідчать про те, що заразність коронавірусу знижується приблизно через тиждень хвороби.

Як вирішити цю проблему?

Неможливо перевірити кожен тест на наявність активного вірусу. Але ймовірність хибно позитивних результатів можна зменшити, якщо вчені зможуть визначити граничну межу вірусу в організму. Завдяки цьому люди не будуть отримувати позитивний результат, якщо матимуть лише залишкову інфекцію. На думку професора Генегана, це позбавить від необхідності сидіти на карантині чи відстежувати контакти, коли у цьому немає потреби, а також дозволить краще зрозуміти поточний масштаб пандемії.

Що кажуть інші науковці?

Професор Франческо Вентуреллі, епідеміолог з італійського регіону Емілія-Романья, заявив, що наразі достеменно невідомо, як довго вірус залишається заразним у період одужання.За його словами, деякі дослідження показали, що близько 10% пацієнтів мали життєздатний вірус через вісім днів хвороби.

Професор Пітер Опеншоу з Імперського коледжу Лондона сказав, що ПЛР є високочутливим методом виявлення залишкового вірусного генетичного матеріалу, але не є свідченням заразності. Клінічний консенсус, за його словами, полягає у тому, що дуже малоймовірно, що пацієнти будуть заразними після 10-го дня хвороби.

Що уже роблять в інших країнах?

У Службі громадського здоров’я Англії співпрацюють з лабораторіями, щоб зменшити ризик хибно позитивних результатів, і проводять консультації щодо того, де встановити граничну межу кількості вірусу, яка дає позитивний результат.

Коли ж буде вакцина?

Масова вакцинація від коронавірусу розпочнеться не раніше середини 2021 року, кажуть у ВООЗ. Адже, щоб перейти до масової вакцинації від COVID-19, організація має переконатись, що вакцина достатньо безпечна й ефективна. Такий прогноз зробила представниця Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Маргарет Харріс. Усі дані випробувань повинні бути опубліковані і зіставлені між собою. Хоча багато людей вже зробили щеплення, але ВООЗ поки не знає, наскільки ефективною є та чи інша вакцина.

Останні дані про коронавірус: що ви могли проґавити

• Кожен п’ятий негативний тест на коронавірус помилковий ― дослідження. Коронавірус може залишатися в організмі людини довше, ніж два тижні. А кожен п’ятий негативний результат тесту на коронавірус ― помилковий. Про це свідчить дослідження, опубліковане у British Medical Journal. Тому людям, у яких виявили захворювання, інколи варто бути на самоізоляції близько місяця, а не два тижні після одужання.
• Коронавірус поширюється швидше за низької вологості повітря. Про це заявили вчені з німецького Інституту тропосферних досліджень (Tropos) у Лейпцигу й індійської Національної фізичної лабораторії (CSIR) в Нью-Делі. Науковці проаналізували 10 міжнародних досліджень впливу вологості повітря на поширення грипу й різних коронавірусів у період з 2007 по 2020 рік. 
• На коронавірус почали частіше хворіти молодші люди. Нова фаза пандемії більше зачіпає людей віком 20-40 років. У Всесвітній організації охорони здоров’я кажуть, що хвороба «молодшає», а чимало людей не мали симптомів і не підозрювали, що вони заражені. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. До 2014 року та до початку війни з Росією в Україні святкували 23 лютого як День захисника Вітчизни. Аналогічну дату святкували та святкують у Росії. У цей день було традицією дарувати подарунки усім чоловікам, незалежно від того, чи були та чи є вони захисниками країни, вітали навіть хлопчиків у садочку.

Коли Росія напала на Україну, частина громадськості запротестувала проти відзначення свята країни-агресора. Тож у 2014 році тодішній президент Петро Порошенко встановив День захисника України 14 жовтня, а у 2015 році зробив його державним неробочим днем. 14 жовтня від початку задумувався як день, коли вітають саме захисників та захисниць, які відстоюють кордони нашої країни під час російсько-української війни.

Тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович мотивував вибір саме 14 жовтня для Дня захисника України історичною традицією вшанування українського війська на Покрову. Також 14 жовтня традиційно відзначають як день створення Української повстанської армії.

Проте після цього частина суспільства продовжила вітати саме чоловіків у цей день. Тому, щоб відзначити роль жінок у захисті України, парламент у липні цього року змінив назву свята на «День захисників і захисниць України». У серпні президент підписав відповідний закон.

Що подивитися 14 жовтня?

• Фільм «Черкаси». У кінокартині йдеться про початок окупації Криму та тритижневий опір останнього українського корабля в Криму. «Черкаси» — режисерська робота Тимура Ященка. Консультантом фільму був реальний командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш. До акторського складу увійшли моряки, які тримали оборону на кораблі навесні 2014 року.
• Стрічку «Наші котики». Події фільму розгортаються у 2014 році на початку війни. Це трагікомічна історія пригод трьох бійців АТО, які трапляється з ними під час бойового чергування на «найглухішій» з усіх можливих позицій фронту. За основу взяли реальні розповіді бійців добровольчих батальйонів та ЗСУ.
• Кінокартину «Кіборги». Історія розгортається протягом двотижневого чергування в аеропорту одного батальйону у 2014. Добровольча група вперше приїздить до гарячої точки, яку вже чотири місяці обороняють наші військові, та віч-на-віч стикаються з війною. Захищати її стають не лише професійні військові, а й добровольчі корпуси.
• Серіал «Доброволець» Ахтема Сеітаблаєва. У серіалі йдеться про добровольця Дмитра. Навіть після повернення з війни він не припиняє захищати Батьківщину. Коли чоловік дізнається, що у Києві готують теракт, він збирає команду колишніх бійців АТО, щоб знайти терористів і врятувати столицю від вибуху. Паралельно намагається впоратися з важкою психологічною травмою через втрату побратимів на війні.
• Фільм «Червоний». Дії картини відбуваються у 1947 році навколо історій життя двох українців — Данила Червоного і Віктора Гурова, які потрапляють у ГУЛАГ. Попри важкі умови каторги, Данило знаходить у собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.

Фото: credo.pro

Нові напрямки Wizz Air з України:

• Київ — Аліканте з 2 липня 2022 року
• Київ — Барселона з 1 травня 2022 року
• Київ — Базель з 1 серпня 2022 року
• Київ — Брюссель (Шарлеруа) з 19 грудня 2021 року
• Київ — Ханья з 2 серпня 2022 року
• Київ — Ейндховен з 18 грудня 2021 року
• Київ — Мадрид з 3 травня 2022 року
• Київ — Малага з 2 травня 2022 року
• Київ — Ніцца з 3 травня 2022 року
• Київ — Париж (Бове) з 17 грудня 2021 року
• Київ — Пальма-де-Майорка з 1 серпня 2022 року
• Київ — Порто з 1 липня 2022 року

• Львів — Афіни з 4 червня 2022 року
• Львів — Барселона з 28 березня 2022 року
• Львів — Брюссель (Шарлеруа) з 1 червня 2022 року
• Львів — Ейндховен з 27 березня 2022 року
• Львів — Мадрид з 27 березня 2022 року
• Львів — Париж з 28 березня 2022 року
• Львів — Ніцца з 1 червня 2022 року
• Львів — Салоніки з 2 червня 2022 року
• Львів — Венеція (Тревізо) з 2 червня 2022 року

• Харків — Пардубіце з 2 червня 2022 року
• Харків — Рим (Ф’юмічіно) з 31 жовтня 2021 року
• Харків — Салоніки з 29 березня 2022 року

• Одеса — Афіни з 2 липня 2022 року
• Одеса — Пардубіце з 2 липня 2022 року
• Одеса — Лондон (Лутон) з 27 березня 2022 року

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики