Детальніше. Шведська активістка Ґрета Тунберґ, яка уже стала символом світового екологічного руху молоді, виступила перед лідерами більше 100 країн. Вони зібралися на засідання Генеральної Асамблеї ООН, яке цьогоріч присвячене стримуванню змін клімату. Тунберґ звинуватила делегатів у тому, що вони бездіють, щоб попередити кризу у сфері клімату і зневажають наукові факти, які підтверджують наближення екологічної катастрофи.

Активістка розповідала: «Це все — неправильно. Я не маю бути тут. Я маю бути у школі — на іншому боці океану. Ви усі звертається до нас, молоді, у пошуку надії. Як ви можете? Ви вкрали мої мрії і моє дитинство вашими порожніми словами. Але мені ще пощастило. Люди страждають. Люди вмирають, екосистеми руйнуються. Ми — на порозі масового вимирання, і все, про що ви можете говорити — це гроші, і казочки про вічне економічне зростання. Як ви смієте?»

Грета оголосила про подання скарги до ООН разом із 15 молодими активістами з 12 країн світу. У документі вони заявляють, що своєю бездіяльністю у сфері збереження клімату світові лідери порушують права дітей. 

Контекст. Ґрета Тунберґ — шведська політична активістка. Вона виступає за протидію глобальному потеплінню та зміни клімату. У серпні 2018 року розпочала перший шкільний страйк проти змін клімату під будівлею парламенту Швеції. Щоб дістатися з Європи до США на кліматичний саміт, дівчина пливла на яхті два тижні (вона обрала яхту, бо такий вид транспорту меж шкідливий, аніж літак). Напередодні саміту активістка взяла участь у кліматичному марші за клімат у Нью-Йорку. 

⟶ «Для боротьби з кліматичною кризою доведеться змінити багато сфер життя», — Генсек ООН Антоніу Гуттеріш. Про це посадовець заявив на Кліматичному саміті ООН в Нью-Йорку. «Якщо прямо зараз ми не змінимо свій спосіб життя, то під загрозою опиниться сама наше життя», — наголосив він. Гуттеріш закликав до рішучих дій. 

Зокрема, зменшення виділення парникових газів, припинення підтримки енергодобувної промисловості, перехід на поновлювані джерела енергії та введення податку на вуглеці. «Цей саміт — це не саміт розмов. Розмов було уже достатньо. Це не саміт переговорів — з природою не можна домовитися. Це — саміт дій. З самого початку я говорив, для «квитка» на саміт недостатньо заготовленої промови, нам потрібні конкретні дії»

⟶ Українці приєдналися до глобального кліматичного маршу. 20 вересня близько півтори тисячі громадян з різних регіонів прийшли на марш проти змін клімату у Києві. Мета акцій в Україні та в світі: спонукати уряди до рішучих дій, які стосуються найбільших екологічних загроз: зміни клімату, енергетики, промислового тваринництва, транспорту та відходів. Біля офісу президента активісти передали представнику команди Зеленського відкритий лист-звернення із 6 вимогами: 

1. Перейти на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року.
2. Поступово відмовитися від викопного палива, встановити дату повної відмови від вугілля в енергетиці, підготувати регіони, залежні від вугільної промисловості, до справедливого переходу, припинити дотації у збиткову вугільну галузь.
3. Визнати енергоефективність пріоритетом №1 у сфері енергоспоживання.
4. Припинити дотувати з держбюджету промислове тваринництво.
5. Розвивати громадський електротранспорт та велоінфраструктуру у містах.
6. Заборонити використання, імпорт та виробництво одноразового посуду, пакетів. 

Фото:

За останні кілька діб погрози отримали дипломати з Італії, Польщі, Португалії, Румунії та Данії, а також консульства у Гданську. На всіх конвертах написана однакова адреса відправника: автосалон Tesla в німецькому містечку Зіндельфінген. Також більшість відправлень були з поштових відділень, де не було камер відеоспостереження. Правопорушники не залишили на пакунку слідів ДНК. 

Українські правоохоронці почали слідство. Кулеба постійно комунікує зі своїми колегами-міністрами закордонних справ, українські посольства співпрацюють з іноземною стороною щодо всіх правопорушень. 

Випадки були в таких країнах: Австрія, Ватикан, Данія, Іспанія, Італія, Казахстан, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, США, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія. 

30 листопада, стався перший випадок нападу на дипломата в українському посольстві в Мадриді. Конверт вибухнув у руках працівника. Внаслідок цього людина отримала незначні поранення.

Фото: facebook

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чим є УПЦ МП?

УПЦ (МП) є релігійною організацією, яка функціонує на території України з 1990 року. Фактично, є наступницею українського екзархату (представництво церкви за межами метрополії, у цьому випадку РПЦ), який існував із 1921 року. Цікавим фактом є те, що згідно з документами, розсекреченими СБУ, у 1945 році більшість представників українських православних церков були завербовані НКВС. Після так званого Помісного собору РПЦ, українським церквам вирішили надати дозвіл більшого самоврядування та називатись Українською Православною Церквою, однак зі збереженням повного підпорядкування Московському Патріархату.

Так незалежна Україна мала три православні церкви, з яких кожна претендувала на канонічність: УПЦ МП, УПЦ КП (заснована Патріархом Філаретом, за що його на Московії визнано розкольником), та УАПЦ — Українська Автокефальна Православна Церква (створена у 20-х з ціллю протистояти знищенню та зросійщенню). Попри певні розбіжності, УАПЦ та УПЦ Київського патріархату багаторазово намагались об’єднатись. Це вдалось тільки у 2018 році після визнання канонічності УПЦ КП Константинополем та отримання Томоса. Відтоді ці дві церкви мають назву ПЦУ.

Хоча згідно з даними, парафіяни частіше вказують, що є прибічниками Української Православної церкви Київського патріархату, УПЦ МП мала перевагу в кількості церков та монастирів. Станом на 2017 рік в Українській православній церкві МП налічувалося 208 монастирів та 4807 ченців і черниць (проти 60 монастирів та 219 ченців у УПЦ КП та 13 монастирів та 21 ченця в УАПЦ). Московським патріархатом була зайнята найбільша українська Святиня — Києво-Печерська Лавра, а також Почаївська та Святогірські Лаври.

Останньою подією, яка призвела до реакції органів, був молебень у Києво-Печерській Лаврі вже після 24 лютого, на якому священник з парафіянами співав пісню «над Росієй звон пливьот».

Російський вплив УПЦ (МП)

З 1990-х років УПЦ (МП) просувала наративи про важливість об’єднання навколо Москви як головного християнського центру. Вона не визнавала Вселенський Константинопольський Патріархат, а надання Українській церкві Автокефалії називала розкольництвом. 

Служби в церквах УПЦ МП відбувались церковнослов’янською та російською, під час служб молилися за московського патріарха та РФ, а одним з канонізованих «святих» вважався російський імператор Миколай ІІ та родина Романових. 

Що таке  «Чорний Вівторок» і до чого тут УПЦ МП

Нерідко позиція УПЦ МП перепліталась із позиціями проросійських політиків в Україні. Яскравим прикладом політичної заангажованості є так званий «Чорний Вівторок» — події 18 липня 1995 року під час похорону Патріарха Києва і всія Русі Володимира (Романюка). 

Представники Московського Патріархату та Міністерства культури виступали категорично проти поховання Володимира на території Софії Київської. Як пізніше зазначав Євген Марчук, така вказівка була дана задля того, щоб не псувати близькі стосунки влади та УПЦ МП. 

Під час похорону відбулись жорсткі сутички між членами УНА-УНСО, які виступали на стороні Київського Патріархату та «Беркутом», який виконував наказ не допустити поховання на території Софії. Попри спротив органів, активістам вдалось викопати могилу під стінами Софії.  За словами очевидців, «Беркут» бив лежачих та нищив українську символіку, прапори.

УПЦ (МП) і «Партія регіонів»

Вже у 2000-2010 роки УПЦ (МП) активно співпрацювали з депутатами «Партії регіонів» та інших проросійських партій, будували храми за їхньої підтримки, друкували російськомовну агітаційну літературу.

УПЦ (МП) і Союз Козаків Росії

Впродовж тих самих років московська церква брала активну участь в подіях проросійської спрямованості, відкритті пам’ятників російським діячам, шануванні радянських воїнів, а також організовувала та підтримувала парамілітарні формування.

Наприклад, козацькі організації, які часто виступали як охорона не тільки на церковні свята, але й на політичних акціях, а також були членами Союзу Козаків Росії. Часто козацькі звання у таких організаціях могли мати диякони чи інші служителі церкви.

УПЦ (МП) і окупація Криму

У 2014 році із початком російської агресії УПЦ (МП) підтримала окупацію Криму та незаконний референдум, оточувала українські військові частини разом із прихильниками сепаратизму, а згодом церква у пряме підпорядкування РПЦ.

УПЦ (МП) і сепаратизм на Донбасі

Після початку АТО у Луганській та Донецькій областях окремі настоятелі храмів також активно співпрацювали із сепаратистами та російськими найманцями, зберігали зброю на територіях храмів, передавали розвіддані ворогу.

УПЦ (МП) і війна 

Офіційні представники УПЦ (МП) багаторазово ухилялись від відповіді на питання, із ким воює Україна, заявляли, що АТО це «громадянська війна», а також траплялись випадки відмови відспівування полеглих українських бійців. На звільнених теренах Донбасу УПЦ (МП) проводили акції подібні до російської пропагандистської кампанії «безсмертний полк».

Фото: slovoidilo.ua

Текст створений у колаборації «Новин здорової людини» та інстаграм-сторінки «Ukraine25»

Чого чекати

Енергетична система України, за думками експертів, стійка лише на 15%. Також були завдані удари й по підприємствах теплопостачання у деяких регіонах. Нещодавно голова «Укренерго» заявив, що після останньої масованої ракетної атаки РФ на українську енергетичну систему в Україні практично не залишилося неушкоджених великих теплових і гідроелектростанцій. 

Наші енергетичні компанії ще донедавна постачали електроенергію у Євросоюз, а сьогодні намагаються компенсувати її дефіцит в Україні. Адже після 15 листопада відключення почали сягати 12 годин, а у деяких регіонах, де пошкодження були значними, навіть понад добу. Наразі представники енергетичних компаній заявляють, що останній обстріл відкотив нашу енергетичну систему на тиждень назад.

У цьому ми вже переконалися після обстрілів 10 жовтня, 15 та 23 листопада. Особливо після обстрілів 23 листопада, коли блекаут покрив майже кожен куточок країни. Деякі регіони отримали «світло» в своїх оселях через 2-3 доби. Київ тимчасово занурився у морок та холод: «лягли» базові станції, які забезпечують мобільний зв’язок, по всьому місту було відсутнє водопостачання та не працювали магазини.

Відсутність електропостачання протягом значного часу несе по собі й інші проблеми: відсутність водопостачання та водовідведення, відсутність інтернету та мобільного зв’язку, без яких нормальне функціонування великого сучасного міста майже неможливе.

Подорожчання продуктів

Економісти прогнозують найближчим часом подорожчання продуктів у середньому на 15%. Але, наприклад, ми вже бачимо найбільший приріст ціни на яйця — за рік на 81%, що був спричинений рядом вище перерахованих факторів. Ціна на овочі зросте на 30-35%.  Ціна на хлібобулочну продукцію за рік вже піднялася і до кінця року може сягнути 37% загалом. Ціна на масло та цукор може зрости ще до 20%. Гречка не дорожчатиме через її надлишок, хоча ціна нижча за собівартість. Рекордсменами здорожчання є риба та морепродукти — 50-60%, мʼясо — 40% в середньому, за даними Держастату. 

До кінця року економісти прогнозують зростання продовольчого кошика ще на 7-8%. Тобто за рік, з грудня по грудень, при поточній інфляції у 30%, вартість продовольчого кошика загалом зросте на 38%. А через те, що Україна інтегрована у світовий та європейський ринок, то відповідно впливає і на цінову політику на продукцію і там. 

Робочі місця та падіння економіки

7 мільйонів українців покинули країну через повномасштабну війну. А це ті, хто міг би платити податки та працювати на нашу економіку. Також, за оцінками Міжнародної організації праці, у порівнянні з довоєнним періодом, було втрачено понад 5 мільйонів робочих місць. Тобто близько 5 мільйонів людей втратили свою роботу. 

За даними Державної служби зайнятості, до них для отримання статусу безробітного звернулися в 404 тисячі громадян. А це наслідок від 30 % падіння економіки. А в умовах, коли банки, заводи та фабрики, комунальні підприємства не зможуть функціонувати, а співробітники — отримувати кошти за свою роботу чи знімати їх, може настати повна зупинка економіки. І це в умовах продовження ведення активних бойових дій та постійного ракетного терору Росією.

Як підготуватися до зими в умовах війни?

Варто запастися речами, які допоможуть пережити цю зиму: запасами їжі (консерви, сухофрукти, хлібці, печиво, горішки, сухарі) та води, павербанками, термосами, запасами ліків (знеболювальні, жарознижуючі) та гігієнічними засобами, свічками та ліхтариками, батарейками, ковдрами, теплим одягом. А також не переставати працювати, бо кожен з нас — частина одного великого механізму, нашої країни, і допомагає їй працювати.

Автор тексту — Олександр Стасюк, політичний експерт, фахівець з парламенстької реформи, випускник програми стажування у США (American Councils), працює з проектами UNDP

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Авіація Сил оборони протягом минулої доби завдала 26 ударів по ворогу, збила 17 ворожих безпілотників. Про це повідомив Генштаб у ранковому зверненні.

Вночі 7 грудня росіяни обстріляли Дніпропетровщину з «Ураганів» та важкої артилерії. Через це пошкоджені приватні будинки, магазини, газопроводи. Водночас захисники збили усі 8 безпілотників ворога. Про це повідомив голова тамтешньої ОВА Валентин Резніченко.

Україна може повернутися до планових графіків вимкнення електроенергії вже цього тижня, якщо не буде нових обстрілів. Про це заявив голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Норвегія передасть близько 14,5 мільйонів євро до Місії військової допомоги ЄС, яка тренує та оснащує українських військових. Про це повідомили в Раді Євросоюзу.

Німеччина не передаватиме Україні системи протиповітряної оборони Patriot. Про це повідомив міністр оборони Польщі Блащак. Він заявив, що «розчарований таким рішенням». Зараз триває підготовка до розміщення установок у Польщі.

Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що наразі немає потреби у проведенні додаткової хвилі мобілізації в Україні. А міністр внутрішніх справ Монастирський зазначив, що на блокпостах не вручатимуть повісток. 

Фото: slovoidilo.ua

Найбільше пошуків у категорії «Персона» за рік отримав Олексій Арестович. Також були запити щодо Володимира Путіна та цікавились  Привидом Києва. У категорії «Фільми» найбільше зацікавив «Людина-павук: Додому шляху нема», а серед серіалів — «Дім Дракона». 

У категорії «Українська географія в Пошуку» люди найбільше гуглили:  Гостомель, Буча та Маріуполь. Покупкою року в Україні став генератор, а ще бронежилет, повербанк, Starlink, сіль, свічки та марка «русский корабль». Також Google відповідав на запитання, що таке ленд-ліз, блекаут, надзвичайний стан та інші.

Фото: pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За словами Буданова, запаси високоточного озброєння у Російській Федерації вже закінчуються. Країна продовжує виробництво, але воно обмежене та спрямоване на кілька типів ракет. Наступна атака залежить від бажання окупантів та роботи з обслуговуванням зброї. 

Фото: thepage

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття. Першим таким військовим формуванням вважають Українських січових стрільців. Вони мали національну символіку, власну форму та систему відзнак. Офіційною мовою була українська.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про військові формування в Україні», якою поклала початок функціонування Збройних сил як важливого державного інституту. 

Сьогодні до складу Збройних сил України входять Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-морські сили, Сили спеціальних операцій, Десантно-штурмові війська та інші підрозділи допоміжного характеру.

1 лютого 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміцнення обороноздатності України. Чисельність Збройних сил зросла на 100 тисяч осіб. 

З 24 лютого всі види військ протистоять повномасштабному російському вторгненню в Україну. 

Слава ЗСУ! 

Авторка тексту: Маргарита Нікітіна

Фото: Слово і діло 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Наразі це — найсуворіший вирок відносно правоохоронця. Засуджений перебуває в розшуку з 2015 року. «Розгляд справи відбувався у формі спеціального судового провадження (in absentia). Це перший вирок у справах Майдану за цією процедурою», — кажуть в Офісі генерального прокурора.

За даними слідства, засуджений 1 грудня 2013 року жорстоко побив активіста на вулиці Банковій біля Адміністрації президента. Активіст отримав численні травми від кийка та ногою у різні частини тіла та по голові, хоча під час нападу не вчиняв жодних протиправних дій. Він лежав на проїжджій частині, а його руки були скріплені за спиною кайданками.

Довідка. Процедура «in absentia» — це спеціальна процедура кримінального провадження (досудового розслідування та судового розгляду) за відсутності обвинуваченого.  

Фото: Укрінформ