Французьке видання зазначає, що однією з причин від’їзду найманців можуть бути проблеми з оплатою, але командир бойовиків Віктор Єрмолаєв це заперечує. Він стверджує, що росіяни залишають Буркіна-Фасо через українську операцію на Курщині і що до Африки вони ще повернуться.

Контекст. Близько сотні російських бойовиків ПВК «Ведмеді» були в Буркіна-Фасо з травня. У цій країні вони, ймовірно, підтримували місцеву військову хунту. Російські найманці підтримують диктатури у багатьох країнах Африки, отримуючи за це доступ до ресурсів на континенті, таких як алмази й золото.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Бій у пустелі

Група озброєних чоловіків у традиційному одязі жителів пустелі ходить навколо сцени завершеного бойовиська: на розпеченому піску й камінні лежать вбиті люди у військовій формі. Поруч — знищена військова техніка. Чоловіки в пустельних халатах, які захищають їх від спеки, піску та сухого повітря, знімають все на камеру і говорять невідомою нам мовою. Серед їхніх слів можна періодично розібрати згадування Аллаха і таємниче слово «Азавад». Зняті відео вони, вочевидь, виставили в інтернет, адже ці кадри швидко облетіли соцмережі наприкінці липня 2024 року.

Одразу ж стали з’являтися повідомлення, що вбиті чоловіки у формі –- це російські найманці з угруповання ПВК «Вагнера», що навколо них на відео ходять повстанці з народу туарегів і що вся дія відбувається в країні Малі. Ця держава — одна з найбільших в Африці — вдвічі більша за територією, ніж Україна, але людей там живе небагато — близько 21 мільйона. Малі захована всередині західної частини континенту, у неї немає виходу до океанів чи морів, але є дві великі річки — Нігер та Сенегал. Вони дають Малі життєдайну вологу, яке дозволяє вирощувати їжу, тому біля них і живе майже все населення країни. Малійці — не один народ, а кілька, кожен з яких говорить своєю мовою і жоден не становить абсолютної більшості. Мови їхні між собою близькі, але все-таки різні. Але це все — на півдні Малі.

Хто такі туареги?

Північ —  то зовсім інша річ, адже вона веде у саме серце пустелі Сахара. І живе там зовсім інший народ, який називають туарегами. Вони — бербери, тож мовою, а часто й зовнішнім виглядом більш схожі на арабів, ніж на чорношкірих жителів півдня Малі. Туареги — напівкочовий народ Сахари, розділений між кількома країнами. Конкретно у Малі вони підіймали повстання уже кілька разів від часу, коли ця держава проголосила свою незалежність (це було у 1960 році). А у 2012 році туареги навіть проголосили створення власної держави на півночі Малі, яку вони назвали Азавад. 

Але проіснувала вона недовго, бо ініціативу тоді перехопили радикальні ісламісти, які хотіли впровадити норми шаріату, традиційного ісламського права, у цілому регіоні. Ситуація стала настільки загрозливою, що мусила втрутитися міжнародна коаліція під егідою ООН. Ключову роль у ній відігравала Франція, яка раніше володіла колоніями у Західній Африці. Насправді аж до 2023 року однією з офіційних мов Малі була французька. До сьогодні північ цієї африканської країни залишається одним з найбільш небезпечних регіонів планети: це пустеля, де періодично вирують бої між офіційною армією країни, якій допомагають міжнародні партнери, ісламістськими терористами і повстанцями-туарегами. Останнім часом там з’явилися і російські найманці.

Багато переворотів в одній савані 

У далекому минулому Малі була частиною кількох великих імперій Західної Африки, які заробляли значні багатства на торгівлі між арабською північчю і тропічним півднем. Одне з давніх малійських міст — Тімбукту, прославилося як величний центр ісламської науки і культури. Та відколи основна торгівля перемістилася ближче до узбережжя і більше не йшла через Сахару, цей край став біднішати. Далі все захопили французи. Коли ж їхню владу скинули і Малі проголосило незалежність, країна пережила багато проблем. У ній владу тримала то однопартійна диктатура, то перевороти здійснювали військові (і то кілька разів), то були демократичні вибори і цілком легальні уряди. Та все ж держава залишалася бідною, а на півночі періодично спалахували бойові дії.

Коли в країні є проблеми і народ незадоволений, завжди знайдеться хтось, хто замінить владу. За 10 років Малі пережило цілих три військові перевороти. Два останні відбулися буквально підряд в 2020 та 2021 роках. Але якби ж то так було тільки в Малі. Майже у всіх сусідніх державах владу силою захопили військові хунти. На північ від них — Сахара, далі на південь — тропічні ліси. Дивовижним чином хунти зосереджені в одному біологічному регіоні: широкій смузі саван — африканських рівнин, які тягнуться із заходу на схід аж до Судану. Цей саванний регіон називають Сахель. І нині в ньому активно діють російські бойовики. 

Що там робить ПВК «Вагнера»?

Скинути попередню владу в країні, у якій є проблеми, не так і складно. А ось утримати її — це вже більш витончене задання. З такою проблемою зіткнулися хунти в Сахелі. Їхні країни не багаті, війська часто не контролюють власну територію, іноземних солдатів, які забезпечували хоч якийсь порядок, вони повиганяли (бо ж міжнародна спільнота не визнає хунти). Як тоді утримувати захоплені посади? Тут на сцену вийшли російські найманці. Горезвісна ПВК «Вагнера» пропонує місцевим диктаторам захист і свою військову силу в обмін на африканські ресурси. 

Російське терористичне угруповання контролює багато шахт корисних копалин, наприклад, золота, і заробляє на цьому шалені кошти. А за це — воює на стороні урядів хунти проти різного роду повстанців. Раніше ПВК «Вагнера» підкорялося наближеному до Путіна Євґєнію Пріґожину, але після того, як він вчинив заколот у червні 2023 року,  контроль над діяльністю найманців перебрала російська держава напряму. Аналітики зазначали, що робота Вагнера в Африці дозволяє Росії неофіційно поширювати свій вплив на цей континент і заробляти великі гроші для підтримання війни проти України. Нічого не робилося напряму — домовленості оформлювали через безліч підставних фірм без жодного виходу на офіційну російську владу. Так було раніше. Тепер РФ нічого й не приховує.

Так Москва не тільки здобуває собі нові ресурси, але і підважує вплив Заходу. Міжнародні, узгоджені в ООН, місії хунти на своїх територіях бачити не хочуть. Війська колишньої колоніальної сили, Франції, теж повиганяли. Зате військові РФ, російські продукти і навіть пам’ятники вагнерівцям тепер стоять посеред Африки.

І що тепер?

Багато кого така ситуація, звісно ж, не влаштовує. Є повідомлення про те, що бойовики «Вагнера» чинять військові злочини проти мирного населення: катують, страчують людей і чинять сексуальне насильство. У регіоні, в якому і так постійно відбуваються різні бойові дії, проти найманців РФ часто виступають різного роду повстанці, бойовики чи навіть терористи. Але, попри це, успіх зазвичай залишався на стороні російської ПВК. Тому, якщо назване число у кілька десятків вбитих вагнерівців є правдивим, напад туарегів на росіян у Малі є найбільш нищівною поразкою для кремлівських військ в Африці за останні роки. Порівняти її можна лише з випадком, коли групу бойовиків «Вагнера» розбили американські військові під час війни в Сирії.

Представник українського ГУР Андрій Юсов зазначив, що повстанці в Малі отримали від української розвідки необхідну інформацію і «не тільки її», що й дозволило туарегам досягти такого успіху. Хоч жодних інших підтверджень цієї інформації немає, але залучення українських структур до боротьби проти «Вагнера» в Африці не можна виключати. Зрештою, раніше вже були повідомлення про те, що українці діяли в Судані, де також триває війна.

Попри все, найбільш надійним методом боротьби з російськими бойовиками в Африці залишається справжня реальна допомога африканським країнам від розвиненого світу. Бо ж якщо не буде сумнівних диктаторів чи військових хунт, які ладні продавати ресурси власної країни в обмін на послуги російських злочинців, але будуть законні й успішні уряди, Москві не буде на що обіпертись на континенті, який є прабатьківщиною усього людства. 

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Ferdinand Reus/Wikipedia

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За даними ГУР, вербуванням африканців «для участі у м’ясних штурмах» займається спеціально створений підрозділ Міноборони РФ. Найманцям пропонують 2 тисячі доларів (приблизно 80 тис. грн) за підписання контракту, щомісячні виплати у розмірі 2 200 доларів (приблизно 88 тис. грн), медичні страхування, а також російський паспорт для солдата і членів його сім’ї.

Фото: ГУР

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ще 19 африканських країн планують приєднатися до програми вакцинації цього року, сподіваючись убезпечити від вірусу 6,6 млн дітей. 95% смертей від малярії у світі припадає саме на Африку. Найбільша частка з них припадає на дітей молодших 5 років. Друга вакцина від малярії, розроблена Оксфордським університетом, має бути випущена пізніше цього року.

Що відбулося?

Як мінімум вісім атак двома моделями комерційних дронів та одна наземна операція були помічені біля столиці Судану. Жертвами нападу були бойовики із «Сил швидкої підтримки» (СШП) — озброєного угруповання, що воює проти влади країни, яку складає військова хунта. 

Бойовиків тісно підтримують російські найманці із ПВК «Вагнера». «Близько 90% зброї СШП надійшло від «Вагнера», — повідомляє CNN із посиланням на неназване високопоставлене джерело у Судані. Російські найманці активно діють на континенті, надаючи військові послуги в обмін на контроль над викопними ресурсами, такими як золото. Гроші від цих операцій, як вважається, РФ використовує для війни проти України.

Що вказує на українські спецслужби?

Існують відео атак дронами на СШП. В одному із них видно пульт керування дроном, на якому можна помітити напис українською, а саме слово «Зупинити». При цьому видно також відображення оператора дрона. Він виглядає як іноземець, але його особистість приховує одягнена балаклава.

Ці випадки є першим подібним застосуванням дронів в Африці. Раніше із дронів скидали бомби в Ефіопії, Нігерії та Лівії, але використання комерційних безпілотників як віддалено керованих бомб, для підриву при зіткненні, сталося вперше на континенті. Натомість схожу тактику систематично застосовують українські війська у війні із Росією.

Що про це каже Україна?

«Ми не можемо ні підтвердити, ні спростувати інформацію», — заявляє Головне управління розвідки МО України. При цьому представник ГУР акцентував, що Росія лише втрачає свій вплив у світі. Високопоставлене суданське військове джерело стверджує, що «нічого не знає про українську операцію в Судані» і не вірить у її існування. Не знають про це і офіційні особи США, які здивувалися від припущення щодо залучення українських сил.

Втім, неназване українське військове джерело сказало CNN, що «українські спецслужби, ймовірно, відповідальні» за ці операції й описало їх як роботу «несуданських сил». На фоні цього Україна намагається посилити свої зв’язки з країнами Африки.Торік український міністр зовнішніх справ здійснив три поїздки на континент, відвідавши понад 10 країн. «Наша стратегія полягає не в тому, щоб замінити Росію, а в тому, щоб звільнити Африку від російського охоплення», — повідомив Кулеба.

Фото: CNN

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У Китаї планують заборонити одяг, що «ображає почуття нації»

Носіння одягу чи символів, а також оприлюднення статей чи промов, які «підривають дух або ранять почуття китайської нації», може стати незаконним у КНР. За такі порушення громадянам загрожуватиме затримання на термін до 15 днів та штраф до п’яти тисяч юань. Проєкт відповідного закону ще розглядають, але він уже викликав активні дебати у китайському суспільстві.

Його критикують не лише користувачі китайських соцмереж, але й експерти з права, називаючи його «абсурдним». Основною проблемою називають відсутність чіткості у формулюванні закону: там немає жодного пояснення що саме ображає китайську націю і хто саме має це вирішувати. 

Раніше людей у Китаї уже затримували за носіння японських кімоно та репліки японської військової уніформи. Проєкт нового закону є частиною змін, що їх впроваджує лідер Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін від часу свого приходу до влади у 2012 році. У 2019 році його партія випускала «моральні настанови», у яких закликала бути ввічливими, подорожувати із меншими викидами вуглецю та мати віру у лідера Сі Цзіньпіна та у партію.

Африканські лідери пропонують запровадити глобальний податок на викиди вуглецю для боротьби зі змінами клімату

Це вказано у декларації, яку лідери прийняли на першому Африканському кліматичному саміті, що відбувся у столиці Кенії Найробі. У документі також закликають реформувати глобальну фінансову систему, щоб бідніші країни могли легше отримувати пільгові кредити, аби їм списували борги і вони мали більше предстваництво в управлінні банківськими інституціями.

Так пропонують надати африканським країнам більше можливостей для боротьби з наслідками змін клімату. Африка найбільше страждає від змін клімату серед усіх континентів. При цьому країни Африки отримують лише близько 12% фінансування, необхідного для подолання негативних наслідків, свідчить дослідження. 

Журналіста ув’язнили на 20 років за висвітлення наслідків циклону у М’янмі

Фотожурналісту висунули звинувачення у поширенні неправдивих новин, агітацію проти державних службовців та військових, наклепі, порушенні закону по боротьбі зі стихійними лихами та кількома іншими. Чоловіка затримали під час висвітлення наслідків циклону, що вбив як мінімум 148 людей і пошкодив понад 186 тисяч будівель у країні. Увесь судовий процес відбувся протягом одного дня.

Цей вирок є найбільш суворим від часу захоплення влади військовими у М’янмі у 2021 році. Хунта проводить утиски місцевої преси: як мінімум 13 місцевих медіа позбавили ліцензії, 156 журналістів заарештували. М’янма є другою країною у світі після Китаю за кількістю ув’язнених журналістів. У світовому рейтингу свободи преси М’янма перебуває на 176 місці із 180.

Мексику вперше очолить жінка. Також у країні декриміналізували аборти

Країна готується до президентських виборів, на яких основними кандидатками є дві жінки. Кандидаткою від владної партії обрали колишню мериню Мехіко, науковицю Клаудію Шейнбаум. Її конкуренткою є кандидатка від об’єднаної опозиції, сенаторка із місцевого корінного народу Cочіл Галвез. Президентські вибори між двома жінками відбудуться вперше в історії країни.

Водночас Верховний суд Мексики ухвалив рішення про те, що кримінальні покарання за переривання вагітності суперечать конституції. Дія цього рішення поширюється на всю країну. Мексика є федерацією, тож законодавство може відрізнятися в різних її регіонах. До рішення Верховного суду аборти були декриміналізованими у 12 штатах країни. Першим зняло обмеження на аборти Мехіко, столиця країни, у 2007 році.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Кім Чен Ин зустрінеться з Путіним для обговорення військової співпраці та постачання Росії зброї

Диктатор Північної Кореї відвідає РФ цього місяця, повідомляють американські офіційні особи. Зустріч має відбутися у Владивостоці. Кремль очікує на постачання КНДР артилерійських снарядів та протитанкових ракет для війни проти України. Натомість Північній Кореї потрібні технології для виробництва космічних супутників та атомних підводних човнів. Потрібна КНДР також їжа.

Торік США уже попереджали про постачання північнокорейської зброї Росії. Тоді розсекречені дані розвідки щодо транспортування боєприпасів в РФ через Близький Схід та Північну Африку стримали КНДР від розширення постачання. Стримання Північної Кореї, Ірану та Китаю від допомоги Росії є одним із ключових елементів стратегії адміністрації президента США щодо підтримки України.

Громадська організація викупила ферму, щоб випустити на волю дві тисячі носорогів

ГО «African Parks» оголосила про план випустити у дику природу дві тисячі південних білих носорогів, що зараз перебувають на найбільшій у світі фермі носорогів в Південній Африці. Раніше ГО викупила цю ферму, що має площу в 7800 гектарів. Розведення носорогів на фермі при цьому планують припинити.

«African Parks» співпрацює з урядами 12 країн та керує 22 природоохоронними територіями. Цей проєкт відновлення дикої природи триватиме понад 10 років і буде найбільшим таким проєктом в історії Африки. Він орієнтований не лише на випуск носорогів в дику природу, але й на захист їх від браконьєрства.

Школи у Франції відправляють учениць-мусульманок додому через носіння релігійного одягу

Десятки дівчат не допустили до навчання у французьких школах через їх відмову зняти абаї — традиційні мусульманські сукні. Близько 300 школярок прийшли на навчання в релігійному одязі. Більшість погодилася його змінити, але 67 учениць відмовилися, за що і були відправлені додому. Асоціація, що репрезентує мусульман, подала клопотання до суду проти дій влади.

Заборону на носіння абай в школах прийняли у Франції минулого місяця. Носіння релігійного одягу в державних освітніх закладах розглядається у країні як порушення законів про світськість освіти. У французьких школах заборонені не лише мусульманські символи, а й християнські хрести та юдейські кіпи.

На Кубі викрили мережу, що постачала Росії солдатів

Міністерство закордонних справ Куби стверджує, що мережа працює з території РФ. З її допомогою намагаються залучити кубинців до російської армії для участі у війні проти України. Рекрутувати намагалися як кубинців, які живуть в РФ, так і людей безпосередньо із Куби.

Влада острівної країни працює над нейтралізацією та ліквідацією цієї мережі. Офіційні особи Росії ніяк не коментують ці звинувачення. Куба офіційно заявляє, що вона «не є частиною війни в Україні». Попри це, лише кілька місяців тому міністри оборони Росії та Куби проводили переговори у Москві, а міністр закордонних справ РФ відвідував цю острівну комуністичну країну.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

РФ веде переговори в Африці про військове співробітництво

Російська делегація зустрілася з тимчасовим президентом Буркіна-Фасо. Ці переговори називають продовженням зустрічі, яка відбулася на саміті Росія-Африка в Санкт-Петербурзі в липні. Сторони обговорювали військову та економічну співпрацю, підготовку буркінських офіцерів, а також спільну роботу щодо ядерної енергетики.

Раніше російська ПВК «Вагнера» хотіла розширити свою роботу на Буркіна-Фасо. Ця країна є однією із п’яти, в яких протягом останніх років владу захопила військова хунта. На фоні цього африканські військові режими позбуваються впливу європейських країн, місце яких намагається зайняти Росія.

Понад 40 протестувальників вбили в Демократичній Республіці Конго

Силові структури країни жорстоко розігнали протест проти миротворців ООН, що відбувався у місті Гома на сході країни. Понад 40 людей загинули, десятки поранені і понад 150 — заарештовані, включно із місцевим лідером релігійної секти. Повідомляють, що солдати стріляли у натовп. Влада почала розслідування.

Велика частка населення Демократичної Республіки Конго (ДРК) із критикою ставиться до миротворців ООН, які розміщені у країні із 1999 року. Місія ООН почалася під час масштабної Другої конголезької війни, у результаті якої загинуло понад пʼять мільйонів людей. До 2022 року в місії брали участь і українські миротворці.

Сьогодні в країні тривають менші локальні конфлікти і населення ДРК звинувачує місію ООН в неефективності. Президент країни виступив за виведення миротворців. Погодився із цим і Генсек ООН, але дата завершення місії поки залишається невідомою.

У США зростає кількість смертей від вогнепальної зброї серед молоді

Вогнепальні поранення є найбільш поширеною причиною смерті серед людей, молодших 17 років у США, випереджаючи ДТП. Їхня кількість зросла вдвічі протягом останнього десятиліття. Особливо помітним зростання було після пандемії ковіду — зростання на 50% відбулося між 2019 та 2021 роками.

Причин у цього багато, наприклад, відносна легкість отримання зброї в США. Але місцеві соціальні працівники вказують передусім на наслідки дистанційного навчання під час пандемії. В умовах відсутності контролю багато дітей припинили відвідувати онлайн-заняття, після чого не змогли вступити на навчання до старшої школи. Це залишило підлітків поза звичними соціальним колом.

З цим викликом намагаються боротися на місцях. Національна дитяча лікарня у Вашингтоні запустила програму боротьби за насильством серед молоді. Фахівці залучають підлітків, які постраждали, до навчання чи роботи, а також намагаються вберегти їх від негативного впливу середовища, що призвело до їхніх травм.

Американські конгресмени жаліються на значний вік американських політиків

Скандал виник після того, як Мітч Макконнелл — лідер республіканців у Сенаті США — втратив можливість говорити на 30 секунд під час пресконференції. Схожа ситуація уже ставалася із 81-річним політиком у липні. Після огляду лікар заявив, що з медичного погляду в сенатора немає жодних проблем, що завадили йому б працювати. Причиною нездатності політика відповісти на питання він назвав струс мозку, який сенатор отримав після падіння у березні.

Одразу кілька конгресменів США висловили в соцмережах занепокоєння з цього приводу. Конгресвумен Марджорі Тейлор Грін закликає розвʼязати питання із фізичним та ментальним здоров’ям американських лідерів, згадуючи при цьому президента США Джо Байдена, якому 80 років. Конгресмен Дін Філіпс натомість закликає обмежити терміни перебування на посаді для членів Конгресу та Верховного суду.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики