Азербайджан почав «антитерористичні заходи» в населеному вірменами Нагірному Карабаху
Міністерство оборони країни заявило, що робить це з метою наведення конституційного ладу в Азербайджанській Республіці. Іншими цілями операції Міноборони назвало також припинення провокацій, роззброєння та виведення формувань збройних сил Вірменії з території Нагірного Карабаху, нейтралізація вірменської військової інфраструктури, гарантування безпеки мирного населення та азербайджанських військовослужбовців. Місцеві ЗМІ повідомляють, що Азербайджан закрив повітряний простір для російських військових літаків.
Азербайджансько-вірменський конфлікт у Нагірному Карабаху триває із 1988 року. Тоді цей регіон, який був автономною областю в складі Азербайджану і більшість населення у якому становили вірмени, заявив про свій вихід зі складу Азербайджанської РСР і вхід до складу Вірменської РСР, а згодом — про створення окремої Нагірно-Карабахської республіки (НКР).
Після цього між Азербайджаном та Вірменією спалахнула війна. Вірменія за підтримки Росії окупувала Нагірний Карабах та сім прилеглих до нього районів Азербайджану, вийшовши переможцем в угоді про припинення вогню в 1994 році. Втім, бойові дії після цього періодично відновлювалися. У 2020 році вони перейшли у нову повноцінну війну, в результаті якої Азербайджан відвоював 40% території невизнаної НКР. Мирної угоди не уклали і досі.
Від часу припинення вогню в регіоні розташовуються також російські миротворці. Від грудня минулого року Азербайджан встановив блокаду Нагірного Карабаху. Окремо Міноборони Азербайджану заявило про те, що армія країни піддавалася обстрілам зі сторони збройних сил Вірменії.
Україна подає в суд на Польщу, Угорщину та Словаччину
Український уряд подав позов до Світової організації торгівлі (СОТ) через заборону, яку ці країни наклали на імпорт українських харчових продуктів. Україна називає ці обмеження порушенням міжнародних зобов’язань зі сторони країн-сусідів. Водночас прем’єр-міністр України заявив, що в разі, якщо заборони не скасують, Київ ухвалить рішення про заборону імпорту певних категорій товарів з Польщі та Угорщини.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ порти України на Чорному морі перебувають під блокадою. Саме море було основним шляхом експорту української агропродукції, тож таке обмеження спричинило до значних збитків українських фермерів та до загрози голоду у світі. Певний час діяла так звана «зернова угода», за якою кораблі із українським зерном могли проходити спеціальним коридором. Але РФ односторонньо вийшла із неї.
Основним шляхом експорту в такій ситуації стали сухопутні коридори в Європу. Втім постачання великої кількості української агропродукції викликало незадоволення і протести фермерів у Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії та Румунії, які заборонили її постачання. Ці рішення пішли у розріз із політикою ЄС, в якому рішення щодо агровиробництва приймається виключно спільно.
У процесі переговорів Єврокомісія встановила обмеження щодо української продукції для цих країн до 15 вересня. У п’ятницю Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону, із чим погодилася Румунія та Болгарія, але Угорщина, Польща та Словаччина відмовилися виконувати це рішення в односторонньому порядку. Саме це викликало обурення і позов до СОТ зі сторони України. При цьому транзит українського зерна через ці країни на ринки інших країн досі дозволений.
Біженця з Білорусі судитимуть в Швейцарії за участь в організації «зникнення» білоруських опозиціонерів
Юрія Гаравського, колишнього білоруського спецпризначенця, заарештували після того, як він зізнався в інтерв’ю у тому, що він був частиною підрозділу, який викрадав і вбивав противників Лукашенка. Чоловік втік у Швейцарію у 2018 році. шукаючи притулку.
Йдеться про зникнення трьох людей — колишнього міністра внутрішніх справ Білорусі Юрія Захаренка, політика Віктора Гончара та бізнесмена Анатолія Красовського у 90-х роках. За свідченнями спецпризначенця, їх викрали із вулиць Мінська, вивезли за місто та застрелили. Винним у цих злочинах він називає свого командира Дмитра Павличенка, який ці звинувачення відкидає.
Маск планує зробити Твіттер платним для всіх
Про це власник соцмережі, тепер відомої під назвою X, повідомив під час зустрічі з прем’єром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху. Мільярдер стверджує, що це допоможе побороти використання ботів (автоматичних акаунтів) в Твіттері. Станом на сьогодні Твіттер бере гроші тільки за підписку на сервіс X Premium, який відкриває доступ до різноманітних додаткових переваг, таких як галочка підтвердження облікового запису.
Сьогодні Твіттером послуговуються 550 млн користувачів щомісяця, які публікують до 200 мільйонів постів щодня. Основним джерелом доходу цієї платформи є реклама і рівень заробітку від неї знизився на 60% останнім часом. Причиною цього Маск називає бойкот рекламодавців, спричинений їхніми переживаннями щодо його лідерства і управління неприйнятним та ворожим контентом на ній.
Саме про свободу слова та антисемітизм говорили на зустрічі Маска з Нетаньяху, хоча офіційною темою дискусії були технології та штучний інтелект. Раніше платформу Х звинувачували в недостатніх зусиллях по боротьбі із расистськими висловлюваннями.
Фото: Колаж НЗЛ
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
