Допомога ЦРУ після Революції гідності 

Після втечі Януковича до Росії та приходу до влади демократичного уряду, новий голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко прибув до штаб-квартири внутрішньої розвідки і знайшов купу тліючих документів. Інформація на комп’ютерах була стерта та зламана росіянами. Наливайченко вирішив попросити допомоги у відновленні служби та запропонувати тристороннє партнерство британській та американській розвідувальним службам.

Коли Росія окупувала Крим та почала війну на сході України у 2014 році, голова СБУ звернувся до ЦРУ з проханням надати дані розвідки для захисту українських територій. Але тодішній директор Центрального розслідувального управління США Джон О. Бреннан пояснив, що для отримання допомоги українці повинні були довести, що вони можуть надати цінні розвідувальні дані і позбавитися від російських шпигунів у спецслужбах.

Таємний підрозділ розвідки України

Валентин Наливайченко призначив генерала Валерія Кондратюка начальником Головного управління розвідки України. Разом вони створили новий спецпідрозділ, у якому мали служити офіцери, які народилися вже у незалежній Україні і не мали зв’язків зі службами РФ. Цей підрозділ, відомий як П’яте управління контррозвідки, розгорнув в тилу ворога збір розвідданих, які ЦРУ чи МІ6 (таємна англійська розвідувальна організація) не надавали.

У 2014 році цивільний літак Malaysia Airlines рейс МН17, що летів з Амстердама до Куала-Лумпура, російські терористи збили в небі над Донеччиною. Загинуло майже 300 пасажирів та членів екіпажу. П’яте управління перехопило телефонні розмови та іншу розвідувальну інформацію протягом кількох годин після катастрофи, що допомогло довести причетність Росії до збиття літака. Вражене роботою української розвідки, ЦРУ надало Україні першу суттєву допомогу: засоби безпечного зв’язку та провело спеціалізований тренінг для членів П’ятого управління і двох інших елітних підрозділів.

Налагодження співпраці між ЦРУ та ГУР

Аби побороти недовіру зі сторони американської спецслужби, українці вирішили діяти на випередження. У 2015 році генерал Валерій Кондратюк (тодішній начальник Головного управління розвідки України) на зустрічі із заступником начальника ЦРУ без попередження передав надсекретні файли про військово-морський флот Росії з інформацією про новітні проєкти атомних підводних човнів.

ЦРУ давно мало проблеми з вербуванням шпигунів всередині Росії — за агентами США там пильно наглядають, та і передавати американцям таємну інформацію є для росіян «абсолютною зрадою держави». А ось вербування росіянина українцем, за словами генерала Кондратюка, таких емоцій не викликає. Україна зуміла налагодити отримання таємної інформації з РФ.

Зазвичай налагодження співпраці між ЦРУ та іноземними розвідувальними службами займає роки, щоб встановити взаємну довіру і почати проводити спільні операції. З Україною цей процес зайняв менш як шість місяців. Співпраця з українцями стала «найкращим джерелом інформації, сигналів і всього іншого щодо Росії», повідомили у статті з посиланням на неназваного колишнього високопосадовця США. ЦРУ стало головним партнером генерала Кондратюка та погодилося модернізувати ГУР в обмін на розвіддані.

Операція «Золота рибка»

Центральне розслідувальне управління США надало Україні гроші та технічну допомогу для будівництва мережі таємних баз, на яких зламують ворожі супутники та розшифровують таємні розмови. У 2016 році ЦРУ почало надсилати обладнання, надавало зашифровані радіостанції та пристрої для перехоплення таємних комунікацій ворога.

Окрім техніки, Центральне розслідувальне управління керувало навчальною програмою, яка проводилась у двох європейських містах, щоб навчити українських шпигунів діяти під вигаданими особистостями для викрадення секретної інформації в Росії та інших країнах, які мають великий досвід у викоріненні шпигунів. 

Програма підготовки отримала назву «Операція «Золота рибка». Вона походить від жарту про російськомовну золоту рибку. Та обіцяє двом естонцям виконати бажання в обмін на свою свободу. Не назвавши жодних бажань, один з естонців б’є рибу каменем по голові, пояснюючи, що не можна довіряти тому, хто говорить російською.

Страх перед війною і обмеження від ЦРУ

Путін давно звинувачує західні спецслужби в маніпулюванні Києвом. Мовляв, Вашингтон розпалює антиросійські настрої в Україні. Росіяни переконані, що ЦРУ разом із британською розвідкою перетворили Україну на плацдарм для операцій проти Москви. Насправді ж все було навпаки.

ЦРУ діяло вкрай обережно. Від здобуття своєї незалежності Україна коливалася від співпраці із західними країнами до утримання тісних зв’язків з РФ, тож спершу американці боялися тісно працювати з Україною. Коли ж після 2014 року між сторонами з’явилася довіра і співпраця, Вашингтон все ще діяв дуже обережно. 

Адміністрація президента Обами намагалася понад всяку ціну вирішити конфлікт між Україною та Росією дипломатичним шляхом, робила все, аби «не провокувати Москву». Тому ЦРУ допомагало Україні з підготовкою шпигунів і збором інформації, але виступало категорично проти диверсійних операцій і таємних убивств російських окупантів.

Перехід за «червоні лінії» та операція на чолі з Кирилом Будановим

ЦРУ встановило правила щодо заборони смертоносних операцій на території Росії й відмовилося надати дані для таких маневрів. Тож українські спецслужбовці вирішили не повідомляти Вашингтон про такі операції. У 2016 році українські розвідники виявили, що російські війська розгортають ударні гелікоптери на аеродромі на окупованому Росією Кримському півострові, ймовірно, щоб влаштувати раптовий напад.

Генерал Кондратюк вирішив закласти вибухівку на аеродромі, щоб її підірвати, якщо Росія піде в атаку. Без попередження американської розвідки він звернувся до Підрозділу 2245 — українських командос, які раніше отримали підготовку від елітного воєнізованого угруповання ЦРУ. Одним із офіцерів у підрозділі був Кирило Буданов, нині — начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Переодягнений у російську форму, Буданов повів спецпризначенців через вузьку затоку на надувних катерах, висадившись в Криму.

Але на місці українців уже чекали російські командос. Почався бій, кількох російських бійців вбили і українські шпигуни відступили на підконтрольну Україні територію. Операція провалилась, а Путін звинуватив українців у підготовці теракту та пообіцяв помститися за загибель російських бойовиків. Тоді ж це розлютило й Білий Дім, що коштувало генералу Кондратюку посади. 

Вибори США у 2016 році та таємна коаліція проти Росії

Втім, це не зупинило українські спецслужби. Незадовго після того на окупованих територіях України вбили ватажків російських бойовиків — «Моторолу» та «Гіві». Організаторами цих операцій були українські агенти з П’ятого управління, йдеться у статті. Росія теж діяла активно. Того ж року у Києві підірвали авто полковника Максима Шаповала — голови українського Підрозділу 2245. 

Шпигунська війна йшла на повну, а в США були свої проблеми. Обрання Трампа у 2016 році спричинило напруження ситуації. Трамп хвалив Путіна та з підозрою ставився до України. Проте того року в американські вибори втрутилася Москва. Запобігання втручанню Росії у вибори в США стало пріоритетом ЦРУ. 

Українські та американські офіцери розвідки об’єднали зусилля, щоб перевірити комп’ютерні системи російських спецслужб та виявити оперативників, які намагаються маніпулювати виборцями. Під час однієї операції команда ГУР змусила офіцера російської військової розвідки надати інформацію, яка дозволила ЦРУ виявити причетність російського уряду до так званої хакерської групи Fancy Bear, яка була пов’язана зі спробами втручання у вибори. 

Співпраця з Україною виявилася настільки продуктивною, що ЦРУ вирішили поширити цю модель на роботу з іншими європейськими розвідками. Голова департаменту ЦРУ, який курує операції проти Росії, організував таємну зустріч у Гаазі. Там представники ЦРУ, британської МІ6, ГУР, нідерландськ служби (важливого союзника в розвідці) та інших агенцій погодилися об’єднати свої розвідувальні дані про Росію. Так створили таємну коаліцію проти Росії, де українці були важливими учасниками.

Підготовка до великої війни у 2021 році

У березні 2021 року Росія почала скупчувати війська вздовж кордону з Україною. У листопаді того ж року ЦРУ та МІ6 передали українським партнерам повідомлення: Росія готується до повномасштабного вторгнення, щоб скинути теперішній уряд та встановити в Києві маріонетку, яка виконуватиме вказівки Кремля. Один з офіцерів МІ6 навіть заплакав на зустрічі, вважаючи, що росіяни вб’ють українських партнерів. 

Спецслужби США та Великої Британії володіли перехопленими даними, до яких українські спецслужби не мали доступу. Розвідка містила перелік імен посадовців, яких росіяни планували вбити чи захопити, а також людей, яких Кремль сподівався залучити до влади. Президента Зеленського і деяких з його головних радників не вдалося переконати навіть після того, як директор ЦРУ прибув до Києва в січні 2022 року, щоб проінформувати про плани Росії.

Де було ЦРУ під час повномасштабного вторгнення?

Перед початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року дипломати США покинули Україну за наказом з Вашингтона для їхньої безпеки. Але група офіцерів розвідки США вирішила залишитися у віддаленому місці на заході України. Вони не хотіли покидати своїх партнерів. 

Під час вторгнення американські офіцери передавали розвідувальну інформацію, зокрема про те, де Росія планувала наносити удари та які системи зброї вона використовувала. «Без них ми не змогли б протистояти росіянам», — зазначив Іван Баканов, колишній голова СБУ.

Плани росіян щодо захоплення України та спільна робота ГУР і ЦРУ

ЦРУ надсилало десятки нових офіцерів, щоб допомогти українцям з початком великої війни. У березні 2022 року команда ЦРУ дала точний огляд планів Росії на найближчі два тижні. Росіяни планували оточити Одесу, розбомбити шість українських міст, готували замахи на високопосадовців України, включаючи Володимира Зеленського. Завдяки розвідданим ЦРУ вдалося зірвати ціну низку російських операцій. 

За час співпраці ГУР разом з ЦРУ створили уздовж російського кордону мережу шпигунських баз, яка включає 12 секретних місць. ЦРУ допомогли їх обладнати і тепер українські спеціалісти здобувають таємну інформацію росіян, зламують їхні бази даних та прослуховують зашифровані розмови. Українські розвідники відслідковують шпигунські супутники Росії та Китаю і складають карти їхнього руху.

Українські агенти, підготовані у співпраці з ЦРУ діють на території Росії, Європи та інших місць, таких як Куба чи Судан, де Москва активно залучена. Спецпризначенці підготували мережу «сплячих агентів», які тепер активізувалися на окупованих РФ територіях України і організували партизанський рух. Всі ці дії разом дозволяють українським шпигунам здобувати великі обсяги таємної інформації про дії Росії, а також проводити диверсійні операції і здійснювати шпигунські вбивства.

Український переклад підготували Анастасія Савенко та Дмитро Спорняк

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open