Як можна заразитися туберкульозом?

Туберкульоз — це захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом. Тому інфікуватися можна від хворого, який володіє бактерією-збудником. Зазвичай це люди, які ще не знають про наявність у себе туберкульозу й відповідно не отримують лікування.

Після встановлення діагнозу й початку лікування вже через 2 тижні людина не становить небезпеки для оточення. Щоб інфікуватись туберкульозною паличкою, дорослій людині потрібен або тривалий (щонайменше протягом 8 годин), або постійні короткочасні (по 2-3 години щодня) контакти. Діти є більш вразливими, тому для інфікування їм достатньо півгодинного контакту з хворим. 

Які симптоми можуть сигналізувати про розвиток хвороби?

До симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз, належать кашель або покашлювання понад два тижні, підвищена втомлюваність, пітливість, особливо вночі, та слабкість, зменшення ваги тіла з невизначених причин, підвищення температури, задишка при незначному фізичному навантаженні, біль у грудній клітці.

У кожного сімейного лікаря є анкети-опитувальники для дорослих та дітей задля виявлення факторів ризику захворювання на туберкульоз. Там описаний перелік симптомів та вразливі групи. 

Які люди є найбільш вразливими до захворювання?

Найбільш вразливими є дорослі, які вже хворіли на туберкульоз у минулому, хворі на ВІЛ, діабет, онкологічні захворювання та ті, що призводять до зниження імунітету, ті, хто отримує лікування преднізолоном або іншими препаратами, що впливають на імунітет, пережили трансплантацію органів, мали контакт із хворим за останні два роки, перебували у місцях позбавлення волі впродовж останніх двох років, мають низький рівень матеріального забезпечення, алкоголізм, наркотичну залежність, безпритульні або мігранти. Серед дітей до вразливої групи також відносять тих, хто не отримав вакцинацію БЦЖ.

Як можна виявити туберкульоз?

Для його виявлення у сучасній медицині використовують рентгенологічні методи (рентгенографія, комп’ютерна томографія), лабораторні методи (дослідження мокротиння, сечі, гістологічного матеріалу та інших біологічних рідин) на наявність мікобактерії туберкульозу, молекулярно-генетичні дослідження (Gene Xpert, LAM-тести), які дозволяють максимально швидко й точно встановити діагноз.

Що робити, аби запобігти цій хворобі?

Специфічної профілактики туберкульозу, на жаль, не існує. Одразу після народження усі діти мають отримувати вакцинацію БЦЖ, яка не захищає від інфікування туберкульозною паличкою, але повністю запобігає розвитку генералізованих форм (туберкульозного менінгіту, міліарного туберкульозу), смертність від яких сягає 92%.

Для своєчасного виявлення патологій легень або серця слід щорічно проходити флюорографію грудної клітки. Також важливо дотримуватися здорового способу життя, правил особистої гігієни, загартовувати організм, повноцінно харчуватися, зміцнювати імунітет. 

Якщо людина вже захворіла, чи можна вилікувати туберкульоз?

Туберкульоз повністю виліковний за умови вчасного виявлення, початку лікування, що має бути безперервним. Саме тому важливо розуміти, що туберкульоз — це не хвороба асоціальних верств населення і захворіти може будь-хто.

Авторка: Світлана Кравченко

Фото: lvivoblrada
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. ВООЗ потрібно більше інформації для остаточного рішення щодо введення надзвичайної ситуації. Про це сказав генеральний директор організації Тедрос Адханом Гебреєсус.

Довідка. Уперше спалах пневмонії, який був викликаний невідомим збудником, зафіксували в грудні 2019 року в китайському місті Ухань. Після цього вірус виявили в Таїланді — у жінки, яка прилетіла з Уханя, у чоловіка в Японії, який відвідував Ухань та в китаянки, яка приїхала до Південної Кореї.

20 січня Національна комісія з охорони здоров’я Китаю вперше офіційно підтвердила, що інфекція може передаватися від людини до людини. Вірус проявляється як пневмонія або інші респіраторні захворювання. За даними всесвітньої організації охорони здоров’я, вірус, скоріш за все, поширився від тварин до людей, але здатний також передаватися від людини до людини. Його симптомами є підвищена температура, кашель, задуха, важке дихання.

⟶ Від коронавірусу в Китаї померли вже 17 людей. Наразі всі смертельні випадки, спричинені вірусом nCoV, фіксують у провінції Хубей, звідки й поширюється інфекція. Про це повідомляє Reuters. Загальна кількість заражених за останніми даними – більше 570 випадків.

Через загрозу поширення вірусу в деяких країнах робитимуть додаткові перевірки в аеропортах. Наприклад, у Великобританії  лондонський аеропорт Хітроу створить спеціальні зони для пасажирів, які подорожують з регіонів, що постраждали від нового коронавірусу. Раніше додаткові перевірки запровадили в Італії у римському аеропорту Ф’юмічіно.

В українських аеропортах, за словами речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, не посилюватимуть перевірки у зв’язку зі спалахом корона вірусу в Китаї, доки не буде відповідного розпорядження Міністерства охорони здоров’я.

⟶ Коронавірус: симптоми та як уберегтися. Інфекція проявляється як застуда, грип, може супроводжуватися запаленням легень. У зараженої людини підвищується температура та  утруднюється дихання. Симптоми проявляються приблизно за два тижні після зараження.

Підчепити інфекцію можливо, якщо їхатимете до країн, де вірус вже поширився. У таких випадках варто дотримуватися рекомендацій Міністерства охорони здоров’я:

• уникати тісного контакту з людьми, що мають симптоми гострої респіраторної інфекції;
• частіше мити рук з милом, особливо після прямого контакту з хворими людьми або їхнім оточенням;
• уникати тісного контакту з тваринами на фермах або в дикій природі;
• виявивши симптоми гострої респіраторної інфекції, дотримуватися правил поведінки при кашлі: не підходити надто близько до співрозмовників, використовувати одноразові серветки при кашлі та чханні, мити частіше руки, максимально скоротити контакти з іншими людьми.

Фото: pexels.com

Детальніше. У Києві підтвердили випадок захворювання на дифтерію у 9-річного школяра. Хворий мав контакт із 45-ма людьми, з них 36 дітей, огляд яких заплановано на 25 жовтня. За місцем проживання та навчання організовується дезінфекція. Клас, у якому вчиться хлопець, закрили на карантин.

В Ужгороді зафіксували уже 15 випадків дифтерії. Спершу хворобу виявили у студента-іноземця медичного факультету Ужгородського національного університету. Після того до лікарні потрапили 14 студентів, які контактували з хворим. Усі вони почуваються добре, однак перебуватимуть у лікарні до того часу, поки відсутність інфекції у них не буде підтверджена лабораторно.

Довідка. Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом та призводить до запалення переважно слизових оболонок ротоглотки, загальною інтоксикацією й ураженням серцево-судинної та нервової систем.

Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції — хвора людина. Хоча дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, також можна заразитися через предмети побуту (посуд, іграшки).

Симптоми дифтерії:

• біль у горлі,
• підвищена температура, лихоманка,
• набряк слизової оболонки ротоглотки,
• наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу,
• набряк шиї,
• збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

⟶ Як вберегтися від дифтерії? Дифтерія — це вакцинокерована інфекція. Тобто [воріють на дифтерію не щеплені або неправильно щеплені особи. Вакцинація для дітей і ревакцинація для дорослих — це єдиний спосіб захиститися від дифтерії та правця і запобігти розвитку небезпечних ускладнень 

Вакцини проти дифтерії та правцю вводять вперше у дитячому віці. Проте імунітет проти них не зберігається на все життя. Тому періодично необхідне повторне введення вакцин – ревакцинація.

Діти отримують щеплення в 2, 4, 6, 18 місяців, 6 років і 16 років, а дорослі – кожні 10 років. Такий інтервал у дорослому віці зумовлений тим, що імунітет проти цих хвороб зберігається близько 10 років. Першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення.

⟶ Як відбувається процедура щеплення? Пояснюють у Міністерстві охорони здоров’я: 

1. Запишіться на прийом до сімейного лікаря, з яким підписали декларацію. Під час консультації ви можете поставити лікарю всі запитання, які вас цікавлять про вакцинацію: можливі реакції організму, процедуру щеплення чи про вакцини. Нагадуємо, що щеплення — безкоштовні.
2. Отримайте направлення на щеплення. Після консультації ви підписуєте інформовану згоду на щеплення, підтверджуючи, що отримали відповіді на свої запитання. Лікар надає направлення у кабінет щеплення. 
3. Вакцинуйтесь. Щеплення проводять медичні працівники — лікар, фельдшер, молодший спеціаліст із медичною освітою.  Кожен пацієнт має право подивитись флакон з вакциною, спитати або самостійно перевірити термін придатності вакцини. Дорослим вводять вакцину в плече (дельтоподібний м’яз).
4. Залишайтесь у медзакладі ще півгодини. Незначне почервоніння та дискомфорт у місці ін’єкції, підвищення температури — це нормальна реакція організму на щеплення. Ці симптоми — ознака того, що вакцина діє, а організм формує імунітет. 

Фото: pexels.com