Наприкінці 1903 р. американці Вілбер та Орвілл Райт здійснили перший у світі політ на власноруч сконструйованому літаку «Флаєр». Тоді ж Ігор Сікорський визначився зі своїм майбутнім: він будуватиме літаки. 

Сікорський вступає у Політехнічний інститут. При його механічному відділенні створили повітроплавну секцію. Майбутній авіаконструктор став одним із найактивніших учасників гелікоптерного відділу. 

Влітку 1908-го почав розробляти свій перший вертоліт (в авіагаражі політехніки та на подвір’ї батьківського обійстя). Однак ні цей вертоліт, ні наступний, створений 1910 р., не злетіли. На заваді стала відсутність двигуна необхідної потужності.

Сікорський разом з однодумцями створює літаки БіС-1 і БіС-2 та аеросани, які мали успіх під час київських спортивних свят. Сікорський починає працювати над власною теорією конструювання літаків. 

Під час Першої світової імперська армія була озброєна аеропланами Сікорського, але згодом прийшли більшовики й припинили розвиток авіапромисловості. Єдиним рішенням, аби не потрапити в руки більшовикам, була еміграція спершу до Франції, а потім — до США.

Сікорський починає працювати над розробкою пасажирсько-вантажного літака. У 1923 р. постала компанія Sikorsky Aero Engineering Corporation. У 1924 році з’явився перший американський літак Сікорського, S-29A. Він міг перевозити 1900 кг вантажу та злітати з невеликих майданчиків.

Останньою роботою Ігоря Сікорського став вертоліт S-58, розроблений у 1954–1955 рр. Його використовували у 50-ти країнах світу — і в армії, і в цивільній авіації. Корпорація Sikorsky Aircraft донині посідає провідне місце у світовому вертольотобудуванні.

В СРСР ім’я Сікорського було «забороненим». Лише у незалежній Україні вийшли друком публікації про нього. У березні 2018 р. Міжнародному аеропорту «Київ» було присвоєне ім’я Ігоря Сікорського. «Я прекрасно пам’ятаю: батько пишався, що народився в Києві, і не раз це підкреслював», — згадує син конструктора Сергій Сікорський.

Авторка тексту: Анастасія Лупак

Фото: rodyna.org.ua

Детальніше. Ігор Сікорський здобув освіту у найкращій на той час Київській гімназії, згодом продовжив навчання у Морському кадетському корпусі, в якому палко захопився конструюванням.  

Наприкінці 1903 р. американці Вілбер та Орвілл Райт здійснили перший у світі політ на власноруч сконструйованому літаку «Флаєр». Тоді ж Ігор Сікорський визначився зі своїм майбутнім: він будуватиме літаки. У 1906-му закінчує навчання у Морському корпусі та вступає у Політехнічний інститут.

При механічному відділенні інституту створили повітроплавну секцію — з відділами аеропланів, гелікоптерів, орнітоптерів та двигунів. Ігор Сікорський став одним із найактивніших учасників гелікоптерного відділу. А вже влітку 1908-го почав розробляти свій перший вертоліт (у авіагаражі політехніки та на подвір’ї батьківського обійстя). Однак ні цей вертоліт, ні наступний, створений 1910 р. так і не злетіли. На заваді стала відсутність двигуна необхідної потужності.

Попри тимчасові невдачі, Сікорський разом з однодумцями створює літаки БіС-1 і БіС-2 та аеросани, які мали успіх під час київських спортивних свят. Сікорський починає працювати над власною теорією конструювання літаків. Згодом отримує запрошення на посаду головного конструктора авіаційного відділення «Російсько-Балтійського вагонного заводу». Сікорський підвищив потужність, надійність і безпеку експлуатації своїх літаків, обладнавши їх кількома двигунами. З’явилися багатомоторні аероплани «Гранд», «Руський витязь». У червні 1914 р. Сікорський з екіпажем здійснив рекордний переліт Петербург — Київ — Петербург.

Під час Першої світової імперська армія була озброєна аеропланами І.Сікорського та згодом прийшли більшовики й цілковито припинили розвиток авіапромисловості. Єдиним рішенням, аби не попасти в руки більшовикам була еміграція спершу до Франції, а потім США.

Сікорський починає працювати над розробкою пасажирсько-вантажного літака. У1923 р. постала компанія Sikorsky Aero Engineering Corporation. Фінансову допомогу запропонував видатний композитор Сергій Рахманінов. Він купив акцій компанії на 5 тисяч доларів і погодився задля реклами стати віце-президентом корпорації. Так з’явилася можливість винайняти справжній ангар на аеродромі, купувати деталі та матеріали.

У 1924 році з’явився перший американський літак Сікорського, S-29A. Він міг перевозити 1900 кг вантажу та злітати з невеликих майданчиків. Останньою роботою Ігоря Сікорського став вертоліт S-58, розроблений у 1954–1955 рр. Його використовували у 50-ти країнах світу — і в армії, і в цивільній авіації. Корпорація  Sikorsky Aircraft донині посідає провідне місце у світовому вертольотобудуванні.

Контекст. У Радянському Союзі ім’я Ігоря Сікорського  було «забороненим». Лише у незалежній Україні вийшли друком публікації про нашого земляка. У березні 2018 р. Міжнародному аеропорту «Київ» було присвоєне  ім’я Ігоря Сікорського. Коментуючи цю подію, син конструктора Сергій Сікорський  зазначив: «Я прекрасно пам’ятаю: батько пишався, що народився в Києві, і не раз це підкреслював».

Фото: ukrainianpeople.us

Детальніше. У фільмі йтиметься про те, як Сікорський емігрував з України, як складалося його життя, з якими викликами він стикався у своїй роботі. «Містер Гелікоптер» знімуть англійською мовою, бо так, за словами творців, про геніального українця зможе дізнатися більше людей. Тривалість стрічки ― 90 хвилин.

Автором ідеї та режисером став Сергій Чеботаренко (раніше він зняв спортивну драму «Пульс»). Створення фільму взяв на себе продакшн Radioaktive Film (він же ж займався виробництвом серіалу «Чорнобиль» від HBO та документальної стрічки «Нурієв» для Universal Pictures).

Хто такий Ігор Сікорський?

Це авіаконструктор українського походження. Він народився в Києві (тоді ще ― Російська імперія). Ігор Сікорський створив перші у світі літаки: чотиримоторний «Руський витязь» (1913), важкий чотиримоторний бомбардувальник і пасажирський літак «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичний гідроплан (1934), серійний гелікоптер одногвинтової схеми (1942).

1918 року авіаконструктор емігрував до США. Через 5 років, 1923 року, він заснував власну компанію «Літаки Сікорського». Українець сконструював також літаки-велетень Sikorsky S-29-A, а також став автором першого у США літака-амфібії.

Які ще фільми варто побачити?

«Чубай. Говорити знову». Про українського поета, перекладача, мистецтвознавця Грицька Чубая зняли документальну стрічку. У ній ітиметься про його життя, творчість і про те, як тоталітарний режим намагався знищити його за антирадянську діяльність. Ініціаторкою зйомок стала його донька ― музикантка й продюсера Соломія Чубай, а режисером ― Михайло Крупієвський. Побачити фільм можна буде на телеканалі «Еспресо» 23 січня 2021 року.

«Атлантида». Події фільму розгортаються у 2025 році. Рік до того Україна перемогла Росію у війні на Донбасі. Окуповані райони Луганщини та Донеччини повернули до складу країни. Але ці території визнали непридатними для життя людей. На тлі спустошення та занепаду народжується нове кохання. Зазначимо, що саме цей фільм представлятиме Україну на Оскарі у 2021 році. Трейлер можна переглянути тут.

«Борщ. Секретний інгредієнт». Євген Клопотенко вирушив у мандрівку всією Україною, щоб віднайти секретні інгредієнти головної страви українців. Тарас Шевченко любив борщ на карасях, а в родині Івана Франка у страву завжди нарізали баклажан. На Полтавщині додають сушені груші, а на Київщині чорнослив. На Галичині колір борщу брунатний, а на Одещині жовтогарячий. Борщ варитиметься високо в Карпатах та на військовій польовій кухні під Бердянськом, в їдальні Чорнобильської АЕС та просто в центрі Ужгорода, в резиденції сучасних художників та в гуцульському селі, у вишуканому львівському ресторані та в хатинці пасічника під кордоном з Білоруссю. Трейлер можна переглянути тут.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: rodyna.org.ua