Як усе почалося? Ґрета Тунберґ разом із 11 активістами — членами організації «Флотилія свободи» — 1 червня на човні «Медлін» вирушила з Італії до Гази. На пресконференції того дня команда розповіла, що прагне привернути увагу світової спільноти до ситуації в Газі та доставити допомогу.

Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац натомість 8 червня заявив: «Ізраїль діятиме проти будь-яких спроб прорвати блокаду або допомогти терористичним організаціям — на морі чи в повітрі». 

Уночі 9 червня судно таки наблизилося до берегів Гази, попри спробу ізраїльських військово-морських сил переконати команду добровільно змінити курс. Човен перехопили, а активістів доправили до міста Ашдод в Ізраїлі. Їм дали їжу та провели медичний огляд. Гуманітарний вантаж пообіцяли передати мешканцям Гази. Вже 10 червня Ґрету Тунберґ та інших депортували з країни.

Довідка. «Freedom Flotilla Coalition» («Флотилія свободи») — організація активістів, «об’єднаних ідеєю, що палестинці заслуговують на ті самі права, свободу, гідність, як і всі люди». Діячі із різних країн — зокрема депутатка Європарламенту Ріма Хассан та екоактивістка Ґрета Тунберґ — планували дістатися кораблем до Гази. Мета — передати гуманітарну допомогу та привернути увагу до кризи в палестинських містах. 

Що було перед цим? 30 травня Організація Об’єднаних Націй повідомила, що ситуація в Газі — найгірша від початку війни між Ізраїлем та бойовиками ХАМАСу. Перед тим Ізраїль  на кілька тижнів запровадив блокаду Гази: заборонив ввозити їжу, ліки та іншу допомогу. Водночас уряд стверджував, що «блокада не призвела до дефіциту»

Що відомом про першу спробу? «Флотилія свободи» намагалася дістатися до Гази ще на початку травня. У Мальті на борт корабля «The Conscience» («Совість») мали сісти ще 30 активістів, зокрема Ґрета Тунберґ, але їм не вдалося. Невідомі дрони атакували судно. Ніхто не постраждав, проте місію довелося скасувати.

Що таке ХАМАС? ХАМАС — це угруповання палестинських бойовиків, яке контролює Сектор Гази з 2007 року. Метою ХАМАСу є цілковите знищення Ізраїлю і створення на його місці арабської держави. Усіх євреїв угруповання вважає своїми ворогами.

Що таке Сектор Гази? Це відносно невелика територія — 41 км в довжину та 10 км в ширину — вздовж узбережжя Середземного моря, яка межує з Ізраїлем та Єгиптом. Там проживає близько 2,3 млн людей, це один із найбільш густонаселених регіонів планети.

Чому в Секторі Гази триває війна? Бойові дії в Секторі Гази почалися після того, як бойовики ХАМАСу здійснили напад із цього регіону на територію Ізраїлю, застосовуючи ракетні удари. Внаслідок атаки загинуло близько 1200 людей, переважно мирних жителів. Значну кількість людей також взяли в полон.

У відповідь на напад Ізраїль оголосив про початок воєнної операції проти ХАМАСу, почав обстріли та ввів війська у Сектор Гази, встановивши також блокаду.

Фото: Israel Foreign Ministry / соцмережа X

Цитата. «Ми маємо засоби, щоб виправити великий дисбаланс, який існує сьогодні у боротьбі з COVID-19 у всьому світі (…) Як і у випадку з кліматичною кризою, ми насамперед повинні допомогти тим, хто перебуває у найбільшій небезпеці», — сказала активістка на пресконференції Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у Женеві.

Детальніше. Дівчина наголосила, що міжнародне співтовариство мусить зробити якомога більше для боротьби з несправедливим розподілом вакцин від коронавірусу. Тим часом глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус закликав світ брати приклад із Грети Тунберг. «Я прошу світову спільноту робити все, щоб захистити найуразливіших людей у ​​світі від цієї пандемії», — заявив глава ВООЗ.

Мовою цифр. Як підрахувала агенція Франс-Пресс, станом на зараз у світі використали майже 900 мільйонів доз вакцини від COVID-19. Водночас близько 48 відсотків доз отримали жителі країн із високим рівнем доходу та лише 0,1 відсотка — люди у 29 країнах із найнижчим доходом.

Довідка. Грета Тунберг — шведська екологічна активістка, яка виступає за протидію глобальному потеплінню та зміні клімату. Тунберг привернула глобальну увагу завдяки своїй прямій манері висловлювання на публіці та у виступах перед політиками, де вона критикує політичних лідерів за недостатню увагу боротьбі із кліматичною кризою.

Останні новини про вакцинацію:

• Американська вакцина Pfizer уже в Україні. Кого щепитимуть першими? 117 тисяч доз вакцини компанії Pfizer доставили у аеропорт «Київ» (Жуляни). Вакцину відправили  регіони 17 квітня. Після цього у першу чергу щепитимуть персонал і мешканців будинків для літніх людей.
• У містах-мільйонниках України облаштують центри вакцинації. Мова про Київ, Львів, Харків та Одесу. Центри у цих містах з’являться у червні-липні 2021 року. У них зможуть щеплювати близько 10 тисяч людей за день (для порівняння, зараз у пунктах щеплень роблять по 30 уколів за добу). Місцями для центрів з вакцинації можуть стати виставкові центри та стадіони.
• Що потрібно знати про вакцини проти коронавірусу. У довіднику йдеться про різницю між препаратами проти коронавірусу, про те, як відбувається вакцинація, кому не варто робити щеплення й коли слід чекати на появу імунітету. Відповіді на найпоширеніші запитання людей є у вільному доступі — можете почитати їх за посиланням.

Фото: life.nv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. У серпні цього року Грета Тунберг сповістила про своє повернення на навчання: «Моя річна академічна відпустка завершилась, і це так чудово — нарешті знову повернутися до школи!»

Чим займалася Грета впродовж академічної відпустки? 

Останній навчальний рік Грети завершився в червні 2019 року, коли вона заявила, що не ходитиме до школи по п’ятницях, поки влада не почне дотримуватися умов угоди щодо клімату. З того часу дівчина почала подорожувати по світу та вчитися дистанційно. У серпні 2019 року Грета перетнула Атлантичний океан на яхті з нульовими викидами. За 15 днів вона пропливла від Великої Британії до Нью-Йорку в США з надією, що це приверне увагу до викидів вуглекислого газу  в атмосферу в результаті перельотів.

Тунберг зустрічалася з колишнім президентом США Бараком Обамою та канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, отримала ключі від міста Монреаль і подорожувала  Північною Америкою на електромобілі Tesla, що належить Арнольду Шварценеггеру.

Цього літа 17-річна дівчина отримала 1,1 мільйона євро за боротьбу з кліматичними змінами.

З чого починалася діяльність Грети? 

Перші акції протесту Грета розпочала у Стокгольмі. Вони стали відомими в соцмережах, а згодом їх підтримали школярі в інших країнах світу.

Щоб привернути увагу світових лідерів до глобальної проблеми, 16-річна Грета Тунберг з батьком взяла участь у кліматичній конференції ООН. Активістка закликала владу припинити бездіяльно спостерігати за екологічними проблемами, які згодом можуть знищити людство.

Що ще варто прочитати про Грету Тунберг

• «Як ви смієте?»: Ґрета Тунберґ виступила на кліматичному саміті ООН.
• Грета Тунберг стала «Людиною року» за версією журналу «Time».
• Грета Тунберг отримала мільйон євро за боротьбу зі зміною клімату.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: itc.ua

Детальніше. Грету Тунберг обрали зі 136 кандидатів з 43 країн світу. За неї проголосувала переважна більшість журі, бо активістці вдалося «мобілізувати молоде покоління на боротьбу зі зміною клімату».

Дівчина планує також пожертвувати 100 тисяч євро зі своєї премії на SOS Amazonia — кампанії Fridays For Future Brazil. Її створили для боротьби з коронавірусом в регіоні Амазонки. Ще 100 тисяч євро підуть у фонд Stop Ecocide, який бореться за визнання знищення природного середовища міжнародним злочином.

Хто така Грета Тунберг і чому вона стала відомою?

Про Грету вперше почули у серпні 2018 року. Тоді вона почала пропускати школу щоп’ятниці та замість відвідин уроків протестувала перед шведським парламентом, тримаючи плакат з написом «Skolstrejk för klimatet» («Шкільний страйк за клімат»). Вона вимагала, щоб політики почали діяти, щоб не допустити екологічної катастрофи. Так дівчина почала глобальний рух екоактивістів по всьому світі.

У вересні 2019 року Грета Тунберг виступила на Генеральній асамблеї ООН з емоційною промовою. Вона звинуватила світових лідерів у недостатній боротьбі проти змін клімату. Вислів дівчини «Ви вкрали моє дитинство!» став знаковим. До речі, на саміт ООН у Нью-Йорку вона два тижні пливла на катамарані, бо відмовилася від шкідливих для атмосфери авіаперельотів.

Також Грета Тунберг стала лауреатом премії Right Livelyhood Award-2019, так званої «альтернативної Нобелівської премії», у вересні 2019 року. Її отримують ті, хто бореться проти забруднення довкілля, ядерної загрози, порушень прав людини та дискримінації представників різних меншин.

У 2019-му Грета Тунберг стала «Людиною року» за версією журналу «Time», тобто тією, хто найбільше вплинув на події року.

Кілька порад, як допомогти Землі

• відмовитися від пластикових пакетів;
• замінити звичайну лампочку на люмінесцентну енергозберігаючу;
• віддавати відходи на переробку;
• носити з собою термогорнятко;
• економити електроенергію;
• купувати вживані речі та віддавати непотрібні свої;
• приймати душ замість ванни;
• користуватися електронними квитками, купувати елекронні книги;
• використовувати акумуляторні батареї;
• частіше ходити пішки.

Фото: uainfo.org

Детальніше. Грета стала відомою у серпні 2018 року, коли пропускала школу щоп’ятниці та протестувала перед шведським парламентом, тримаючи плакат з написом «Skolstrejk för klimatet» («Шкільний страйк за клімат»). Вона вимагала, аби політики вжили термінових заходів, щоб не допустити екологічної катастрофи. Так дівчина почала глобальний рух екоактивістів по всьому світі.

Цьогоріч у вересні Грета Тунберг виступила на Генеральній асамблеї ООН з емоційною промовою, у якій звинуватила світових лідерів у недостатній боротьбі проти змін клімату. Вислів дівчини «Ви вкрали моє дитинство!» став знаковим. До речі, на саміт ООН у Нью-Йорку вона два тижні пливла на катамарані, бо відмовилася від шкідливих для атмосфери авіаперельотів.

Також Грета Тунберг стала лауреатом премії  Right Livelyhood Award-2019, так званої «альтернативної Нобелівської премії», у вересні 2019 року. Її отримують ті, хто бореться проти забруднення довкілля, ядерної загрози, порушень прав людини та дискримінації представників різних меншин.

→ «Людина року» за версією «Time»: що це означає. Традиція видання «Time» обирати «Людину року» почалася в 1927. Таке звання отримують ті, хто найбільше вплинув на події року. Не завжди тижневик обирав конкретну людину.

У 2014 році це були «борці з Еболою». У 2017 році перемогли «Порушниці тиші» — жінки, які відкрито виступили проти сексуального насильства й домагань. У 2018 році – «Хранителі» – журналісти, яких переслідували за їхні погляди та пошуки правди.

→ Претенденти на «Людину року» у 2019: кого обійшла Грета. Також номінантами цьогоріч були: Ненсі Пелосі — американська політикиня-демократка, яка оголосила початок процедури імпічменту Дональда Трампа; президент США Дональд Трамп та протестувальники в Гонконгу.

Нагадаємо, масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Один з наймасовіших протестів відбувся у неділю, восьмого грудня. Протистояння у Гонконзі досі триває.

Фото: gazeta.ru

Детальніше. Шведська активістка Ґрета Тунберґ, яка уже стала символом світового екологічного руху молоді, виступила перед лідерами більше 100 країн. Вони зібралися на засідання Генеральної Асамблеї ООН, яке цьогоріч присвячене стримуванню змін клімату. Тунберґ звинуватила делегатів у тому, що вони бездіють, щоб попередити кризу у сфері клімату і зневажають наукові факти, які підтверджують наближення екологічної катастрофи.

Активістка розповідала: «Це все — неправильно. Я не маю бути тут. Я маю бути у школі — на іншому боці океану. Ви усі звертається до нас, молоді, у пошуку надії. Як ви можете? Ви вкрали мої мрії і моє дитинство вашими порожніми словами. Але мені ще пощастило. Люди страждають. Люди вмирають, екосистеми руйнуються. Ми — на порозі масового вимирання, і все, про що ви можете говорити — це гроші, і казочки про вічне економічне зростання. Як ви смієте?»

Грета оголосила про подання скарги до ООН разом із 15 молодими активістами з 12 країн світу. У документі вони заявляють, що своєю бездіяльністю у сфері збереження клімату світові лідери порушують права дітей. 

Контекст. Ґрета Тунберґ — шведська політична активістка. Вона виступає за протидію глобальному потеплінню та зміни клімату. У серпні 2018 року розпочала перший шкільний страйк проти змін клімату під будівлею парламенту Швеції. Щоб дістатися з Європи до США на кліматичний саміт, дівчина пливла на яхті два тижні (вона обрала яхту, бо такий вид транспорту меж шкідливий, аніж літак). Напередодні саміту активістка взяла участь у кліматичному марші за клімат у Нью-Йорку. 

⟶ «Для боротьби з кліматичною кризою доведеться змінити багато сфер життя», — Генсек ООН Антоніу Гуттеріш. Про це посадовець заявив на Кліматичному саміті ООН в Нью-Йорку. «Якщо прямо зараз ми не змінимо свій спосіб життя, то під загрозою опиниться сама наше життя», — наголосив він. Гуттеріш закликав до рішучих дій. 

Зокрема, зменшення виділення парникових газів, припинення підтримки енергодобувної промисловості, перехід на поновлювані джерела енергії та введення податку на вуглеці. «Цей саміт — це не саміт розмов. Розмов було уже достатньо. Це не саміт переговорів — з природою не можна домовитися. Це — саміт дій. З самого початку я говорив, для «квитка» на саміт недостатньо заготовленої промови, нам потрібні конкретні дії»

⟶ Українці приєдналися до глобального кліматичного маршу. 20 вересня близько півтори тисячі громадян з різних регіонів прийшли на марш проти змін клімату у Києві. Мета акцій в Україні та в світі: спонукати уряди до рішучих дій, які стосуються найбільших екологічних загроз: зміни клімату, енергетики, промислового тваринництва, транспорту та відходів. Біля офісу президента активісти передали представнику команди Зеленського відкритий лист-звернення із 6 вимогами: 

1. Перейти на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року.
2. Поступово відмовитися від викопного палива, встановити дату повної відмови від вугілля в енергетиці, підготувати регіони, залежні від вугільної промисловості, до справедливого переходу, припинити дотації у збиткову вугільну галузь.
3. Визнати енергоефективність пріоритетом №1 у сфері енергоспоживання.
4. Припинити дотувати з держбюджету промислове тваринництво.
5. Розвивати громадський електротранспорт та велоінфраструктуру у містах.
6. Заборонити використання, імпорт та виробництво одноразового посуду, пакетів. 

Фото: