Детальніше. Нобелівський комітет визначився з лауреатами Нобелівської премії з фізіології та медицини. Ними стали американець Вільям Кейлін молодший, британець Пітер Редкліфф та американець Грегг Семенза за дослідження того, як «клітини відчувають доступність кисню та адаптуються до неї».
Член Нобелівської асамблеї професор Рандал Джонсон розповів: «Ця нагорода – трьом науковцям, які винайшли молекулярний регулятор, який визначає, як наші клітини адаптуються, коли рівень кисню падає».
Про фундаментальну важливість кисню було відомо давно. Але залишалося питанням, як клітини адаптуються до змін рівнів кисню. Науковці ідентифікували молекулярні механізми, які регулюють активність генів, як відповідь на зміни у рівні кисню.
Довідка. Нобелівська премія — це одна з найпрестижніших міжнародних премій. Її щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Сума премії змінюється залежно від доходів Фундації Нобеля.
Премія заснована згідно із заповітом шведського підприємця та винахідника Альфреда Бернарда Нобеля, який винайшов динаміт. Увесь свій статок (близько 31,5 млн шведських крон) він призначив на фінансування міжнародної премії.
Згідно з його волею, річний прибуток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству у різних галузях. Вперше премію вручили у 1901 році. Премію з економіки запропонував вручати банк Швеції у 1969 році.
⟶ Традиції Нобелівської премії. Нобелівський тиждень триває з 7 до 14 жовтня. 8 жовтня Нобелівський комітет оголосить імена лауреатів з фізики, 9 жовтня — з хімії, 10 жовтня — з літератури (за два роки – 2018-й і 2019-й). 11 жовтня вручать премію миру, а 14 жовтня — з економіки.
Розмір премії у 2019 році — 9 мільйонів шведських крон (близько 915 тисяч доларів). Премії традиційно вручають 10 грудня, у день смерті шведського винахідника Альфреда Нобеля.
⟶ Ігнобелівська премія: машина для зміни підгузників та піца для профілактики хвороб. 13 вересня у Гарварді вручили щорічну Ігнобелівську премію (більшість ЗМІ помилково називають її Шнобелівською премією). У номінації «хімія» перемогу здобули японські науковці підрахували, що п’ятирічна дитина за день виробляє пів літра слини.
Інженерія. Винахідник з Ірану створив машину зі зміни підгузків.
Економіка. Голландські дослідники з’ясували, що банкноти румунського лея переносять найбільше інфекційних мікробів.
Медицина. Учені з Італії, які довели, що вживання піци є профілактикою від смертельних хвороб. Але лише за умов, що піца автентична і з’їджена на території Італії.
Медична освіта. Група науковців зі США довела, що звукові пульти, якими дресирують собак, також покращують навички студентів-хірургів.
Шнобелівська премія миру. Її здобув британський дослідник Френсіс Мак-Глоуну з Університету Ліверпуля ім. Джона Мура. Він входив до міжнародної групи дослідників, яка визначила, які частини людського тіла чухати найприємніше: щиколотки, спина і передпліччя.
Анатомія. Фізіологи Університету Тулузи у Франції під керівництвом Роже Мйоссе дійшли висновку, що ліве яєчко в чоловіків тепліше за праве, але тільки тоді, коли він носить штани.
Фізика. Інженери з Технологічного інституту Джорджії Патрісія Єнг і Девід Х’ю дослідили, що екскременти австралійських тварин вомбатів мають кубічну форму, бо вона дозволяє їм нагромаджувати послід в купи, якими тваринки мітять територію. До речі, ці дослідники удостоїлися «Ігнобеля» вдруге.
Біологія. Команда китайських науковців довела, що намагнічені мертві таргани поводяться інакше, ніж намагнічені живі, якщо їх досліжувати квантовим датчиком.
Фото: radiosvoboda.org
Важливе