У Китаї планують заборонити одяг, що «ображає почуття нації»
Носіння одягу чи символів, а також оприлюднення статей чи промов, які «підривають дух або ранять почуття китайської нації», може стати незаконним у КНР. За такі порушення громадянам загрожуватиме затримання на термін до 15 днів та штраф до п’яти тисяч юань. Проєкт відповідного закону ще розглядають, але він уже викликав активні дебати у китайському суспільстві.
Його критикують не лише користувачі китайських соцмереж, але й експерти з права, називаючи його «абсурдним». Основною проблемою називають відсутність чіткості у формулюванні закону: там немає жодного пояснення що саме ображає китайську націю і хто саме має це вирішувати.
Раніше людей у Китаї уже затримували за носіння японських кімоно та репліки японської військової уніформи. Проєкт нового закону є частиною змін, що їх впроваджує лідер Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін від часу свого приходу до влади у 2012 році. У 2019 році його партія випускала «моральні настанови», у яких закликала бути ввічливими, подорожувати із меншими викидами вуглецю та мати віру у лідера Сі Цзіньпіна та у партію.
Африканські лідери пропонують запровадити глобальний податок на викиди вуглецю для боротьби зі змінами клімату
Це вказано у декларації, яку лідери прийняли на першому Африканському кліматичному саміті, що відбувся у столиці Кенії Найробі. У документі також закликають реформувати глобальну фінансову систему, щоб бідніші країни могли легше отримувати пільгові кредити, аби їм списували борги і вони мали більше предстваництво в управлінні банківськими інституціями.
Так пропонують надати африканським країнам більше можливостей для боротьби з наслідками змін клімату. Африка найбільше страждає від змін клімату серед усіх континентів. При цьому країни Африки отримують лише близько 12% фінансування, необхідного для подолання негативних наслідків, свідчить дослідження.
Журналіста ув’язнили на 20 років за висвітлення наслідків циклону у М’янмі
Фотожурналісту висунули звинувачення у поширенні неправдивих новин, агітацію проти державних службовців та військових, наклепі, порушенні закону по боротьбі зі стихійними лихами та кількома іншими. Чоловіка затримали під час висвітлення наслідків циклону, що вбив як мінімум 148 людей і пошкодив понад 186 тисяч будівель у країні. Увесь судовий процес відбувся протягом одного дня.
Цей вирок є найбільш суворим від часу захоплення влади військовими у М’янмі у 2021 році. Хунта проводить утиски місцевої преси: як мінімум 13 місцевих медіа позбавили ліцензії, 156 журналістів заарештували. М’янма є другою країною у світі після Китаю за кількістю ув’язнених журналістів. У світовому рейтингу свободи преси М’янма перебуває на 176 місці із 180.
Мексику вперше очолить жінка. Також у країні декриміналізували аборти
Країна готується до президентських виборів, на яких основними кандидатками є дві жінки. Кандидаткою від владної партії обрали колишню мериню Мехіко, науковицю Клаудію Шейнбаум. Її конкуренткою є кандидатка від об’єднаної опозиції, сенаторка із місцевого корінного народу Cочіл Галвез. Президентські вибори між двома жінками відбудуться вперше в історії країни.
Водночас Верховний суд Мексики ухвалив рішення про те, що кримінальні покарання за переривання вагітності суперечать конституції. Дія цього рішення поширюється на всю країну. Мексика є федерацією, тож законодавство може відрізнятися в різних її регіонах. До рішення Верховного суду аборти були декриміналізованими у 12 штатах країни. Першим зняло обмеження на аборти Мехіко, столиця країни, у 2007 році.
Фото: Колаж НЗЛ
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
