Детальніше. Колишній спецпризначенець спершу передав записи американським дипломатам. Причина — він хотів захистити свого товариша, офіцера Олега Алкаєва. Сам Алкаєв мав політичний притулок і проживав на той час у Берліні. Про можливу загрозу Алкаєв попередив Шеремета. 

У той час Павло Шеремет розслідував справу вибуху у мінському метро на станції «Жовтнева» у квітні 2011 року. Через це журналіст був «подразником» для диктаторського режиму Олександра Лукашенка. У тому ж 2012 році записи, на яких йшлося про планування вбивства Шеремета, отримали спецслужби України, Росії та навіть Міністерство закордонних справ Білорусі. 

Довідка. Ігор Макар – колишній заступник командира бойової групи спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі. Там служив з 1998 по 2004 рік. Потім звільнився. Пізніше встиг виїхати до Європи і попросити політичного притулку. Сьогодні Макар — представник громадянської ініціативи «Білоруський народний трибунал».

Що саме чути на плівках, які Макар передав журналістам? На записах фігурує нібито ексочільник білоруського Комітету державної безпеки (КДБ) Вадим Зайцев. Він каже, що потрібно зробити «якусь закладку» і так вбити Шеремета. Тобто ще в 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета. Чоловіка вбили 4 роки потому у Києві.

Довідка. Павло Шеремет — білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань. Загинув внаслідок замаху у липні 2016 року. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».

Контекст. Ще у грудні 2019 року слідство оголосило, що підозрює 3 осіб у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Основним мотивом убивства тоді була дестабілізація соціально-політичної ситуації в Україні. За попередньою версією слідства, Яна Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто разом з Андрієм Антоненком, який також фігурує як організатор убивства. Суд арештував Кузьменко та Антоненка, вони досі перебувають під вартою. Яну Дугарь відправили спочатку під цілодобовий, а потім під нічний домашній арешт.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. За словами захисту, на момент вбивства Шеремета Дугарь не була знайома з іншими підозрюваними, а Кузьменко і Антоненко на той час спілкувались лише кілька разів.

Що ще варто знати про справу Шеремета:

• 4 роки з дня вбивства журналіста Павла Шеремета: що там зі слідством? Правоохоронці стверджують, що знайшли виконавців убивства. Ними називають музиканта Андрія Антоненка, лікарку Юлію Кузьменко та медсестру Яну Дугарь. Але справа досі не в суді, а версія слідства є суперечливою для суспільства. Доказів вини начебто виконавців досі не надали.
• Адвокатам підозрюваних у вбивстві Шеремета не надають матеріалів справи. Слідство закінчилось тиждень тому. Ознайомити захисників підозрюваних у справі убивства журналіста Павла Шеремета вимагали самі адвокати фігурантів та ще кілька десятків людей. Усі вони прийшли під Міністерство внутрішніх справ, пише Громадське. Адже слідство закінчилося ще тиждень тому, але от матеріалів справи захисникам не надали.
• Справа Шеремета: організатори вбивства тепер невідомі. Усім трьом підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета — Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь — змінили підозри. Тепер слідство називає організаторами злочину «невстановлених осіб», а не Андрія Антоненка, пише «Українська правда». Нагадаємо, що Павло Шеремет — білоруський та український журналіст, який загинув у липня 2016 року через замах. 

Копайте глибше:

• 4 роки від трагедії: як змінювалися версії про вбивство Шеремета (Радіо Свобода)
• Вбивство Шеремета. Що відбувається зі справою, відкриті питання та відповіді (Українська правда)

Фото: novyny.24tv.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.