Що відбувається з Іраном?

Військові дрони іранського виробництва руйнують українські міста. Підтримувані Тегераном бойовики-хусити в Ємені обстрілюють міжнародні судна й американські військові кораблі. Угруповання ХАМАС, яке теж покладається на Іран, почало війну в Секторі Газа, вбивши понад тисячу ізраїльтян. 

На додаток до цього різні групи бойовиків в Іраку і Сирії, об’єднані під назвою «Ісламського опору», здійснили вже понад 140 атак по американських військових базах на Близькому Сході. Високопосадовці США стверджують, що за всіма цими обстрілами стоїть Іран і його бойова структура — Корпус вартових Ісламської революції.

Навіщо Іран підтримує терористів?

У 1953 році в Ірані відбувся переворот, який допомогли здійснити розвідувальні спецслужби США та Великої Британії — ЦРУ та МІ6. За допомогою перевороту до влади повернувся місцевий монарх — шах Пахлаві. Підтриманий капіталістичними країнами, шах здійснював модернізацію країни на західний манір, а також дозволяв постачати на Захід іранську нафту й утримував комуністів якомога далі від влади.

В ті часи Іран був виключно світською, антикомуністичною, союзною демократіям державою, хоч керував нею авторитарний монарх. Такі зміни не влаштовували значну частину іранського суспільства, тож в 1979 відбувалася революція. Шаха скинули, а до влади прийшов релігійний лідер — аятола. З імперської держави Іран став Ісламською республікою, модернізацію припинили, західні впливи заборонили.

Відтоді й до сьогодні Ісламська Республіка Іран виступає різко проти всього західного, а передовсім — проти США та Ізраїлю, які, як вважають в Тегерані, утискають мусульман Близького Сходу. Бувши близько у 2,5 раза більшим за Україну із майже 88 млн населення, Іран претендує на лідерство в ісламському світі, тому втручається у всі місцеві конфлікти «для захисту мусульман». Але робить це не напряму.

Чому напруга навколо Ірану наростає?

У своїх військових авантюрах Іран діє обережно, використовуючи не свої збройні сили, а різних місцевих бойовиків — хуситів, Хезболлу, ХАМАС тощо, і щоразу заперечує свою причетність. Аналітики зазначають, що Тегеран намагається уникнути прямої війни із Заходом, а переносячи бої за кордон, режим аятоли сподівається не допустити військових конфліктів на своїй території. Попри це, активність цих боїв стає щораз вищою.

Існують в Ірану і внутрішні проблеми. У 2022-2023 роках країною прокотилися масштабні протести, що свідчить про значне суспільне невдоволення режимом аятол. До того ж в Ірану є проблеми із сепаратистами, а також з ісламістськими терористами, які чинять теракти. Намагаючись продемонструвати силу після цих атак, уряд в Тегерані почав особисто здійснювати ракетні атаки в Сирії, Іраку та Пакистані.

При цьому в Ірану є ще один суперник. Саудівська Аравія — ще одна велика держава на Близькому Сході, теж претендує на лідерство в регіоні. Водночас дві потенційні держави-лідери мають і релігійні суперечки, адже їхнє населення сповідує різні відгалуження ісламу. Аби здобути першість, Іран намагається розробити власну ядерну програму, що зробило б його недоторканною місцевою потугою. Через усе це напруга в регіоні наростає.

Що може бути далі?

Періодично іранські військові діячі гинуть від рук невідомих убивць, а науковці-ядерники з Ірану помирають за загадкових обставин. Іран звинувачує у цьому ізраїльських шпигунів, Ізраїль причетність заперечує. Кожна сторона намагається показати власну силу. Це вже призвело до війни в Секторі Газа, війн у Ємені й Сирії, постачання Іраном зброї Росії й взаємних ракетних обстрілів по всьому Близькому Сходу.

Оглядачі зазначають, що навіть попри намагання сторін уникнути великого конфлікту, ймовірність масштабної регіональної війни, до якої можуть бути залучені навіть США, зростає. Враховуючи війну між Україною та Росією, небезпеку для Тайваню зі сторони Китаю, а також напругу, що наростає на Корейському півострові, змагання демократій проти авторитарних країн набирає обертів.

Фото: AP/European Council on Foreign Relations

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики