Берлінська громадська організація Vitsche @vitsche_berlin разом з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України @spravdi.gov.ua розповідають, як можна підтримати довкілля під час війни.

Чому варто дбати про довкілля під час війни? 

Екологічні злочини Росії під час війни завдали величезної шкоди довкіллю України. Зафіксували 5531 випадок негативного впливу на довкілля. До 26% території, що за розмірами можна порівняти з кількома європейськими державами, перебувають під загрозою через міни та вибухонебезпечні залишки.

Попри масштаби руйнувань, завданих нашій екосистемі російською агресією, варто діяти принаймні для зменшення завданої шкоди. Насамперед важливо інтегрувати екологічний підхід до кожної сфери свого життя. 

Крок перший — економити ресурси

Абсолютно ощадливий режим використання природних ресурсів — це крок, який може суттєво покращити екологічну ситуацію. Війна вже навчила нас економити електроенергію. Якщо ми не навчимося ощадливому споживанню усіх ресурсів (електрики, води), нас до цього змусять обставини. 

Почати — нескладно. Варто обирати душ замість ванни, вимикати світло, коли у кімнаті ніхто не знаходиться. Вдалим рішенням для економії може бути використання енергоефективних приладів.  

Крок другий — сортувати сміття та давати речам друге життя

Війна спричиняє утворення величезних обсягів відходів, зокрема від  військової техніки. Через бойові дії у різних населених пунктах ускладнюється вивезення побутового сміття. Нам необхідно полегшувати ситуацію там, де це можливо. 

Сортування сміття, а також дарування другого життя речам, які нам вже непотрібні, дозволяють мінімізувати негативний вплив на довкілля. Скло, папір і пластик можна здавати на перероблення, а чистий одяг передавати благодійним фондам. 

Крок третій — підтримувати екоініціативи

Попри війну, десятки організацій та ініціативних груп в Україні продовжують дбати про довкілля. Зоозахисна організація «UAnimals» проводить Всеукраїнські марші прибирання. «Let’s do it Ukraine» регулярно організовує масштабні акції з прибирання сміття та толоки. У більшості регіонів України працюють місцеві екологічні ініціативи. Приєднатися до таких заходів навіть один раз — це вже значний внесок підтримку довкілля під час війни.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо? Активна боротьба за урочище Протасів Яр триває вже понад п’ять років. Щоразу, коли здається, що історичне місце нарешті в безпеці — виникає нова загроза забудови. До захисту заказника доклав руку громадський діяч і доброволець Роман Ратушний, який загинув у червні 2022-го на Ізюмському напрямку. Він очолював громадську ініціативу «Захистимо Протасів Яр».

Протасів Яр: що це і чому його потрібно захищати?

Протасів Яр — історична місцевість у Києві, від липня 2022-го — ландшафтний заказник місцевого значення. На території здебільшого збереглася природна рослинність, часом можна зустріти рідкісних птахів і тварин (наприклад, червонокнижну комаху сфекса рудуватого). Яр слугує гірськолижним комплексом взимку, а влітку — місцем для зустрічей, кінопоказів і фестивалів.

Територія Протасового Яру входить до Центрального історичного ареалу в Києві та ландшафтної зони під охороною, що вже суперечить намаганню звести там хмарочоси. Крім того, забудування яру може призвести до ерозії (руйнування верхнього шару ґрунту), сповзання схилів і збільшення навантаження на інфраструктуру.

Хто хоче забудувати заказник?

За останні п’ять років велася боротьба за різні частини Протасового Яру: з протестами, погрозами активістам і безліччю судів. Наразі в центрі уваги — 15 гектарів, офіційним власником яких є ТОВ «Протасів Яр». Саме ця компанія вкотре оскаржує рішення Київради про створення ландшафтного заказника на території яру й не покидає спроб звести там висотки.

Забудовником виступає дніпровське ТОВ «Дайтона Груп», яке пов’язують з членом політради партії «УКРОП» Геннадієм Корбаном. У травні 2019-го компанія заявила про будівництво у Протасовому Яру житлового комплексу «Турбійон» — трьох 40-поверхівок. У заказнику вирубували дерева й поставили паркан — це спричинило активні протести місцевих.

Тоді громаді вдалося відстояти Протасів Яр: у липні 2020-го йому повернули статус території зелених насаджень. Однак ТОВ «Протасів Яр» оскаржувало це рішення через суди, як і створення ландшафтного заказника, за що Київрада проголосувала через два роки, у 2022-му.

Станом на вересень 2024-го, «Дайтона Груп» досі має «стійкий намір забудувати територію заказника», суди між ГО «Захистимо Протасів Яр», ТОВ «Протасів Яр» і Київрадою тривають, боротьба за заказник продовжується.

Коли, як і чому все почалося?

2002 рік. ТОВ «Протасів Яр» отримало від Київради «попереднє погодження місця розташування малоповерхового житлового комплексу в межах вулиць Протасів Яр, Солом’янська, Волгоградська у Солом’янському районі Києва», тобто дозвіл на будівництво невеликого ЖК.

2003 рік. ТОВ «Протасів Яр» докуплило ділянку, де зараз працює оренда сноубордів, й укладало з КМДА договір резервування на 14,86 гектарів до 2005 року.

2004 рік. Ділянку остаточно продали ТОВ «Протасів Яр» за 45 млн грн. Аванс компанія сплатила ще навіть до голосування у міськраді про передачу землі. «Внесення перших платежів просто на основі договору резервування можна розцінювати як додатковий захист для забудовника. У них були б підстави піти до суду, якби депутати не проголосували тоді за передачу землі», — так коментував це адвокат ГО «Захистимо Протасів Яр» Антон Дикань.

2007 рік. Київрада надала компанії «Бора» 3,23 гектари у Протасовому Яру на 5 років й вилучила Протасів Яр з переліку зелених зон. Угода відбулася з численними порушеннями: не дотрималися процедури внесення змін до Генплану. Зокрема рішення не опублікували в газеті «Хрещатик», що є обов’язковою умовою, щоб воно набрало чинності.

2012 рік. Леонід Черновецький, тодішній міський голова Києва, одноосібно продовжив оренду ділянки ще на 10 років. Ця угода також відбулася з порушенням закону: очільник міста не має повноважень самовільно, без рішення ради, укладати договір оренди.

2018 рік. Компанія «Бора» уклала договір суборенди на ділянку з «Дайтона Груп», яка фігурує у справі зараз.

Внесок Романа Ратушного

Збереження зеленої зони й створення ландшафтного заказника в Протасовому Яру було однією з головних справ життя активіста Романа Ратушного. У 2019-му він очолив громадську ініціативу «Захистимо Протасів Яр». Через активну позицію в боротьбі за заказник Роман отримував погрози, повідомляв, що за ним стежать і навіть був вимушений переховуватися.

З початком повномасштабної війни Роман Ратушний добровольцем пішов на фронт. 9 червня 2022-го 24-річний хлопець загинув, обороняючи Україну. За рік, у листопаді 2023-го, заказнику «Протасів Яр» присвоїли ім’я Романа Ратушного.

Пам’ять про нього й бажання довести до кінця справу, якій він присвячував своє життя, зараз об’єднує людей довкола урочища. «Створити заказник — це Ромин заповіт нам і Київській міській раді також. І ми це зробимо», — розповідала подруга активіста й адвокатка ГО «Захистимо Протасів Яр» Євгенія Закревська.

Що буде із заказником далі?

Завдяки сьогоднішньому голосуванню, ГО «Захистимо Протасів Яр» отримала додаткові аргументи для боротьби з ТОВ «Протасів Яр» у майбутніх судах. Депутати підтримали визнання рішень 2004 року про передачу ділянки компанії «Протасів Яр» як таких, що «не відповідають інтересам територіальної громади міста Києва».

Київрада викупить земельні ділянки у приватної компанії. Поки деталей угоди не розголошують, однак саме вона може нарешті поставити крапку у тривалій боротьбі проти забудови Протасового Яру.

Авторка тексту: Роксолана Кривенко

Фото: Макс Требухов, lb.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Окупаційна адміністрація парку незаконно обміняла тварин між заповідниками «Асканія-Нова», «Ростовський» та асоціацією зі збереження й відновлення рідкісних та вимираючих видів тварин «Жива природа степу». 

Усі вивезені тварини занесені до Червоного списку зі статусом «зниклий з природи», «на межі зникнення» та «близький до тих, які знаходяться під загрозою знищення».

Натомість до зоопарку «Асканія-Нова» окупанти завезли антилоп канна, яків свійських, верблюдів двогорбих та одного гуанако.

Міжнародні відомства вже поінформовані. Готуються повторні позови до секретаріатів природоохоронних конвенцій, включаючи Бернську, Рамсарську, ЮНЕСКО, Боннську та CITES.

Фото: www.stopcor.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За 11 місяців повномасштабного вторгнення Україна задокументувала близько 2 300 злочинів російської армії проти довкілля. Наслідки деяких з них неможливо виправити, інші ще багато років впливатимуть на безпеку людей і економіку країни. Під час активної фази війни, коли частина територій досі окупована, держава не може зафіксувати всіх збитків довкіллю, але навіть відомі факти доводять, що дії окупантів спричиняють масштабні екологічні зміни, які загрожують всьому європейському континенту. 

Водні ресурси

За підрахунками Державної екологічної інспекції, російські окупанти за 10 місяців війни завдали нашій державі збитків на 55,7 мільярда гривень за забруднення, засмічення і самовільне користування водними ресурсами України.

Торік російські війська злили у води тимчасово окупованої Херсонщини 10 тонн палива і мастил. Речовини забруднили акваторії місцевих портів, дельту Дніпра і попливли до заповідної зони національного природного парку «Нижньодніпровський».

Цього місяця загарбники засипали річку Кальку, яка текла в Азовське море. Течія річки майже зупинилися, рівень солоності води в морі підвищується, через що стає більше медуз і менше риби. Ситуація може дійти до екологічної катастрофи.

Крім цього, на берегах Чорного моря постійно знаходять тіла мертвих дельфінів. Доктор біологічних наук Іван Русев переконаний, що від дій російських військових в морі загинуло понад 50 тисяч дельфінів і лише 5% з них виносить на берег, всі інші ідуть на дно. Гинуть тварини через гідролокатори на російських суднах, які пошкоджують їхні органи слуху й навігації. Мертвих дельфінів також знаходять на берегах в Румунії, Болгарії та Туреччині. 

Земля

Мільйони гектарів української землі пошкодили й забруднили окупанти з початку вторгнення. Це — 688 мільярдів гривень шкоди. Третина території України засмічена вибухонебезпечними предметами. Ці землі небезпечні й непридатні для сільськогосподарських робіт, адже після вибухів в ґрунті залишаються важкі метали й токсичні хімікати з боєприпасів. Якщо їх засіяти, шкідливі речовини потраплять в рослину, а потім в організм людини, завдавши шкоди здоров’ю. 

Не меншою бідою є пожежі. За інформацією Державної екологічної інспекції, загарбники дощенту спалили 33 тисячі гектарів українських лісів. Щоб відновити хоч частину, знадобляться десятиліття. Вогонь і шкідливі речовини від вибухів руйнують екосистеми й знищують місцеву флору і фауну. Через збройну агресію росіян понад 600 видів тварин та 800 видів рослин і грибів опинилися під загрозою знищення. Частина з них занесена до Червоної книги України.

Повітря

Найбільше від дій окупантів постраждала атмосфера — 998 мільярдів гривень збитків. З початку вторгнення у повітря потрапило понад 42 мільйони тонн парникових газів. Гіршою екокатастрофою для повітря був лише Чорнобиль. Основна причина викидів — зумисні обстріли енергетичної інфраструктури та лісові пожежі. Під час обстрілів згоріло 680 тисяч тонн нафтопродуктів, що додатково забруднило атмосферне повітря небезпечними речовинами. Над Україною нема ковпака, тому забруднене повітря розвіється по інших країнах, вплинувши на клімат всієї планети.

Природоохоронні об’єкти

Десятки природних заповідників і національних парків України були або й досі є під російською окупацією. Їх нищать з не меншим завзяттям ніж міста.

Заповідник  «Древлянський» на Житомирщині — це території уражені радіацією внаслідок Чорнобильської катастрофи. Після російських військ значна частина заповідника вигоріла, а інші землі заміновані. Через пожежі та вибухи з’являються ризики повторного радіологічне забруднення. Крім того, окупанти навмисно поруйнували мости та понівечили 600-річний дуб, який входив до природно-заповідного фонду.

«Святі гори» — це найбільший природний парк у Європі. З початку російсько-української війни 80% Донецького заповідника знищили пожежі. 8% його земель — заповідні зони. Він мав понад 850 дубів, які старші за 300 років. Перші займання сталися ще 2014 року під час битви за Слов’янськ, у 2022 році «Святі гори» знову горіли. Однією з причин є фосфорні бомби Росії.

Ще одна природоохоронна зона, Кінбурнська коса в Миколаївській області, постійно потерпає від бомбардування і пожеж. Майже 70% території півострова — заповідні об’єкти. Вогонь знищує найбільше в Європі поле диких червонокнижних орхідей, рожеві озера і занесених в Червону книгу України тварин. Місцева лісова охорона не може зупинити займання, бо її не пропускають російські військові. Ще з квітня ситуація на півострові наближається до катастрофічної.

Міністерство захисту довкілля та інші організації намагаються зафіксувати якомога більше злочинів російської армії щодо довкілля, аби мати докази в судах і отримати співмірні репарації від агресора. Допомогти у цій справі може кожен українець. Міністерство створило офіційний ресурс і мобільний додаток «ЕкоЗагроза», в якому користувачі можуть стати частиною «екобатальйону» і допомагати виявляти та фіксувати всі злочини проти довкілля, які чинить окупанти в Україні. 

Авторка тексту: Анастасія Ткачук

Фото: ecopolitic.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За 11 місяців повномасштабного вторгнення Україна задокументувала близько 2 300 злочинів російської армії проти довкілля. Наслідки деяких з них неможливо виправити, інші ще багато років впливатимуть на безпеку людей і економіку країни. Під час активної фази війни, коли частина територій досі окупована, держава не може зафіксувати всіх збитків довкіллю, але навіть відомі факти доводять, що дії окупантів спричиняють масштабні екологічні зміни, які загрожують всьому європейському континенту. 

Водні ресурси

За підрахунками Державної екологічної інспекції, російські окупанти за 10 місяців війни завдали нашій державі збитків на 55,7 мільярда гривень за забруднення, засмічення і самовільне користування водними ресурсами України.

Торік російські війська злили у води тимчасово окупованої Херсонщини 10 тонн палива і мастил. Речовини забруднили акваторії місцевих портів, дельту Дніпра і попливли до заповідної зони національного природного парку «Нижньодніпровський».

Цього місяця загарбники засипали річку Кальку, яка текла в Азовське море. Течія річки майже зупинилися, рівень солоності води в морі підвищується, через що стає більше медуз і менше риби. Ситуація може дійти до екологічної катастрофи.

Крім цього, на берегах Чорного моря постійно знаходять тіла мертвих дельфінів. Доктор біологічних наук Іван Русев переконаний, що від дій російських військових в морі загинуло понад 50 тисяч дельфінів і лише 5% з них виносить на берег, всі інші ідуть на дно. Гинуть тварини через гідролокатори на російських суднах, які пошкоджують їхні органи слуху й навігації. Мертвих дельфінів також знаходять на берегах в Румунії, Болгарії та Туреччині. 

Земля

Мільйони гектарів української землі пошкодили й забруднили окупанти з початку вторгнення. Це — 688 мільярдів гривень шкоди. Третина території України засмічена вибухонебезпечними предметами. Ці землі небезпечні й непридатні для сільськогосподарських робіт, адже після вибухів в ґрунті залишаються важкі метали й токсичні хімікати з боєприпасів. Якщо їх засіяти, шкідливі речовини потраплять в рослину, а потім в організм людини, завдавши шкоди здоров’ю. 

Не меншою бідою є пожежі. За інформацією Державної екологічної інспекції, загарбники дощенту спалили 33 тисячі гектарів українських лісів. Щоб відновити хоч частину, знадобляться десятиліття. Вогонь і шкідливі речовини від вибухів руйнують екосистеми й знищують місцеву флору і фауну. Через збройну агресію росіян понад 600 видів тварин та 800 видів рослин і грибів опинилися під загрозою знищення. Частина з них занесена до Червоної книги України.

Повітря

Найбільше від дій окупантів постраждала атмосфера — 998 мільярдів гривень збитків. З початку вторгнення у повітря потрапило понад 42 мільйони тонн парникових газів. Гіршою екокатастрофою для повітря був лише Чорнобиль. Основна причина викидів — зумисні обстріли енергетичної інфраструктури та лісові пожежі. Під час обстрілів згоріло 680 тисяч тонн нафтопродуктів, що додатково забруднило атмосферне повітря небезпечними речовинами. Над Україною нема ковпака, тому забруднене повітря розвіється по інших країнах, вплинувши на клімат всієї планети.

Природоохоронні об’єкти

Десятки природних заповідників і національних парків України були або й досі є під російською окупацією. Їх нищать з не меншим завзяттям ніж міста.

Заповідник  «Древлянський» на Житомирщині — це території уражені радіацією внаслідок Чорнобильської катастрофи. Після російських військ значна частина заповідника вигоріла, а інші землі заміновані. Через пожежі та вибухи з’являються ризики повторного радіологічне забруднення. Крім того, окупанти навмисно поруйнували мости та понівечили 600-річний дуб, який входив до природно-заповідного фонду.

«Святі гори» — це найбільший природний парк у Європі. З початку російсько-української війни 80% Донецького заповідника знищили пожежі. 8% його земель — заповідні зони. Він мав понад 850 дубів, які старші за 300 років. Перші займання сталися ще 2014 року під час битви за Слов’янськ, у 2022 році «Святі гори» знову горіли. Однією з причин є фосфорні бомби Росії.

Ще одна природоохоронна зона, Кінбурнська коса в Миколаївській області, постійно потерпає від бомбардування і пожеж. Майже 70% території півострова — заповідні об’єкти. Вогонь знищує найбільше в Європі поле диких червонокнижних орхідей, рожеві озера і занесених в Червону книгу України тварин. Місцева лісова охорона не може зупинити займання, бо її не пропускають російські військові. Ще з квітня ситуація на півострові наближається до катастрофічної.

Міністерство захисту довкілля та інші організації намагаються зафіксувати якомога більше злочинів російської армії щодо довкілля, аби мати докази в судах і отримати співмірні репарації від агресора. Допомогти у цій справі може кожен українець. Міністерство створило офіційний ресурс і мобільний додаток «ЕкоЗагроза», в якому користувачі можуть стати частиною «екобатальйону» і допомагати виявляти та фіксувати всі злочини проти довкілля, які чинить окупанти в Україні. 

Авторка тексту: Анастасія Ткачук

Фото: ecopolitic.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Гроші отримають Фонд справедливості в області клімату та чистої енергії, Фонд ClimateWorks Foundation, проєкти відновлення лісів Eden, Фонд захисту навколишнього середовища, Рада із захисту природних ресурсів, Інститут Скелястих гір, Інститут світових ресурсів, Всесвітній фонд дикої природи (WWF), Інститут біологічних досліджень Солка та інші.

Цитата. «Протягом останніх кількох місяців я навчався у групи неймовірно розумних людей, які доклали зусиль для боротьби зі зміною клімату та його наслідками для громад у всьому світі. Мене надихає те, що вони роблять, і я радий допомогти їм», – написав Безос.

Довідка. Джефф Безос — відомий американський підприємець. Саме він створив компанію Amazon. Вона стала найбільшою у світі платформою у сфері інтернет-торгівлі. Окрім неї, бізнесмену також належать The Washington Post — одне з найвідоміших і найбільш авторитетних світових видань. Аерокосмічна компанія Blue Origin, яка продовжує займається польотами в космос. 

Наприкінці 2017 року Джефф Безос став найбагатшою людиною світу. Тоді його статки складали понад 100 мільярдів доларів. 16 липня 2018 року Джефф Безос очолив список найбагатших людей світу за версією Bloomberg. На той час бізнесмен заробив уже 150 мільярдів доларів. У січні 2020 року Безос зайняв другу сходинку в рейтингу найбагатших людей Forbes. Наприкінці серпня цього року статки бізнесмена склали 203 мільярди доларів. Він став першою людиною у світі, якій вдалося заробити таку суму.

Контекст. У лютому 2020 року Джефф Безос створив «Фонд Землі Безоса». За словами засновника Amazon, зміна клімату є найбільшою загрозою для планети. Гроші з фонду виділятимуть вченим, активістам і неурядовим організаціям, які працюють з цією проблемою. 

Хто ще зі знаменитостей жертвує гроші на порятунок довкілля?

Леонардо Ді Капріо. Ще у 1998 році він заснував благодійний фонд Leonardo DiCaprio Foundation і перевів на рахунки 30-ти різних благодійних організацій 15 мільйонів доларів. Зараз Леонардо намагається боротися проти кліматичних змін. У 2014 році голлівудського актора призначили послом миру ООН з проблем клімату на планеті. Він зняв власний документальний фільм про кліматичні зміни на планеті.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. ПЦУ пропонує кілька альтернатив, щоб не купувати зрубані ялинки і таким чином не допомагати нищенню природи:

1. прикрашання живої ялинки, що росте на подвір’ї, або придбання ялинки у горщику. Останню потім можна висадити в землю;
2. створення композиції з хвойних гілок. Гілки можна зв’язати у форму ялинки: обламування лапника (гілок сосен чи ялин) не шкодить лісу, а його подальша переробка є непоганим екологічним рішенням;
3. збір імпровізованого новорічного деревця з усього, що є під рукою вдома: книжки, ялинкові прикраси, кімнатні рослини, фрукти й солодощі, іграшки, різноманітне хатнє приладдя;
4. купівля штучної ялинки як альтернативи зрубаній. Купуючи її, ви не знищуєте живі дерева, до того ж, вона може слугувати новорічною окрасою років 10-20.

⟶ Як обрати ялинку на зимові свята. Видання «Українська правда. Життя» зібрало розвінчання поширених стереотипів про купівлю новорічних дерев:

1. якщо у вас вже є штучна ялинка, то використовуйте її якомога довше.
2. Якщо ви збираєтесь купити живу ялинку, то зверніть увагу на маркування. Чи легальна ваша ялинка, можна дізнатися за штрих-кодом, номером автомобіля, який продає ялинки, за номером накладної, яку можна спитати у продавця (ТТН), за номером лісорубного квитка. Просто введіть номер на сайті open.ukrforest.com або встановіть додаток на телефон Ялинка.info. Наявність маркування – це також гарантія, що ялинка з безпечного місця, а не, наприклад, з Чорнобильської зони.
3. Якщо хочете придбати ялинку у горщику, то ознайомтесь з порадами догляду за такою ялинкою у продавця чи в інтернеті.
4. Якщо вам достатньо гілок від ялинки, аби отримати святковий настрій, то ви не тільки економите гроші, а ще й зменшуєте шкоду від вирубки повноцінного дерева.
5. Не забудьте про утилізацію і не викидайте дерево на смітник.

⟶ Як прикрашати ялинку цьогоріч? За східним календарем, 2020 рік буде роком білого металевого щура. Його улюбленими кольорами вважають відтінки сірого, білого, сріблястого або золотистого. Тому іграшки варто вибирати у цій кольоровій гамі, або принаймні один з цих кольорів має бути основним в оформленні. Підійдуть також прикраси блакитного кольору або м’яких пастельних тонів.

Новорічну ялинку 2020 можна декорувати і їстівними прикрасами у вигляді гірлянд з бубликів, цукерок у яскравих блискучих обгортках, фруктів, горіхів. Такі прикраси сподобаються «господині» 2020 року.

Оскільки настає рік пацюка, то для прикрашання ялинки і будинки до новорічного свята можна використати пухнасту сріблясту мішуру. Вона, нібито, залучає у будинок багатство. Також можна нарядити ялинку перловим намистом – і «символ року— Пацюка» порадуєте, і добробут у дім залучите.

Фото: pexels.com

Детальніше. Грета стала відомою у серпні 2018 року, коли пропускала школу щоп’ятниці та протестувала перед шведським парламентом, тримаючи плакат з написом «Skolstrejk för klimatet» («Шкільний страйк за клімат»). Вона вимагала, аби політики вжили термінових заходів, щоб не допустити екологічної катастрофи. Так дівчина почала глобальний рух екоактивістів по всьому світі.

Цьогоріч у вересні Грета Тунберг виступила на Генеральній асамблеї ООН з емоційною промовою, у якій звинуватила світових лідерів у недостатній боротьбі проти змін клімату. Вислів дівчини «Ви вкрали моє дитинство!» став знаковим. До речі, на саміт ООН у Нью-Йорку вона два тижні пливла на катамарані, бо відмовилася від шкідливих для атмосфери авіаперельотів.

Також Грета Тунберг стала лауреатом премії  Right Livelyhood Award-2019, так званої «альтернативної Нобелівської премії», у вересні 2019 року. Її отримують ті, хто бореться проти забруднення довкілля, ядерної загрози, порушень прав людини та дискримінації представників різних меншин.

→ «Людина року» за версією «Time»: що це означає. Традиція видання «Time» обирати «Людину року» почалася в 1927. Таке звання отримують ті, хто найбільше вплинув на події року. Не завжди тижневик обирав конкретну людину.

У 2014 році це були «борці з Еболою». У 2017 році перемогли «Порушниці тиші» — жінки, які відкрито виступили проти сексуального насильства й домагань. У 2018 році – «Хранителі» – журналісти, яких переслідували за їхні погляди та пошуки правди.

→ Претенденти на «Людину року» у 2019: кого обійшла Грета. Також номінантами цьогоріч були: Ненсі Пелосі — американська політикиня-демократка, яка оголосила початок процедури імпічменту Дональда Трампа; президент США Дональд Трамп та протестувальники в Гонконгу.

Нагадаємо, масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Один з наймасовіших протестів відбувся у неділю, восьмого грудня. Протистояння у Гонконзі досі триває.

Фото: gazeta.ru