Важливе У перші дні повномасштабної агресії з боку РФ Україна зробила важливий крок на зустріч європейському майбутньому. Сьогодні, 28 лютого, минає два роки з дня подачі заявки на вступ до Європейського Союзу. Про те, що нам вдалося зробити за цей час, і як ми просунулися у питанні приєднання до ЄС, читайте у матеріалі НЗЛ.
Отримання статусу кандидата
У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Після цього Київ мав виконати 7 рекомендацій від ЄС, щоб почати переговори про реальне членство. У них йшлося про судові реформи, боротьбу з корупцією та олігархатом, закон про медіа та нацменшини. У листопаді 2023 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% реформ, які від неї вимагали. Що вже вдалося Україні — розповідаємо далі.
Реформа Конституційного суду
Першою вимогою в списку рекомендацій від ЄС було ухвалення та впровадження законів про відбір суддів Конституційного суду. Ця процедура мала включати процес попереднього відбору суддів на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок відповідно до рекомендацій Венеційської комісії. 27 липня 2023 року Верховна рада прийняла законопроєкт про уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного суду, а вже 20 серпня цей закон набрав чинності.
Оновлення Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів
Вища рада правосуддя (ВРП) — головний орган у питаннях регулювання роботи суддів. Вона призначає та звільняє суддів, надає згоду на їхнє затримання чи утримання під вартою. У січні 2023 року з’їзд суддів України обрав вісьмох членів ВРП. Так Рада стала повноважною.
Також Єврокомісія рекомендувала почати відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Цей орган відбирає суддів в усі суди України, крім Конституційного, перевіряє кандидатів і проводить іспити. 1 червня 2023 року ВРП призначила новий склад ВККС, а вже у вересні та оголосила найбільший за всю історію України конкурс на зайняття вакантних посад в апеляційних та місцевих судах.
Боротьба з відмивання грошей за стандартами FATF та затвердження плану реформування правоохоронного сектору
FATF — це міжурядовий орган, який визначає стандарти та розробляє політику для боротьби з відмивання грошей та фінансування тероризму. Їхні 40 рекомендацій розробили ще у 1990-х роках як ініціативу щодо боротьби з протиправним використанням фінансових систем. 19 листопада 2023 року набув чинності закон, у якому серед іншого йдеться про адаптацію українського законодавства до окремих стандартів FATF і вимог ЄС.
У травні 2023 року Володимир Зеленський схвалив план реформування правоохоронних органів та прокуратури на 2023-2027 роки. Зміни мають стосуватися всіх аспектів діяльності правоохоронного сектору: від підготовки та добору високопрофесійних співробітників до забезпечення ефективного функціонування системи з урахуванням міжнародних стандартів, зокрема підзвітності та прозорості.
Призначення очільників НАБУ і САП та електронне декларування
Боротьба з корупцією, зокрема серед високопосадовців, та призначення нового директора НАБУ та очільника САП — серед необхідних кроків на шляху України до ЄС. У липні 2022 року керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури призначили Олександра Клименка, а новим очільником Національного антикорупційного бюро у березні 2023 року став Семен Кривонос. Крім цього, у грудні торік Верховна Рада підтримала законопроєкт, який передбачає збільшення складу НАБУ на 300 осіб, і прийняття якого вимагав ЄС. А у вересні 2023 року ухвалили закон про відновлення електронних декларацій посадовців та їхню перевірку під час воєнного стану.
Закон про медіа та нацменшини
В Україні прийняли закон «Про медіа» та внесли зміни до закону «Про рекламу» щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство. У червні 2023 року Єврокомісія повідомила, що Україна повністю виконала вимоги ЄС у сфері медіазаконодавства.
Ще однією принциповою вимогою щодо вступу України до ЄС був закон про нацменшини, який прийняли у грудні 2023 року. Тоді Єврокомісія також дала йому позитивну оцінку.
Історичне рішення для України
14 грудня 2023 року Єврорада ухвалила важливе рішення — почати переговори про вступ України та Молдови до ЄС. Відповідне рішення погодили у Брюсселі під час саміту Євросоюзу. Після цього завданням України залишилось продовжити виконання рекомендацій, які зазначені у звіті Європейської комісії, що був оприлюднений 8 листопада 2023 року.
Першим фундаментальним кроком на початку переговорного процесу є скринінг (оцінка Європейської комісії українського законодавства), який почався 25 січня 2024 року. Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка України з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Вона зазначила, що планується розробка дорожніх карт з питань верховенства права, вільного пересування осіб та реформи державного управління.
Що далі?
Далі слід очікувати на затвердження у березні 2024 року переговорної рамки. Її мають схвалити всі держави-члени ЄС. Після цього відбудеться так звана міжурядова конференція — перший раунд переговорів. Визначальним фактором у процесі просування перемовин буде темп здійснення реформ, особливо в галузі верховенства права та правосуддя.
Переговори про вступ — це приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС. Україна хоче пройти цей шлях за два роки й закрити переговори у 2025 році. Проте важливо усвідомлювати, що закриття переговорів — це ще не членство, адже його мають схвалити парламенти всіх держав-членів Європейського Союзу.
«Україна може стати частиною ЄС у 2030 році, якщо обидві сторони виконають своє домашнє завдання», — заявив голова Європейської ради Шарль Мішель в інтерв’ю німецькому тижневику Der Spiegel.
Матеріал підготувала Діана Горон
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
