Детальніше. Згідно з угодами, Україна муситиме дотримуватися авіаційних стандартів Євросоюзу й захищати права українським пасажирів на такому ж рівні. Підписання документів може збільшити конкуренцію у галузі авіаперевезень і спричинити зниження цін на квитки.

Але є одне але. Однак варто враховувати, що під час спалахів пандемії коронавірусу низка країн світу обмежувала польоти й перевізники зазнавали збитків. Тому зниження цін може бути невеликим.

Попередньо очікують, що угоду про спільний авіаційний простір Україна та ЄС підпишуть восени 2021 року. 

Що далі. Після цього її мають ввести в дію країна, з якою підписали документ, Європейський Союз, а також усі держави, які до нього входять. Угода може набути чинності на тимчасовій основі ще до підписання й ратифікації.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ігор Сікорський здобув освіту у найкращій на той час Київській гімназії, згодом продовжив навчання у Морському кадетському корпусі, в якому палко захопився конструюванням.  

Наприкінці 1903 р. американці Вілбер та Орвілл Райт здійснили перший у світі політ на власноруч сконструйованому літаку «Флаєр». Тоді ж Ігор Сікорський визначився зі своїм майбутнім: він будуватиме літаки. У 1906-му закінчує навчання у Морському корпусі та вступає у Політехнічний інститут.

При механічному відділенні інституту створили повітроплавну секцію — з відділами аеропланів, гелікоптерів, орнітоптерів та двигунів. Ігор Сікорський став одним із найактивніших учасників гелікоптерного відділу. А вже влітку 1908-го почав розробляти свій перший вертоліт (у авіагаражі політехніки та на подвір’ї батьківського обійстя). Однак ні цей вертоліт, ні наступний, створений 1910 р. так і не злетіли. На заваді стала відсутність двигуна необхідної потужності.

Попри тимчасові невдачі, Сікорський разом з однодумцями створює літаки БіС-1 і БіС-2 та аеросани, які мали успіх під час київських спортивних свят. Сікорський починає працювати над власною теорією конструювання літаків. Згодом отримує запрошення на посаду головного конструктора авіаційного відділення «Російсько-Балтійського вагонного заводу». Сікорський підвищив потужність, надійність і безпеку експлуатації своїх літаків, обладнавши їх кількома двигунами. З’явилися багатомоторні аероплани «Гранд», «Руський витязь». У червні 1914 р. Сікорський з екіпажем здійснив рекордний переліт Петербург — Київ — Петербург.

Під час Першої світової імперська армія була озброєна аеропланами І.Сікорського та згодом прийшли більшовики й цілковито припинили розвиток авіапромисловості. Єдиним рішенням, аби не попасти в руки більшовикам була еміграція спершу до Франції, а потім США.

Сікорський починає працювати над розробкою пасажирсько-вантажного літака. У1923 р. постала компанія Sikorsky Aero Engineering Corporation. Фінансову допомогу запропонував видатний композитор Сергій Рахманінов. Він купив акцій компанії на 5 тисяч доларів і погодився задля реклами стати віце-президентом корпорації. Так з’явилася можливість винайняти справжній ангар на аеродромі, купувати деталі та матеріали.

У 1924 році з’явився перший американський літак Сікорського, S-29A. Він міг перевозити 1900 кг вантажу та злітати з невеликих майданчиків. Останньою роботою Ігоря Сікорського став вертоліт S-58, розроблений у 1954–1955 рр. Його використовували у 50-ти країнах світу — і в армії, і в цивільній авіації. Корпорація  Sikorsky Aircraft донині посідає провідне місце у світовому вертольотобудуванні.

Контекст. У Радянському Союзі ім’я Ігоря Сікорського  було «забороненим». Лише у незалежній Україні вийшли друком публікації про нашого земляка. У березні 2018 р. Міжнародному аеропорту «Київ» було присвоєне  ім’я Ігоря Сікорського. Коментуючи цю подію, син конструктора Сергій Сікорський  зазначив: «Я прекрасно пам’ятаю: батько пишався, що народився в Києві, і не раз це підкреслював».

Фото: ukrainianpeople.us

• IKEA продаватиме запасні деталі для меблів, щоб піклуватися про довкілля. Можна придбати нові ніжки для диванів та чохли для меблів. Так можна довше користуватися меблями й не витрачати зайві природні ресурси на створення нових. Торік компанія вже спробувала такий експеримент і їй вдалося продати понад 14 мільйонів запасних частин. Близько 2030 року в IKEA планують третину меблів виготовляти з переробленої деревини. До того ж, стільці для IKEA виробляють із незаконно вирубаного в Карпатах українського бука.
• Boeing випускатиме літаки на біопаливі до 2030 року. Так компанія хоче скорочувати свій вуглецевий слід. Зараз біопаливо змішують зі звичайним паливом для реактивних двигунів у співвідношенні 1:1. Як повідомляє Air Transport Action Group, на комерційні перевезення припадає близько 2% світових викидів вуглецю і близько 12% викидів від транспорту.
• 28 трильйонів тонн льоду розтануло на Землі за останні 23 роки. Така кількість льоду могла б вкрити територію Великобританії шаром товщиною у 100 метрів. Через танення льоду рівень Світового океану піднявся на 35 міліметрів. Якщо темп залишиться таким же, або зростатиме, за кілька десятків років людям треба буде емігрувати з прибережних територій. Окрім цього, гірські льодовики забезпечують чимало регіонів Землі прісною водою. Якщо лід розтане, ці землі будуть непридатними для життя. Швидкість танення льоду зросла на 65% з 1994 до 2017 року. 
• Альтернативної енергії у ЄС вперше виробили більше, ніж традиційної. Енергія, вироблена на вітрових, сонячних, гідроелектростанціях та з біомаси, а не з викопних палив, переважала у Європейському Союзі торік. На «зелену» енергетику припало 38%, а на традиційну — 37%. З 2015 року майже вдвічі зросло виробництво альтернативної енергії. У 2020-му 20% електроенергії в ЄС виробляли на вітрових та сонячних станціях. Найбільше — у Данії, Ірландії, Німеччині та Іспанії.

Фото: pexels.com

Детальніше. У 2021 році авіаперевезення також дуже залежні від епідеміологічної ситуації в різних країнах, тому існують різні варіанти розвитку подій. За найкращим сценарієм кількість пасажирів може відновитися до 71%, якщо порівнювати з 2019 роком (до 53% на міжнародних авіалініях і до 84% на внутрішніх). За песимістичним сценарієм ― лише до 49%.

Що ще варто знати про авіаперевезення?

У грудні 2020 року Wizz Air відновив польоти з Києва до Копенгагена, Пардубіце, Біллунна, Відня, Кракова, Лісабона, Гамбурга, Будапешта, Неаполя, Познані, Братислави, Катовіце. Зі Львова можна буде полетіти до Берліна, Щецина, Братислави, Пардубіце, Вільнюса, а також із Харкова до Кракова, Дортмунда, Відня, Гданська та Вроцлава. Однак чи дійсно відбудеться політ залежить від епідеміологічної ситуації в конкретному місці й рішень місцевої влади.

Аеропорти тепер працюватимуть за новими правилами. До терміналів матимуть доступ лише пасажири, члени екіпажу та персонал. У приміщенні усі мають бути у масках, а працівники аеропорту — ще й в масках. Пасажирам, які прилітають та відлітають, мірятимуть температуру. Решту вимог можна прочитати тут.

Плануючи політ за кордон, або повертаючись до України перевірте, чи можна перетинати кордон і чи потрібна самоізоляція.

Фото: pexels.com

Детальніше. Минулоріч за той самий період компанія отримала прибуток у розмірі майже 243 мільйонів євро. Наразі складно передбачити фінансові показники на 2021 рік, та він теж буде непростим.

Однак з 1 липня країни, зважаючи на епідеміологічну ситуацію, почали дозволяти авіаперельоти. Ryanair відновив рейси за більшістю своїх маршрутів. Очікують, що в липні відбудуться приблизно 40% від стандартної кількості польотів у цей період, у серпні ― 60%, а у вересні ― майже 70%. Збитки авіакомпанії, відповідно, теж мають зменшитися.

Які рейси з України відновила Ryanair

З 6 липня відкриті рейси до Італії з чотирьох міст України. Лоукостер буде літати з Києва, Львова, Харкова та Одеси. Квитки уже можна купити на сайті перевізника:

• Київ — Рим (з 6 липня);
• Київ — Мілан (аеропорт Бергамо) (з 6 липня);
• Київ — Болонья (з 7 липня);
• Львів — Болонья (з 6 липня);
• Львів — Мілан (аеропорт Бергамо) (з 7 липня);
• Харків — Мілан (аеропорт Бергамо) (з 6 липня);
• Одеса — Мілан (аеропорт Бергамо) (з 6 липня);
• Одеса — Болонья (з 6 липня).
• Рейси від Turkish Airlines з 1 липня відбуватимуться так:
• Стамбул ― Київ: 10 разів на тиждень;
• Стамбул ― Одеса: 7 разів на тиждень;
• Стамбул ― Львів: 5 разів на тиждень.

В інші міста наразі не літатимуть. Окрім цього, авіакомпанія відновить польоти до США, Канади, деяких країн Європи (53 напрямки), Азії й Африки.

Фото: pexels.com