Детальніше. 15 листопада проведуть також перевибори у місті Українка, що на Київщині. Там виборців менше, ніж 75 тисяч, але два кандидати набрали однакову кількість голосів. 22 листопада другий тур виборів мера відбудеться у Львові, Дніпрі Полтаві, Ужгороді, Рівному, Черкасах, Кривому Розі (Дніпропетровська область), Слов’янську (Донеччина), Броварах (Київщина) та Дрогобичі (Львівщині).

Довідка. Станом на кінець 5 листопада Центрвиборчком отримав дані про результати місцевих виборів 585 місцевих рад у 24 регіонах. Загалом визнали обраними 687 голів населених пунктів і 13323 депутатів. Остаточні дані місцевих виборів мають бути відомі до 6 листопада включно, тобто не пізніше, як на дванадцятий день після дня голосування.

Контекст. У населених пунктах, де виборців (саме виборців, не населення) більше, ніж 75 тисяч, кандидат має набрати понад 50% голосів, аби перемогти. Якщо ж не набирає, там організовують другий тур. А у деяких містах оголосили чи ще оголосять перевибори. Ми уже згадували про містечко Українка. Окрім нього, у Борисполі на Київщині й Новгороді-Сіверському на Чернігівщині, під час підрахунку голосів від коронавірусу померли чинні мери, які перемагали на виборах. Тож там мають оголосити перевибори.

Що ще варто знати про місцеві вибори-2020 в Україні:

• 9 найважливіших новин місцевих виборів-2020: міжнародний скандал та фейкова дільниця. Скільки українців не змогли проголосувати на виборах через стан здоров’я, які порушення були найпоширенішими у день голосування та чи законно залучали неповнолітніх до «опитування Президента» — і це ще не всі новини, про які розповімо у нашій добірці найважливіших подій дня виборів.
• Які партії пройшли у ради у вашому місті? Результати екзит-полів. В міську раду Івано-Франківська можуть пройти лише дві партії, тоді як у Київраду — сім. У деяких містах, приміром, Одесі, у міську раду проходить «Партія Шарія». Які ще сюрпризи підготували результати екзит-полів — у нашій добірці.
• В Україні вийшов освітній серіал «Виборець», у якому пояснюють усе, що стосується виборів. Освітній серіал «Виборець» пояснює, як знайти дані про кандидата, за якими правилами відбуваються вибори. Проєкт має допомогти українцям підготуватися до місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня. Серіал запустило Міністерство цифрової трансформації, він доступний на платформі «Дія.Цифрова освіта». 
• Новий Виборчий кодекс: як тепер будемо обирати. Самовисуванців не буде, а виборці зможуть голосувати за конкретного кандидата зі списку партії. Це — одні з новацій прийнятого Виборчого кодексу. 
• Чому важливо проголосувати на місцевих виборах: пояснює AR-гра в Instagram. У грі «Не бійся відкривати рота» учасник керує «галочкою». Вона символізує ту «пташку», яку ми ставимо зазвичай у бюлетені на виборах. «Галочка» біжить вулицею, а по дорозі їй трапляються різні монстри. Вони втілюють різні проблеми українських міст проблем: ями, сміття, зламані лавки, «цар-балкони». Коли гравець відкриває рота, галочка стріляє в монстра з лазера й той зникає.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Київ. Згідно із результатами екзит-полу соціологічної групи «Рейтинг», до Київської міськради проходять сім партій:

• «УДАР» — 21,3%;
• «Європейська солідарність» — 18%;
• «Слуга народу» — 9,5%;
• «Голос» — 7,2%;
• «Єдність Олександра Омельченка» — 6,8%;
• «Опозиційна платформа — За життя» — 6,7%;
• «Батьківщина» — 6,6%.

Львів. Згідно з результатами екзит-полу, проведеного львівською соціологічною агенцією Fama, до Львівської міської ради проходять депутати п’яти партій. Шанси пройти до міської ради мають «Слуга народу» (4,9%) та Українська галицька партія (4,7%), решта партій не долають прохідного бар’єру. Голоси виборців розділилися так:

• «Європейська солідарність» — 26,8%
• «Самопоміч» — 20,9%
• «Голос» — 12,1%
• «Свобода» — 6,4%
• «Варта» — 5,7%

Харків. Дані екзит-полу на замовлення «Студії Савіка Шустера»: 

• «Блок Кернеса – успішний Харків» — 39,52%
• ОПЗЖ — 16,99%
• «Слуга народу» — 12,39%
• «Європейська Солідарність» – 9,17%
• «Партія Шарія» – 6,41
• «Блок Світличної Разом» – 5,42%

Одеса. Дані екзит-полу на замовлення «Студії Савіка Шустера», прохідний бар’єр у 5% долають 5 партій:

• «Довіряй ділам» — 23,77%
• ОПЗЖ — 22,38%
• «Слуга народу» — 15,95%
• «Європейська Солідарність» — 12,72%
• «Партія Шарія» — 7,63%

Дніпро. Дані екзит-полу «Студії Савіка Шустера»:

• «Пропозиція» — 28,33%;
• ОПЗЖ – 17,15%;
• «Слуга народу» – 15,21%;
• «Громадська сила» – 10,44%;
• «Європейська Солідарність» – 7,50%;
• «Українська перспектива» – 5,24%;

Під питанням залишається проходження до Дніпровської міської ради «Партії Шарія», яка попередньо набирає 4,41%.

Тернопіль. Дані опитування місцевого тернопільського видання «20 хвилин» (поставили тернополянам питання «Які партії підтримуєте?»)

• «Свобода» – 43,7%
• «Європейська Солідарність» – 22,44%
• «Слуга Народу» – 5,73%
• «Порядок. Відповідальність. Справедливість» – 5,24%
• «Сила Людей» – 4,99%

Івано-Франківськ. Поки до міськради Франківська точно проходять дві партії, і «Батькіщина» залишається під питанням. Дані опитування, яке провело місцеве видання «Фіртка»

• «Свобода» – 66,29%
• «Європейська Солідарність» – 16,76%
• «Батьківщина» – 4,76%.

Рівне. Дані екзитполів на замовлення ITV (рівненський телеканал):

• «Європейська Солідарність» — 18,6%
• «Слуга Народу» — 18,3%
• «Рівне Разом» – 13,1%
• «Свобода» – 7,7%
• «Голос» – 7,6%
• «Сила і честь» — 6,7%
• «Батьківщина» – 6,6%
• «За майбутнє» — 6,4%.

Чернівці. Дані екзит-полу на замовлення «Студії Савіка Шустера»:

• «Єдина альтернатива» — 22,14%
• «Слуга народу» — 14,74%
• «Команда Михайлішина» — 12,21%
• «Євросолідарність» — 10,85%
• «Пропозиція» — 8,82%
• «Народний контроль» — 5,43
• ОПЗЖ — 4,61%
• «Батьківщина» — 4,18%

Що ще варто знати про місцеві вибори-2020:

9 найважливіших новин місцевих виборів-2020: міжнародний скандал та фейкова дільниця. Скільки українців не змогли проголосувати на виборах через стан здоров’я, які порушення були найпоширенішими у день голосування та чи законно залучали неповнолітніх до «опитування Президента» — і це ще не всі новини, про які розповімо у нашій добірці найважливіших подій дня виборів.

Хто став мером вашого міст? Дані екзит-полів. У Києві, Львові, Одесі та Дніпрі на містян чекає другий тур виборів. А от у Харкові та Івано-Франківську чинні мери перемогли одразу у першому турі. Зазначимо, що такі результати — результати екзит-полів, попередніх результатів виборів ще немає. Явка виборців становила близько 37%. На попередніх місцевих виборах у 2015 році явка була майже на 10% більша (46,6%). Системних порушень, за даними руху ОПОРА, не зафіксували.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: ukranews.com

Глава МЗС Угорщини у день виборів в Україні закликав підтримати одну з партій. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у неділю закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах політичну силу «Партія угорців України» (угорською — КМКС): «Єдина угорська партія, КМКС, балотується до Закарпатської обласної ради, і було б погано, якби угорці не залишились без представництва на рівні області». Україна жорстко відреагувала на агітацію у день виборів голови МЗС Угорщини. Міністерство закордонних справ України «глибоко засмучене, що офіційний Будапешт нахабно підтвердив своє пряме втручання у внутрішні справи України».

До опитування Зеленського залучали дітей. Це законно? Омбудсменка Людмила Денісова пояснила, що неповнолітні від 14 до 18 років можуть волонтерити за згодою батьків або інших законних представників, якщо волонтерська допомога є добровільною та безоплатною. Уповноважена ВР з прав людини роз’яснила нюанси закону через повідомлення у ЗМІ та соцмережах про залучення дітей до проведення опитування, ініційоване президентом Володимиром Зеленським 25 жовтня. 

«Сітку» карусельників, які голосували за ОПЗЖ, викрили силовики. Правоохоронці викрили «сітку» підкупу виборців, яку організували для фальсифікації результатів місцевих виборів на Київщині. Учасники «сітки» мали проголосувати за партію «Опозиційна платформа — За життя» та кандидата від цієї політсили на посаду голови Борщагівської сільської ради Бучанського району Київщини. Зловмисники організували на території міста Миколаєва та Новоодеського району Миколаївської області делегацію зі 100 осіб для участі у голосуванні за гроші на території Київської області або міста Києва. У день виборів приватними авто цих громадян доправили до столиці. З учасниками незаконної схеми провели повторний інструктаж та вручили відповідні роздруковані інструкції. Правоохоронці зафіксували незаконне голосування цих людей.

Порушення ведення агітації та таємниці голосування: найпоширеніші порушення на виборах назвало МВС. Поліція у день місцевих виборів отримала 5006 заяв та повідомлень, пов’язаних з виборчим процесом. Зафіксували 1800 порушень ведення агітації, порушення таємниці голосування — 274, підкуп виборців — 209, незаконне знищення виборчої документації — 181, порушення порядку ведення реєстрів виборців або виборчих комісій або списків виборців — 178, незаконне використання виборчого бюлетеня (спроба або винесення виборчого бюлетеня) — 102.

40% виборців було важко розібратися з бюлетенями. Водночас 35% виборців сказали, що це було зробити досить легко. Про це свідчать результати електорально-поведінкового дослідження соціологічної групи «Рейтинг» у день виборів. 79% тих, хто прийшли на дільниці, вважають, що місцеві вибори важливі для країни. Водночас серед тих, хто на вибори не ходив, так вважають лише половина. Дослідження відбулося 25 жовтня серед населення України віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибіркова сукупність – 9947 респондентів. 

На Сумщині знайшли фейкову дільницю. Туди прийшло більше виборців, ніж на справжню. Вона працювала у селі Соснівка, Конотопського району Попівської ОТГ. Бюлетені для голосування організатори надрукували самостійно. Біля фейкової дільниці грала музика, а людей запрошували голосувати. На «самопроголошеній» дільниці явка виявилась більшою, ніж на справжній, що розміщена у глибині села. Правоохоронці встановили, що селянам також розсилали запрошення голосувати за адресою фейкової дільниці.

На Вінниччині двоє молодиків напали на виборчу комісію. У Тульчині на Вінниччині поліція затримала двох чоловіків, які вчинили напад на дільничну виборчу комісію та намагались викрасти виборчі документи. Близько 4-ї ранку 26 жовтня у м. Тульчин до членів комісії, які виходили з приміщення будівлі, де розташувалась виборча дільниця, під’їхав автомобіль «Ауді». З машини вибігли двоє чоловіків та почали погрожувати фізичною розправою голові та членам комісії. Зловмисники намагались відібрати у голови комісії бюлетені та виборчу документацію, звинувачуючи членів комісії у фальсифікації. Нападників затримали та доставили у відділок поліції.

20% українців не прийшли на голосування через стан здоров’я. П’ята частина українців не проголосувала 25 жовтня на місцевих виборах через стан здоров’я. Про це свідчать передані УНІАН результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг». Згідно з повідомленням, 20% з тих, хто не голосував на виборах, головною причиною назвали стан здоров’я; 19% не проголосували через те, що не проживають за місцем прописки, 15% — зайняті у день виборів, 14% – не знали, за кого голосувати. Водночас 12% опитаних вказали, що вибори їм нецікаві. 10% респондентів не ходили голосувати через епідемію коронавірусу, вказали соціологи.

Загалом місцеві вибори відповідали законодавству — мережа «Опора». Громадянська мережа «Опора» заявила, що на місцевих виборах була висока конкуренція. Основне порушення, з огляду на кількість зафіксованих випадків, були спроби виборців незаконно отримати бюлетень, а виборчих комісій — незаконно видати їх.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: zn.ua

Київ. За даними екзит-полу групи «Рейтинг» у другий тур виборів мера Києва проходять Віталій Кличко (47,8%) та кандидат від «ОПЗЖ» Олександр Попов (8,6%). Сергій Притула від «Голосу» набирає 8.3%, а кандидатка від «Слуги народу» Ірина Верещук — 8%.

Львів. У другому турі змагатиметься чинний мер Андрій Садовий та нардеп від «ЄС» Олег Синютка. Третє місце посів кандидат від «Свободи» Руслан Кошулинський. Такі результати екзит-полу місцевої соціологічної агенції «Fama».

Одеса. Тут за посаду міського голови змагатиметься чинний мер Геннадій Труханов та кандидат від «Опозиційної платформи — За життя» Микола Скорик. Кандидат від «Слуги народу» Олег Філімонов посідає третє місце з рейтингом 15,5%.

Дніпро. Чинний мер Борис Філатов (партія «Пропозиція») набирає 44.47% голосів. А його найближчий конкурент, Загід Краснов (Громадська сила) — 14.44%. Колишній регіонал, ексвіцепрем’єрміністр Олександр Вілкул («Блок Вілкула «Українська перспектива») набирає 11.27%, а Сергій Риженко від «Слуги народу» — 10.60%.

Харків. Згідно з екзит-полом Студії Савіка Шустера та телеканалу «Україна 24», у Харкові одразу в першому турі перемагає чинний мер Геннадій Кернес (57,9%). Найближчий його конкурент – представник «Опозиційної платформи — За життя» Олександр Фельдман набирає 12.1%.

Маріуполь. Чинний міський голова Маріуполя Вадим Бойченко перемагає уже у першому турі з результатом близько 68,1%. За його найближчого конкурента, представника «Опозиційної платформи — За життя» Володимира Клименка проголосувало майже 23% виборців.

Вінниця. Тут перемагає чинний мер, представник «стратегії Гройсмана» Сергій Моргунов. За Моргунова проголосували 66% жителів міста. Другий — представник партії «Європейська солідарність» Сергій Кудлаєнко — за нього проголосували 11,87%.

Черкаси. Чинний мер Анатолій Бондаренко змагатиметься у другому турі з представником «Голосу» Віктором Євпаком

Чернівці. Чинний мер Олексій Каспрук (майже 18%) програє вибори. У другому турі змагатиметься Роман Клічук від партії «Єдина альтернатива (30%) та Віталій Михайлішин від партії «Команда Михайлішина» (21,43%). Явка виборців становила близько 37%. У 2015 році явка була майже на 10% більша (46,6%). Системних порушень за даними руху ОПОРА не зафіксувала.

Івано-Франківськ. У цьому місті з великим відривом у першому турі перемагає чинний мер Руслан Марцінків («Свобода») — 84%. Його найближчий конкурент Петро Шкутяк («Європейська солідарність») набрав 6,7%. Екзит-пол провела громадська організація «Центр розвитку ініціатив». 

Тернопіль. У цьому місті також з великим відривом перемагає чинний мер Сергій Надал від «Свободи». Він набирає 72,3%. Його найближчий конкурент Іван Сорокаліт (партія «Сила людей») здобув 7,23% голосів виборців. Це результати екзит-полу, яке замовило тернопільське видання «20 хвилин».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: vybory.24tv.ua

Кого обираємо на місцевих виборах?

В один день обиратимемо депутатів міської (чи сільської/селищної) ради, районної, обласної рад, а також голову громади (сільського голову чи мера). Тому більшість українців на виборчих дільницях отримають чотири бюлетені. А частина громадян отримає їх аж п’ять. Причина: у великих містах (Житомир, Кривий Ріг, Полтава, Кропивницький та Херсон) голосуватимуть також за депутатів внутрішніх районних рад. Натомість кияни отримають лише два бюлетені: обиратимуть депутатів міської ради та мера.

Як виглядатимуть бюлетені?

У більшості випадків вони матимуть новий вигляд, бо цьогоріч вибори відбуватимуться за відкритими партійними списками. Бюлетені для голосування за депутатів районних та обласних рад (а також місцевих, якщо у вашому населеному пункті більше 10 тисяч виборців) матимуть два стовпчики. В одному — назва партії та вільний квадратик, щоб проголосувати за партію, а в іншому стовпчику — кілька кандидатів від кожної з партій та місце, щоб вписати цифру конкретного кандидата, за якого віддаєте голос. Це і є відкриті партійні списки — ви самостійно обираєте, якому саме кандидату від обраної партії надати перевагу.

У чому суть відкритих партійних списків?

Якщо раніше виборці обирали партію, але не всі кандидати з першої п’ятірки подобалися, то на це не можна було вплинути. Кожен голос збільшував шанси лише на те, що до ради пройде вся кількість кандидатів від партії, за яку ви проголосували. Натомість тепер можна самостійно обирати, за кого саме з кандидатів від обраної вами партії.

Що потрібно взяти з собою на виборчу дільницю?

Запрошення на вибори та паспорт. У Центральній виборчій комісії рекомендують виборцям йти на дільницю з паспортом у вигляді книжечки або ІD-картки, а не з паспортом у додатку «Дія». Справа у тому, що пред‘явити документ у додатку «Дія» для отримання бюлетеня можна буде лише за умови наявності на дільничих виборчих комісіях (ДВК) технічних пристроїв, за допомогою яких можна перевірити такий паспорт. У ДВК таких пристроїв немає. Зазначимо, що сторінку з місцем реєстрації не перевірятимуть, бо тепер виборча адреса — це не завжди адреса місця реєстрації. Відсутність в паспорті, вклеєного у 25/45 років фото не є підставою для не видачі бюлетеня. Для видачі бюлетеня члену ДВК потрібно встановити особу, а для цього виборцю потрібно зняти маску.

Як правильно заповнити бюлетень?

У нових бюлетенях буде два поля для відміток і потрібно буде поставити дві позначки: 1) галочку (чи плюсик) за партію; 2) вписати номер кандидата у депутати, який вам із цієї партії подобається. Якщо поставити галочку за одну партію, а цифру депутата — навпроти іншої партії, то бюлетень вважатимуть зіпсованим і голос не зарахують. Як заповнювати бюлетень правильно, можна побачити у цьому відео.

Скільки кандидатів від однієї партії може бути у бюлетені?

У кожному виборчому окрузі партії можуть висувати від 5 до 12 кандидатів. Це залежить від того, за скільки депутатських крісел у певній раді змагається округ. Щоб про це дізнатися, потрібно поділити кількість депутатів (наприклад, 120 у випадку Київської міської ради) на кількість округів (уже відомо, що їх буде 13). Після заокруглення виходить 9 мандатів на округ. Тобто у Києві виборці отримають бюлетень, у якому буде по 9 депутатів від кожної партії. 

То що, у кожному окрузі навпроти партії буде різний список кандидатів?

Так. Партії формують списки окремо для кожного округу і також дин загальний (єдиний виборчий) список. Спільним для партії у всіх бюлетенях є лише ім’я так званого «закріпленого» кандидата. По суті, це лідер команди — його ім’я у бюлетені розташоване під назвою партії. Він гарантовано пройде до ради, якщо партія набере прохідний бар’єр у 5% голосів.

Що буде, якщо поставити галочку, але не вказати номер кандидата?

Так ви бюлетень не зіпсуєте. Ваш голос зарахують не за конкретного кандидата, а на рахунок загального списку партії.

Що ще варто знати про бюлетені?

У кількох бюлетенях можуть бути одній й ті ж прізвища. Це називається паралельним балотуванням. Кандидат у депутати може висуватись не більше, ніж до двох рад, а кандидат у мери міста з населенням у понад 75 тисяч осіб зможе одночасно висуватися ще до міської ради. Висуватися не від партії, а як самовисуванець можна лише на виборах депутатів у громадах, де виборців менше, ніж 10 тисяч. А також на виборах голів міст, сіл чи селищ (незалежно від кількості виборців).

Як обиратимуть мера?

Новий виборчий кодекс запроваджує систему обрання у два тури голів громад, де живе понад 75 тисяч виборців. Якщо за підрахунками бюлетенів жоден кандидат не набрав 50% +1 голос, то призначається другий тур. Там, де виборців менше, ніж 75 тисяч, голова обирається простою більшістю.

Як визначатимуть людей, які стануть місцевими депутатами?

Існує кілька етапів підрахунків. Спочатку треба визначити, які з партій проходять. Це доволі просто: це ті партії, у кого більше 5% голосів. Щоб показати, як будуть рахувати далі, розглянемо вибори, наприклад, у Рівному. На минулих виборах у цьому місті бар’єр 5% здолали сім партій. Тобто вони гарантовано отримали сім мандатів (для сімох лідерів партій, «закріплених» кандидатів, прізвища яких у бюлетені вказано під назвою партії). Усього у Рівненській міській раді 42 депутати. Отже, нерозподіленими залишилися 35 мандатів.

Кому дістануться ці мандати?

Щоб це визначити, потрібно розрахувати виборчу квоту — кількість голосів виборців, яка необхідна для отримання одного депутатського мандата. Для цього треба взяти загальну кількість голосів, яку люди віддали за прохідні партії (у випадку з Рівним, згідно з підрахунками місцевого аналітичного центру, таких було 59226) і поділити їх на 35, «залишок» мандатів, які треба розподілити. Заокруглюємо до цілих, і в результаті маємо 1692 — це і є виборча квота.

Ми уже знаємо виборчу квоту. Що далі?

Третій етап — підрахунок голосів за конкретну «прохідну» партію в кожному окрузі. Голоси, які люди віддали за партію, ділимо на виборчу квоту, заокруглюємо до цілих, і так отримуємо кількість мандатів. Приміром, за партію А проголосувало 5300 людей. Отже, з урахуванням квоти у 1692, у цьому окрузі її кандидати отримають три мандати.

Як зрозуміти, які саме депутати від партії отримають мандати?

Кандидату від партії не обов’язково набирати всі 1692 голоси, щоби пройти у раду. Важливо здобути 25% виборчої квоти, тобто 423. Наприклад, коли у списку з п’яти кандидатів перший і п’ятий набрали по 20 голосів, другий — 1000, третій – 423, а четвертий – 422, то три мандати, які дісталися партії у цьому окрузі, отримають: кандидат №2 (у нього голосів найбільше, точно понад 25% виборчої квоти), №3 (якраз ці 25%) і №1, тому що його конкурент №4, у якого 422, не набрав одного голосу до виборчої квоти у 423.

Чому саме такий розподіл? Виглядає не надто справедливо.

Вирішальним при розподілі мандату є саме місце кандидата у списку, а його визначає партія. Тобто спочатку отримають мандат ті, хто точно набрав і перебрав виборчу квоту голосів, а далі ті, хто є першими у списку.

То виходить, що відкриті списки не такі уже й відкриті?

Так. Адже поряд з такими списками ввели норму, за якої кандидат має набрати 25% виборчої квоти. Тож якщо кандидату №3 забракне навіть одного голосу, щоб досягти виборчої квоти і бути обраним (на прикладі Рівного це 423 голоси), то стане депутатом кандидат №1 у списку, навіть якщо за нього проголосували лише 20 виборців.

Що робити з голосами, які залишилися нерозподіленими?

З кожного округу такий «хвостик» збирається, і «перекочовує» на загальний партійний список кандидатів від партії. Якщо цих залишків назбирається 1692 (приклад виборчої квоти), тоді комусь із кандидатів дістанеться ще один мандат. Усе визначить місце у списку. Якщо перші п’ять кандидатів із цього загального переліку уже дістали по мандату в округах, то ще один, відповідно, отримає №6.

Чи відбудуться місцеві вибори на окупованих частинах Донбасу та в анексованому Криму?

Ні. 25 жовтня обиратимуть лише голів тих міст, сіл та селищ, а також депутатів районних рад на територіях, які підконтрольні Україні. Обласні Ради Донеччини та Луганщини, парламент Автономної Республіки Крим та місцеву владу в окупованих районах, згідно з рішенням Центральної виборчої комісії, не обиратимуть.

Що ще варто знати про місцеві вибори:

• В Україні вийшов освітній серіал «Виборець», у якому пояснюють усе, що стосується виборів. Освітній серіал «Виборець» пояснює, як знайти дані про кандидата, за якими правилами відбуваються вибори. Проєкт має допомогти українцям підготуватися до місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня. Серіал запустило Міністерство цифрової трансформації, він доступний на платформі «Дія.Цифрова освіта». 
• Новий Виборчий кодекс: як тепер будемо обирати. Самовисуванців не буде, а виборці зможуть голосувати за конкретного кандидата зі списку партії. Це — одні з новацій прийнятого Виборчого кодексу. 
• Чому важливо проголосувати на місцевих виборах: пояснює AR-гра в Instagram. У грі «Не бійся відкривати рота» учасник керує «галочкою». Вона символізує ту «пташку», яку ми ставимо зазвичай у бюлетені на виборах. «Галочка» біжить вулицею, а по дорозі їй трапляються різні монстри. Вони втілюють різні проблеми українських міст проблем: ями, сміття, зламані лавки, «цар-балкони». Коли гравець відкриває рота, галочка стріляє в монстра з лазера й той зникає.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: bbc.com