20 січня 1991 року більшість мешканців півострова на загальнокримському референдумі висловили бажання про відновлення Кримської автономії. Його учасниками були майже півтора мільйона жителів Криму. Ця цифра становила 84% усього повнолітнього населення, з них 93% підтримали статус повернення автономії. 

Вже 12 лютого статус автономії Криму закріпили на законодавчому рівні. Верховна Рада Української РСР прийняла закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки». Ці дії призвели до політичної кризи, яку вдалось владнати у 1995 році.

У 1992 році прийняли акт «Про проголошення державної самостійності Республіки Крим» й конституцію Автономної республіки Крим (АРК). Це означало перетворення півострова на, фактично, незалежний суб’єкт у складі України.

Під час Євромайдану у 2014 році Росія розпочала неоголошену військову спецоперацію з окупації Криму. У лютому на півострові з’явились озброєні люди у зелених костюмах й без розпізнавальних знаків. Вони захопили Верховну Раду, Сімферопольський аеропорт, Керченську переправу та інші об’єкти. Спочатку влада Росії відмовилась визнавати, що ці люди є військовими з російської армії.

16 березня з підтримкою російських військових провели референдум, за результатами якого прийняли рішення про приєднання Криму до Росії. Генеральна асамблея ООН навесні 2014 року більшістю голосів підтримала резолюцію, у якій визнала недійсним «Референдум про статус Криму». За це проголосували 100 країн-членів ООН.

Торік в Україні вперше відбувся саміт «Кримської платформи», у якому взяли участь 46 країн. Це ініціатива участі міжнародних організацій, присвячена питанням півострову. Кінцевою метою цього майданчика є деокупація Криму й повернення його під контроль України. За задумом української влади, Кримська платформа діятиме аж до повернення Криму до складу України.

Росія ставиться до цієї ініціативи негативно. Кремль вважає, що участь іноземних країн у саміті — це «недружній крок щодо Росії» і «зазіхання на її територіальну цілісність».

Фото: ua.krymr.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Алфавіт кримськотатарської мови на основі латиниці ухвали Уряд. Пропозиція надійшла від Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і узгоджена з Меджлісом кримськотатарського народу. Освітній процес кримськотатарською мовою мають перевести на використання латиниці до 1 вересня 2025 року. Затверджений алфавіт складається з 31 літери й складений відповідно до рішень Курултаю кримськотатарського народу 1991-1993 років. Нові зміни мають сприяти гармонізації кримськотатарської з іншими тюркськими мовами, які після 1991 року перейшли або зараз переходять на латинську абетку.

Українця, який був учасником незаконних збройних формувань у тимчасово окупованому Криму, затримали на пункті в’їзду-виїзду «Каланчак». Чоловік якраз прямував на материкову частину України. Прикордонники знайшли в нього медалі «За заслуги перед отечеством», «За защиту Крыма», «5 лет крымской весне», «Крымская весна», які він отримав у 2014-2018 роках. Він також мав посвідчення учасника так званої кримської регіональної громадської організації «Союз ветеранов свободного полка народного ополчения Республики Крым». Затриманого передали правоохоронцям.

Українські військові провели тренування реактивної артилерії поблизу тимчасово окупованого Криму. Умовні стрільби по координатах, які надають оператори безпілотних літальних апаратів, з реактивних систем залпового вогню «Ураган» провели військові, які виконують бойові завдання на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою територією півострова. Вогневе ураження було спрямоване на піхоту та бронетехніку умовного противника, що, за легендою, перебуває у другому ешелоні на відстані понад 30 кілометрів.

Список з майже 450-ти українців, яких утримують на тимчасово окупованих територіях і в Росії, Володимир Зеленський передав генсекретареві ООН. 22 вересня у Нью-Йорку Президент України зустрівся з генсекретарем Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутеррішем. Зеленський попросив сприяння ООН у процесі звільнення полонених і ув’язнених Росією українців. Також він наголосив, що Кримській платформі, яка має на меті де окупацію Криму, потрібна всебічна підтримка міжнародної спільноти.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Підтримку українців має і президент США Джо Байден ― до нього 64% опитаних ставляться позитивно, а 19% ― негативно. Президента Франції Еммануеля Макрона позитивно оцінюють 57% респондентів, а президента Польщі Анджея Дуду ― 54% українців. Переважна більшість опитаних негативно ставиться до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка ― таких 59%.

За останні п’ять місяців з 45% до 66% зросла кількість людей, які поінформовані про дипломатичну ініціативу під назвою Кримська платформа. Половина опитаних оцінює її позитивно (у квітні її підтримували лише 38% респондентів).

Також українці, що брали участь в опитуванні, обізнані про будівництво газогону «Північний потік ― 2» з Росії до Німеччини в обхід України. 50% людей знають про це, 31% опитаних чули про нього і лише 18% про це не знають.

Як проводили дослідження. В опитуванні взяли участь 2500 громадян України віком від 18 років з усіх областей, окрім тимчасово окупованих Росією частин Донеччини, Луганщини та Криму. Метод опитування ― телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Помилка репрезентативності дослідження — не більше 2,0%.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Російська ботоферма працювала проти Кримської платформи. Вона працювала у Києві й мала дискредитувати результати першого саміту. На ботофермі поширювали антиукраїнські гасла й дезінформацію через Facebook, Instagram і TikTok. Усього до цього були задіяні 15 тисяч людей. Їх викрила Служба безпеки України. У центрі Києва в одному з приміщень виявили 300 модемів, кілька тисяч карт різних операторів звʼязку, десятки мобільних терміналів і компʼютерну техніку з доказами.

У Криму катастрофічна ситуація зі сміттям. У деяких містах тимчасово окупованого півострова є проблеми з прибиранням вулиць та вивезенням відходів. Сміттєвих баків недостатньо, а ще вони часто розташовані у невідповідних і незручних місцях ― на проїзній частині, наприклад.

Бойовика, причетного до спроби анексії Криму, затримала СБУ. Колишнього мешканця Ялти знайшли на Херсонщині. У лютому 2014 року він вступив до незаконного збройного формування під назвою «Ялтинська рота народної самооборони Криму». Чоловік протидіяв проукраїнським акціям, «патрулював» міста зі зброєю і залякував людей. Він навіть отримав російську медаль «За повернення Криму». Зараз затриманий під підозрою, йому обирають запобіжний захід за статтею Кримінального кодексу України про створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

Десятьох кримчан позбавили волі за відмову служити в російській армії ― і це лише за липень. Крім цього, за Кримська правозахисна група зафіксувала ще 14 нових кримінальних справ за «ухилення від служби у Збройних силах РФ». Усього на кінець липня було відомо про 258 таких кримінальних справ. Їх уже передали до кримських «судів» у Криму. За 232 уже є вирок, ще 26 розглядають.

Фото: kavun.city

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

На Кримській платформі Росію уперше офіційно назвали окупантом. На зустріч приїхали представники 46-ти країн. Вони ухвалили спільну декларацію, у якій чітко вказано, що незаконну анексію Росією Криму країни-учасники не визнають. Окрім того, Росію закликали виконувати зобов’язання як держава-окупант відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та інших норм міжнародного права. Також, згідно з декларацією, Росія повинна забезпечити доступ до Криму регіональних і міжнародних моніторингових механізмів з дотримання прав людини, зокрема Місії ООН зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Учасники Кримської платформи мають розглянути запровадження додаткових політичних, дипломатичних, обмежувальних санкцій щодо Росії, якщо вона продовжить агресію стосовно України. Детальніше про рішення Кримської платформи читайте за посиланням.

Кримський «суд» залишає під вартою Бекірова й інших активістів. Цивільний журналіст Ремзі Бекіров, правозахисник Риза Ізетов, активісти Раім Айвазов, Шабан Умеров і Фарход Базаров перебуватимуть у СІЗО ще принаймні до 16 грудня 2021 року. Їх звинувачують у «Організації діяльності терористичної організації» ― кожному загрожує довічне позбавлення волі. 25 кримськотатарських активістів окупанти звинувачують в участі в ісламській політичній партії «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії називають терористичною. За це затриманим загрожує до 20-ти років ув’язнення. Серед них Руслан Сулейманов, Алім Карімов, Рустем Шейхаліев, Меджіт Абдурахманов, Яшар Муедінов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Риза Ізетов, Іззет Абдуллаєв, Асан Яніков, Шабан Умеров, Меджіт Абдурахманов, Тофік Абдулгазіеєв, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Акім Бекіров, Фарход Базаров, Сервет Газієв, Сейран Муртаза, Ерфан Османов, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Ескендер Сулейманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров і Раім Айвазов.

Росія порушила кримінальну справу про «екоцид» через перекриття води з боку України. Справу порушив Слідчий комітет Росії кажучи, що після «входження Криму до складу Росії» (фактично ― незаконної окупації Росією півострова)Україна «вирішила завдати шкоди економічній, соціальній та екологічній обстановці Кримського півострова шляхом перекриття Північно-Кримського каналу». Через припинення постачання води з України, за словами російських чиновників, постраждали сільськогосподарські угіддя, змінюється екосистема затоки Сиваш. Росія продовжує звинувачувати Україну в проблемах півострова, при цьому не шукаючи способів вирішення цих проблем.

Арткараван «Чумацький шлях» стартував в Україні. Це перша всеукраїнська реконструкція «Чумацького шляху». Під час нього активісти хочуть повторити історичний маршрут, яким чумаки їздили за товарами до Криму, таким чином показуючи культурну та історичну нерозривність Криму й материкової України. Упродовж шести днів вони хочуть пройти понад 1200 кілометрів. Це одна з ініціатив мультидисциплінарного проєкту «Шлях/Yol».

Фото: espreso.tv

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Україна, Грузія, Норвегія, Албанія та Північна Македонія підтримали санкції ЄС проти Росії. Обмеження введені через окупацію Росією Криму та стосуються імпорту в Євросоюз товарів з півострова, різних інвестицій, експорту технологій та послуг, що мають стратегічне значення та можуть використовуватися для розробки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів, а також товарів подвійного призначення для військових потреб. Санкції діятимуть щонайменше до 23 червня 2022 року.

Кримську декларацію майже узгодили 28 країн, які візьмуть участь у першому саміті Кримської платформи. Це підсумковий документ саміту, який має відбутися 23 серпня. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, робота Кримської платформи має продовжитися за п’ятьма пріоритетними напрямками: політика невизнання протиправної анексії Криму, санкції, безпека в Азово-Чорноморському регіоні, захист прав людини і дотримання міжнародного гуманітарного права, екологічні та економічні наслідки анексії.

Мистецький проєкт «Крим. Третій вимір» запустять в Україні. Це ініціатива агенції «АртПоле», яка має об’єднати традиційне мистецтво півострова, відеоінтерв’ю, паблік-арт і музично-візуальну програму. У проєкті візьмуть участь художниця з Києва Оля Михайлюк, кримськотатарський кераміст Рустем Скибін і архітектор, музикант та саунд-артист з Мінська Сергій Кравченко. З липня по вересень 2021 року у Херсоні та на контрольно-пропускному пункті Каланчак створюватимуть мистецькі об’єкти. У жовтні їх покажуть у Києві, а потім ― у Івано-Франківську.

Читайте інтерв’ю з Рустемом Скибіним на The Ukrainians.

Фото: Данило Павлов/The Ukrainians.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У Криму пересохли Сімферопольське і Загорське водосховища. Вони перетнули позначку «мертвий об’єм» ― це означає, що в них залишилось настільки мало води, що її вже неможливо використовувати. На межі висихання Балановське та Інкерманське водосховища. Стрімко зменшується рівень води в Тайганському й Партизанському водоймищах.

Перша кримськотатарська радіостанція припинила мовлення в Криму. «Мейдан» зупинила роботу вдруге за 15 років. Уперше радіостанція припинила мовлення у 2015 році через тимчасову окупацію Криму Росією ― її довелося перереєстровувати. Тепер причиною зупинки став брак коштів. «Мейдан» входить до кримськотатарського медіахолдингу АТR, який не отримав грошей з державного бюджету. 

Туреччина підтримає Кримську платформу. Про це заявив Голова Великих національних зборів Туреччини Мустафа Шентоп. Він зазначив, що всі партії, які входять до Великих національних зборів, виступають за збереження територіальної цілісності України й стежать за подіями в Криму.

Цитата. «Турецькі депутати працюють злагоджено з українськими колегами, підтримують їх та фіксують неправомірні дії щодо кримських татар. Ви можете бути впевнені в тому, що Туреччина, як і в решті питань, надасть необхідну підтримку новоствореній Кримській платформі», ― повідомив Шентоп.

Російські медіа поширюють фейки про «водну блокаду» Криму. А також антиукраїнську пропаганду й обіцянки окупаційної «влади». Про це повідомляє Інститут масової інформації. 34% згадок про Крим стосувалися ситуації з погодою і сильними снігопадами на півострові, внаслідок чого стався колапс із рухом «Кримським мостом». 16% матеріалів стосувалися проблеми з водопостачанням у Криму. Якраз у них окупаційна «влада» обіцяла, що все стабілізується. Писали й фейки про Україну, яка, буцімто, збирається «добудувати дамбу, яка перекриє подачу води до Криму» і запускає «водну блокаду». Ще 15% матеріалів містили антиукраїнську й антизахідну пропаганду. Для моніторингу обрали п’ять новинних сайтів: РИА Новости, «Лента.ру», ТАСС, «Российская газета» та RT.com. Аналізували матеріали, які виходили з 16 до 20 лютого 2021 року включно й містили згадки про тимчасово окупований Крим.

Фото: pexels.com