Чому це важливо? Активна боротьба за урочище Протасів Яр триває вже понад п’ять років. Щоразу, коли здається, що історичне місце нарешті в безпеці — виникає нова загроза забудови. До захисту заказника доклав руку громадський діяч і доброволець Роман Ратушний, який загинув у червні 2022-го на Ізюмському напрямку. Він очолював громадську ініціативу «Захистимо Протасів Яр».

Протасів Яр: що це і чому його потрібно захищати?

Протасів Яр — історична місцевість у Києві, від липня 2022-го — ландшафтний заказник місцевого значення. На території здебільшого збереглася природна рослинність, часом можна зустріти рідкісних птахів і тварин (наприклад, червонокнижну комаху сфекса рудуватого). Яр слугує гірськолижним комплексом взимку, а влітку — місцем для зустрічей, кінопоказів і фестивалів.

Територія Протасового Яру входить до Центрального історичного ареалу в Києві та ландшафтної зони під охороною, що вже суперечить намаганню звести там хмарочоси. Крім того, забудування яру може призвести до ерозії (руйнування верхнього шару ґрунту), сповзання схилів і збільшення навантаження на інфраструктуру.

Хто хоче забудувати заказник?

За останні п’ять років велася боротьба за різні частини Протасового Яру: з протестами, погрозами активістам і безліччю судів. Наразі в центрі уваги — 15 гектарів, офіційним власником яких є ТОВ «Протасів Яр». Саме ця компанія вкотре оскаржує рішення Київради про створення ландшафтного заказника на території яру й не покидає спроб звести там висотки.

Забудовником виступає дніпровське ТОВ «Дайтона Груп», яке пов’язують з членом політради партії «УКРОП» Геннадієм Корбаном. У травні 2019-го компанія заявила про будівництво у Протасовому Яру житлового комплексу «Турбійон» — трьох 40-поверхівок. У заказнику вирубували дерева й поставили паркан — це спричинило активні протести місцевих.

Тоді громаді вдалося відстояти Протасів Яр: у липні 2020-го йому повернули статус території зелених насаджень. Однак ТОВ «Протасів Яр» оскаржувало це рішення через суди, як і створення ландшафтного заказника, за що Київрада проголосувала через два роки, у 2022-му.

Станом на вересень 2024-го, «Дайтона Груп» досі має «стійкий намір забудувати територію заказника», суди між ГО «Захистимо Протасів Яр», ТОВ «Протасів Яр» і Київрадою тривають, боротьба за заказник продовжується.

Коли, як і чому все почалося?

2002 рік. ТОВ «Протасів Яр» отримало від Київради «попереднє погодження місця розташування малоповерхового житлового комплексу в межах вулиць Протасів Яр, Солом’янська, Волгоградська у Солом’янському районі Києва», тобто дозвіл на будівництво невеликого ЖК.

2003 рік. ТОВ «Протасів Яр» докуплило ділянку, де зараз працює оренда сноубордів, й укладало з КМДА договір резервування на 14,86 гектарів до 2005 року.

2004 рік. Ділянку остаточно продали ТОВ «Протасів Яр» за 45 млн грн. Аванс компанія сплатила ще навіть до голосування у міськраді про передачу землі. «Внесення перших платежів просто на основі договору резервування можна розцінювати як додатковий захист для забудовника. У них були б підстави піти до суду, якби депутати не проголосували тоді за передачу землі», — так коментував це адвокат ГО «Захистимо Протасів Яр» Антон Дикань.

2007 рік. Київрада надала компанії «Бора» 3,23 гектари у Протасовому Яру на 5 років й вилучила Протасів Яр з переліку зелених зон. Угода відбулася з численними порушеннями: не дотрималися процедури внесення змін до Генплану. Зокрема рішення не опублікували в газеті «Хрещатик», що є обов’язковою умовою, щоб воно набрало чинності.

2012 рік. Леонід Черновецький, тодішній міський голова Києва, одноосібно продовжив оренду ділянки ще на 10 років. Ця угода також відбулася з порушенням закону: очільник міста не має повноважень самовільно, без рішення ради, укладати договір оренди.

2018 рік. Компанія «Бора» уклала договір суборенди на ділянку з «Дайтона Груп», яка фігурує у справі зараз.

Внесок Романа Ратушного

Збереження зеленої зони й створення ландшафтного заказника в Протасовому Яру було однією з головних справ життя активіста Романа Ратушного. У 2019-му він очолив громадську ініціативу «Захистимо Протасів Яр». Через активну позицію в боротьбі за заказник Роман отримував погрози, повідомляв, що за ним стежать і навіть був вимушений переховуватися.

З початком повномасштабної війни Роман Ратушний добровольцем пішов на фронт. 9 червня 2022-го 24-річний хлопець загинув, обороняючи Україну. За рік, у листопаді 2023-го, заказнику «Протасів Яр» присвоїли ім’я Романа Ратушного.

Пам’ять про нього й бажання довести до кінця справу, якій він присвячував своє життя, зараз об’єднує людей довкола урочища. «Створити заказник — це Ромин заповіт нам і Київській міській раді також. І ми це зробимо», — розповідала подруга активіста й адвокатка ГО «Захистимо Протасів Яр» Євгенія Закревська.

Що буде із заказником далі?

Завдяки сьогоднішньому голосуванню, ГО «Захистимо Протасів Яр» отримала додаткові аргументи для боротьби з ТОВ «Протасів Яр» у майбутніх судах. Депутати підтримали визнання рішень 2004 року про передачу ділянки компанії «Протасів Яр» як таких, що «не відповідають інтересам територіальної громади міста Києва».

Київрада викупить земельні ділянки у приватної компанії. Поки деталей угоди не розголошують, однак саме вона може нарешті поставити крапку у тривалій боротьбі проти забудови Протасового Яру.

Авторка тексту: Роксолана Кривенко

Фото: Макс Требухов, lb.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.