Детальніше. За даними контррозвідки США, Китай вважає чинного президента Дональда Трампа непередбачуваним і хоче, щоб він програв вибори і не пішов на другий термін. Росія ж, навпаки, вживає низку заходів, аби «очорнити» кандидата від демократів Джо Байдена. Його Москва вважає частиною антиросійської еліти в Америці. Також Росія пам’ятає, що Байден був віце-президентом за часів президентства Барака Обами, який підтримував Україну під час агресії Москви.

Як приклад намірів Росії втрутитися в американські вибори, контррозвідка наводить «проросійського українського депутата Андрія Деркача». Саме він оприлюднив низку записів розмов нібито експрезидента України Петра Порошенка, зокрема і з Байденом.

«Плівки Деркача»: гра на боці Трампа (?)

Позафракційний народний депутат України Андрій Деркач оприлюднив записи розмов нібито Порошенка з різними високопосадовцями. Ці телефонні розмови, за словами Деркача, свідчать про «зовнішнє управління» Україною за президентства Порошенка, зокрема через те, що Порошенко погоджує з Байденом призначення та звільнення високопосадовців. Також там є про нібито корупцію через компанію Burisma.

Ще одне свідченням того, що Деркач грає на полі Трампа та підіграє Росії: у грудні 2019-го він зустрівся з особистим адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані. Вони обговорили створення міжпарламентської групи «Друзі України СТОП корупція».

Про групу відтоді нічого не чути. Але через розслідування справи щодо імпічменту Трампа стало відомо, що Джуліані був одним із кураторів так званого неформального каналу американської зовнішньої політики щодо України. Цей канал намагався тиснути на новообрану українську владу, аби та оголосила (і, можливо, почала) проведення розслідувань проти Burisma та Байденів-старшого й молодшого.

Міністерство оборони США пояснило, чому передислокувало свої війська у Європі

Виведення частини американських військ з Німеччини та їхня передислокація має посилити стримування Росії. Міністр оборони США Марк Еспер сказав: «Ми передислокуємо більше військ на схід, ближче до кордонів з Росією».

Еспер повідомив, що у цілому США виведуть з Німеччини 12 тисяч свого військового контингенту, значна його частина повернеться на батьківщину, частина переміститься в Італію та Бельгію.

Міністр зазначив, що більшість союзників по НАТО підтримали це рішення. За рахунок такого перекидання військ США з Німеччини можуть бути посилені Румунія і країни Балтії. Також Пентагон також хоче направити більше сил у Прибалтику і Польщу.

Що ще варто знати про Росію

• «Пряма агресія»: Росія хоче постачати більше зброї на Донбас. Про пряму збройну агресію та підтримку тероризму на рівні держави свідчить намір Росії збільшити постачання зброї в окуповані райони Донбасу. 
• ЄС уперше ввів санкції за кібератаки. У списку росіяни й китайці. Уперше в історії через кібератаки Європейський Союз запровадив санкції. У списку шість осіб і три компанії. Вони причетні до спроб кібератак на ОЗХЗ (Організацію із заборони хімічної зброї) і створення вірусів WannaCry, NotPetya і Operation Cloud Hopper. Санкції забороняють поїздки в’їзд на територію ЄС і заморожування активів. 
• Росія хоче викрасти дані про вакцину від коронавірусу: заява країн. Хакери, яких підтримують спецслужби Росії, намагаються викрасти дані про дослідження вакцини і лікування коронавірусу з академічних і фармацевтичних установ у світі. Про це заявили Велика Британія, США та Канада. Їхню заяву оприлюднив британський Національний центр кібербезпеки (NCSC).

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.