Кого обираємо на місцевих виборах?
В один день обиратимемо депутатів міської (чи сільської/селищної) ради, районної, обласної рад, а також голову громади (сільського голову чи мера). Тому більшість українців на виборчих дільницях отримають чотири бюлетені. А частина громадян отримає їх аж п’ять. Причина: у великих містах (Житомир, Кривий Ріг, Полтава, Кропивницький та Херсон) голосуватимуть також за депутатів внутрішніх районних рад. Натомість кияни отримають лише два бюлетені: обиратимуть депутатів міської ради та мера.
Як виглядатимуть бюлетені?
У більшості випадків вони матимуть новий вигляд, бо цьогоріч вибори відбуватимуться за відкритими партійними списками. Бюлетені для голосування за депутатів районних та обласних рад (а також місцевих, якщо у вашому населеному пункті більше 10 тисяч виборців) матимуть два стовпчики. В одному — назва партії та вільний квадратик, щоб проголосувати за партію, а в іншому стовпчику — кілька кандидатів від кожної з партій та місце, щоб вписати цифру конкретного кандидата, за якого віддаєте голос. Це і є відкриті партійні списки — ви самостійно обираєте, якому саме кандидату від обраної партії надати перевагу.
У чому суть відкритих партійних списків?
Якщо раніше виборці обирали партію, але не всі кандидати з першої п’ятірки подобалися, то на це не можна було вплинути. Кожен голос збільшував шанси лише на те, що до ради пройде вся кількість кандидатів від партії, за яку ви проголосували. Натомість тепер можна самостійно обирати, за кого саме з кандидатів від обраної вами партії.
Що потрібно взяти з собою на виборчу дільницю?
Запрошення на вибори та паспорт. У Центральній виборчій комісії рекомендують виборцям йти на дільницю з паспортом у вигляді книжечки або ІD-картки, а не з паспортом у додатку «Дія». Справа у тому, що пред‘явити документ у додатку «Дія» для отримання бюлетеня можна буде лише за умови наявності на дільничих виборчих комісіях (ДВК) технічних пристроїв, за допомогою яких можна перевірити такий паспорт. У ДВК таких пристроїв немає. Зазначимо, що сторінку з місцем реєстрації не перевірятимуть, бо тепер виборча адреса — це не завжди адреса місця реєстрації. Відсутність в паспорті, вклеєного у 25/45 років фото не є підставою для не видачі бюлетеня. Для видачі бюлетеня члену ДВК потрібно встановити особу, а для цього виборцю потрібно зняти маску.
Як правильно заповнити бюлетень?
У нових бюлетенях буде два поля для відміток і потрібно буде поставити дві позначки: 1) галочку (чи плюсик) за партію; 2) вписати номер кандидата у депутати, який вам із цієї партії подобається. Якщо поставити галочку за одну партію, а цифру депутата — навпроти іншої партії, то бюлетень вважатимуть зіпсованим і голос не зарахують. Як заповнювати бюлетень правильно, можна побачити у цьому відео.
Скільки кандидатів від однієї партії може бути у бюлетені?
У кожному виборчому окрузі партії можуть висувати від 5 до 12 кандидатів. Це залежить від того, за скільки депутатських крісел у певній раді змагається округ. Щоб про це дізнатися, потрібно поділити кількість депутатів (наприклад, 120 у випадку Київської міської ради) на кількість округів (уже відомо, що їх буде 13). Після заокруглення виходить 9 мандатів на округ. Тобто у Києві виборці отримають бюлетень, у якому буде по 9 депутатів від кожної партії.
То що, у кожному окрузі навпроти партії буде різний список кандидатів?
Так. Партії формують списки окремо для кожного округу і також дин загальний (єдиний виборчий) список. Спільним для партії у всіх бюлетенях є лише ім’я так званого «закріпленого» кандидата. По суті, це лідер команди — його ім’я у бюлетені розташоване під назвою партії. Він гарантовано пройде до ради, якщо партія набере прохідний бар’єр у 5% голосів.
Що буде, якщо поставити галочку, але не вказати номер кандидата?
Так ви бюлетень не зіпсуєте. Ваш голос зарахують не за конкретного кандидата, а на рахунок загального списку партії.
Що ще варто знати про бюлетені?
У кількох бюлетенях можуть бути одній й ті ж прізвища. Це називається паралельним балотуванням. Кандидат у депутати може висуватись не більше, ніж до двох рад, а кандидат у мери міста з населенням у понад 75 тисяч осіб зможе одночасно висуватися ще до міської ради. Висуватися не від партії, а як самовисуванець можна лише на виборах депутатів у громадах, де виборців менше, ніж 10 тисяч. А також на виборах голів міст, сіл чи селищ (незалежно від кількості виборців).
Як обиратимуть мера?
Новий виборчий кодекс запроваджує систему обрання у два тури голів громад, де живе понад 75 тисяч виборців. Якщо за підрахунками бюлетенів жоден кандидат не набрав 50% +1 голос, то призначається другий тур. Там, де виборців менше, ніж 75 тисяч, голова обирається простою більшістю.
Як визначатимуть людей, які стануть місцевими депутатами?
Існує кілька етапів підрахунків. Спочатку треба визначити, які з партій проходять. Це доволі просто: це ті партії, у кого більше 5% голосів. Щоб показати, як будуть рахувати далі, розглянемо вибори, наприклад, у Рівному. На минулих виборах у цьому місті бар’єр 5% здолали сім партій. Тобто вони гарантовано отримали сім мандатів (для сімох лідерів партій, «закріплених» кандидатів, прізвища яких у бюлетені вказано під назвою партії). Усього у Рівненській міській раді 42 депутати. Отже, нерозподіленими залишилися 35 мандатів.
Кому дістануться ці мандати?
Щоб це визначити, потрібно розрахувати виборчу квоту — кількість голосів виборців, яка необхідна для отримання одного депутатського мандата. Для цього треба взяти загальну кількість голосів, яку люди віддали за прохідні партії (у випадку з Рівним, згідно з підрахунками місцевого аналітичного центру, таких було 59226) і поділити їх на 35, «залишок» мандатів, які треба розподілити. Заокруглюємо до цілих, і в результаті маємо 1692 — це і є виборча квота.
Ми уже знаємо виборчу квоту. Що далі?
Третій етап — підрахунок голосів за конкретну «прохідну» партію в кожному окрузі. Голоси, які люди віддали за партію, ділимо на виборчу квоту, заокруглюємо до цілих, і так отримуємо кількість мандатів. Приміром, за партію А проголосувало 5300 людей. Отже, з урахуванням квоти у 1692, у цьому окрузі її кандидати отримають три мандати.
Як зрозуміти, які саме депутати від партії отримають мандати?
Кандидату від партії не обов’язково набирати всі 1692 голоси, щоби пройти у раду. Важливо здобути 25% виборчої квоти, тобто 423. Наприклад, коли у списку з п’яти кандидатів перший і п’ятий набрали по 20 голосів, другий — 1000, третій – 423, а четвертий – 422, то три мандати, які дісталися партії у цьому окрузі, отримають: кандидат №2 (у нього голосів найбільше, точно понад 25% виборчої квоти), №3 (якраз ці 25%) і №1, тому що його конкурент №4, у якого 422, не набрав одного голосу до виборчої квоти у 423.
Чому саме такий розподіл? Виглядає не надто справедливо.
Вирішальним при розподілі мандату є саме місце кандидата у списку, а його визначає партія. Тобто спочатку отримають мандат ті, хто точно набрав і перебрав виборчу квоту голосів, а далі ті, хто є першими у списку.
То виходить, що відкриті списки не такі уже й відкриті?
Так. Адже поряд з такими списками ввели норму, за якої кандидат має набрати 25% виборчої квоти. Тож якщо кандидату №3 забракне навіть одного голосу, щоб досягти виборчої квоти і бути обраним (на прикладі Рівного це 423 голоси), то стане депутатом кандидат №1 у списку, навіть якщо за нього проголосували лише 20 виборців.
Що робити з голосами, які залишилися нерозподіленими?
З кожного округу такий «хвостик» збирається, і «перекочовує» на загальний партійний список кандидатів від партії. Якщо цих залишків назбирається 1692 (приклад виборчої квоти), тоді комусь із кандидатів дістанеться ще один мандат. Усе визначить місце у списку. Якщо перші п’ять кандидатів із цього загального переліку уже дістали по мандату в округах, то ще один, відповідно, отримає №6.
Чи відбудуться місцеві вибори на окупованих частинах Донбасу та в анексованому Криму?
Ні. 25 жовтня обиратимуть лише голів тих міст, сіл та селищ, а також депутатів районних рад на територіях, які підконтрольні Україні. Обласні Ради Донеччини та Луганщини, парламент Автономної Республіки Крим та місцеву владу в окупованих районах, згідно з рішенням Центральної виборчої комісії, не обиратимуть.
Що ще варто знати про місцеві вибори:
- В Україні вийшов освітній серіал «Виборець», у якому пояснюють усе, що стосується виборів. Освітній серіал «Виборець» пояснює, як знайти дані про кандидата, за якими правилами відбуваються вибори. Проєкт має допомогти українцям підготуватися до місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня. Серіал запустило Міністерство цифрової трансформації, він доступний на платформі «Дія.Цифрова освіта».
- Новий Виборчий кодекс: як тепер будемо обирати. Самовисуванців не буде, а виборці зможуть голосувати за конкретного кандидата зі списку партії. Це — одні з новацій прийнятого Виборчого кодексу.
- Чому важливо проголосувати на місцевих виборах: пояснює AR-гра в Instagram. У грі «Не бійся відкривати рота» учасник керує «галочкою». Вона символізує ту «пташку», яку ми ставимо зазвичай у бюлетені на виборах. «Галочка» біжить вулицею, а по дорозі їй трапляються різні монстри. Вони втілюють різні проблеми українських міст проблем: ями, сміття, зламані лавки, «цар-балкони». Коли гравець відкриває рота, галочка стріляє в монстра з лазера й той зникає.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: bbc.com
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
