Детальніше. Під Верховною Радою триває акція проти законопроєкту депутата «Слуги Народу» Максима Бужанського. Учасники тримають плакати на підтримку української мови. Нараз на площі під парламентом перебувають більше 1000 осіб. Люди продовжують підходити під Раду. Вони тримають українські прапори, дехто одягнений у вишиванки, у багатьох і захисні маски з вишивкою.

Чого чекати від законопроєкту Бужанського?

Максим Бужанський хоче внести зміни до двох законів, які стосуються навчання державною мовою. Ці зміни скасовують перехід на українську мову навчання в обсязі щонайменше 80% для російськомовних класів середньої школи, який запланували з 1 вересня цього року.

Новою датою переходу стане теж 1 вересня, але вже 2023-го. Але вже з об’ємом української не у 80%, як передбачає закон зараз, а 20% — у п’ятому-восьмому класі, 40% — у дев’ятому, а 60% — у старших класах. 

Сам Бужанський пояснює, що лише хоче усунути «дискримінацію», оскільки «для одних (російськомовних), діють одні правила, а для інших (польсько-, румунсько-, угорськомовних) — інші».

Законопроєкт Бужанського зареєстрували ще наприкінці жовтня 2019 року. За словами В’ятровича, його тричі розглядали у парламентському комітеті з гуманітарної та інформаційної політики, але врешті повернули на доопрацювання. А 23 червня комітет рекомендував у випадку розгляду законопроєкту в сесійній залі його відхилити через непередбачені на нього витрати в бюджеті на 2020 рік.

Коментар. Депутат Євген Брагар, відомий тим, що порадив пенсіонерці продати собаку, щоб оплатити комунальні послуги, написав на своїй сторінці на Фейсбуці: «Законопроект передбачає відтермінування переходу російськомовних шкіл на українську на три роки. Зауважу, що законопроект не передбачає скасування переходу на українську мову викладання, а синхронізацію зі школами, де мовою викладання є мова Європейського Союзу.

Для тих, хто слідкує за моєю діяльністю та моєю політичною позицією не буде сюрпризом, що я підтримаю цей законопроект, оскільки послідовно захищаю мовне різноманіття в Україні. Разом з тим всередині фракції встановлено вільне голосування з цього приводу, саме тому я не маю жодних ілюзій щодо імовірності прийняття цього законопроекту. Окрему вдячність хочу виразити своєму колезі Максиму Бужанському за поданий законопроект та послідовну позицію».

Що ще варто знати про Максима Бужанського:

«Тупа вівця»: депутат «Слуги народу» обізвав журналістку. «Тупа вівця із одіозного ЗМІ» — так висловився Максим Бужанський про журналістку «Нового времени» Ольгу Духніч через те, що вона назвала його тим, хто «ностальгує за СРСР і часами Януковича». 

Фото: hromadske.ua

Детальніше. Максим Бужанський таким чином відреагував у своєму Телеграм-каналі на інтерв’ю Ольги Духніч із лідером партії «Слуга народу» Дмитром Разумковим. Одне із запитань стосувалося і самого Бужанського: «Тоді поговорімо про репутацію, — пожвавлююсь. — Депутатами вашої партії стали Максим Бужанський, котрий ностальгує за СРСР і часами Віктора Януковича, Ірина Борзова з активним бізнесом в окупованому Криму і ще кілька цілком одіозних особистостей. Ви згодні з ними розділити репутацію партії?»

У відповідь на це новообраний депутат заявив: «Чергова тупа вівця, що представляється журналісткою одіозного ЗМІ НВ, в інтерв’ю з представником «Слуги народу» заявила, що я ностальгую за СРСР і «часами Януковича». Розумію, що деякі колеги занадто стримані, щоб називати речі своїми іменами, тому прийду їм на допомогу. Тупа вівця з одіозного ЗМІ».

Журналістка уже встигла відреагувати на це висловлювання на своїй сторінці у Фейсбуці, написавши, що «щось відповідати пану Бужанському – це як спроба з’ясувати відносини з голубом, який нагадив вам на рукав пальто». Водночас вона порадила опонентові вибачитися перед виданням.

Уже з’явилася офіційна реакція партії «Слуга народу». Там назвали неприпустимими слова депутата Максима Бужанського, який назвав журналістку «тупою вівцею»: «Ми засуджуємо висловлювання обраного народного депутата Максима Бужанського стосовно журналістки журналу «Новое Время». Керівництво партії та фракції принесло пані Духніч вибачення». Водночас у партії додали, що образливі слова Бужанського були, хоч і неетичною, але «достатньо зрозумілою реакцією» на оціночні судження стосовно особистих почуттів, які він нібито має до СРСР та певних українських політиків. Партія закликала представників ЗМІ утримуватися від такого роду оціночних суджень, щоб не сприяти наклеюванню ярликів та упередженому ставленню до політиків.

⟶ «Зе! сексизм»: українські активістки будуть реагувати на дискримінаційні заяви політиків. Активістки ініціативи «Гендер в деталях« запустили кампанію «Сексизм патруль», пов’язану зі сплеском сексистських висловлювань з боку Зе-команди. Відтепер на Фейсбук-сторінці ресурсу «Гендер в деталях» з’являтимуться хроніки сексистських висловлювань від політиків та високопосадовців. У межах кампанії за такими випадками слідкуватимуть та реагуватимуть на них. 

⟶ Жінки у новій Раді: на 8% більше, ніж у Раді 8-го скликання. У новообраній Раді 9-го скликання буде приблизно 87 жінок (20, 52% від складу парламенту), у той час як у минулій Раді їх було 53 (12,5% від складу парламенту).

Ще 26 жінок проходять по мажоритарних округах — 13% від тих, хто йде у регіонах. Найбільше жінок у Раду проведе “Слуга народу” — 53 людини.  Але у відсотках найкраще виглядають фракції “Голосу” та “Європейської солідарності”, які матимуть по 47,6% і 37% жінок. Найменше місць для жінок в “Опозиційної платформи — За життя” — 11,4%. Це важливо, бо одна із найважливіших функцій депутатів у парламенті — представницто виборців, які за них проголосували. Жінок в Україні — близько 54%. Відповідно вони становлять і більшу частину виборців України. Тому так важливо, щоб жінки були достатньо представлені у Верховній Раді.

Фото: informator.press