Чи може Путін стати президентом Росії знову

Без прийняття правок до Конституції — ні. Поки що у РФ діє обмеження — одна людина може керувати державою не більше, ніж два терміни поспіль.

Путін очолював Росію з 2000 року два терміни поспіль по 4 роки — до 2008 року. Потім помінявся місцями з Дмитром Медведєвим, який до того був прем’єр-міністром. Путін знову став президентом у 2012 році. Перед цими виборами термін президентських повноважень збільшили до 6 років. Потім Путін переобрався у 2018 році — це стало його другим поспіль президентським терміном. Він закінчується в 2024-му році. Тобто без змін до законодавства Путін не може балотуватися знову. 

Що пропонують у Росії для збереження влади Путіна

10 березня депутатка Держдуми РФ Валентина Терешкова запропонувала зняти обмеження на кількість президентських термінів і дозволити знову обиратися на цю посаду чинному голові Росії Володимиру Путіну.

Цитата Терешкової: «Питання стоїть не про нього (Путіна ), а про нас, громадян Росії, і її майбутнє. Якщо так, то навіщо крутити і мудрувати, навіщо городити якісь штучні конструкції. Треба все чесно, відкрито і публічно передбачити.

Або взагалі прибрати обмеження по числу президентських термінів у Конституції. Або, якщо цього вимагатиме ситуація, і, найголовніше, якщо цього захочуть люди, закласти в законі можливість для чинного президента знову обиратися на цю посаду вже відповідно до оновленої Конституції».

Спікер Держдуми В’ячеслав Володін оголосив перерву в засіданні Держдуми для обговорення цієї пропозиції. У той же день Путін приїхав до Держдуми та виступив перед депутатами. Згодом відбулося голосування і Державна Дума підтримала поправку до Конституції РФ про обнулення президентських термінів.

Про що йдеться у поправці

Зазначимо, що її текст роздали депутатам за 20 хвилин до голосування. У ньому йдеться про те, що обмеження двома президентськими термінами «не перешкоджає особі, яка обіймала і (чи) обіймає посаду президента Російської Федерації на момент набуття чинності цією поправкою чинності, брати участь у якості кандидата на виборах президента» РФ після зміни Конституції РФ, скільки б термінів він не був президентом раніше.

Що сказав Путін

Чинний президент Росії у своєму виступі перед голосуванням не підтримав ідею зняти ліміт кількості термінів повноважень президента РФ. Водночас він зазначив, що президентські терміни може бути обнулено, якщо відповідну поправку підтримає Конституційний суд.

Зміни до Конституції: що чекає РФ

20 січня 2020 року Путін вніс до Держдуми законопроект про зміни до Конституції Росії. Ініціативи стосуються розширення повноважень парламенту і нових критеріїв до кандидатів у президенти:

1. Більше повноважень парламенту та губернаторам. Дума призначатиме прем’єр-міністра. Зараз, відповідно до Конституції Росії, прем’єр-міністра та весь склад Кабміну призначає президент за згодою Держдуми. Путін пропонує змінити цей порядок таким чином, щоб главу уряду призначав не президент, а Державна дума. Проте глава держави зможе звільняти прем’єр-міністра. Крім того, нижня палата парламенту буде затверджувати не тільки главу уряду, а й усіх віцепрем’єрів і міністрів за його поданням.
2. Нова міцна Держрада. Зараз Держрада в Росії — це  неконституційний дорадчий орган при президентові з туманними повноваженнями. У його роботі беруть участь губернатори, лідери фракцій Держдуми та її спікери. Путін пропонує надати новий конституційний статус і розширити повноваження Держради. 
3. Обмежити у Росії дію міжнародного права. Путін запропонував у змінах до Конституції обмежити вимоги міжнародного законодавства та договорів, а також рішення міжнародних органів: «вони зможуть діяти на території Росії тільки у тій частині, у якій не тягнуть за собою обмеження прав і свобод людини і громадянина та не суперечать нашій Конституції».
4. Нові вимоги до кандидатів у президенти: без іноземного громадянства та посвідки на проживання.  Для потенційних кандидатів у президенти Росії, а також для всіх осіб, які обіймають «критично важливі для забезпечення безпеки» посади, пропонують закріпити такі вимоги: проживати на території РФ не менше 25 років, не мати іноземного громадянства або дозволу на проживання в іншій державі. Причому не тільки на момент участі у виборах, але і раніше.

23 січня відбулося перше читання поправок. Учора, 10 березня, відбулося друге читання. Держдума 382 голосами ухвалила законопроєкт про внесення поправок до Конституції. У третьому читанні законопроєкт про поправки до Конституції РФ ухвалили сьогодні, 11 березня.

Державна Дума підтримала внесення змін до Конституції: що далі

Тепер закон повинна схвалити Рада Федерацій, розгляд у верхній палаті заплановано на сьогодні. Якщо документ підтримають 2/3 законодавчих зборів суб’єктів РФ, то президент направить запит до Конституційного Суду для перевірки нових положень.

У разі позитивного рішення, 22 квітня проведуть всеросійське голосування щодо поправки до Конституції. Якщо громадяни РФ підтримають поправку, то глава держави видасть указ про офіційне опублікування Конституції зі внесеними в неї поправками і зазначенням дати набуття ними чинності.

Як росіяни можуть вплинути на внесення правок до Конституції

Всеросійське голосування з приводу зміни Конституції РФ планують провести 22 квітня, у день 150-річчя від дня народження Володимира Леніна. Однак голосувати можна буде й достроково, за три дні. Також знімаються усі обмеження для голосування на дому. Крім того, обговорюється й ідея організувати ділянки на підприємствах. Створюють усі умови для підвищення явки.

Контролювати таке голосування буде практично неможливо, кажуть громадські спостерігачі всеросійського руху «Голос». Лише громадські палати регіонів можуть направити своїх представників на дільниці зможуть, але вони некомпетентні і також виконуватимуть лише декоративну функцію.

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.